Ухвала суду № 52239437, 17.09.2015, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Провадження:№ 22ц/790/4651/15 Головуючий 1 інст. Болибок Є.А. Справа № 619/1344/14-ц Доповідач Карімова Л.В.

Категорія: договірні

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2015 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного

суду Харківської області в складі:

головуючого - Карімової Л.В.,

суддів колегії: ОСОБА_1,

ОСОБА_2,

за участю секретаря Маковецької О.П.

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» на заочне рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 17 квітня 2014 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства (ПАТ) «Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИЛА:

У березні 2014 року ПАТ «Комерційний банк «Надра» звернулосядо суду з

указаним позовом, посилаючись на те, що 07 липня 2008 року між банком та ОСОБА_5 був укладений кредитний договір, відповідно до умов якого банк надав ОСОБА_5 кредит у розмірі 134 000 грн. зі сплатою 19,3 % на рік з кінцевим терміном його повернення 20 червня 2015 року. ОСОБА_5 зобов'язалася сплачувати кредит та нараховані відсотки за використання кредиту щомісячними платежами відповідно до умов кредитного договору.

3 метою забезпечення виконання вказаних кредитних зобов'язань між банком та ОСОБА_4 був укладений договір поруки, відповідно до умов якого поручитель поручився перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

Оскільки БезрукO.I. не виконала належним чином свої зобов'язання за кредитним договором, у неї утворилася заборгованість перед банком, яку позивач просив стягнути з відповідачів солідарно на свою користь.

Заочним рішенням Дергачівського районного суду Харківської області від 17 квітня 2014 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 02 липня 2014 року, позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ПАТ КБ «Надра» заборгованість за кредитним договором від 07 липня 2008 року в poзмipi 195 792,47 грн. та судовий збір в сумі 1957,92 грн. У задоволенні решти позову відмовлено.

Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 29 квітня 2015 року частково задоволена касаційна скарга представника ПАТ КБ «Надра», скасована ухвала Апеляційного суду Харківської області від 02 липня 2014 року, справа передана на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

При новому розгляді вищевказаної цивільної справи, судова колегія відповідно до вимог ч. 4 ст. 338 ЦПК України враховує висновки і мотиви, з яких скасовано рішення судом касаційної інстанції, і які є обовязковими при новому розгляді справи.

В апеляційній скарзі ПАТ «Комерційний банк «Надра», посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати заочне рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 17 квітня 2014 року та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Зазначає, що банк скористався своїм правом вибору засобу правового захисту шляхом звернення до суду з позовом про вирішення спору.

Перевіривши відповідно до вимог ст. 303 ЦПК України матеріали справи та доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що скарга підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - скасуванню, виходячи з наступного.

Задовольняючи частково позов ПАТ «Комерційний банк «Надра» суд першої інстанції виходив з доведеності його вимог до боржника ОСОБА_5, а відмовляючи в задоволенні позову в частині стягнення заборгованості по кредиту з поручителя ОСОБА_4, районний суд виходив з того, що позивачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження направлення поручителю вимоги виконати зобовязання позичальника, передбаченої договором.

Судова колегія вважає, що такі висновки суду першої інстанції не ґрунтуються на вимогах закону та матеріалах справи.

Останні свідчать про те, що 07 липня 2008 року між ПАТ КБ «Надра» та ОСОБА_5 був укладений кредитний договір № 6/5/35/2008/980-К/161, відповідно до умов якого банк надав ОСОБА_5 кредит у розмірі 134 000 грн. зі сплатою 19,3 % на рік з кінцевим терміном повернення 20 червня 2015 року. ОСОБА_5 зобов'язалася сплачувати кредит та нараховані відсотки за використання кредиту щомісячними платежами відповідно до умов кредитного договору.

3 метою забезпечення виконання вказаних кредитних зобов'язань між ПАТ КБ «Надра» та ОСОБА_4 був укладений договір поруки, відповідно до умов якого поручитель відповідає перед банком у тому ж обємі , що і позичальник як солідарний боржник вciм належним майном та грошовими коштами.

Умови договору «Автопакет» позичальник ОСОБА_3 своєчасно не виконала, у зв'язку з чим станом на 04 березня 2014 року виникла заборгованість в poзмipi 195 792,47 гривень, яку відповідно до вимог ч.1 ст. 1049 ЦК України ОСОБА_3 зобовязана повернути ПАТ КБ «Надра».

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Наслідки порушення договору позичальником встановлені ст. 1050 ЦК України.

Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником (ч. 1 ст. 553 ЦК України).

У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник i поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсідіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що i боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки ( ч.ч.1, 2 ст. 554 ЦК України).

Аналогічні вимоги до поручителя містяться в п. 3.2. кредитного договору № 6/5/35/2008/980-К/161 щодо забезпечення виконання зобовязань позичальника порукою.

Відмовляючи у задоволенні позову в частині стягнення заборгованості по кредиту з поручителя ОСОБА_4, районний суд виходив з того, що позивачем не надано суду належних доказів на підтвердження виконання банком направлення поручителю повідомлення з вимогою виконати зобовязання позичальника в цілому ( або в тій чи іншій частині), що передбачено п. 3.2.5 договору.

Однак судом першої інстанції не враховано, що ПАТ КБ «Надра» скористався своїм правом вибору засобу правового захисту свого порушеного права і замість досудового врегулювання виниклих правовідносин шляхом направлення поручителю ОСОБА_4 вимоги про необхідність погашення заборгованості звернувся до суду з вищевказаним позовом, що в контексті рішень Конституційного Суду України від 09 липня 2002 року № 15-рп/2002 у справі № 1-2/2002 та від 23 травня 2001 року у справі № 6-рп/2001 не може бути підставою для відмови у прийнятті до розгляду судом позовної заяви, оскільки позовні вимоги банку розглянуті судом по суті з ухваленням рішення.

Тому звернення ПАТ КБ «Надра» з вимогами до поручителя ОСОБА_4

безпосередньо до суду відповідають положенням ч. 2 ст. 8, ч.1 ст. 55 , ч.2 ст. 64 Конституції України.

Таким чином, обрання певного засобу правового захисту, у тому числі і досудового врегулювання спору, є правом, а не обов'язком особи, яка добровільно, виходячи з власних інтересів, його використовує. Встановлення законом обовязкового досудового врегулювання спору обмежує можливість реалізації права на судовий захист.

Відповідно до п.1.1.4 ПАТ КБ «Надра» надав позичальнику ОСОБА_3 кредит з терміном погашення до 20 червня 2015 року.

Матеріали справи не містять даних про те, що ПАТ КБ «Надра» при предявленні вимог до поручителя ОСОБА_4 порушив строк, передбачений ч.4 ст. 559 ЦК України.

У звязку з вищезазначеним та враховуючи правову позицію, викладену в постанові Верховного Суду України від 17 вересня 2014 року № 6-125цс14, яка згідно зі ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковою для судів, колегія суддів вважає, що у звязку з порушенням боржником ОСОБА_3 зобовязання, забезпеченого порукою, для поручителя ОСОБА_4 наступають правові наслідки, передбачені ст. 554 ЦК України.

Оскільки порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права призвело до неправильного вирішення спору, оскаржуване рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову ПАТ КБ «Надра» на користь якого з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 підлягає стягненню

солідарно заборгованість за кредитним договором № 6/5/35/2008/980-к/161 від 07 липня 2008 року у розмірі 195792 гривні 47 копійок.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь ПАТ КБ «Надра» підлягає стягненню сплачений судовий збір в сумі 2936 гривень 88 копійок по 1468 гривень 44 копійки з кожного.

Керуючись ст.ст. 303, 304, п.2 ч.1 ст. 307, ст.ст. 309, 313.314, 316, 317, 319, 324 ЦПК України, судова колегія

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу задовольнити.

Скасувати заочне рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 17 квітня 2014 року.

Позов ПАТКБ «Надра» задовольнити. Стягнути солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» (р/р № 29099800806001, відкритий в філії ПАТ КБ «Надра» Харківське регіональне управління, МФО 351834, ЄДРПОУ 06718690 ) заборгованість за кредитним договором № 6/5/35/2008/980-к/161 від 07 липня 2008 року у розмірі 195792 ( сто девяносто пять тисяч сімсот девяносто дві) гривні 47 копійок.

Стягнути з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» сплачений судовий збір в сумі 2936 гривень 88 копійок по 1468 ( одна тисяча чотириста шістдесят вісім) гривень 44 копійки з кожного.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання цим рішенням законної сили.

Головуючий:

Судді: