Ухвала суду № 52239348, 12.10.2015, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Провадження: 22-ц/790/7288/15 Справа: 617/16/15ц Категорія: «договірні правовідносини» Головуючий 1 інстанції:Ворона С.В. Доповідач: Малінська С.М.

Ухвала

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 жовтня 2015 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Харківської області у складі:

головуючого судді - Малінської С.М.,

суддів - Кірсанової Л.І. ,

Сащенко І.С.

за участю секретаря- Єрьоменко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Вовчанського районного суду Харківської області від 04 серпня 2015 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , третя особа : приватний нотаріус Вовчанського районного нотаріального округу Корнєва Ірина Юріївна про визнання договору купівлі-продажу земельних ділянок недійсними , -

в с т а н о в и л а:

У січні 2015 року ОСОБА_2 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4,ОСОБА_7, ОСОБА_5,ОСОБА_6 про визнання недійсним договору купівлі-продажу, вчиненого під впливом обману.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що в користуванні її матері ОСОБА_9 з 1997 року знаходилися земельні ділянки - НОМЕР_1 площею 0,0511 га та НОМЕР_3 площею 0,0684 га, загальною площею 0,1195га для ведення садівництва в Садовому товаристві "Колос", розташованому на території Старосалтівської селищної ради Вовчанського району Харківської області. Вказані земельні ділянки належали ОСОБА_9 на підставі державного акту на право приватної власності на землю серія НОМЕР_2 від 18.10.2001 року. Її колишній чоловік ОСОБА_10 запропонував переоформити на нього дані земельні ділянки.

12 березня 2004 року між ОСОБА_9 та ОСОБА_10 був укладений договір купівлі-продажу земельних ділянок, який нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Вовчанського нотаріального округу Корнєвою І.Ю. При укладенні угоди була присутня вона, оскільки діяла по довіреності від імені матері ОСОБА_9 та ОСОБА_10. Вважає, що її ввели в оману, оскільки їй не було відомо, що ОСОБА_10 був одружений з ОСОБА_7 та договір купівлі-продажу не відповідає вимогам закону.

Рішенням Вовчанського районного суду Харківської області від 04 серпня 2015 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з висновком суду , в апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постановлене по справі рішення суду та ухвалити нове про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Апелянт , зокрема , послалась на те , що суд не врахував того , що позивач просила визнати недійсним договір , як такий , що вчинений під впливом обману , оскільки від продавця в особі представника були приховано , що покупець перебуває у шлюбі , а якщо б представник знала про це , то в жодному разі договір купівлі-продажу вчинений би не був. Адже покупець був колишнім чоловіком представника продавця , у яких двоє спільних дітей , а набуття земельних ділянок у спільну власність порушує в подальшому право на спадкування дітей покупця через існування у нього дружини - спадкоємиці першої черги.

Заслухавши доповідь судді, дослідивши обставини справи та, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає за необхідне апеляційну скаргу відхилити з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб , поданим відповідно до ЦПК України , в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб , які беруть участь у справі.

Відповідно до ч.3 ст.10 ; ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини , на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч.1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною ( сторонами) вимог , які встановлені частинами першою-третьою , п'ятою та шостою статті 203 ЦК України.

Згідно до ч.ч.1, 3 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити ЦК України , іншим актам цивільного законодавства , а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам .Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Відповідно до ст. 230 ЦК України якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу стороною в оману щодо обставин , які мають істотне значення ( ч.1 ст. 229 ЦК України ) , такий правочин визнається судом недійсним. Обман має місце , якщо сторона заперечує наявність обставин , які можуть перешкоджати вчиненню правочину , або якщо вона замовчує їх існування.

Пунктом 20 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 6 листопада 2009 року " Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" правочин визнається вчиненим під впливом обману у випадку навмисного введення іншої сторони в оману щодо обставин , які впливають на вчинення правочину. На відміну від помилки, ознакою обману є умисел у діях однієї зі сторін правочину.

Судом встановлено , що ОСОБА_9 на підставі державного акту на право приватної власності на землю серія НОМЕР_2 від 18.10.2001 року належали земельні ділянки № НОМЕР_1 та НОМЕР_3 , площею 0 , 1195 га , розташовані в АДРЕСА_1 ( а.с.74-76).

12 березня 2004 року ОСОБА_2 , яка діяла за довіреністю від імені ОСОБА_9 ( а.с.77), продала ОСОБА_10 вищевказану земельну ділянку, дорговір купівлі-продажу посвідчено приватним нотаріусом Корневою І.Ю. , реєстровий № 503 ( а.с.78-79).

Згідно Державного акту серії НОМЕР_4 , право власності на земельну ділянку площею 0,1195 га , розташовану на території смт. Старий Салтів Вовчанського району Харківської області , садове товариство «Колос» , діл.№ НОМЕР_1,НОМЕР_3 , зареєстроване за ОСОБА_10 ( а.с.104-105,136).

Згідно договору дарування земельної ділянки від 11.09.2008 року, даруватель подарував ОСОБА_7 земельну ділянку площею 0,1195 га,розташовану за адресою : Харківська області, Вовчанський район, Старосалтівська селищна рада,садове товариство "Колос", ділянка НОМЕР_1, НОМЕР_3. Договір нотаріально посвідчений, реєстровий номер 2508 (а.с.137 ).

Згідно свідоцтва про смерть серія НОМЕР_5 ОСОБА_9 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.88).

ОСОБА_10 помер ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_6 (а.с.87).

Відповідно до ст. 655 ЦК України, за договором купівлІ-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст.657 ЦК України, договір купівлі-продажу земельної ділянки укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Згідно пункту 15 Перехідних положень ЗК України (у редакції чинній на момент вчинення спірного правочину - 12 березня 2004 року), громадяни та юридичні особи, які мають у власності земельні ділянки для ведення селянського фермерського) господарства та іншого товарного сільськогосподарського виробництва, а також громадяни України - власники земельних часток (паїв) не вправі до 01 січня 2005 року продавати або іншим способом відчужувати належні їм земельні ділянки та земельні частки (паї), крім міни, передачі їх у спадщину та при вилученні земель для суспільних потреб.

Таким чином, заборона на відчуження земельних ділянок, передбачена п. 15 Перехідних положень ЗК України, не поширюється на земельні ділянки для ведення садівництва.

Судом першої інстанції обгрунтовано вказано на те , що правочин вчинено особами, які мали необхідний обсяг дієздатності. Волевиявлення учасників правочину було вільним і відповідало їхній внутрішній волі. Цей правочин вчинявся у письмовій формі, був нотаріально посвідчені, відбулась державна реєстрація. Отже, договір відповідає загальним вимогам, додержання яких є необхідним для чинності правочину відповідно до ст. 203 ЦК України.

Позивач ОСОБА_2 не була стороною у спірному договорі, вона діяла лише за довіреністю від імені ОСОБА_9 та виконала волю продавця ОСОБА_9

В письмових поясненнях приватний нотаріус Корнєва І.Ю., яка посвідчила спірний договір, зазначила, що ОСОБА_2, яка діяла за нотаріально посвідченою довіреністю, від імені ОСОБА_9 та ОСОБА_10 діяли свідомо і добровільно, про що зазначили у договорі. Укладений договір купівлі-продажу від 12.03.2004р. за реєстром №503 вчинений в межах повноважень визначених довіреністю. Нотаріус діяв відповідно до приписів ст.43,44 Закону України "Про нотаріат" (у редакції на момент посвідчення договору купівлі-продажу) та Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом МЮУ від 03.03.2004 року №20/5 (чинної на момент посвідчення договору купівлі-продажу). Зміст договору від 12.03.2004р. не суперечить Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Як продавець так у покупець при вчиненні правочину мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасників правочину було вільним і заповідало їх внутрішній волі, правочин нотаріально посвідчений і правочин був спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлено ним. Правочин є дійсним (а.с.93-94).

Матеріали справи не містять доказів , які б вказували на наявність обману на момент вчинення правочину , як і не містять доказів невідповідності договору купівлі -продажу вимогам закону.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

На підставі наведеного , керуючись ст.ст. 10-11; 292; 297 ;303 ; 304 ; 307, 308 ; 313 - 315 , 317 ; 319 ЦПК України , судова колегія,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Вовчанського районного суду Харківської області від 04 серпня 2015 року залишити без змін .

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення , але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти діб з дня набрання законної сили.

Головуючий :

Судді :