Ухвала суду № 52239299, 07.10.2015, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Справа № 635/1351/15-ц Головуючий суддя І інстанції Бобко Т.В.

Провадження № 22-ц/790/5080/15 Суддя доповідач Яцина В.Б.

Категорія: Спори, що виникають із договорів

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2015 року м. Харків

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Харківської

області у складі:

головуючого - судді Яцини В.Б.,

суддів колегії: ОСОБА_1, ОСОБА_2,

за участю секретаря Костюченко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Харківського районного суду Харківської області від 18 травня 2015 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 третя особа приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_7 про визнання договору недійсним, -

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Харківського районного суду Харківської області від 18 травня 2015 року у задоволенні вищевказаного позову ОСОБА_3 було відмовлено.

Не погоджуючись з таким рішенням районного суду, ОСОБА_3 в апеляційній скарзі просить його скасувати і постановити нове рішення, яким повністю задовольнити позов, посилаючись на порушення судом норм ст.ст. 203, 215 ЦК України, ст.ст. 57-60, 212 ЦПК України.

Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, що зявилися до суду, та відповідно до ст. 303 ЦПК України перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає за необхідне її відхилити з наступних підстав.

Судом відповідно до наявних у справі доказів 09 червня 2010 року між ОСОБА_5, яка діяла в особі свого представника ОСОБА_3, та ОСОБА_6 був укладений договір міни, за яким ОСОБА_5 передала ОСОБА_6 у власність ? частин житлового будинку № 1 по вул.. Агрономічній в с. Перемога Харківського району Харківської області, з відповідною частиною надвірних будівель, яке належало останній на підставі свідоцтва про право власності, виданого Одинадцятою Харківською державною нотаріальною конторою 24 липня 2008 року за р. № 7-1220 та свідоцтва про право на спадщину за законом, виданим Одинадцятою Харківською державною нотаріальною конторою 24 липня 2008 року за р. № 7-1222, - в обмін на картину «Пейзаж», 30х60, авторства Кудинова, з доплатою 104000 грн. Договір міни був посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_7 за реєстровим номером 2073 та зареєстрований в Державному реєстрі правочинів. Земельна ділянка площею 0,22 га, яка розташована за вказаною адресою, належить на підставі державного акту на право приватної власності на землю ОСОБА_8, який помер 22.11.2001 року.

Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 26 серпня 2010 року було визнано за ОСОБА_3 право власності, у тому числі на ? частину житлового будинку № 1 по вул.. Агрономічній в с. Перемога Харківського району Харківської області, з відповідною частиною надвірних будівель в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_8, померлого 22.11.2001 року.

Відмовляючи у задоволення позову, районний суд виходив з того, що заявлені в якості підстави позову доводи про те, що при укладені договору міни відчужувачем було порушено передбачене ч. 1 ст. 362 ЦК України переважне право позивача співвласника вказаної квартири перед іншими особами на купівлю частки у праві спільної часткової власності, - не можуть бути підставами для визнання договору міни недійсним. Належним способом захисту права позивача при таких обставинах є позов про переведення на нього прав та обов?язків покупця, як це визначено у ч. 4 ст. 362 ЦК України. Одночасно за вказаною нормою матеріального права позивач зобов'язаний внести на депозитний рахунок суду грошову суму, яку за договором повинен сплатити покупець. До таких вимог застосовується позовна давність в один рік.

Такі висновки районного суду відповідають правовій позиції, яка викладена п. 26 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» та положенням ст. 716 ЦК України про застосування до договору міни загальних положень про купівлю-продаж.

В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження внесення позивачем вказаної грошової суми, за якою була відчужена спірна частка житлового будинку.

Крім того, у справі відсутні докази про фіктивність спірного договору міни, що він на справді є договором позики.

Само по собі не виділення в натурі часток, які належать позивачу та належали ОСОБА_5 під укладення спірного договору міни, не позбавляло співвласників передбаченого у ст. 361 ЦК України права по розпорядженню своєю часткою, з дотриманням передбаченого у ст. 362 ЦК України правила про переважне право купівлі цієї частки. При укладенні спірного договору належні відчужувачу ? частки житлового будинку з відповідною часткою надвірних будівель належним чином ідентифікувалися відповідно до вищевказаних свідоцтв про право власності на спадщину за законом. Той факт, що на день укладення спірного договору міни у Московському районному суді м. Харкова розглядалася цивільна справа № 2-36/10р. щодо права власності на решту вказаного житлового будинку, його ? частки, а також не визнання порядку користування земельною ділянкою під житловим будинком і надвірними будівлями не впливає на обсяг прав відчужувача ? частини житлового будинку, оскільки на день укладення спірного договору міни позивач ще набув право власності на свою ? частину, а відповідно до ч. 4 ст. 358 ЦК України якщо договір між співвласниками про порядок володіння та користування спільним майном відповідно до їхніх часток у праві спільної часткової власності посвідчений нотаріально, то він є обов'язковим і для особи, яка придбає згодом частку в праві спільної часткової власності на це майно. Районний суд правильно зазначив, що ? частини житлового будинку, які були предметом спірного договору міни, на день його укладення нічим не були обтяжені, під арештом не перебували і спір стосовно неї не розглядався.

Наведене свідчить про відсутність підстав для застосування по цій справі ст. 215 ЦК України про недійсність правочину.

Таким чином, оскільки районний суд ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а доводи скарги цього висновку не спростовують, то з передбачених ст. 308 ЦПК України підстав апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 304, п. 1 ч. 1 ст. 307, ст.ст. 308, 313, 315, 317,319 ЦПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Харківського районного суду Харківської області від 18 травня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і при цьому на протязі двадцяти днів з дня набрання законної сили може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий суддя:

Судді колегії: