Рішення № 52239108, 06.12.2010, Основ'янський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Червонозаводський районний суд м. Харкова)

Справа № 5985/10

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.12.10року

Червонозаводський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого - Сорока О.П.,

за участю секретаря - Толкач Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування,-

ВСТАНОВИВ:

В серпні 2010 року Моторне (транспортне) страхове бюро України звернулося до Червонозаводського районного суду м. Харкова з позовом, у якому просило стягнути з ОСОБА_1:

* 6 418,52 грн. - понесені витрати з відшкодування потерпілій особі;

* 100,00 грн. - понесені витрати з надання послуг аварійного комісара; 1 500,00 грн. - витрати за послуги з надання правової допомоги;

2 472,97 грн. - нарахування за прострочення виконання грошового зобов'язання, а також судові витрати.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що 12.05.2008 року в м. Харкові по пр-ту Московському в районі будинку № 265-А ОСОБА_1, який керував автомобілем ВАЗ-2101 з державними номерними знаками Т 4618 ХА, скоїв дорожньо-транспортну пригоду (ДТП) - допустив зіткнення з автомобілем «ДЕУ-Ланос» під керуванням ОСОБА_2 Автомобілі получили механічні ушкодження.

Представник позивача в судове засідання з'явився, позовні вимоги викладені в позовній заяві підтримав в повному обсязі і просив їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився. Про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, згідно вимог ст. 224 ЦПК України.

Суд, перевіривши матеріали справи, установив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

12.05.2008 року ОСОБА_1, який керував автомобілем ВАЗ-2101 з державними номерними знаками Т 4618 ХА, на проспекті Московському в районі будинку № 265-А в місті Харкові, не дотримався безпечної дистанції, допустив зіткнення з автомобілем НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_2. Згідно постанови Фрунзенського районного суду м. Харкова від 04 червня 2008 року ОСОБА_1 визнаний винним в скоєнні адміністративного правопорушення та притягнутий до адміністративної відповідальності за ознакою ст. 124 ч. 1 КУпАП.

Відповідно висновку спеціаліста-автотоварознавця № 100 від 27 травня 2008 року, складеним ЗАТ «Український центр післяаварійного захисту «Єксперт-Сервіс» розмір матеріального збитку, завданий власнику «ДЕУ-Ланос» державний номерний знак НОМЕР_2 в результаті його пошкодження при ДТП складає 7 016,55 грн.

На дату скоєння дорожньо-транспортної пригоди водій ОСОБА_1 не мав чинного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Зазначена шкода особисто винуватцем ДТП не була відшкодована потерпілій особі ОСОБА_2, маючий право отримати грошову компенсацію від МТСБУ, з метою отримання відшкодування, звернувся до позивача.

Відповідно до п.п. а) п. 41.1 ст. 41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон), позивач за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

Позивачем 04 серпня 2008 року згідно платіжного доручення № 1595 була здійснена виплата страхового відшкодування потерпілій особі - ОСОБА_2 в розмірі 6 418 грн. 52 копійки, на підставі наказу № 1561 від 01.08.2008 року, за шкоду заподіяну в результаті пошкодження транспортного засобу.

На підставі ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи в розмірі виплаченого страхового відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

07 серпня 2008 року позивач звернувся до відповідача з листом (вих. № 9618/3-2-05) про компенсацію витрат в добровільному порядку, але до цього часу відповідач відшкодування не здійснив та відповіді на зазначений лист не надав.

Згідно ст. 993 ЦК України до страховщика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат, переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Статтею 1188 ЦК України встановлено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодується на загальних підставах.

На підставі статті 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної чи юридичної особи, відшкодується у повному обсязі особою, яка її завдала.

Таким чином, з моменту виплати страхового відшкодування, у позивача виникло право вимоги до ОСОБА_1, винного у завданні шкоди автомобілю НОМЕР_1 , щодо відшкодування спричиненого збитку в сумі 6 518,52 грн., а відповідач повинен відшкодувати заподіяну матеріальну шкоду у повному обсязі.

Також, у зв'язку з простроченням виконання грошового зобов'язання, позивач просить стягнути з відповідача на свою користь компенсацію інфляційних витрат у розмірі 1811,19 грн., також позивач стверджує, що з вини відповідача був вимушений виплачувати страхове відшкодування з коштів, що знаходяться на депозитних та розрахункових рахунках, тому втратив відповідні відсотки. Упущену вигоду позивач оцінює у 661,78 грн.

Відповідно до ч. З ст. 10, ч. 1 ст. 60 ЦПК, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч. 2 ст. 59 ЦПК України, обставини справи, які законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Позивачем не надано доказів щодо отримання ОСОБА_1 вимоги про компенсацію понесених МТСБУ витрат, а також довів упущену вигоду. Тому суд відмовляє позивачу в частині стягнення з відповідача нарахування за прострочення виконання грошового зобов'язання та упущеної вигоди, в звязку з необгрунтованністю позовних вимог.

Витрати з надання послуг аварійного комісара у сумі 100,00 грн. підтверджуються платіжним дорученням № 1328 від 07.08.2008 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 79 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує понесені нею та документально підтверджені судові витрати з другої сторони.

Витрати на правову допомогу у розмірі 1500,0 грн., понесені позивачем на підставі контракту № 45 від 11.11.2009 року і підтверджуються платіжним дорученням № 1977 від 07.05.2010 року., витрати на судовий збір у розмірі 104,91 грн. - платіжним дорученням № 16606 від 27 травня 2010р., інформаційне технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 грн. - платіжним дорученням № 16607 від 27.05.2010р.

Керуючись ст.ст. 10; 11; 57; 60; ч.1 ст.79; ч.1 ст.88; 174; 208-210; 212-215; 218; 224-226 ЦПК України, ст.ст. 993; 1166; 1188; 1191 ЦК України, ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», суд -

ВИРІШИВ:

Позов Моторного (транспортного) страхового бюро України задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, (адреса: пр.-т Гагаріна, буд. 180, к. 2 кв. 101 в м. Харків) на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України

(п/р26002022848771 в Укрексімбанку м. Києва, МФО 322313, ідентифікаційний код 21647131):

*суму понесених витрат з відшкодування потерпілій особі - 6418,52 грн.;

*понесені витрати з надання послуг аварійного комісара -100,00 грн.;

*витрати за послуги надання правової допомоги -1500,0 грн.;

*судовий збір у розмірі 104,91 гривні;

*витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в сумі в 120 гривень, а всього загальна сума стягнення складає - 8 243 (вісім тисяч двісті сорок три) гривні 43 копійки.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Суддя О.П. Сорока