Вирок № 52238672, 13.10.2015, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Кримінальне провадження № 629/2664/15-к

Номер провадження 1-кп/629/284/15

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.10.2015 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі:

головуючого - судді Мішуровської С.Т.,

секретаря судового засідання Казмерчук М.Т.,

за участю прокурора Ільницького О.І.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Лозова Харківської області матеріали кримінального провадження за підозрою:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, має на утриманні малолітню дитину, не працюючого, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України,

у с т а н о в и в:

ОСОБА_1 21 червня 2015 року близько 20 години 30 хвилин, перебуваючи в стані алкогольного спяніння, разом зі своїм знайомим ОСОБА_2 знаходився біля будинку № 54 по вул. Ломоносова в м. Лозова Харківської області в квартирі № 26, якого ОСОБА_1 тимчасово мешкає разом зі своєю дружиною ОСОБА_3 В цей час у ОСОБА_1 виник умисел здійснити крадіжку чавунної батареї системи кімнатного опалення, яка належить його тестю ОСОБА_4 і раніше була залишена останнім на тимчасове зберігання, без надання дозволу будь кому на розпорядження нею, в квартирі де мешкає донька ОСОБА_4 ОСОБА_3 та сам ОСОБА_1, за вище вказаною адресою. З метою здійснення свого умислу на скоєння крадіжки, ОСОБА_1 повідомив ОСОБА_2 завідомо неправдиву інформацію. Про те, що начеб то власник чавунної батареї ОСОБА_4 надав ОСОБА_1 дозвіл продати свою батарею, та попрохав ОСОБА_2 допомогти йому в цьому. ОСОБА_1 ввівши ОСОБА_2 в оману щодо правомірності своїх дій та отримавши від останнього згоду на надання допомоги в продажі чавунної батареї, яка належить ОСОБА_4, в подальшому маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки у вигляді спричинення майнової шкоди потерпілому та бажаючи їх настання, з корисливого мотиву, з метою самозбагачення, скориставшись тим, що його дружина ОСОБА_3 спала в квартирі та не спостерігала за його діями, а також вважаючи що ОСОБА_2 та інші сторонні особи не усвідомлюють протиправність його дій. ОСОБА_1 разом з ОСОБА_2 зайшли до квартири АДРЕСА_2, звідки, шляхом вільного доступу ОСОБА_1 викрав чавунну батарею системи кімнатного опалювання, б/в, вагою 123 кілограми, вартістю 319 гривень 80 копійок, яка належить потерпілому ОСОБА_4

Після цього, утримуючи при собі викрадене майно, ОСОБА_1 з місця події зник та викраденим розпорядився на власний розсуд.

В результаті протиправних дій ОСОБА_1 потерпілому ОСОБА_4 завдано майнову шкоду у розмірі 310 гривень 80 копійок.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 винним себе визнав повністю та пояснив, що дійсно скоїв інкримінований йому злочин при зазначених обставинах. Пояснив, що дійсно 21.06.2015 року викрав у гр. ОСОБА_4 чавунну батарею, яку потім здав на пункт металобрухту. В скоєному щиро розкаявся.

Враховуючи показання обвинуваченого, а також те, що учасники судового провадження не оскаржують фактичні обставини справи, які вказані в обвинувальному акті, правильно розуміють зміст цих обставин, не наполягають на дослідженні інших доказів у справі, розуміють неможливість в подальшому оскаржити дані фактичні обставини в апеляційному порядку, у суду не має сумнівів в добровільності та істинності їх позицій.

Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України дослідження доказів відносно фактичних обставин справи визнано судом недоцільним, тому суд обмежив їх дослідження допитом обвинуваченого та дослідженням даних, які характеризують його особистість.

Суд вважає, що дії ОСОБА_1, які виразилися у викраденні майна гр. ОСОБА_4, правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

При призначенні покарання відповідно до статей 65-69 КК України суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, сукупність усіх обставин, що його характеризують (форма вини, мотив, спосіб і характер вчиненого діяння, ступінь здійснення злочинного наміру, тяжкість наслідків тощо), особу винного й обставини, що помякшують та обтяжують покарання.

Дослідженням даних про особу обвинуваченого ОСОБА_1 встановлено, що він громадянин України, раніше не судимий, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, одружений, має на утриманні малолітню дитину - сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, за місцем проживання характеризується формально, не працює.

Відповідно до ст. 66 КК України обставинами, що помякшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1, суд визнає щире каяття.

Відповідно до ст. 67 КК України обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого, суд визнає скоєння злочину в стані алкогольного спяніння.

Підстав для застосування до обвинуваченого ОСОБА_1 ст. 69 КК України суд не вбачає.

Із врахуванням ступеня тяжкості скоєного злочину, даних про особу обвинуваченого, обставин, які помякшують покарання, та обставин, які обтяжують покарання, суд приходить до висновку, що виправлення ОСОБА_1 можливе без ізоляції від суспільства, застосувавши до нього покарання у вигляді громадських робіт.

Підстав для обрання запобіжного заходу обвинуваченому суд не вбачає.

Цивільний позов по справі не заявлений.

У кримінальному провадженні є судові витрати за проведення судово-хімічної експертизи № 2747 від 25.06.2015 року в сумі 245,52 грн., які суд вважає за необхідне стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1

Долю речових доказів суд, вирішує в поряду ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 100, 370, 374 КПК України, суд

з а с у д и в:

ОСОБА_1 визнати винуватим у предявленому обвинуваченні за ч. 1 ст. 185 КК України та призначити покарання у вигляді 100 (ста) годин громадських робіт.

Запобіжний захід ОСОБА_1 не обирався.

Стягнути з засудженого ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, не працюючого, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1, судові витрати в сумі 245,52 (двісті сорок пять грн. 52 коп.) гривень на користь держави за проведення судово-товарознавчої експертизи № 2747 від 25.06.2015 року, перерахував на р/р 31419544700005 в УДКС України в Комінтернівському районі м. Харкова, МФО 851011, код доходів 24060300, код банку 37999680.

Після набрання вироком законної сили речові докази: чавунну батарею системи кімнатного опалення з 13-ти секцій загальною вагою 123 кг., які належать ОСОБА_4 вважати повернутою потерпілому.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст.394 КПК України до апеляційного суду Харківської області через Лозівський міськрайонний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя С.Т.Мішуровська