Вирок № 52238195, 13.10.2015, Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

Номер справи 623/4408/15-к

Номер провадження 1-кп/623/286/2015

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Ізюмський міськрайонний суд Харківської області у складі: головуючого судді Гуренко М.О.,

за участю прокурора Красиля І.І.,

секретаря Бобриш М.С.,

представника потерпілої

сторони ОСОБА_1,

обвинуваченого ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ізюм кримінальне провадження №12015220320002429 за обвинуваченням

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Червона Поляна, Ізюмського р-ну, Харківської області, громадянина України, українця, з повною загальною середньою освітою, не працюючого, не одруженого, не судимого який зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1

у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 15, ч.1 ст.185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2, приблизно о 16 годині 09.09.2015 року, переслідуючи корисливу мету - наживу, з метою викрадення початків кукурудзи, знаходячись на полі № 88, розташованому неподалік від с. Червона Поляна Ізюмського району, яке належить ПП «Золота Нива 1», наламав останні у кількості 1500 штук, загальною вагою в перерахунку на зерно 225 кг, вартістю 3 грн. за 1 кг зерна, згідно висновку товарознавчої експертизи № 105 на загальну суму 675 грн., але злочин не було доведено до кінця з причин, які не залежали від його волі, а саме: був впійманий представником ПП «Золотої ниви 1» ОСОБА_3, під час поміщення зірваних ОСОБА_2 початків кукурудзи до мішків.

Своїми умисними діями ОСОБА_2 вчинив злочин, передбачений ч.3 ст.15 ч.1 ст.185 КК України.

Допитаний в якості обвинуваченого ОСОБА_2 свою провину у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.15, ч.1 ст.185КК України визнав повністю.

Пояснив, що вчинив крадіжку у зв'язку з тим, що йому були потрібні кошти. У скоєному щиро розкаявся, цивільний позов визнав у повному обсязі.

Згідно ч. 3 ст.349 КПК України, за згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів, щодо тих обставин які ніким не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, що ОСОБА_2 правильно розуміє зміст цих обставин, сумнівів у добровільності та істинності його позиції немає. ОСОБА_2 роз'яснено, що у такому випадку, він буде позбавлений права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Досліджені по кримінальному провадженню докази, достовірність і істинність яких ОСОБА_2 не оскаржує, у їх сукупності дають підставу суду зробити висновок, що вина ОСОБА_2 у інкримінованому злочину доведена повністю, а тому знаходить правильною кваліфікацію його дій органом досудового розслідування за ч.3 ст.15 , ч.1 ст. 185 КК України, як незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна(крадіжка), який не було закінчено з причин, що не залежали від волі особи, яка не вчинила усіх дій, які вважала необхідними для доведення злочину до кінця.

Скоєний злочин відповідно до ст. 12 КК України, а саме ч.3 ст.15 ч.1 ст. 185 КК України є злочином невеликої тяжкості

Аналізуючи зібрані по справі докази, які характеризують особистість обвинуваченого, суд вбачає, що ОСОБА_2 офіційно не працює, має постійне місце реєстрації, не одружений, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується позитивно, раніше не судимий, про що свідчать копії: паспорта громадянина України, довідок лікарів, характеристики, довідки військового комісара, вимога щодо судимості.

Обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_2, згідно ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття обвинуваченого.

Обставини, що обтяжують покарання ОСОБА_2, згідно ст. 67 КК України, судом не встановлені.

Призначаючи покарання, суд, у відповідності до вимог ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який законом віднесений до категорії злочину невеликої тяжкості, особу винного, обставини, визнані судом такими, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Також при призначенні покарання враховуються вимоги ст. 50 КК України, що метою покарання є не тільки кара, а також виправлення засудженого, а також попередження вчинення нових кримінальних правопорушень. Виходячи із вказаних вимог закону особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, а тому суд вважає, що виправлення та перевиховання ОСОБА_2 можливе без ізоляції його від суспільства.

Розглянувши цивільний позов, поданий представником ПП «Золота Нива 1» ОСОБА_1 встановив, що хоча й повернуті початки кукурудзи потерпілій стороні, але вони є незрілими та їх подальше використання неможливе, тому суд вважає за необхідне задовольнити його повністю, стягнувши матеріальну шкоду у розмірі 675 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. ч. 3 ст. 15, 50, 61, 63, 65-67, ч.1 ст. 185 КК України, ст. ст. 2, 94, 351, 368-371, 373-376, 395 КПК України, суд

З А С У Д И В:

Визнати винним ОСОБА_2 у вчинені злочину, передбаченого ч.3 ст.15 ч. 1 ст.185 КК України та призначити покарання у вигляді 200 (двохсот) годин громадських робіт.

Міра запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу - не обирати.

Цивільний позов ПП «Золота Нива 1» задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ПП «Золота Нива 1» матеріальну шкоду у розмірі 675 грн. одержувач платежу: код ЄРДПОУ 33897138.

Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченому та прокурору.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Харківської області через Ізюмський міськрайонний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: М.О. Гуренко