Ухвала суду № 52235973, 10.07.2015, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 344/11611/14-к

Провадження № 11-кп/779/233/2015

Категорія ч.1 ст.307 КК України

Головуючий у 1 інстанції Попович В. С.

Суддя-доповідач ОСОБА_1

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2015 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області у складі :

головуючого судді Шкрібляка Ю.Д.,

суддів Васильєва О.П., Стефурака Є.М.,

секретаря с/з ОСОБА_2,

з участю прокурора Клебана Ю.О.,

обвинуваченого ОСОБА_3,

захисників ОСОБА_4, ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Івано-Франківську справу за апеляційною скаргою з доповненнями обвинуваченого ОСОБА_3 та апеляційною скаргою його захисника адвоката ОСОБА_4, на вирок Івано-Франківського міського суду від 31 березня 2015 року, по кримінальному провадженні про обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.1 ст.307 Кримінального кодексу України (далі КК), -

в с т а н о в и л а :

Вказаним вироком ОСОБА_3 Григороич,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та мешканець м.Івано-Франківська, вул.Заклинських, 8, кв.№24, зареєстрований проживанням в ІНФОРМАЦІЯ_2, кв.№28, ІНФОРМАЦІЯ_3, ніде не працює, одружений, на утриманні троє малолітніх дітей, українець, громадянин України, -

визнаний винуватим та засуджений за ч.1 ст.307 КК із застосуванням положень ст.69 цього ж Кодексу на 3 (три) роки позбавлення волі.

До набрання вироком законної сили, запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_3 змінено з домашнього арешту на тримання під вартою, та взято його під варту із зали суду, а строк відбування обвинуваченим призначеного покарання постановлено відраховувати з 31 березня 2015 року.

Ухвалою Апеляційного суду Івано-Франківської області ОСОБА_3 продовжено строк його тримання під вартою на 60 (шістдесят) днів, з 01 червня по 30 липня 2015 року.

Постановлено стягнути із обвинуваченого ОСОБА_3 в користь держави 1726 (одну тисячу сімсот двадцять шість) грн. 72 коп. витрат за проведення експертиз.

Долю речових доказів вирішено відповідно до положень ст.100 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК).

Вироком суду ОСОБА_3 засуджений за те, що він на початку травня 2014 року, перебуваючи в м.Івано-Франківську по вул.Військових Ветеранів, придбав у невстановленої слідством особи на імя Ігор, наркотичний засіб «Субітекс» («Subutex»), який зберігав по місцю свого проживання з метою збуту.

25 червня 2014 року, близько 21 год., ОСОБА_3, перебуваючи в підїзді житлового будинку №8 по вул.Заклинських в м.Івано-Франківську, в ході проведення оперативної закупівлі, незаконно збув свідку ОСОБА_6 за гроші в сумі 150 грн., фольговий згорток з частиною таблетки білого кольору, яка згідно висновку судово-хімічної експертизи містить наркотичний засіб, обіг якого обмежений бупренорфін, кількість якого становить 0,004 гр. ОСОБА_7 ж дня, свідок ОСОБА_6 біля будинку №54 по вул.Богунській в м.Івано-Франківську видав вказаний згорток з таблеткою працівникам міліції.

При проведенні обшуку на підставі ухвали слідчого судді Івано-Франківського міського суду від 25 червня 2014 року, в період часу з 21 год. 30 хв. до 23 год. 25 червня 2014 року, в приміщені житлової квартири АДРЕСА_1, в якій проживав обвинувачений, виявлено та вилучено чарункові упаковки із вмістом 20-ти таблеток білого кольору з написом «Субітекс» («Subutex»), які згідно з висновком експерта містять наркотичний засіб, обіг якого обмежений бупренорфін, загальною кількість0,154 гр., які обвинувачений зберігав з метою збуту.

Обвинувачений ОСОБА_3 у своїй апеляційній скарзі (далі АС) з доповненнями та його захисник адвокат ОСОБА_4 у своїй АС повністю заперечили причетність обвинуваченого до скоєння інкримінованого йому злочину, та покликаються на незаконність та необґрунтованість вироку з мотивів невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи, а також неповноти та однобічності досудового розслідування і судового розгляду.

Просять вирок суду скасувати, а провадження закрити у звязку з тим, що не зібрано достатньо доказів для доведення винуватості ОСОБА_3 в суді і вичерпані можливості їх отримати.

Заслухавши доповідь судді Шкрібляка Ю.Д., пояснення обвинуваченого ОСОБА_3 а також пояснення його захисників адвоката ОСОБА_4 та ОСОБА_5Д, які підтримали подані АС, просять їх задовольнити, та закрити кримінальне провадження у звязку з тим, що не зібрано достатньо доказів винуватості обвинуваченого в суді і вичерпані можливості їх отримати; пояснення прокурора Клебана Ю.О., який заперечив АС з доповненнями обвинуваченого ОСОБА_3 та АС його захисника адвоката ОСОБА_4, просить їх залишити без задоволення, а вирок суду без зміни; перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що АС з доповненнями обвинуваченого ОСОБА_3 та АС його захисника адвоката ОСОБА_4 слід залишити без задоволення, виходячи із наступного.

Відповідно до положень ст.370 КПК, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Вказаних вимог закону суд першої інстанції дотримався в повній мірі.

Відповідно до положень ч.1 ст.404 КПК, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Тому, питання щодо призначеного ОСОБА_3 покарання та його тяжкості, яке ніким з учасників судового розгляду не оскаржувалось, апеляційний суд не перевіряє.

Висновки суду про доведеність вини ОСОБА_3 у вчиненні ним зазначеного у вироку кримінального правопорушення та кваліфікація його неправомірних дій саме за ч.1 ст.307 КК відповідають доказам, які були досліджені в ході розгляду справи в суді першої інстанції.

Те, що ОСОБА_3 незаконно придбав, зберігав з метою збуту та незаконно збув наркотичний засіб «Субітекс» («Subutex»), доводиться наявними в матеріалах справи доказами, які суд першої інстанції детально дослідив, дав їм належну оцінку та поклав в основу обвинувачення.

Окрім цього, під час апеляційного розгляду колегія суддів ухвалила задовольнити усне уточнене клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_8, в якому вона просила прослухати фонограму судових засідань суду першої інстанції, на яких були допитані свідки ОСОБА_9 і ОСОБА_10 та легендований свідок ОСОБА_6, оскільки, на переконання сторони захисту, їхні свідчення неправильно висвітлені у мотивувальній частині вироку.

Не зважаючи на невизнання ОСОБА_3 своєї вини за ч.1 ст.307 КК, вона частково доводиться показаннями самого обвинуваченого, які він надав під час розгляду справи в суді першої інстанції, про те, що таблетки з наркотичним засобом придбав та зберігав спочатку по місцю свого проживання, а саме у квартирі №24, а згодом в квартирі АДРЕСА_2, де проживає брат його дружини та мати.

Окрім показань обвинуваченого, його вина підтверджується показаннями легендованого свідка ОСОБА_6, звукозапис яких колегія суддів прослухала за клопотанням адвоката ОСОБА_4, зокрема, про те, що раніше він дійсно був наркозалежним і неодноразово купляв у ОСОБА_3 наркотичний засіб «Субітекс». В кінці червня 2014 року, близько 20 год. 30 хв. він, попередньо зателефонувавши ОСОБА_3Г на мобільний телефон і, використовуючи жаргонну лексику, домовився з ним про купівлю в нього половину таблетки наркотичного засобу «Субітекс». Близько 21 год., коли він перебував поблизу вул.Богунської, що в м.Івано-Франківську, до нього підійшов працівник міліції та запропонував йому бути закупівельником під час проведення оперативної закупівлі наркотичного засобу в ОСОБА_3 Він погодився, і разом з працівником міліції пройшов до службового автомобіля, де вже були двоє понятих та ще один працівник міліції. В присутності понятих працівники міліції провели його огляд, про що склали протокол, де він та поняті особисто розписалися, а потім йому вручили грошові кошти, якого номіналу не памятає, і він розписався на ксерокопії вказаних купюр. В подальшому, він пішов до підїзду будинку №8 по вул.Заклинских, що в м.Івано-Франківську, де зустрівся з ОСОБА_3, який за кошти в сумі 150 грн. продав йому фольговий згорток із наркотичним засобом, після чого повернувся до службового автомобіля. Підтвердив, що його не було 10-15 хв. В автомобілі він добровільно видав працівникам міліції фольговий згорток із половиною таблетки «Субітекс», однак якого кольору вона була, він не памятає. Підтвердив, що всі процесуальні документи були складені працівниками міліції в службовому автомобілі в присутності його та двох понятих, на яких вони розписувались.

Показання ОСОБА_6 обєктивно узгоджуються з показаннями свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_9, які колегія суддів заслухала в ході апеляційного розгляду, зокрема про те, що кінці червня 2014 року, у вечірній час, вони добровільно погодились бути понятими при проведенні оперативної закупівлі наркотичного засобу. Підтвердили, що ні із закупівельником, ні з обвинуваченим вони не були попередньо знайомими. Як вбачається із заслуханих апеляційним судом показань вказаних свідків, в їх присутності працівники міліції провели огляд закупівельника, про що склали протокол, який вони підписали, та вручили закупівельнику 150 грн., за які останній мав придбати наркотичний засіб в обвинуваченого. Закупівельник пішов в сторону «Піонерського парку», і його не було 10-15 хв., після чого він повернувся до службового автомобіля та добровільно видав міліціонерам фольговий згорток із наркотичним засобом. Обоє свідків підтвердили, що в даному фольговому згортку знаходився порошок білого кольору, і зі слів закупівельника, це був наркотичний засіб «Субітекс», який він придбав у ОСОБА_3. Із показань свідків вбачається, що працівники міліції складали протокол добровільної видачі закупівельником наркотичного засобу, який вони як поняті підписали. Окрім цього, обоє свідків в ході судового розгляду підтвердили, що в подальшому за пропозицією працівників міліції, вони були присутніми під час проведення обшуку по місцю мешкання обвинуваченого, а саме у кв.№28 по вул.Заклинських, що в м.Івано-Франківську, який проводився на підставі ухвали слідчого судді. Зі слів ОСОБА_10 та ОСОБА_9, у приміщенні даної квартири, а саме за диваном, була знайдена коробка із наркотичним засобом «Субітекс» в чарунковій упаковці та у фольгових згортках, в яких були по половині таблетки. Окрім цього, свідок ОСОБА_10 уточнив, що на шафі був знайдений корок із фольгою, а також шприц. На місці обшуку працівники міліції склали протокол, де вони та мешканці квартири розписались, ні в кого зауважень не виникало.

Колегія суддів, проаналізувавши зміст показань свідків, заслуханих в ході апеляційного розгляду, та співставивши їх з відповідними показаннями, викладеними у мотивувальній частині вироку, не вбачає між ними будь-яких невідповідностей чи суперечностей, оскільки вони є послідовними та обєктивно узгоджуються між собою та із показаннями свідка ОСОБА_6

Колегія суддів вважає надуманими покликання захисника ОСОБА_4 на те, що показання свідків-понятих та закупівельника в ході розгляду справи є недостовірними.

Зокрема, захисник покликається на те, що свідки ОСОБА_10 та ОСОБА_9 не змогли вказати точного часу проведення оперативної закупівлі та обшуку у помешканні ОСОБА_3, і що свідок ОСОБА_6 по суті не зміг точно вказати будинку, куди він ходив для закупівлі наркотичного засобу в ОСОБА_3, місце розташування службового автомобіля працівників міліції, а також номінали купюр, які йому вручили працівники міліції, колір наркотичного засобу. Беручи до уваги субєктивний фактор, зокрема, що між часом проведення оперативної закупівлі і до дачі показань в суді першої інстанції минув значний проміжок часу, колегія суддів припускає, що свідки не могли достеменно памятати всі обставини проведення слідчих (розшукових) дій, однак їх свідчення в ході судового розгляду є послідовними, не суперечать одне одному і узгоджується з даними відповідних протоколів, наявних в матеріалах провадження.

Окрім цього, захисник у своїй АС покликалась на те, що свідки вказували, що ОСОБА_6 приніс до службового автомобіля працівників міліції фольговий згорток із порошком білого кольору, який не можна вважати наркотичним засобом. Такі покликання захисника спростовуються показаннями тих же свідків, які вказали, що зі слів закупівельника їм стало відомо, що речовина у згортку куплена у ОСОБА_3 і є половиною таблетки із наркотичним засобом «Субітекс».

Окрім цього, захисник ОСОБА_4 у своїй АС також ставить під сумнів дійсність проведення оперативної закупівлі та належність оформлення її результатів. Апеляційний суд не вбачає порушень проведення працівниками ОВС оперативної закупівлі в ОСОБА_3, на що покликається обвинувачений і його захисник у своїх АС. Зокрема, доводи сторони захисну, що в органу досудового розслідування не було приводу для проведення оперативної закупівлі у ОСОБА_3, спростовується даними з вищезазначеного протоколу від 16 липня 2014 року та стенограмою розмов фігуранта, з яких вбачається, що до 25 червня 2014 року ОСОБА_3 у своїх телефонних розмовах неодноразово домовлявся з різними особами, і зокрема із свідком ОСОБА_11, про збут їм наркотичних засобів, використовуючи наперед визначений сленг (а.с.71-81). Слід зазначити, що працівниками міліції не застосовувалась провокація ОСОБА_3 на вчинення ним злочину, оскільки із стенограм телефонних розмов обвинуваченого випливає, що останній і до 25 червня 2015 року неодноразово здійснював незаконний продаж наркотичного засобу. Окрім цього, покликання обвинуваченого та його захисника на те, що стенограма телефонних розмов не підтверджує, що саме ОСОБА_3 домовлявся про незаконну реалізацію наркотичного засобу, є безпідставними, оскільки телефонні дзвінки здійснювались з телефонного номера, який належав обвинуваченому.

Стосовно покликань ОСОБА_3 і його захисника адвоката ОСОБА_4 на те, що працівниками міліції незаконно проведено обшук у квартирі №28, оскільки дана квартира не є місцем проживання обвинуваченого, то вони є необґрунтованими. Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, ухвалою слідчого судді Івано-Франківської області від 25 червня 2014 року, слідчому надано дозвіл на проведення обшуку у вищевказаній квартирі та підсобних приміщеннях з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання наркотичних засобів. Окрім цього, свідок ОСОБА_12 в ході судового розгляду підтвердив, що обвинувачений дійсно проживає у квартирі №24 по вул.Заклинських, що в м.Івано-Фраківську, однак має ключі від квартири №28 за цією ж адресою, куди часто заходить, і ці свідчення обєктивно узгоджуються з іншими матеріалами кримінального провадження. Колегія суддів не вбачає необхідності в допиті сестри та дружини обвинуваченого з метою встановлення місця проживання ОСОБА_3, на чому наполягав обвинувачений у своїй АС, оскільки вони є заінтересованими в результатах розгляду справи. Враховуючи наведені обставини, колегія суддів не вбачає будь-яких порушень працівниками міліції норм КПК при проведенні обшуку, і складений за наслідками його проведення протокол, є правильним.

За таких обставин, колегія суддів визнає, що як оперативна закупівля, так і обшук проведені працівниками міліції у відповідності до вимог КПК, і за їх наслідками були складені відповідні процесуальні документи, а тому суд першої інстанції обґрунтовано взяв їх до уваги та поклав в основу звинувачення ОСОБА_3

Окрім показань свідків, вина ОСОБА_3 підтверджується також іншими письмовими доказами, а саме: протоколом особистого огляду покупця від 25 червня 2015 року, у відповідності до якого ОСОБА_6 було видано 150 грн. для проведення оперативної закупівлі (а.п.57-59); протоколом про результати контролю за вчиненням злочину від 25 червня 2014 року, за яким ОСОБА_6 за гроші в сумі 150 грн. придбав у ОСОБА_3 наркотичний засіб «Субітекс», а після повернення добровільно видав фольговий згорток із вмістом половини таблетки (а.п.60-61); протоколом обшуку від 25 червня 2014 року, який проводився у відповідності до ухвали слідчого судді Івано-Франківського міського суду від 25 червня 2014 року, у відповідності до якого в період часу з 21 год. 30 хв. до 23 год. у присутності понятих у приміщенні квартири №28 за вищевказаною адресою, було виявлено та вилучено 20 таблеток «Субітексу», заповнений шприц та металевий наперсток із вставкою всередині з нагаром чорного кольору (а.п. 63, 65-68); протоколом від 16 липня 2014 року за результатами проведення негласної слідчої дії, зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, з якого вбачається, що ОСОБА_3 25 червня 2014 року о 20 год. 32 хв. домовився про збут половини таблетки із наркотичним засобом (а.п. 80).

Висновком експерта №09/12-0919 від 14 липня 2014 року підтверджується, що вилучені в ході обшуку у квартирі АДРЕСА_3 таблеток містять в собі наркотичний засіб бупренорфін, а за висновком експерта №09/12-0965 від 23 липня 2014 року підтверджується, що частина таблетки білого кольору, яку ОСОБА_6 придбав у ОСОБА_3, також містить бупренорфін (а.п.83-86; 92-94).

Враховуючи це, колегія суддів зазначає, що висновок суду першої інстанції про те, що ОСОБА_3 зберігав наркотичний засіб «Субітекс» саме з метою збуту, є обґрунтованим, і покликання обвинуваченого, що він незаконно придбав та зберігав його виключно для власного споживання, є надуманими і такими, що спрямовані на вигородження ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності.

Враховуючи вищенаведені обставини, колегія суддів не вбачає невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи, як і не вбачається неповноти та однобічності досудового розслідування і судового розгляду. Оскільки вирок суду щодо ОСОБА_3 є законним і обґрунтованим, апеляційний суд не знаходить підстав для його скасування та закриття кримінального провадження з мотивів, викладених у АС обвинуваченого ОСОБА_3 та його захисника адвоката ОСОБА_4, і тому їх АС слід залишити без задоволення.

На підставі наведеного та керуючись вимогами ст.ст. 404, 405, 407, 418, 419 КПК, колегія суддів , -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу з доповненнями обвинуваченого ОСОБА_3 та апеляційну скаргу його захисника адвоката ОСОБА_4, залишити без задоволення, а вирок Івано-Франківського міського суду від 31 березня 2015 року щодо ОСОБА_3 без зміни.

Ухвала апеляційного суду може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її проголошення, а обвинуваченим в той же строк з часу вручення йому копії даної ухвали.

Головуючий Ю.Д. Шкрібляк

Судді О.П. Васильєв

ОСОБА_13

Згідно з оригіналом

Суддя Ю.Д. Шкрібляк