Вирок № 52235208, 30.09.2015, Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 346/7477/13-к

Провадження № 1-кп/346/34/15

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2015 року м. Коломия

Коломийський міськрайонний суд

Івано-Франківської області

Колегія в складі: головуючого-судді - Хільчука І.І.,

суддів - Веселова В.М., Обідняка В.Д.,

з участю: секретаря - Олексюк Г.І.,

прокурора - Свірідова Д.І.,

потерпілого - ОСОБА_1,

обвинуваченого - ОСОБА_2,

захисника - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в м. Коломиї кримінальну справу і провадження, що зареєстроване в Єдиному реєстрі досудових розслідувань 19 серпня 2013 року за №12013090020000833 про обвинувачення ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, жителя ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрованого в ІНФОРМАЦІЯ_4, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_5, не працюючого, депутатом не обирався, не одруженого, раніше судимого за ст.185 ч.3 КК України, судимість погашена, у вчиненні злочинів, передбачених п.6 ч.2 ст.115, ч.4 ст.187 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Обвинувачений ОСОБА_2 вчинив розбійний напад на потерпілу ОСОБА_4 з метою заволодіння її майном, поєднаний із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень потерпілій, а також вчинив її умисне вбивство з корисливих мотивів.

Злочини вчинено при таких обставинах.

Влітку 2013 року обвинувачений ОСОБА_2 дізнався про те, що в с. Дебеславці, по вул. Стефаника,10, Коломийського району, Івано-Франківської області проживає ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_6, яка займається позикою грошей односельчанам, та проживає сама. В звязку з цим він вирішив, що у неї можуть зберігатись значні суми грошей, а тому в нього виник злочинний намір заволодіти вказаним майном.

В ніч з 18 на 19 серпня 2013 року обвинувачений, заздалегідь озброївшись господарським ножем, через відчинене вікно проник в житло ОСОБА_4 та, з метою заволодіння її грошовими коштами, вчинив розбійний напад на неї. Він умисно наніc їй ножем численні цілеспрямовані удари в життєво-важливі ділянки тіла: грудну клітку та шию, чим спричинив потерпілій тяжкі тілесні ушкодження у вигляді проникаючих колото-різаних ран грудної клітки з ушкодженням правої легені, різаних ран в ділянках правого плечового суглобу, правої китиці, правого променево-запясного суглобу, правої вушної раковини, правої ключиці, потиличної ділянки голови, шиї, синців в ділянках правої щоки, правого та лівого стегон, що є небезпечними для життя в момент спричинення, від яких ОСОБА_4 померла на місці.

В житлі потерпілої обвинувачений заволодів її грошовими коштами в сумі близько 10000 грн. та мобільним телефоном марки Nokia 1280, вартістю 229,95 грн. із сім-картою оператора мобільного звязку Київ Стар, вартістю 9,99 грн., всього на загальну суму 10 239,94 грн. та покинув місце вчинення злочинів.

Після цього обвинувачений, розуміючи, що через викрадений в ОСОБА_4 мобільний телефон із сім-картою його можуть викрити, викинув зазначений телефон в с. Залуччя, по вул. Шевченка, Коломийського району, неподалік проживання ОСОБА_4 Викрадені грошові кошти в сумі 10 000 грн. обвинувачений привласнив, спричинивши потерпілому ОСОБА_1 майнову шкоду в зазначеному розмірі.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений свою вину у вчиненні інкримінованих злочинів не визнав та пояснив, що він народився в с. Дебеславці Коломийського району, однак, виїхав звідти у віці 2,5 роки.

З 2010 року він проживав ІНФОРМАЦІЯ_7 на приватній квартирі, яку винаймав у свідка ОСОБА_5 В квартирі знаходився один диван, на якому він спав разом з господарем квартири ОСОБА_5, або окремо на «розкладушці». За квартиру він щомісячно сплачував приблизно 150 грн., а також оплачував вартість спожитих комунальних послуг.

Також зазначив, що раніше працював таксистом у службі таксі «Гетьман» м. Коломиї, будучи приватним підприємцем.

А, 18 серпня 2013 року він протягом всього дня та вечером перебував за вказаним місцем свого проживання. Того дня він не таксував в звязку із несправністю його автомобіля марки «ВАЗ-2101». Вдома він відпочивав, готувався до свята «Спаса», готував їжу своїм домашнім тваринам, за межі подвіря не виходив, проводив час за компютером. Ввечері того дня, а саме близько 18-19 год., він також розмовляв по телефону зі своєю знайомою ОСОБА_6 Близько 20-21 год. він заснув і тому не памятає точного часу коли повернувся додому власник вказаного помешкання ОСОБА_5, який теж працює таксистом, і таксував в ту ніч.

Вранці 19 серпня 2013 року він мав намір навести порядок в своєму помешканні. Позбирав сміття та вирішив винести його. З цією метою він вийшов з квартири, а в останній залишився ОСОБА_5, який спав. Зазначає, що влітку з квартири він виходив переважно в тапочках. Рухаючись в напрямку центральної частини м. Коломиї, по вул. Шухевича, він побачив біля контейнера для сміття пакет чорного кольору із взуттям спортивного стилю теж чорного кольору. На розмір взуття він тоді не звернув увагу, припускаючи, що це був 41-42 розмір. Він взяв це взуття та повернувся до свого помешкання. Вказаний пакет він залишив на подвірї, не заносячи його в будинок.

Ще після знайдення пакету із взуттям він заходив в магазин «Соломон». Час між виходом з квартири та поверненням туди складав приблизно 10-15 хв. Коли він повернувся в квартиру, то ОСОБА_5 продовжував спати. Близько обіду останній поїхав таксувати.

Біля 15 год. того дня він відпочивав в парку ім. Трильовського м. Коломиї, оскільки це було свято «Спаса». Однак, йому там було не цікаво і він зателефонував до ОСОБА_5 та попросив його приїхати по нього до нічного клубу «Карабас-Барабас». Звідти вони поїхали до магазину «Гостинний дім», де купили продукти харчування, а близько 18 год. вони поїхали до помешкання ОСОБА_5, де вживали їжу. Після цього ОСОБА_5 поїхав знову таксувати, а він залишився вдома. Приблизно о 21 год. він знову пішов в парк ім. Трильовського, де була дискотека, враховуючи, що того дня святкувався День міста Коломиї. В парку він перебував до закінчення дискотеки.

Крім того, пояснив, що він має німецьку вівчарку, і можливо, від її гавкоту прокинувся вранці близько 10-11 год. 20 серпня 2013 року і побачив в своїй квартирі двох незнайомих чоловіків міцної тілобудови, які запропонували йому збиратися та їхати з ними. Він намагався зателефонувати, однак, вказані чоловіки вирвали в нього з рук мобільний телефон та кинули йому одяг. Коли він одягався та взувався, то побачив, що знайдене ним на смітнику взуття знаходиться вже в кімнаті, де він проживає. Він зрозумів, що дане взуття занесли з подвіря в помешкання вказані чоловіки. При цьому він не може пояснити чому він ввечері не зачинив вхідні двері на замок, а ночував з незачиненими дверима.

Вказані особи посадили його в автомобіль марки «OPEL ВЕКТРА» , яким поїхали в напрямку м. Чернівці та зупинилися на обочині поблизу току в с. Корнич Коломийського району, де стояв «джип» чорного кольору, та розмовляли з особами, які були в цьому автомобілі. Після цього особи, які його запросили з дому, повезли його в Коломийський МВ УМВС, де він зрозумів, що вказані особи є працівниками міліції, які обвинувачували його в тому, що він вночі вбив якусь жінку, на що він відповідав запереченням причетності до вбивства, пояснюючи, що знаходився вдома.

У приміщенні Коломийського МВ УМВС в нього вилучили одяг і взуття, які він мав на собі, а взамін дали йому інші одяг і взуття.

Стверджує, що він не був знайомий із покійною ОСОБА_4, він ніколи не бував в її господарстві та йому не було відомо, що покійна ОСОБА_4 часто позичала людям грошові кошти. Йому також невідомо про те, що раніше мав місце випадок коли на потерпілу хтось нападав, проникнувши в її будинок.

Він не памятає коли востаннє до затримання бував в своєї матері в с. Дебеславці, а бачив свою матір раніше, ніж серпень 2013 року. Сумнівається, що протокол вилучення в нього з квартири речей понятим оголошувався, а працівники міліції лише вказали в ньому анкетні дані понятих, після чого останні підписали цей протокол та вийшли з квартири, він при цьому не був присутнім.

Вилучені із даної квартири грошові кошти в сумі 920 грн. належать йому. Щодо вилучених звідти мобільних телефонів, то він стверджує, що деякі з них були неробочі і їх йому віддавали його знайомі, оскільки він займався ремонтом мобільних телефонів і міг деякі деталі використати для цього, а деякі з вилучених телефонів були передані в заставу клієнтами, яким він надавав послуги перевезення, і які не мали коштів щоб розрахуватися.

Раніше займався підприємницькою діяльністю, торгуючи ножами. Він і на даний час вважається приватним підприємцем. Раніше він також працював в приватного підприємця ОСОБА_7, однак, звільнився звідти в 2012 році. Не маючи роботи, він не став на облік в центр зайнятості, оскільки був матеріально забезпечений, адже у нього були грошові заощадження, компютерна техніка та золоті вироби і в середньому в місяць він заробляв 2 тис. грн., а бували сезонно місяці коли заробляв по 6-8 тис. грн.

Під час таксування не перевозив клієнтів в с. Дебеславці, оскільки до цього села «погана» дорога, не пригадує скільки разів таксував влітку 2013 року. За ремонт мобільних телефонів він отримував незначну платню, оскільки це переважно був дрібний ремонт, наприклад, щось припаяти, тощо. Особисто він переважно користувався 3-4 мобільними телефонами з різними операторами звязку.

Бували випадки коли після використання власних грошових заощаджень він позичав гроші в ОСОБА_5 та в своєї знайомої ОСОБА_6 та завжди повертав їм борг. Востаннє він позичав кошти приблизно всередині 2013 року в ОСОБА_5 для придбання корму для котів.

Він як особа, що палить сигарети користувався запальничкою, однак, нічого не може пояснити щодо ліхтарика-запальнички, які згідно матеріалів провадження було вилучено з його помешкання.

Вважає, що акумуляторна батарея в мобільному телефоні покійної, на якій виявлено слід пальця його руки, була умисно вийнята з його мобільного телефону та поміщена в телефон покійної працівниками міліції.

Звертає увагу суду на те, що у висновку судової імунологічної експертизи від 19.09.2013 року (т.2 а.с.50, 51) довжину взуття, вилученого у нього і яке визнане речовим доказом, вказано 36 см, а ширину - 10 см. Поряд з тим у висновку трасологічної експертизи від 13.09.2013 року (т.2 а.с.97-101) вказано, що в господарстві ОСОБА_4 виявлено слід взуття, який залишено вищевказаним взуттям. Однак, при цьому довжину підошви взуття вказано як290 мм., максимальну ширину 95 мм. Довжину сліду в цьому висновку зазначено як 26 см, а ширину 9,0 см. Тобто, вказані висновки експертиз, на його і захисника думку суперечать один одному.

Також, просить врахувати, що огляд помешкання ОСОБА_5, в якому він тимчасово проживав, проводився 20.08.2013 року з грубим порушенням кримінально-процесуального законодавства, оскільки при його проведенні обвинувачений присутнім не був через те, що на той час вже фактично був затриманий та перебував в приміщенні Коломийського МВ УМВС. З цих підстав вважає, що докази, здобуті в ході такого огляду, слід визнати недопустимими.

Тому просить його виправдати, оскільки він вказаних злочинів не вчиняв і був достатньо матеріально забезпечений. Він також просить повернути вилучену під час досудового розслідування з його тимчасового помешкання компютерну техніку, оскільки вона належить власнику цього помешкання ОСОБА_5, а також повернути йому -обвинуваченому безпідставно вилучене його посвідчення водія.

Під час судового слідства обвинувачений звернувся з письмовим клопотання про можливість перекваліфікації інкримінованих йому злочинів на статті КК України, які передбачають відповідальність за менш тяжкі злочини.

Однак, незважаючи на невизнання обвинуваченим своєї вини у вчиненні інкримінованих злочинів, його винність у вчиненні даних злочинів повністю підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами, зокрема:

- показаннями потерпілого ОСОБА_1, який пояснив, що він є сином покійної ОСОБА_4, яка проживала в ІНФОРМАЦІЯ_8, а він проживає та працює в смт. Заболотів, Снятинського району. Покійна протягом останніх років проживала одна.

19 серпня 2013 року він прокинувся о 05.00 год., хоча зазвичай так рано не прокидається, та о 08 год. вони з дружиною пішли до церкви.

А, близько 11.50 год. коли він був на роботі, до нього на мобільний телефон зателефонувала сусідка матері ОСОБА_8 та повідомила, що в його матері проблеми зі здоровям і щоб він терміново приїхав до матері. По дорозі в с.Дебеславці йому зателефонував ОСОБА_9, який теж є сусідом, та повідомив, що двері в будинок його матері зачинені і вона чомусь не відчиняє, на що він попросив ОСОБА_9 зламати вхідні двері.

Приїхавши на місце, він особисто вибив двері в будинок своєї матері і, зайшовши всередину, він побачив, що на підлозі в коридорі лежала його матір, вся залита кровю. Він перевірив її пульс як лікар та зрозумів, що вона мертва. В будинку він побачив розкидані речі, після чого зателефонував в міліцію та своїм братам.

Також, пояснив суду, що його мати доглядала за великою рогатою худобою, яку продавала і тому в неї постійно були гроші, які вона зберігала в книзі «Святе письмо». Вона також позичала гроші своїм односельчанам без отримання будь-яких процентів за це. Незадовго до своєї смерті ОСОБА_4 продала бика, тому в неї на той час було близько 10000 грн., які незадовго до її смерті він бачив в неї. Однак, коли він 19 серпня 2013 року перевірив вказану книгу, то грошей там не було.

За рік до смерті його матері з її будинку було викрадено мобільний телефон. До смерті матері він не був знайомий з обвинуваченим, в звязку з чим між ними не могло існувати неприязних відносин. На його думку, особа, яка вбила його матір та викрала грошові кошти, проникла в будинок через вікно, яке мало подвійне скло.

Пояснює, що в с.Дебеславці був нормальний телефонний звязок, який надавався оператором звязку, стартовим пакетом якого користувалась його мати.

Після випадку проникнення в будинок його матері та викрадення її мобільного телефону, він купив своїй матері інший телефон, який і було викрадено під час нападу на неї вночі на 19.08.13 р. Він не бажає від обвинуваченого будь-якого матеріального відшкодування, однак, останній повинен відповісти за вчинене, тому просить призначити обвинуваченому найсуворіше покарання у виді довічного позбавлення волі;

- показаннями свідка ОСОБА_5, про те, що проживає в своій квартирі без сім»ї, оскільки протягом останніх 2-3 років припинив спільне проживання зі своєю дружиною, а ОСОБА_2 знає особисто і обвинувачений наймав в нього квартиру АДРЕСА_1. Вони знайомі протягом 3-4 останніх років. Вони з обвинуваченим є таксистами. Інколи обвинувачений таксував його автомобілем.

18 серпня 2013 року близько 16 год. він поїхав таксувати, а обвинувачений в цей час залишився вдома, оскільки його автомобіль був несправний. Вранці близько 06 год. 19 серпня 2013 року він повернувся додому. Обвинувачений в цей час не спав, а сидів за компютером.

Таким чином, показами свідка ОСОБА_5 спростовуються покази обвинуваченого про те, що в ніч на 19 серпня 2013 року останній спав і не чув коли цей свідок повернувся додому. Сумніватися в правдивості показів даного свідка суд не має жодних підстав;

- показаннями свідка ОСОБА_9 про те, що він проживає по сусідству господарства покійної ОСОБА_4 19 серпня 2013 року близько обіду він розмовляв зі своєю сусідкою ОСОБА_10 Коли до них підійшла його дружина, між ними виникла розмова про те, що худоба, яку утримувала ОСОБА_4, ревла і стояла в стайні, її ніхто не вивів на пасовище. Вони разом підійшли до будинку ОСОБА_4 і через відхилене вікно, скло в якому не було розбите, побачили, що обстановка в будинку порушена. Він зателефонував до сина покійної потерпілого і повідомив про наведені обставини. Коли син прибув на місце, то він виламав вхідні двері і вони побачили, що ОСОБА_4 лежала в коридорі нежива. За життя ОСОБА_4 утримувала по кілька голів великої рогатої худоби та свиней, періодично продавала і бувало позичала без вигод гроші односельчанам;

- показаннями свідка ОСОБА_11, про те, що на свято «Спаса» в 2013 році близько обіду вона дізналася, що її односельчанка ОСОБА_4 порізана та вбита. За життя покійна позичала односельчанам гроші, оскільки вона продавала худобу, нікому не відмовляла, коли мала можливість позичити кошти;

- подібними показаннями свідка ОСОБА_12, який ще доповнив, що покійна ОСОБА_4 була його сусідкою та хресною мамою, характеризує її як хорошу людину;

- показаннями свідка ОСОБА_13 про те, що працює начальником карного розшуку Коломийського МВ УМВС і після отримання повідомлення 19.08.2013 р. про виявлення трупа ОСОБА_4 в с. Дебеславці, приймав участь в оперативних міроприємствах по встановленні обставин як виявилось вбивства та винної особи. Проаналізувавши свідчення мешканців с. Дебеславці, інформацію про місця праці обвинуваченого, у працівників міліції обєктивно виникла підозра про причетність саме обвинуваченого до вчинення вбивства ОСОБА_4 і тому проводились міроприємства щодо спростування чи доведення вини обвинуваченого;

- показаннями свідків ОСОБА_14 та ОСОБА_15 про те, що були знайомі по роду виконання службових обовязків, як працівники карного розшуку Коломийського МВ УМВС, з обвинуваченим і в 2013 році двічі проводили обшуки в помешканні, де проживав обвинувачений ОСОБА_2 з приводу відшукання доказів на причетність його до крадіжок з автомобілів. Підчас проведення обшуку в будинку по вул. Винниченка, 30 в м. Коломиї, належного ОСОБА_5, де тимчасово проживав ОСОБА_2, бачили взуття типу «макасинів», темного кольору і опізнали в судовому засіданні взуття, яке було вилучене у обвинуваченого по справі про вбивство ОСОБА_4;

- показаннями свідка ОСОБА_16 про те, що була запрошена працівниками міліції понятою при огляді місця події по вул. Винниченка, 30 м. Коломиї і вона засвідчила своїм підписом правильність викладеного в протоколі;

- показаннями свідків ОСОБА_17 та ОСОБА_18 про те, що також що були запрошені працівниками міліції понятими при огляді місця події в с. Дебеславці, Коломийського р-ну після вбивства ОСОБА_4 і бачили мобільний телефон, що лежав на землі, як пояснювали, що то телефон потерпілої, вони засвідчили своїм підписом правильність оформленого протоколу, без зауважень після його оголошення;

- показаннями свідка ОСОБА_19 про те, що був запрошений працівниками міліції понятим при затриманні обвинуваченого ОСОБА_2 і він відмовлявся підписувати протокол про його затримання;

- даними з протоколу огляду місця події від 19.08.2013 року та фототаблицями до нього, згідно яких огляд проводився за місцем виявлення трупа ОСОБА_4 в с. Дебеславці, по вул. Стефаника, 10, Коломийського району. Під час огляду в одній з кімнат будинку виявлено частково відчинену віконну раму, а на підвіконнику пляму бурого кольору розміром 50х10 мм. Під час огляду трупа ОСОБА_4 на ньому виявлено футболку синього кольору, інший одяг відсутній. На задній поверхні футболки наявні 7 пошкоджень тканини з рівними краями, тканина в ділянці деяких пошкоджень просочена речовиною бурого кольору, схожою на кров. Трупне заклякання добре виражене у всіх досліджуваних групах мязів. На відкритих ділянках тіла, лівій бічній та задній поверхнях шиї виявлено 10 ран розмірами 1х0,1см. На шкірі верхніх та нижніх кінцівок наявні нашарування речовини бурого кольору, схожої на кров. На плитці попереду та позаду трупа наявна речовина бурого кольору. Під час цього огляду з місця події вилучено, крім іншого, частини запальнички та картонний футляр від ножа (т.1, а.с.17-49);

- даними з додаткового протоколу огляду місця події (трупа) ОСОБА_4 від 20.08.2013 року та фототаблицями до нього, згідно яких на вказаному трупі виявлено наступні ушкодження: на боковій поверхні правого плеча наявна рана розміром 3,5х0,4 см; на тильній поверхні правої китиці - рана 2х0,3 см; в ділянці запястя - 2 рани розміром 3,5х0,4 см та 0,5х0,3 см; в ділянці правої ключиці - рана 2,1х0,3 см; в потиличній ділянці зліва - рани розмірами 6,5х1,5 см, 0,9х0,3 см, 2,2х0,3 см, 1,9х0,3 см, 0,8х0,2 см; в ділянці правої лопатки - 4 рани розмірами 2,1х0,3 см, 2,4х0,3 см, 1,9х0,3 см, 2,1х0,4 см; в ділянці правої ключиці на задній поверхні - рана 1,4х0,3 см; в ділянці лівої лопатки - 2 рани розміром 1,5х0,3 см та 1,4х0,4 см. Всі рани на задній поверхні грудної клітки проникають в грудну клітку, краї ран рівні, один край гострий, інший - П-подібний. На боковій поверхні правого стегна виявлено синець подовгуватої форми розміром 3,6х2,2 см, а на задній поверхні лівого стегна в середній третині синець розміром 5,9х4,3 см. На правій щоці наявна рана розміром 1,3х0,4 см, на правій вушній раковині - рана 2,2х0,3 см, в правій завушній ділянці - рана 1,9х0,3 см, на боковій поверхні шиї справа 2 рани, розміром 1,7х0,3 та 1,8х0,2 см. Всі рани аналогічного характеру. На боковій поверхні шиї зліва 2 рани розміром 1х0,1 та 0,9х0,1 см. На правій щоці синець 4х2,1 см.; на спині в області правої легені 2 рани, розмірами 2,4х0,5 см та 3,5х0,5 см (т.1, а.с.57-61);

- оглянутими в судовому засіданні речовими доказами зазначеними футболкою синього кольору, на якій засохла кров, та яка має численні пошкодження тканини, та паперовим футляром від ножа;

- даними протоколу огляду місця події від 20.08.2013 року та фототаблицями до нього, згідно яких огляд помешкання ОСОБА_5, яке знаходиться за адресою: м. Коломия, вул. Винниченка, 30, Івано-Франківської області, в якому проживав ОСОБА_2, проводився за участю понятих ОСОБА_16 та ОСОБА_20 та в присутності власника цього житла ОСОБА_5 Під час огляду виявлено та вилучено: вінчестер -1 шт., ножі -14 шт., 2 ноутбуки, гаманець -1 шт., гроші -30 грн.; гроші 890 грн., мобільні телефони 4 шт.; сім-карти 11 шт., системний блок 1 шт., взуття 2 шт., перстень із металу жовтого кольору 1 шт., футболка - 1 шт., запальничка 1 шт., спортивні штани чорного кольору, дві пари гумових тапок (т.1, а.с.63-75);

- даними з висновку експерта №548 від 13.09.2013 року та ілюстрацією №5, згідно якого слід взуття розмірами 90х260 мм, вилучений при огляді 19.08.2013 року о 12.30 год. за адресою: вул. Стефаника,10 в с. Дебеславці Коломийського району Івано-Франківської області за фактом вбивства ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_6, що знаходиться на відрізку дактилоплівки, придатний для ідентифікації взуття, яким він залишений. Даний слід залишений взуттям спортивного типу (легке взуття типу мокасин, тенісні туфлі і т.д.) на суцільній підошві, у якого проміжна частина має підйом. Вказаний слід залишений підошвою напівчеревика на ліву ногу з пари взуття, вилученого у ОСОБА_2 (т.2, а.с.97-102) ;

- даними з висновку експерта №148 від 20.08.- 18.09.2013 року, згідно якого смерть ОСОБА_4 настала від масивної зовнішньої та внутрішньої кровотечі, яка розвилась внаслідок проникаючих колото-різаних ран грудної клітки з ушкодженням правої легені. На трупі ОСОБА_4 виявлено тілесні ушкодження: проникаючі колото-різані рани грудної клітки з ушкодженням правої легені, різані рани в ділянках правого плечового суглобу, правої китиці, правого променево-запясного суглобу, правої вушної раковини, правої ключиці, потиличної ділянки голови, шиї, синці в ділянках правої щоки, правого та лівого стегон, що є небезпечними для життя в момент спричинення. Тілесні ушкодження у вигляді проникаючих колото-різаних ран грудної клітки з ушкодженням правої легені мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя. Різані рани в ділянках правого плечового суглобу, правої китиці, правого променево-запясного суглобу, правої вушної раковини, правої ключиці, потиличної ділянки голови, шиї відносяться до легких тілесних ушкоджень, які спричинили короткочасний розлад здоровя. ОСОБА_10 в ділянках правої щоки, правого та лівого стегон відносяться до легких тілесних ушкоджень. Вказані тілесні ушкодження спричинені плоским колючо-ріжучим предметом, який має обушок та лезо, можливо, ножем, а також дією тупих твердих предметів. Враховуючи кількість тілесних ушкоджень, ОСОБА_4 нанесено не менше 26-ти ударів, а тих, що спричинили смерть не менше 2-х ударів (т.2, а.с.8-11);

- оглянутим речовим доказом взуттям, яке досліджувалося в даному висновку експерта і обвинувачений в судовому засіданні ствердив, що найбільш ймовірно, що це взуття є тим, яке він знайшов на смітнику.

Вищевказані доводи сторони захисту про те, що у цьому висновку та у висновку судової імунологічної експертизи від 19.09.2013 року (т.2 а.с.50, 51) вказані різні розміри досліджуваного взуття, суд не вважає такими, що спростовують ці висновки. Так, якщо б припустити помилки експертів при зазначенні розмірів підошви вказаного взуття, то у цих висновках наявні фотоматеріали із його зображенням, які ідентичні між собою. Отже, в обох висновках досліджувалося одне і те ж взуття, належність якого обвинуваченому фактично ним визнано;

- даними з висновку експерта №652 від 16.10.2013 року, про те, що пластмасовий уламок синього кольору розмірами 11,9 х 13,2 мм, товщиною 2,5 мм, що вилучений під час проведення огляду місця події по факту виявлення трупа ОСОБА_4 по вул. Стефаника,10 в с. Дебеславці Коломийського району, та частина ліхтарика-запальнички, що вилучена в м. Коломия, вул. Винниченка, до розділення становили одне ціле - корпус ліхтарика-запальнички. Решти вилучених уламків не мають спільних ліній розділення, але як деталі могли бути частинами одного комплексного цілого запальнички-ліхтарика (т.2 а.с.107-110) і оглянутими в судовому засіданні речовими доказами вказаними запальничкою-ліхтариком та її уламками підтверджено висновок експертизи і причетність обвинуваченого до вчинення злочинів;

- даними з протоколу огляду місця події від 20.08.2013 року та фототаблицями до нього, про те, що огляд проводився в с. Залуччя Коломийського району. В цьому селі на відстані 7,2 м від краю проїзної частини дороги знаходиться електроопора №37д Л-подібної форми. При дальшому огляді на відстані 6,1 м від вищевказаної електроопори в напрямку центру с. Залуччя та на відстані 1,3 м. від правого краю проїзної частини дороги виявлено та вилучений мобільний телефон марки Nokia із корпусом чорного кольору (т.1 а.с.51-54) та оглянутим в судовому засіданні речовим доказом вказаним мобільним телефоном, який належав потерпілій ОСОБА_4 і даними висновку експерта №194 від 21.08.2013 року, згідно якого на поверхні акумуляторної батареї телефону марки NOKIA, який вилучено 20.08.2013 року по вул. Шевченка в с. Залуччя Коломийського району, є слід пальця руки максимальними розмірами 19х11мм, придатний для ідентифікації особи. Вказаний слід залишений безіменним пальцем правої руки ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 (т.2 а.с.115-120);

- розясненнями експерта ОСОБА_21, який підтвердив висновок та пояснив, що в звязку з перебуванням досліджуваного мобільного телефону в траві на відкритому середовищі під впливом вологи та пилюки могли стертися сліди, наявні на корпусі телефону. Оскільки акумуляторна батарея була закрита задньою кришкою мобільного телефону, то вказані фактори на слід на цій батареї не вплинули;

Поряд з тим, суд критично оцінює покази свідка ОСОБА_6 про те, що вона протягом 17-19 серпня 2013 року постійно по мобільному телефону спілкувалася з обвинуваченим, який є її приятелем, та просила його знайти в мережі Інтернет, контактні дані щоб викликати працівників міліції, які б припинили неправомірну поведінку її чоловіка. Вказані покази дані свідком з метою довести те, що обвинувачений нібито в ніч на 19 серпня 2013 року не міг знаходитися в с.Дебеславці, Коломийського району, оскільки там немає мобільного звязку і якщо б він там знаходився, то вона до нього не могла б додзвонитися. Оскільки вечером 18 серпня, в ніч на 19 серпня 2013 року та вечером цієї доби надходили виклики на мобільний телефон обвинуваченого, який інколи відповідав на них, то свідок намагається довести суду, що в звязку з цим обвинувачений не міг перебувати в с. Дебеславці, а знаходився весь час вдома та спав вночі.

Однак, ці покази спростовуються показами самого обвинуваченого, який чітко ствердив, що вечером 19 серпня 2013 року він перебував на дискотеці в міському парку ім. С.Кірова. Не заслуговують на увагу покази цього свідка про те, що в с. Дебеславці відсутній мобільний звязок, оскільки в покійної ОСОБА_4 був мобільний телефон і потерпілий ствердив, що саме по мобільному телефону він постійно звязувався зі своєю матірю і будь-яких технічних перешкод в цьому не було.

Крім того, суд вважає, що свідок ОСОБА_6 фізично не могла через мобільний телефон прослідкувати місце знаходження обвинуваченого в той чи інший час, адже мобільний телефон дозволяє звязуватися в будь-якому місці. Крім того, те, що обвинувачений в ніч на 19 серпня 2013 року не відповідав на телефонні дзвінки свідка, жодним чином не свідчить, що обвинувачений знаходився в м.Коломиї і не міг вчинити інкриміновані злочини. Тому, суд вважає показання свідка ОСОБА_6 надуманими і даними з метою допомогти обвинуваченому уникнути відповідальності за вчинене.

Щодо доводів сторони захисту, що огляд помешкання ОСОБА_5, в якому проживав обвинувачений, проводився 20.08.2013 року з грубим порушенням кримінально-процесуального законодавства, оскільки при його проведенні обвинувачений присутнім не був через те, що на той час фактично був затриманий та перебував в приміщенні Коломийського МВ УМВС, то суд враховує, що в матеріалах провадження відсутні будь-які дані щодо зауважень чи скарг обвинуваченого чи його захисника з приводу незаконного затримання чи недостовірної вказівки в протоколі про затримання від 21.08.2013 року дати чи часу затримання. В судовому засіданні ні обвинувачений, ні захисник теж не представили будь-яких відомостей щодо незгоди із затриманням, а тому сумніватися в достовірності внесених в цей протокол відомостей суд не має жодних підстав.

У відповідності до правил ч.2 та 3 ст.237 КПК України огляд житла чи іншого володіння особи здійснюється згідно з правилами цього Кодексу, передбаченими для обшуку житла чи іншого володіння особи. Для участі в огляді може бути запрошений потерпілий, підозрюваний, захисник, законний представник та інші учасники кримінального провадження. Тобто зі змісту наведеної статті випливає, що при огляді житла обовязковою є участь не менше двох понятих, а присутність підозрюваного відповідно до положень ч.6 ст.223 КПК України є обовязковою лише у разі проведення слідчої (розшукової) дії за умов, що цю дію ініційовано підозрюваним.

Згідно зазначеного протоколу огляду місця події він проводився з участю двох понятих та в присутності власника цього житла ОСОБА_5 і за таких обставин не запрошення слідчим підозрюваного до участі в огляді зазначеного помешкання, суд не вважає грубим порушенням кримінально-процесуального законодавства при проведенні вказаної слідчої дії, внаслідок чого суд визнає допустимими докази, отримані при її проведенні.

Також, не заслуговують на увагу твердження обвинуваченого та його захисника про те, що експерт ОСОБА_21, який виявив на акумуляторній батареї мобільного телефону потерпілої ОСОБА_4 слід пальця руки, не мав права, враховуючи його нетривалий стаж експертної роботи, проводити дану дактилоскопічну експертизу, оскільки Законом України «Про судову експертизу» не передбачено особливих вимог щодо стажу роботи експерта для проведення вказаної експертизи.

Суд також враховує, що обвинувачений, вважаючи себе невинним у вчиненні інкримінованих злочинів, відмовився від дачі показів під час досудового розслідування, що не є характерним для невинної особи. Крім того, суд враховує непослідовну позицію обвинуваченого, який протягом судового розгляду заперечував свою причетність до інкримінованих злочинів, а в судовому засіданні заявив письмове клопотання про можливість перекваліфікації його дій на статті КК України, які передбачають відповідальність за менш тяжкі злочини, оскільки, на його думку, смерть потерпілої настала не в момент заподіяння ножових поранень, а пізніше. Також, обвинувачений неодноразово намагався переконати суд, що інкриміновані злочини вчинені з помсти потерпілому ОСОБА_1 Вказана позиція та поведінка обвинуваченого теж не є властива особі, яка вважає себе невинною.

Таким чином, оцінюючи зібрані докази, суд вважає, що винність обвинуваченого у вчиненні інкримінованих злочинів в судовому засіданні доведена повністю і зібраних доказів достатньо для визнання його винним.

При цьому суд враховує дані акту стаціонарної судово-психіатричної експертизи №192 від 30.10.2013 року, згідно якого обвинувачений ОСОБА_2 хронічним психічним захворюванням, недоумством, тимчасовим або іншим хворобливим розладом психічної діяльності не страждає, виявляє ознаки дисоціального розладу особистості, що не позбавляє його здатності усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. В період інкримінованих йому дій він також хронічним психічним захворюванням, недоумством, тимчасовим або іншим хворобливим розладом психічної діяльності не страждав, міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. Застосування примусових заходів медичного характеру не потребує (т.2, а.с.168-170).

Дії обвинуваченого суд кваліфікує за п.6 ч.2 ст.115, ч.4 ст.187 КК України, оскільки він вчинив розбійний напад на потерпілу ОСОБА_4 з метою заволодіння її майном, поєднаний із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень потерпілій, а також вчинив її умисне вбивство з корисливих мотивів.

Обвинуваченому 28.11.2013 р. розяснено прокурором на стадії досудового слідства право на суд присяжних /т.4 а.с.12/, а також при початку судового розгляду колегією суддів право на суд присяжних, однак він відмовився від суду присяжних, а обрав суд в складі трьох професійних суддів/т.5 а.с.131/.

Призначаючи покарання обвинуваченому, суд у відповідності до вимог ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.

Суд вважає, що згідно ст.66 КК України обставини, які помякшують покарання обвинуваченого, відсутні.

Обставинами, які обтяжують покарання обвинуваченого, вказаними в ст.67 КК України, є вчинення злочину щодо особи похилого віку, а також вчинення умисного вбивства з особливою жорстокістю, враховуючи велику кількість тілесних ушкоджень від ножових поранень, завданих потерпілій.

При призначенні покарання суд також враховує думку потерпілого, який наполягає на суворому покаранні обвинуваченого.

Тому суд вважає, що при відсутності обставин, що пом'якшують покарання, наявності кількох обтяжуючих покарання обставин, з урахуванням особи винного, який негативно характеризується за місцем проживання (т.3 а.с.131), раніше притягувався до кримінальної відповідальності за умисний тяжкий злочин (т.3, а.с.133), обвинуваченому слід призначити покарання, повязане з його ізоляцією від суспільства. Поряд з тим, враховуючи, що обвинувачений вчинив вказані злочини у віці 28 років, ще не створив сім»ї, суд вважає, що призначення покарання у виді довічного позбавлення волі буде надто суворим, а тому суд вважає за можливе призначити покарання у виді позбавлення волі на певний строк, оскільки для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів саме такий вид покарання буде достатнім.

До набрання вироком законної обраний запобіжний захід слід залишити без змін.

З обвинуваченого підлягають стягненню процесуальні витрати за проведення судових експертиз, які складають 8 209,30 грн. (т.2, а.с.49, 55, 62, 68, 75, 81, 87, 96, 106, 114, 124, 131, 144) в дохід держави у відповідності до ст.124 КПК України.

Питання про речові докази слід вирішити відповідно до правил ст.100 КПК України.

Цивільний позов не заявлено.

На підставі наведеного та, керуючись ст.,ст.370, 373, 374, 391 КПК України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А:

ОСОБА_2 визнати винним у вчинені злочинів, передбачених п.6 ч.2 ст.115, ч.4 ст.187 КК України, і призначити йому покарання:

- за п.6 ч.2 ст.115 КК України - у виді позбавлення волі на строк 13 (тринадцяти) років з конфіскацією майна;

- за ч.4 ст.187 КК України - у виді позбавлення волі на строк 8 (вісім ) років з конфіскацією майна.

На підставі ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточне покарання ОСОБА_2 визначити у виді позбавлення волі на строк 13 (тринадцяти років з конфіскацією всього належного йому на праві власності майна.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_2 залишити попередньо обраний - тримання під вартою і строк відбуття покарання рахувати з 21 серпня 2013 року з 11 год. 40 хв.

Речові докази:

- слід від взуття, що перекопійований на дактилоплівку, дві частини від запальнички, 18 слідів відбитків пальців рук, змив речовини бурого кольору з-під трупа, зрізи нігтьових пластин ОСОБА_2С, зрізи нігтьових пластин ОСОБА_4, змиви з рук ОСОБА_4, мікрообєкти з рук трупа ОСОБА_4, які поміщені в один загальний пакет, який опечатано біркою з пояснювальними написами; пара чоловічих туфель, виготовлених з матеріалу схожого на шкіру чорного кольору з написом НАОВА НАОВА Fashion Shoes, футболку з тканини синього кольору з дефектами у вигляді наскрізних пошкоджень, знищити після набрання вироком законної сили;

- мобільний телефон марки Nokia 1280 чорного та сірого кольорів, сім-карту оператора мобільного звязку Київ Стар, картонну коробку синього кольору, в якій було придбано вказаний мобільний телефон, пластикову карту оператора мобільного звязку Київ Стар, в якій розміщувалась сім-карта, фіскальний чек на даний мобільний телефон та стартовий пакет, зошит та блокнот повернути потерпілому ОСОБА_1 після набрання вироком законної сили;

- DVD-R диск білого кольору із написом Verbatim із змістом відеозапису огляду місця події від 19.08.2013 року, CD-R диск сірого кольору із написом MAXITECH із додатком до висновку компютерно-технічної експертизи №09/26-167 від 05.09.2013 року, три CD-R диски із написами МТС-122, ОСОБА_22 - 121, ОСОБА_3 №120 із вмістом роздруківок телефонних зєднань залишити у матеріалах кримінального провадження;

- пару чоловічих туфель чорного кольору, виготовлених з матеріалу, схожого на шкіру, з написом НАОВА НАОВА Fashion Shoes, повернути обвинуваченому ОСОБА_2 після набрання вироком законної сили;

- 14 (чотирнадцять) ножів, гаманець, грошові кошти в сумі 920 гривень, вилучені з помешкання, де проживав ОСОБА_2, конфіскувати в дохід держави;

- жорсткий диск пам'яті від комп'ютера, два ноутбуки, мобільний телефон марки Nokia номер ІМЕІ 356045033082202, мобільний телефон марки Nokia номер ІМЕІ 354551017680665, мобільний телефон марки Аlcatel номер ІМЕІ 866184019057186, мобільний телефон марки Самсунг, номер ІМЕІ 35394054595735, одинадцять сім-карт операторів зв'язку, системний блок до комп'ютера, дві пари взуття, один перстень, одну футболку, одну запальничку, одні спортивні штани, дві пари гумових тапок, телефон марки Nokia номер ІМЕІ 352017047581481 з сім-картою оператора Лайф (ОСОБА_3), телефон марки Nokia номер ІМЕІ 358058013288465 з сім-картою оператора Київстар, телефон марки Самсунг номер ІМЕІ 353373034395206, штани чоловічі класичного пошиву сірого кольору, футболку жовтого кольору, туфлі чорного кольору, повернути їх законним володільцям, якщо вони відмінні від засудженого ОСОБА_2, в іншому разі конфіскувати в дохід держави.

Розяснити ОСОБА_2 та ОСОБА_5 положення ч.10 ст.100 КПК України про те, що спір про належність речей, що підлягають поверненню, зокрема, компютерної техніки, вирішується в порядку цивільного судочинства.

Стягнути з ОСОБА_2 в користь держави 8 209 (вісім тисяч двісті девять) грн. 30 коп. процесуальних витрат за проведення судових експертиз.

На вирок може бути подана апеляція до Апеляційного суду Івано-Франківської області через Коломийський міськрайонний суд протягом тридцяти діб з моменту його проголошення, а обвинуваченим протягом тридцяти діб з дня отримання копії вироку.

Головуючий - суддя Хільчук І.І.

судді: Веселов В.М.

ОСОБА_23