Постанова № 52231361, 27.12.2011, Варвинський районний суд Чернігівської області

Справа № 2-а-3410/11

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 грудня 2011 року смт. Варва

Варвинський районний суд Чернігівської області

у складі: головуючого судді - Павлова В.Г,

при секретарі - Чичоті В.О.,

з участю представника прокуратури

Варвинського району - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом першого заступника прокурора м. Чернігова в інтересах держави в особі Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у місті Чернігові ради до ОСОБА_2, третьої особи ОСОБА_3 про стягнення надміру виплачених бюджетних коштів, -

ВСТАНОВИВ:

17.11.2011 року ухвалою Новозаводського районного суду м. Чернігова від 31.10.2011 року адміністративну справу за позовом першого заступника прокурора м. Чернігова в інтересах держави в особі Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у місті Чернігові ради до ОСОБА_4, третьої особи ОСОБА_5 про стягнення надміру виплачених бюджетних коштів було направлено до Варвинського районного суду за підсудністю, яку канцелярією суду отримано 21.11.2011 року.

В обґрунтування заявлених позовних вимог, перший заступник прокурора м. Чернігова зазначає, що, на підставі виконавчого листа, виданого Деснянським районним судом м. Чернігова від 24.04.2003 року ОСОБА_2 зобовязаний сплачувати на користь ОСОБА_6 аліменти на утримання неповнолітньої дитини - сина ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі % частини всіх видів заробітку /доходу/ щомісячно, але не менше ЛА неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, починаючи з

21.04.2003року і до досягнення дитиною повноліття.

30.11.2007 року відділом РАЦС Чернігівського міського управління юстиції видано свідоцтво про укладення шлюбу між ОСОБА_8 та ОСОБА_6, про що в книзі реєстрації шлюбів зроблено відповідний актовий запис № 2920. ОСОБА_6 після реєстрації шлюбу отримала прізвище «Шестак».

Оскільки відповідач ОСОБА_2 ухилявся від сплати аліментів, то за відповідною заявою отримувача аліментів, Управлінням праці та соціального захисту населення Деснянської районної ради за період з 01.10.2010 року по 31.03.2011 року ОСОБА_5 на утримання її неповнолітньої дитини виплачено всього 1 731 гривню тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів. При наступному зверненні до Управління від 17.05.2011 року, позивачка повідомила, що отримала від ОСОБА_2 аліменти на утримання дитини за березень та квітень 2011 року.

В звязку з вищезазначеним, перший заступник прокурора м. Чернігова просить стягнути з ОСОБА_9 на користь Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у місті Чернігові ради бюджетні кошти у вигляді тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів у розмірі 1731 гривні за період з 01.10.2010 року по 31.03.2011 року, поклавши сплату судового збору на відповідача.

В судовому засіданні представник прокуратури Варвинського району ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав у повному обсязі, наполягав на їх задоволенні з підстав, викладених в адміністративному позові /а.с.1-2/.

Представник позивача - Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у місті Чернігові ради, в судове засідання не зявився, хоча був належним чином повідомлений про дату його проведення, завчасно надавши до канцелярії суду пояснення на письмове заперечення позивача ОСОБА_2, з клопотанням про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання на розгляд адміністративної справи також не зявився, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи /а.с.59/, завчасно надіславши до канцелярії суду письмове заперечення, згідно якого просить відмовити в задоволенні даного адміністративного позову, здійснивши розгляд справи за його відсутності /а.с.43/.

Третя особа - ОСОБА_5 в судове засідання не зявилася, будучи належним чином повідомленою про дату розгляду справи /а.с.61/, про причину неявки суд не повідомила.

Відповідно до ст.11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Вислухавши пояснення прокурора щодо обставин, якими обґрунтовуються вимоги адміністративного позову, дослідивши та перевіривши письмові докази, матеріали справи у їх сукупності, суд приходить до переконання, що адміністративний позов підлягає задоволенню в повному обсязі виходячи з наступного.

З обставин, наведених у позовній заяві, які згідно з ч.З ст.72 КАС не підлягають доказуванню, оскільки визнані сторонами і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання встановлено, що відповідно до виконавчого листа № 2-3025, виданого Деснянським районним судом м. Чернігова від 24.04.2003 року, ОСОБА_2 зобовязаний сплачувати на користь ОСОБА_6 аліменти на утримання неповнолітньої дитини - сина ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1

в розмірі % частини всіх видів заробітку /доходу/ щомісячно, але не менше ЛА неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, починаючи з 21.04.2003 року і до досягнення дитиною повноліття /а.с.9/.

Як вбачається з заявленого адміністративного позову та письмового заперечення, поданого відповідачем, предметом доказування в даній справі є встановлення фактичних обставин справи, що підтверджували б правомірність стягнення з відповідача бюджетних коштів у вигляді тимчасової державної допомоги дітям.

Згідно ч.2 ст.51 Конституції України та ст.180 Сімейного кодексу України, батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку.

Частинами 8 та 9 ст.181 СК України встановлено, що якщо місце проживання чи перебування батьків невідоме, або вони ухиляються від сплати аліментів, або не мають можливості утримувати дитину, дитині призначається тимчасова державна допомога, яка не може бути меншою ніж ЗО відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Виплата тимчасової державної допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

«Порядок призначення та виплати тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання їх невідоме», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2006 р. №189 /далі - Порядок/, визначає механізм надання тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання (перебування) їх невідоме.

В судовому засіданні встановлено та сторонами не оспорюється, що 22.05.2007 року начальником відділу державної виконавчої служби Варвинського районного управління юстиції було відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 2-3025, виданого Деснянським районним судом

24.04.2003року /а.с.50/.

Згідно абз.2 п.6 Порядку для призначення тимчасової допомоги необхідно надати довідку державної виконавчої служби, що підтверджує факт несплати аліментів одним з батьків протягом шести місяців, що передують місяцю звернення.

З оглянутих в судовому засіданні матеріалів адміністративного позову та письмових пояснень начальника Управління праці та соціального захисту населення встановлено, що єдиною підставою для призначення громадянці ОСОБА_5 тимчасової допомоги була довідка № 3-151 від 19.10.2010 року, видана начальником відділу державної виконавчої служби Варвинського районного управління юстиції Чернігівської області /а.с.11/.

Положеннями ч.1 ст.71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до вказаної довідки, Шестак Н.В. в період з 01.04.2010 року по 19.10.2010 року, згідно виконавчого листа № 2-3025, не отримувала аліменти з відповідача по справі - ОСОБА_2 /а.с. 11/.

Як вбачається з рішення від 05.11.2011 року Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної в м. Чернігові ради, ОСОБА_5, в звязку з поданою нею заявою від 29.10.2010 року, було призначено тимчасову допомогу на утримання її неповнолітньої дитини в період з 01.10.2010 року по 31.03.2011 року, оскільки відповідач ОСОБА_2 беззаперечно не сплачував в вищезазначений період аліменти /а.с.8/.

Виплата тимчасової державної допомоги здійснюється за рахунок коштів державного бюджету України і однією з підстав припинення виплати тимчасової допомоги, відповідно до п.10 Порядку, є добровільне виконання рішення суду особою, зобов'язаною сплачувати аліменти або виявлення обставин, що свідчать про можливість одного з батьків утримувати свою дитину. Про виникнення зазначених обставин одержувач зобов'язаний повідомити у десятиденний строк орган праці і соціального захисту населення. Виплата тимчасової допомоги припиняється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому виникла одна із зазначених обставин.

Згідно з ч.б ст.71 КАС України якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів. Як вбачається з довідки № 3-139/2736 від 10.05.2011 року, виданої відділом ДВС Варвинського РУЮ Чернігівської області, ОСОБА_5, згідно виконавчого листа № 2-3025 від

24.04.2003року, виданого Деснянським районним судом м. Чернігова, отримала аліменти від ОСОБА_2 на утримання неповнолітньої дитини лише в березні 2011 року в сумі 428,68 гривень та в квітні 2011 року в розмірі 95,72 гривні /а.с.6/.

Дана обставина підтверджується довідкою № 45, виданою 12.12.2011 року правлінням ЗАТ «Прогрес», згідно якої аліменти за жовтень 2010 року по лютий 2011 року не були своєчасно відправлені на адресу ОСОБА_5 з вини бухгалтерії підприємства, де був працевлаштований ОСОБА_2 /а.с.65/.

В звязку з своєчасним повідомленням ОСОБА_5 до УПСЗН Деснянської районної у м. Чернігові ради про вищевказану обставину, позивачем, у відповідності до ч.2 п.10 Порядку, було видано розпорядження від 07.06.2011 року за № 03-24/1137 про припинення з 01.10.2010 року здійснення виплати тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів /а.с.5/.

Положеннями ч.1 ст.69 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Суд критично відноситься до наданих письмових пояснень відповідачем по справі як таких, що не містять інформації щодо предмету доказування /а.с.43/, оскільки заява ОСОБА_5 від 29.10.2010 року до УПСЗН Деснянської районної у м. Чернігові ради про призначення тимчасової допомоги, в сукупності з довідками ДВС щодо несплати аліментів ОСОБА_2, дослідженими в судовому засіданні, беззаперечно свідчать про не отримання стягувачем аліментів в оскаржуваний період та правомірність призначення позивачем тимчасової допомоги. Дані обставини не спростовані жодним належним та допустимим доказом.

Твердження відповідача про відсутність данних щодо його ухилення від добровільного виконання рішення суду та повторне стягнення аліментів за оскаржуваний період, за умови несвоєчасного їх відправлення стягувачеві з вини підприємства, не може свідчити про наявність обєктивних передумов, які б унеможливлювали нарахування та виплату позивачем тимчасової допомоги.

Окрім того, рішення від 05.11.2011 року Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної в м. Чернігові ради, прийняте як субєктом владних повноважень, на момент розгляду справи в суді є чинним та сторонами, в порядку визначеному КАС, також не оспорювалося.

У відповідності до ст.86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи наявні матеріали адміністративного позову та виходячи з системного аналізу норм чинного законодавства, з урахуванням того, що сплата аліментів не звільняє особу від обовязку повернути суму сплаченої тимчасової допомоги за весь період її виплати та не передбачає обовязкової умови встановлення наявності вини платника аліментів, суд приходить до переконання про наявність беззаперечних підстав для задоволення позовних вимог прокурора м. Чернігова в інтересах держави в особі Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у місті Чернігові ради до ОСОБА_10, третьої особи ОСОБА_5 про стягнення надміру виплачених бюджетних коштів.

Згідно з ч.4 ст.94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, судові витрати стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись «Порядком призначення та виплати тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання їх невідоме, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.02.2006 р. №189, ст.ст. 2, 6, 8, 9, 10, 11,69, 159-163 КАС України, суд-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов першого заступника прокурора м. Чернігова в інтересах держави в особі Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у місті Чернігові ради до ОСОБА_10, третьої особи ОСОБА_5 про стягнення надміру виплачених бюджетних коштів - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2, зареєстрованого за адресою смт. Варва Чернігівської області АДРЕСА_1 на користь Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у місті Чернігові ради /р/р 35417046000848 в УДК в Чернігівській області, МФО 853592, код 03196191/, кошти у сумі 1 731 (одна тисяча сімсот тридцять одна) гривня 00 копійок.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили, після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови через Варвинський районний суд, з одночасним надісланням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Варвинського районного суду В.Г. Павлов