Ухвала суду № 52228773, 06.10.2015, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 740/406/15 Провадження № 22-ц/795/1721/2015 Категорія -цивільнаГоловуючий у I інстанції -Скалозуб О. М. Доповідач - Тагієв С. Р.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 жовтня 2015 року м. Чернігів

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - суддіТагієва С.Р.,суддів:Литвиненко І.В., Шарапової О.Л.,при секретарі:Нечасному О.Л.,за участю:ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на заочне рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 17 липня 2015 року у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк „ПриватБанк" до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

Заочним рішенням Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 17 липня 2015 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_6 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" заборгованість у розмірі 24129,53 грн. за кредитним договором № б/н від 22.06.2011 року, яка складається з наступного: 14192,53 грн. - заборгованість за кредитом; 7511,78 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 800,00 грн. - заборгованість з комісії за користуванням кредитом; а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500,00 грн. - штраф (фіксована частина); 1125,22 грн. - штраф (процентна складова) та судовий збір в розмірі 243,60 грн., а всього 24373 (двадцять чотири тисячі триста сімдесять три) гривні 13 коп.

В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_6 просить рішення суду скасувати, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. На думку апелянта, Ніжинським міськрайонним судом не повністю були досліджені усі обставини справи та не витребувані у позивача усі докази, зокрема Договір про надання банківських послуг, відповідно до якого стягнута заборгованість. Апелянт зазначає, що не була ознайомлена з Умовами надання банківських послуг, а розрахунок заборгованості проведений за договором, номер якого не відповідає дійсності.

В судове засідання апелянт ОСОБА_6 не з'явилася, належним чином повідомлена про апеляційний розгляд справи, тому відповідно до положень ч.2 ст.305 ЦПК України апеляційний суд вважає можливим розглянути справу за її відсутності.

Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача ОСОБА_5, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду - залишенню без змін з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, відповідно до укладеного договору № б/н від 22.06.2011 року ОСОБА_6 отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30.00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.

Відповідно до письмових пояснень представника позивача (а.с.144), 05.05.2008 року між банком та ОСОБА_7 було укладено договір про надання банківських послуг № б/н, за умовами якого банком був відкритий картковий рахунок і видана відповідачу платіжна карта № НОМЕР_2 з терміном дії по 04/12року (а.с.145-147). 08.06.2011 року ОСОБА_6 звернулася в банк із заявою про перевипуск карти. Їй була видана платіжна карта № НОМЕР_1 з терміном дії по 06/13р., на яку відповідно перенесла¬ся наявна заборгованість станом на 09.06.2011р. у розмірі 4325,22 грн.

22.06.2011 року відповідач повторно звернулася в банк із заявою про перевипуск карти, їй було видано перевипущену карту № НОМЕР_3 ("Универсальная GOLD- light") з перенесеною кредитною заборгованістю станом на 09.06.2011р. у розмірі 4325,22грн.

25.06.2011р. ОСОБА_6 здійснила погашення заборгованості в розмірі 361,00 грн. вже на перевипущену карту, та після перевипуску продовжувала користуватися карткою.

Факт укладення кредитного договору між банком та ОСОБА_6 підтверджується заявою позичальника від 08.06.2011 року (а.с.25-26); довідкою про умови кредитування з використанням кредитки «універсальна, 30 днів пільгового періоду» (а.с.24); довідкою про умови кредитування з використанням кредитки «Универсальная GOLD- light» від 22.06.2011 року (а.с.27).

У заяві, яку відповідач скріпила підписом, вказано, що вона погодилась з запропонованими Умовами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою та Тарифами банку, та згодна, що дана заява разом з Умовами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою та Тарифами банку складає договір про надання банківських послуг, відповідно до якого надано кредит.

Відповідно до статті 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як передбачено ч.1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних його умов.

Уклавши договір, ОСОБА_6 взяла на себе зобов'язання, передбачені Умовами та правилами надання банківських послуг, затверджених наказом № СП-2010-256 від 06.03.2010 року.

Відповідно до Умов та Правил надання банківських послуг позичальник зобов'язується: погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим договором (п. 2.1.1.5.5), а також у разі невиконання зобов'язань за договором, на вимогу банку виконати зобов'язання з повернення кредиту (у тому числі простроченого кредиту та овердрафту), оплати винагороди банку (п. 2.1.1.5.6).

Власник карти зобов'язаний слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення овердрафту, згідно п. 1.1.2.7 Умов та Правил надання банківських послуг.

Відповідно до п. 2.1.1.7.6 Умов та Правил надання банківських послуг при порушенні позичальником строків платежів по якомусь з грошових зобов'язань, передбачених цим договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобов'язаний сплатити банку штраф в розмірі 500 грн. + 5% від суми позову.

Відповідно до наданого банком розрахунку (а.с.а.с.7-23) у зв'язку з порушенням відповідачем зобов'язання щодо повернення суми кредиту станом на 05.12.2014 року утворилась заборгованість в сумі 24129,53 грн. грн., яка складається з заборгованості за кредиттом - 14192,53 грн.; а також 7511,78 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 800,00 грн. - заборгованість з комісії за користуванням кредитом; а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500,00 грн. - штраф (фіксована частина); 1125,22 грн. - штраф (процентна складова).

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що дослідженими доказами повно і достовірно доведено, що ОСОБА_6 не виконує належним чином свої зобов'язання по укладеному кредитному договору, в результаті чого з її вини утворилась зазначена позивачем заборгованість.

З таким висновком повністю погоджується апеляційний суд.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статей 1049, 1050, 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Власноруч підписавши анкету-заяву (а.с. 25-26), ОСОБА_6 погодилась з вказаним у ній пунктом про те, що дана заява разом з пам'яткою клієнта, Умовами і Правилами надання банківських послуг а також Тарифами являє собою Договір про надання банківських послуг між відповідачем та банком, відповідач зобов'язується виконувати вимоги Умов і Правил надання банківських послуг, регулярно знайомитись з їх змінами на офіційному сайті банку. Це спростовує твердження апелянта про те, що суду не надано договір про надання банківських послуг та що відповідач не була ознайомлена з Умовами і Правилами надання банківських послуг.

ОСОБА_6 з 2008 року на умовах, запропонованих банком, користувалась кредитною карткою, двічі оновлювала картки (2011 та 2013 роки), при цьому жодних претензій щодо встановлених ставок та санкцій не пред'являла.

Необгрунтованими також є доводи апелянта про те, що розрахунок заборгованості проведено позивачем за неіснуючим номером договору. Відповідно до письмових пояснень представника позивача (а.с.190) назва «SAMDN34000045059650» в розрахунку вказана помилково, є внутрішнім кодуванням банку, договір не має назви і вважається як б/н.

Вказівка апелянта на незгоду з розрахунком заборгованості нічим не підтверджується.

Виходячи із результатів системного аналізу наведених норм права та викладених обставин справи колегія суддів апеляційного суду вважає, що невиконання відповідачем зобов'язань по кредитному договору є підставою для стягнення кредитної заборгованості.

Таким чином, суд першої інстанції, ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, правильно встановив обставини спору, дослідив докази у справі, надав їм належну оцінку та дійшов обґрунтованого висновку. Рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не дають підстав для його скасування.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, ст. 315, 317, 319, 324 ЦПК України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 - відхилити.

Заочне рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 17 липня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:Судді: