Постанова № 52223451, 08.10.2015, Тарутинський районний суд Одеської області

Тарутинський районний суд Одеської області

____________

Справа № 514/1124/15-а

Провадження по справі№ 2-а/514/21/15

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 жовтня 2015 року смт Тарутине

Тарутинський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді - М.В. Козирєва

за участю секретаря - О.В. Терзі

за участю сторін:

позивача - ОСОБА_1

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Тарутине справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 Пенсійного фонду України в Тарутинському районі Одеської області про вірне нарахування пенсії та стягнення недоплаченої суми,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 (далі Позивач) звернулася до суду з позовом до УПФ України в Тарутинському районі (далі Відповідач, УПФУ) про вірне нарахування пенсії та стягнення недоплаченої суми, посилаючись на те, що вона є одержувачем пенсії за віком та перебуває на обліку в ОСОБА_3 Пенсійного фонду України в Тарутинському районі Одеської області.

Пенсію за віком їй призначено в червня 2015 року в розмірі 1269,11 грн. та з урахуванням доплати за понаднормовий стаж в розмірі 76,40 грн. (за 10 років) загальний призначений розмір пенсії становить 1345,51 грн., що підтверджується копією розпорядження УПФУ від 25 червня 2015 року № 123288.

На думку Позивача, при нарахуванні пенсії за віком в червні 2015 року УПФУ незаконно здійснив перерахунок пенсії, а не її нарахування, та перерахування здійснено з застосуванням показника середньої заробітної плати за 2007 рік.

Однак, з такими діями Відповідача вона не погоджується і вважає їх неправомірними, оскільки вважає, що Відповідач повинен був не перерахувати їй пенсію, а призначити, узявши в розрахунок пенсії показник середньої заробітної плати працівника за три календарні роки (тобто 2012, 2013 та 2014 роки), що передує року звернення за призначенням пенсії, а не за її перерахунком.

Тож, оскільки вона звернулась за призначенням пенсії у червні 2015 року, то показник повинен був взятий за три роки, що передують року звернення про призначення пенсії. Просила скасувати розпорядження № 123388 від 25 червня 2015 року про перерахунок пенсії та зобов'язати відповідача здійснити вірне нарахування та призначення їй пенсії за віком, а також провести відповідні нарахування та виплати.

Відповідач надав до суду заперечення проти позову, в яких зазначив, що УПФ в Тарутинському районі Одеської області з позовними вимогами не згоден та вважає їх незаконними й необґрунтованими, а свої дії правомірними.

Ухвалою суду від 22 вересня 2015 року закінчено підготовче провадження і справу призначено до судового розгляду.

В судовому засіданні Позивач підтримала позовні вимоги в повному обсязі, пояснила, що вона звернулась в червні 2015 року до Відповідача з заявою про призначення їй пенсії за віком, проте Відповідач для розрахунку пенсії за віком не взяв показник середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні за три роки, що передували року її звернення.

Представник Відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував в повному обсязі та пояснив, що позивачу вже призначалась пенсія в листопаді 2003 року, саме тому їй при зверненні у 2015 році було перераховано, а не призначено пенсію за віком.

Свідок ОСОБА_4 пояснила, що працює на теперішній час начальником відділу кадрів Тарутинської центральної районної лікарні. В 2003 році Позивач дійсно писала заяву про звільнення її з роботи за власним бажанням, проте це було зроблено виключно для того, щоб не втратити право на пенсію за вислугу років, водночас, фактичного бажання у Позивача звільнитись не було, вона з моменту звільнення 05 листопада 2003 року так і працювала в Тарутинській ЦРЛ та знов була прийнята на роботу з 11 листопада 2003 року, де й працює по теперішній час.

Свідок ОСОБА_5 пояснила, що працює спеціалістом відділу обслуговування громадян ОСОБА_3 Пенсійного фонду України в Одеській області. В червні 2015 року вона отримала від Позивача заяву та необхідний пакет документів для призначення пенсії за віком, в подальшому вона цю заяву зареєструвала.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши сторін, свідків, суд доходить висновку, що позов необхідно задовольнити виходячи з наступного.

Так, відповідно до трудової книжки Позивач 5 травня 1978 року була зарахована на посаду медичної сестри терапевтичного відділення Тарутинської районної лікарні, в подальшому була переведена на посади медичної сестри дитячої консультації, медичної сестри невропатолога, головної медичної сестри Тарутинської ЦРЛ, де пропрацювала до 5 листопада 2003 року та була звільнена за власним бажанням (а.с. 6).

6 листопада 2003 року Позивач звернулась до УПФУ з заявою про призначення їй пенсії за вислугу років (а.с. 19). Відповідно до Протоколу від 07 листопада 2003 року їй призначено пенсію за вислугу років, за наявним повним стажем роботи 28 років 11 місяців 24 дні (а.с. 8).

Пенсія за вислугу років встановлюється на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення» і Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не передбачена.

Однак, через чотири дні, 11 листопада 2003 року ОСОБА_1 знов була прийнята на посаду головної медсестри Тарутинської ЦРЛ, де працює до теперішнього часу (а.с. 6, 7).

В червні 2015 року позивач звернулася з заявою до ОСОБА_3 ПФУ у Тарутинському районі з проханням призначити їй пенсію за віком (а.с. 23).

Відповідно до розпорядження № 123388 від 26 червня 2015 року, виданого УПФУ, позивачу ОСОБА_1 здійснено не призначення пенсії за віком, а перерахунок пенсії за віком за новою формулою та призначено пенсію щомісячно у розмірі 1463,11 грн. з 12 червня 2015 року, де в розрахунок була узята середньомісячна заробітна плата працівників, зайнятих у галузях національної економіки України за 2007 рік на одну особу в цілому по Україні у розмірі 1197,91 грн. (а.с. 21, 22).

Статтею 10 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

Згідно з частиною 1 статті 40 зазначеного Закону для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами у період до 1 січня 2016 року або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року незалежно від перерв.

Частиною другою статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (у редакції, чинній на час звернення позивача з заявою) було визначено, що заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.

За ч. 1 ст. 44 зазначеного Закону заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Виходячи з правових приписів ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: 1) пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Частина 3 вказаної правової норми регулює порядок переведення з одного виду пенсії на інший, а саме: переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії (частина 4 ст. 45 Закону).

У своїх письмових запереченнях Відповідач посилається на вимоги Закону України «Про пенсійне забезпечення», за яким: пенсії за вислугу років призначаються у разі залишення роботи, що дає право на цей вид пенсії. У разі зарахування після призначення пенсії за вислугу років на роботу, яка дає право на цей вид пенсії, виплата припиняється і поновлюється з дня, що слідує за днем звільнення з роботи.

Судом встановлено, що перед призначенням пенсії за віком у червні 2015 року Позивач ніколи фактично не отримувала жодного виду пенсії.

Аналіз вказаних норм вказує на те, що у випадку припинення пенсії за вислугу років, її поновлення можливе лише в разі звільнення з роботи. Разом з тим, Позивач працювала на момент призначення пенсії за віком в червні 2015 року, що підтверджується копією трудової книжки. Отже, поновлення пенсії за вислугу років відносно позивача не мало місця.

Судом встановлено, що пенсія за вислугу років не передбачена Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та не віднесена до тих видів пенсії, які призначаються згідно даного Закону, зокрема за віком; по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); у зв'язку з втратою годувальника (ст. 9 Закону).

Виходячи з комплексного аналізу вищезазначених норм необхідно зазначити, що переведення з одного виду пенсії на інший відповідно до ст. 45 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» можливе лише у тому разі, якщо особі відповідно до цього Закону був призначений один з видів пенсії, визначених приписами ч. 1 ст. 10 даного Закону - пенсія за віком, пенсія по інвалідності чи пенсія у зв'язку з втратою годувальника.

Така позиція була висловлена Верховним Судом України щодо застосування частини третьої статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Зокрема, у справі № 21-612а14, постанова в якій ухвалена 31 березня 2015 року, він дійшов висновку, що у випадку, коли особі було призначено пенсію за вислугу років за іншим Законом, котрий передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, ніж Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у подальшому при розрахунку пенсії за віком за Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» такій особі показник середньої заробітної плати має враховуватися за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії, оскільки пенсія за віком передбачена іншим законом, ніж пенсія за вислугу років.

Враховуючи, що Позивачеві в 2003 році призначалась пенсія за вислугу років на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення», судом не приймаються доводи УПФУ, позаяк в частині третій статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мова йде про переведення з одного виду пенсії на інший вид пенсій по матеріалам пенсійної справи, що в даному випадку відсутнє, так як мало місце призначення іншої пенсії за іншим законом, а не переведення з одного виду на інший вид пенсії в межах одного Закону. Таким чином, даний перерахунок Відповідачем проведений неправомірно, оскільки фактично Позивач не звертався до ОСОБА_3 з заявою про переведення з одного виду пенсії на іншій, а просив призначити йому іншу пенсію за іншим Законом.

Крім того, аналіз змісту ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» вказує на те, що тільки за бажанням пенсіонера при переведенні з одного виду пенсії на інший можуть застосовуватись норми ч. 3 вказаної правової норми щодо застосування показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Проте, Відповідачем не надано належних і допустимих доказів того, що Позивач звертався з проханням при нарахуванні йому пенсії за віком застосувати показник середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Після перерахунку при призначенні пенсії за віком по Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в червні 2015 року відповідачем застосований показник середньої заробітної платні у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачені страхові внески та яка відповідно до Закону враховується для розрахунку пенсії за 2007 рік - 1197,91грн.

З поданої Позивачем заяви про призначення пенсії не вбачається, що вона просила призначити пенсію із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення попереднього виду пенсії, а оскільки такої згоди не було, то і у відповідача не було підстав застосовувати показник середньої заробітної плати за 2007 рік.

Крім того, при попередньому призначенні пенсії в листопаді 2003 року показник за 2007 рік не застосовувався і не міг застосовуватися, оскільки пенсія за вислугу років призначалась позивачу лише в 2003 році.

Також судом враховано той факт, що в період з 2003 року і по теперішній час Позивач продовжувала працювати та сплачувала у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та до накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.

Таким чином, оскільки ОСОБА_1 по досягненні пенсійного віку звернулась за призначенням пенсії за віком вперше, суд дійшов висновку, що при її обчисленні УПФУ повинен був застосовувати показник середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, як це передбачено статтею 40 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень; зобов'язання відповідача вчинити певні дії. Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини, і громадянина, інших субєктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку субєктів владних повноважень.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 17, 18, 71, 159, 160-163, 184-186 КАС України, ст. ст. 40, 42, 45 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 Пенсійного фонду України в Тарутинському районі Одеської області про вірне нарахування та стягнення недоплаченої суми - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати розпорядження ОСОБА_3 Пенсійного фонду України в Тарутинському районі Одеської області № 123388 від 25 червня 2015 року про перерахунок пенсії.

Зобов'язати ОСОБА_3 Пенсійного фонду України в Тарутинському районі Одеської області провести вірне призначення, нарахування та доплату ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, пенсії за віком з 12 червня 2015 року з урахуванням для обчислення пенсії середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2012, 2013, 2014 роки, з урахуванням раніше виплачених сум.

Постанова суду може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з моменту отримання її копії.

Суддя М.В. Козирєв