Ухвала суду № 52220672, 12.09.2014, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 460/4917/13-к Головуючий у 1 інстанції: Перетятько О.В.

Провадження № 11-кп/783/508/14 Доповідач: Данко В. В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2014 року.Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Львівської області в складі :

головуючого - судді Данка В.В.,

суддів Марітчака Т.М., Ревера В.В.,

при секретарі Луціву М.С.,

з участю прокурора Дідовського М.Ю.,

засудженого ОСОБА_1,

його захисника ОСОБА_2,

представників потерпілих ОСОБА_3, ОСОБА_4,

потерпілих ОСОБА_5, ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові справу за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_1 на вирок Городоцького районного суду Львівської області від 03 липня 2014 року,

встановила:

Вироком Городоцького районного суду Львівської області від 03 липня 2014 року

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, українця, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, невійськовозобовязаного, не одруженого, не судимого відповідно до ст. 89 КК України, проживаючого та зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4.

визнаний винуватим:

за ч.1 ст.289 КК України йому призначено покарання три роки позбавлення волі;

за ч.1 ст.115 КК України йому призначено покарання чотирнадцять років позбавлення волі.

На підставі ст.70 КК України остаточне покарання за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим призначено чотирнадцять років позбавлення волі.

Запобіжний захід ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу залишено попередній тримання під вартою.

Строк відбуття покарання рахується з часу його затримання, тобто з 20 жовтня 2013 року.

Долю речових доказів та судових витрат вирішено відповідно до чинного кримінального процесуального законодавства.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_7, в особі законного представника ОСОБА_5 87478 грн. 22 коп. (вісімдесят сім тисяч чотириста сімдесят вісім грн. 22 коп.) матеріальної шкоди, з яких 9139 грн. 52 коп. (девять тисяч сто тридцять девять гривень 52 коп.) стягнути одним платежем, а решта 78338 грн. 70 коп. (сімдесят вісім тисяч триста тридцять вісім гривень 70 коп.) стягувати платежами по 435 грн. 22 коп. (чотириста тридцять пять гривень 22 коп.) щомісячно, починаючи з 25 січня 2015 року до 25 червня 2029 року; та 100000 грн. (сто тисяч гривень) моральної шкоди;

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь потерпілої ОСОБА_5 100000 грн. (сто тисяч гривень) моральної шкоди та 8700 грн. (вісім тисяч сімсот гривень) витрат на правову допомогу.

ОСОБА_1 14 березня 2013 року, о 08 год. 00 хв., в стані алкогольного спяніння, в квартирі АДРЕСА_1, без дозволу потерпілого ОСОБА_6, який на законних підставах користується автомобілем ВАЗ-21072, державний номерний знак НОМЕР_1, неправомірно взяв ключі від його автомобіля, проник в автомобіль, який був запаркований в подвірї будинку № 1 по вул. Вербицького в м. Новояворівськ Яворівського району Львівської області, та виїхавши на ньому з подвіря будинку незаконно заволодів ним.

Крім того, ОСОБА_1 14 березня 2013 року, після незаконного заволодіння ним автомобілем ОСОБА_6 ВАЗ 21072, державний номерний знак НОМЕР_2, в період часу з 08 год. 00 хв. до 09 год.00 хв., в стані алкогольного спяніння в лісовому масиві між смт. Шкло та м. Новояворівськ Яворівського району Львівської області, знаходячись в автомобілі разом з ОСОБА_8 на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин в конфлікті умисно вбив ОСОБА_8, завдавши їй удар кулаком в ділянку життєво важливого органу шиї, чим спричинив перелом хрящів гортані підязикової кістки, забій мяких тканин шиї з наступним перекриттям просвіту дихальних шляхів, що призвело до смерті ОСОБА_8

Не погодившись з рішенням суду ОСОБА_1 подав на нього апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вирок та закрити кримінальне провадження відносно нього, звільнивши його з-під варти в залі суду. Свої вимоги він мотивує тим, що вирок відносно нього є незаконним та підлягає скасуванню з наступних підстав. З матеріалів справи вбачається, що подія відбувалася 14 березня 2013 року, коли він узяв автомобіль ОСОБА_6, а заяву про те, що він заволодів його транспортним засобом ОСОБА_6 подав в органи внутрішніх справ лише 28 березня 2013 року. Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_6 пояснив, що заяву написав з запізненням для того, щоб забезпечити собі алібі, щодо непричетності до пропажі потерпілої ОСОБА_8, з якою він проводив ніч з 13 на 14 березня 2013 року. Апелянт стверджує, що в ході досудового слідства доведено, що у нього не було ніякої потреби самовільно брати автомобіль ОСОБА_6 Адже він перебуває у родинних відносинах з ОСОБА_6, а тому потерпілий раніше постійно, у будь-який час доби надавав йому автомобіль для особистого користування, оскільки половину вартості цього автомобіля він уже сплатив ОСОБА_6, оскільки мав намір у майбутньому викупити його. Крім того, він неодноразово на цьому автомобілі возив в село сім'ю ОСОБА_6, ремонтував його та користувався автомобілем, як своїм власним.

Свідки ОСОБА_9 та ОСОБА_10 на досудовому слідстві давали показання, що ОСОБА_6 їм клявся, що саме працівники Яворівського РВ ГУ МВС України у Львівській області заставили його написати заяву про викрадення автомобіля, при цьому погрожували йому, що звинуватять саме його в пропажі та вбивстві ОСОБА_8 Апелянт стверджує, що 19 березня 2013 року, ввечері, його побили і вже наступного дня він проходив лікування в Новояворівській районній лікарні, про що він написав заяву в прокуратуру Яворівського району Львівської області про притягнення працівників міліції до кримінальної відповідальності.

Він не визнає своєї вини, оскільки версія вбивства ОСОБА_8 саме ним є повністю надуманою працівниками Яворівського РВ ГУ МВС України у Львівській області. Після його затримання правоохоронці застосовували до нього фізичні знущання та погрожували притягнути до кримінальної відповідальності його маму та брата, підкинувши їм наркотичні засоби. Працівники міліції змушували його в присутності адвоката розповісти саме ту версію вбивства ОСОБА_8, яку вони придумали. В кінцевому результаті він змушений був вивчити текст вбивства потерпілої. Докази, які були надані суду в підтвердження обвинувачення його в скоєнні вбивства ОСОБА_8, отримані з порушенням норм КПК України та Конституції України і є недопустимими відповідно п.2 ч.2 ст.87 КПК України.

Крім того, при проведенні відтворення обстановки та обставин подій він був прикріплений кайданками до оперативного працівника управління кримінального розшуку, який безпосередньо займався розкриттям цього злочину, був на місці події при виявлені одягу та трупа потерпілої і постійно вказував йому де і що показувати, оскільки йому не було відомо місце знаходження трупа та речей. Проведеними комісійними судово-медичними експертзами трупа ОСОБА_8 не встановлено причини її смерті. Тому твердження сторони обвинувачення про те, що причиною смерті ОСОБА_8 є удар в область шиї, нічим не підтверджується.

Також апелянт вказує, що між ним і потерпілою раніше ніяких відносин не було, вони не були знайомі. В цей вечір конфліктів між ними також не було. Отже, у нього ніякого мотиву для вчинення вбивства ОСОБА_8 не було.

Представник потерпілої адвокат ОСОБА_3 подав заперечення на апеляційну скаргу, в якій спростовує її доводи та обґрунтовує правильність і законність вироку відносно ОСОБА_1

Заслухавши доповідь судді, виступи засудженого та його захисника на підтримку апеляційних вимог, думку прокурора, потерпілих та їх представників про безпідставність апеляції, вивчивши матеріали справи, обговоривши мотиви апеляції, колегія суддів вважає, що вона задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Висновок суду про винуватість ОСОБА_1 в інкримінованому йому злочині, передбаченому ч.1 ст.115 КК України, вчиненому за обставин, описаних у вироку, є обґрунтованим і відповідає фактичним обставинам справи.

Твердження засудженого та його захисника про те, що ОСОБА_1 не вчиняв злочинів, поставлених йому у вину, а досудове слідство та суд поклали в основу обвинувачення засудженого недостовірні докази, не беруться до уваги колегією суддів. Адже судом першої інстанції було всесторонньо і обєктивно досліджено і перевірено зібрані по справі докази і дано правильну юридичну оцінку діянням засудженого.

Так, висновок суду про вчинення ОСОБА_1 злочинів, передбачених ч.1 ст.289 та ч.1 ст.115 КК України, ґрунтується на доказах, яким дано оцінку у вироку:

показаннях потерпілого ОСОБА_6 про те, що в ніч з 13 на 14.03.2013 р. він разом з ОСОБА_8, ОСОБА_11 та ОСОБА_12 вживали спиртне в квартирі ОСОБА_11 за адресою: АДРЕСА_2, куди приїхали його автомобілем марки ВАЗ 21072, номерний знак НОМЕР_2. Автомобіль він залишив біля підїзду до будинку № 1 по вул. Вербицького в м. Новояворівськ. Уночі з його дозволу ОСОБА_11 один раз їздив до магазину за алкоголем. Близько 04.00 год. від випитого спиртного він пішов спати у І кімнату. Більше в ту ніч дозволу брати його автомобіль ОСОБА_11 не давав, ключі від автомобіля забрав з собою в кімнату. Про те, що ОСОБА_11 без дозволу взяв його автомобіль дізнався зранку. Про вбивство ОСОБА_8 дізнався згодом від працівників правоохоронних органів. Через два тижні після пропажі його автомобіля написав заяву до міліції про незаконне заволодіння його автомобілем. Автомобіль йому повернули. ОСОБА_1 пробачив. При обранні покарання покладається на розсуд суду;

протоколі прийому заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 28.03.2013 р., згідно з яким потерпілий ОСОБА_6 звернувся до Яворівського РВ ГУ МВС України у Львівській області із заявою про те, що в ніч з 13 на 14.03.2013 р. ОСОБА_13 викрав належний йому автомобіль ВАЗ-21072, номерний знак НОМЕР_1;

копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу марки ВАЗ 21072, номерний знак НОМЕР_2, з якого вбачається, що потерпілий ОСОБА_6 1.1, на законних підставах користується та розпоряджається належним ОСОБА_14 автомобілем ВАЗ 21072, номерний знак, ВС 2635 ВК /т.2, а.с.51/;

висновку товарознавчої експертизи № 9/430 від 22.11.2013 р., згідно з яким ринкова вартість автомобіля НОМЕР_3, 1987 року випуску, синього кольору, з робочим обємом двигуна 1300 см куб., № кузова ХТА 210720J0323547 становила 10930 грн. 60 коп. /т.2, а.с.43-46/;

показаннях свідка ОСОБА_15 про те, що бачив як 14.03.2013 p., зранку, обвинувачений ОСОБА_1 керував автомобілем ОСОБА_6 ВАЗ-21072, номерний знак НОМЕР_2, близько 09.00 год. підїхав до буд. № 1 по вул. Вербицького в м. Новояворівськ Яворівського району Львівської області;

показаннях потерпілої ОСОБА_5 про те, що ввечері 13.03.2013 р. її дочка ОСОБА_8 пішла на зустріч зі своїм знайомим ОСОБА_12 Протягом ночі та вранці донька телефонувала до неї. Останній раз вона дзвонила близько 06 год. 14.03.2013 р., при цьому у неї був стривожений голос. Коли донька додому не повернулась, вона подала заяву до міліції про її зникнення. 13.03.2013 р. Ввечері, коли донька пішла з дому, була одягнена у джинси синього кольору, кофту коричневого кольору з декоративними вставками, чоботи чорного кольору, куртку з капюшоном коричневого кольору, мала шарф червоно-рожевих кольорів. ОСОБА_1 не пробачила, просить покарати його суворо, цивільний позов підтримує, з покликанням на те, що після смерті ОСОБА_8 в неї на утриманні залишилась її малолітня дочка ОСОБА_16, просить задовольнити цивільний позов в повному обсязі;

показаннях свідка ОСОБА_17 про те, що ввечері 13.03.2013 р. він зателефонував ОСОБА_8 та запропонував зустрітися, на що вона погодилася. Близько 23 год. 30 хв. він разом з ОСОБА_11 та ОСОБА_6 заїхали за нею в смт. Шкло Яворівського p-ну Львівської обл. Взяли її та всі разом поїхали на квартиру ОСОБА_1, що по вул. Вербицького,1/15 у м. Новояворівськ, попередньо придбали спиртне та їжу В кухні згаданої квартири випивали, грали в карти, близько 04.00 год. у кімнату пішов спати ОСОБА_6 Згодом він теж пішов спати в іншу кімнату, прокинувся близько 09 год. Про смерть ОСОБА_8 дізнався від працівників міліції. 13.03.2013 р. мав шапку сірого кольору, яку зняв і залишив в машині ОСОБА_6;

заяві ОСОБА_5 від від 16.03.2013 року, з якої вбачається, що остання звернулась до Яворівського РВ ГУМВС України у Львівській області із заявою про те, що її дочка ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_5, 13.03.2013 р. вийшла з дому з смт. Шкло Яворівського району Львівської області і додому не повернулася /т.2, а.с.47/;

протоколі огляду місця події від 26.04.2013 р. з фототаблицею до нього, згідно з яким у лісовому масиві між смт. Шкло та м.Новояворівськ Яворівського p-ну Львівської області, неподалік електроопори з позначкою 17 і 18 км залізничного полотна сполученням с. Старичі - м. Львів у двох полімерних мішках білого кольору виявлено та вилучено жіночу куртку з капюшоном коричневого кольору з пошкодженнями тканини на спині та рукавах, пару жіночих зимових чобіт чорного кольору, лівий чобіт із пошкодженням, підштаники жіночі чорного кольору вивернуті, жіноча кофта коричневого кольору вивернута, з надривами тканини спереду та в плечах, жіночий бюстгальтер рожевого кольору з відірваними чашечками, жіночі труси, пара шкарпеток, одна вивернута, ремінь, штани джинсові синього кольору з відірваним одним з пяти ґудзиком, шарф червоно-рожевого кольору, шапка вязана сірого кольору, а також на відстані 2,5 м від мішків з одягом виявлено совкову лопату із залишками грунту /т.2, а.с.55-72/;.

висновку експерта № 10/181 від 24.05.2013 р. з фото таблицею до нього, з яких видно, що на жіночих трусах, які знайдено під час огляду місця події від 26.04.2013 p., виявлено клітини з ядрами, генетичні ознаки яких містять генетичні ознаки, які встановлені у зразку крові потерпілої ОСОБА_5, яка, з ймовірністю 99,999%, є біологічною матірю ОСОБА_8 /т.1, а.с.185-191/;

висновках експерта № 814/201 Зім від 16.08.2013 р., № 513/2013ім від 23.05.2013 р. (т.1 а.с. 207-211), № 488/2013ім від 27.06.2013 р., згідно з якими, волосини, вилучені під час огляду місця події, є волоссям людини та походять з голови, частина з яких вирвані або відділені гострим предметом /т.1, а.с.198-206, 212-215/;

протоколі предявлення речей для впізнання від 06.06.2013р. з фото таблицею до нього (т.2 а.с. 82-84, 89-91) за участі свідка ОСОБА_12, свідок ОСОБА_12 впізнав свою вязану шапку темно-сірого кольору серед чотирьох під № 3 /т.2, а.с.82-84, 89-91/;

протоколі предявлення речей для впізнання від 06.06.2013р. з фото таблицею до нього (т.2 а.с. 82-84, 89-91) за участі свідка ОСОБА_12, свідок ОСОБА_12 впізнав свою вязану шапку темно-сірого кольору серед чотирьох під № 3 /т.2, а.с.82-84, 89-91/;

протоколі огляду місця події від 20.06.2013 р. з фото таблицею до нього, з яких вбачається, що у лісовому масиві між смт. Шкло та м.Новояворівськ Яворівського р-ну Львівської області, неподалік від електроопори із табличкою 17 км, у канаві, на відстані 50 м від залізничного полотна сполученням с. Старичі - м. Львів, виявлено тіло людини без ознак життя, яке розташоване паралельно канаві, головою в напрямку м. Львова, без одягу, без ювелірних прикрас /т.2, а.с.73-76, 225-232/;

протоколі огляду трупа від 21.06.2013 р., згідно з яким знайдений 20.06.2013 р. труп людини знаходиться в стані вираженого гниття, череп повністю оголений /т.2,а.с.77-78/;

протоколі пердявлення трупа для впізнання від 21.06.2013 р., згідно з яким потерпіла ОСОБА_5 впізнала свою доньку ОСОБА_8 за зубами, за пломбами зубів, за формою пальців рук та ніг, за відсутністю 5-го зуба /т.2, а.с.79-80/;

висновку експерта № 10/328 від 12.08.2013 р. з фото таблицею до нього, з яких вбачається, що в результаті проведеного молекулярно-генетичного дослідження фрагменту кістки трупа жіночої генетичної статі встановлено, що ОСОБА_5 з ймовірністю 99,999 % є мамою особи, фрагмент кістки з трупа якої надано на дослідження /т.1, а.с.246-251/;

поясненнях в судовому засіданні експерта ОСОБА_18 про те, що він був у складі комісії при проведенні комісійної судово-медичної експертизи за матеріалами кримінального ]провадження № 1201315035000358 за фактом смерті ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_5., про що складено висновок за № 189 /додатковий/ від 25.10.2013 p. Цей висновок підтримав, та пояснив, що при таких гнилісних змінах трупа причину смерті встановити неможливо, при комісійній судово-медичній експертизі були додатково вивчені та враховані заяви ОСОБА_11 від 21.10.2013 р. /т. 2, а.с.147-148), відтворення обстановки та обставин події з участю ОСОБА_11 від 24.10.2013 p., де останній розказав та показав, як наніс один сильний удар кулаком в ділянку шиї ОСОБА_19, та не виключив настання смерті ОСОБА_8 при обставинах, на які вказує ОСОБА_11 під час допиту та під час слідчого експерименту, тобто від нанесеного удару кулаком в ділянку шиї ОСОБА_8 та, крім того, вказав, що заперечень відносно висновку експертизи ОСОБА_11 експерту не висловив;

висновку експертизи № 502/2013 від 20.06.2013 р. з фото таблицею до нього трупа жінки впізнаної як ОСОБА_8 та висновком експертизи № 189 і додатковий комісійної судово-медичної експертизи від 25.10.2013 р. з фото таблицею до нього за фактом смерті ОСОБА_8, з якого вбачається, що причина смерті не визначена через гнильні зміни, але не можна виключити настання смерті ОСОБА_8 при обставинах, на які вказує ОСОБА_11 під час допиту та під час слідчого експерименту, тобто від нанесеного удару кулаком в ділянку шиї ОСОБА_19, враховуючи також наявність крововиливів в мяких тканинах з шиї, які були виявлені при консультативному перегляді гістологічних препаратів, згідно літературних даних та судово-медичної практики, при такому ударі в ділянку шиї може спостерігатись перелом хрящів гортані, підязикової кістки, забій мяких тканин шиї, внаслідок чого розвивається набряк мяких тканин шиї, з наступним перекриттям просвіту дихальних шляхів та розвитком механічної асфіксії /т.1, а.с.141-147, 148-161/;

дослідженому в судовому засіданні відеозапису із камер спостереження ТОВ «Профіль-Пласт», з якого видно, як ОСОБА_11, 14.03.2013 р., о 08 год. 02 хв. год., легковим автомобілем синього кольору рухається в сторону лісового масиву смт. Шкло Яворівського p-ну Львівської обл., та о 09 год. 07 хв. повертається назад, чого не заперечив в судовому засіданні і сам ОСОБА_11;

протоколі проведення слідчого експерименту від 24.10.2013 р. з відеозаписом до нього з участю ОСОБА_11, його захисника ОСОБА_2, спеціаліста ОСОБА_20, понятих ОСОБА_21, ОСОБА_22, з яких видно, як обвинувачений ОСОБА_11 добровільно показав як 14.03.2013 р. в період з 08.00 год. до 09.00 год. віз на автомобілі, належному ОСОБА_6 ОСОБА_8 через лісовий масив у смт. Шкло Яворівського р-ну Львівської обл., де по дорозі вона його ображала нецензурними словами, а він наніс ОСОБА_8 сильний удар кулаком в ділянку шиї, вона захрипіла та замовкла, після чого звернув з дороги, витягнув її з автомобіля, та покинув у лісі, сумку з мобільним телефоном викинув, автомобіль повернув ОСОБА_6 Згодом повернувся у лісовий масив, мав з собою полімерні мішки та лопату. Знайшов тіло ОСОБА_8, роздягнув його, одяг та труп прикопав у різних місцях. Шапку ОСОБА_17 викинув з амшини і кинув у мішок разом з речами ОСОБА_8 /т.2, а.с.92-100/.

Згідно з актом судової психолого-психіатричної експертизи № 212 від 27.11.2013 р. ОСОБА_1 в період інкримінованих йому дій хронічним психічним захворюванням чи недоумством не страждав і не виявляв ознак тимчасового чи будь-якого іншого хворобливого розладу психічної діяльності, міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. В стані фізіологічного афекту як психологічній підставі сильного душевного хвилювання та у будь-якому іншому емоційному стані, який міг би слугувати психологічною підставою для юридичного висновку пр. стан сильного душевного хвилювання, не перебував /т.3, а.с.15-21/.

Суд першої інстанції обґрунтовано не взяв до уваги доводів обвинуваченого ОСОБА_1, про те, що він не вчиняв інкримінованих йому злочинів, оскільки вони не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду кримінального провадження, суд прийняв їх як надумані, не підтверджені жодними доказами, оцінив їх критично, як обрану обвинуваченим форму свого захисту, спрямовану на зменшення своєї участі у скоєному та уникнення кримінальної відповідальності за фактично вчинене.

Зазначені показання обвинуваченого ОСОБА_1 суд вважає такими, що суперечать іншим зібраним по справі у частині вчинення правопорушень та спростовуються: показаннями потерпілих ОСОБА_6 та ОСОБА_5, свідків ОСОБА_17, ОСОБА_15, які є логічними та послідовними, не довіряти яким у суду не було підстав, які логічно повязуються між собою та з відповідними висновками судових експертиз, відтворюючи реальну картину подій щодо обставин заподіяння ОСОБА_1 смерті ОСОБА_8

Суд першої інстанції також критично та обґрунтовано оцінив показання самого ОСОБА_1 в присутності його захисника ОСОБА_2 при проведенні слідчого експерименту 24.10.2013 р. з відеозаписом про обставини умисного вбивства ним 14.03.2013 р. ОСОБА_8, оскільки вони повністю підтвердились під час судового слідства, і зокрема, в судовому засіданні 10.04.2014 p., під час дослідження відеозапису, на запитання учасників судового провадження та суду ці обставини ОСОБА_11 підтвердив та, крім того, пояснив, що дійсно у лісовому масиві в смт. Шкло Яворівського району Львівської області, під час руху автомобіля, у сварці, наніс ОСОБА_8 один удар кулаком в шию, від чого вона захрипіла та померла, після чого витягнув її з автомобіля та кинув в кущі, свої дії пояснював тим, що вона його ображала нецензурними словами, на що він розлютився та свідомо сильно вдарив її кулаком в шию, в область гортані, хотів, щоб вона замовкла. Згодом повернувся, з метою приховати сліди злочину, взявши з собою мішки та лопату, роздягнув ОСОБА_8 та заховав окремо речі та труп.

Дослідивши в судовому засіданні відеозапис проведення слідчого експерименту від 24.10.2013 p., відеозапис додаткового допиту ОСОБА_11 в приміщенні Львівського міського управління ГУ МВС України у Львівській області від 22.10.2013 p., суд першої інстанції обґрунтовано переконався, що ОСОБА_11 давав свої показання на досудовому слідстві послідовно, добровільно, самостійно, свідомо, без будь-якого тиску з боку правоохоронних органів та в присутності свого захисника та в судовому засіданні їх підтвердив та конкретизував, зокрема, на запитання суду відповів, що «запаху зіпсованого від трупа ОСОБА_8 не чув, кровю не вимазався, обличчя було обїдене тваринами, золотих виробів на тілі ОСОБА_8 не шукав, тіло закопати не міг, бо земля була тверда, зробив це, бо хотів, щоб вона замовкла», а отже, по суті, визнав обставини вбивства ним 14.03.2013 р. ОСОБА_8

Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що суд вірно прийшов до висновку про те, що твердження ОСОБА_1. про його непричетність до незаконного заволодіння транспортним засобом та вбивства ОСОБА_8 є надуманими та такими, що не відповідають дійсності і покликані допомогти уникнути відповідальності за скоєне.

Оцінюючи зібрані докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що вони є логічними, послідовними і такими, що доводять вчинення ОСОБА_1 інкримінованих йому злочинів, передбачених ч.1 ст.115 та ч.1 ст.289 КК України.

Суд першої інстанції, виходячи із передбачених ст.65 КК України загальних засад призначення покарання, врахувавши усі обставини справи та особу засудженого, справедливо призначив останньому покарання у межах санкцій ч.1 ст.115 та ч.1 ст.289 КК України та у відповідності до ст.70 КК України.

Виходячи з наведеного колегія суддів не знаходить підстав для задоволення апеляцій як засудженого так і його захисника і вважає, що вирок суду є законним і обґрунтованим.

Керуючись ст.ст.405, 407. 419 КПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Вирок Городоцького районного суду Львівської області від 03 липня 2014 року відносно ОСОБА_1 залишити без зміни, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з дня її проголошення і може бути оскаржена протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції до вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справу часниками судового розгляду, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.

Судді: Данко В.В. Марітчак Т.М. Ревер В.В.

Оригінал ухвали.