Ухвала суду № 52220412, 09.09.2014, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 444/2712/13-к Головуючий у 1 інстанції: Мартинишин Я.М.

Провадження № 11-кп/783/511/14 Доповідач: Данко В. В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2014 року. Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Львівської області в складі :

головуючого - судді Данка В.В.,

суддів Марітчака Т.М., Ревера В.В.,

при секретарі Луціву М.С.,

з участю прокурора Добровольського П.О.,

обвинуваченої ОСОБА_1,

її захисника ОСОБА_2,

потерпілого ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові справу за апеляційними скаргами обвинуваченої ОСОБА_1 та її захисника адвоката ОСОБА_2 на вирок Жовківського районного суду Львівської області від 24 червня 2014 року,

в с т а н о в и л а:

Вироком Жовківського районного суду Львівської області від 24 червня 2014 року

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженку ІНФОРМАЦІЯ_2, мешканку с. Крехів, вул. Б.Хмельницького,3 Львівської області, зареєстрованої ІНФОРМАЦІЯ_3, громадянку України, українку, ІНФОРМАЦІЯ_4, не працюючу, не одружену, раніше не судиму

визнано винуватою за ч.1 ст.115 КК України і призначено їй покарання девять років позбавлення волі.

Запобіжний захід ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу залишено попередній тримання під вартою.

Строк відбуття покарання рахується з часу її затримання, тобто з 02 вересня 2013 року.

Долю речових доказів та судових витрат вирішено відповідно до вимог КПК України.

ОСОБА_1, 02 вересня 2013 року, близько 15 год. 00 хв., за місцем свого проживання, на території подвіря господарства ОСОБА_4, що по вул. Б.Хмельницького,3 у с. Крехів Жовківського району Львівської області, маючи умисел на вчинення вбивства останнього, який виник раптово під час конфлікту між ними, га ґрунті особистих неприязних відносин, використовуючи колюче-ріжуче знаряддя типу ножа, умисно нанесла ОСОБА_4 один удар вказаним колюче-ріжучим знаряддям типу ножа в ділянку життєво важливих органів грудну клітку зліва, заподіявши йому проникаюче колото-різане поранення грудної клітки з наскрізним пораненням серця, що ускладнилось стисненням серця вилитою кровю, що вбачається із висновку судово-медичної експертизи № 98/13 від 04.10.2013 року, внаслідок чого потерпілий ОСОБА_4 помер.

На вирок обвинувачена ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вирок, а справу скерувати на новий судовий розгляд, оскільки суд першої інстанції під час розгляду допустив однобічність та неповноту судового слідства. При цьому вона просить зняти з неї усі обвинувачення за відсутністю у її діях складу злочину та звільнити її з-під варти в залі суду. Апелянт стверджує, що висновки районного суду не відповідають фактичним обставинам справи, що призвело до невідповідності призначеного судом покарання. Свої вимоги вона мотивує тим, що не визнає вини у вчиненому. Постановляючи вирок, суд заздалегідь упереджено називає її «вбивцею», застосовуючи до неї кваліфікацію ч.1 ст.115 КК України та призначає несправедливо жорстоке покарання. В основу вироку, суд поклав неправдиві покази родичів її фактичного чоловіка ОСОБА_4, які свідомо неправдиво розповідали суду, що у неї з ним завжди були погані відносини, які постійно супроводжувалися сварками. Взявши до уваги такі показання свідків, суд прийшов до висновку, що у неї був мотив злочину, хоча вона це заперечувала і вказувала на те, що у них з покійним були хороші стосунки, вони добре ставились один до одного, хоча інколи трошки сварились. Але у неї не було мотиву вбивати потерпілого.

Апелянт також стверджує, що районний суд сам перешкоджав проведенню обєктивного проведення розслідування цього злочину, ігнорував її скарги та заяви щодо витребування з органів слідства та прокуратури доказів, які доводять її невинуватість та не задовольнив жодного з заявлених нею клопотань. Апелянт вважає, що слідчі умисно притягнули її до відповідальності, щоб обєктивно не розслідувати вбивство потерпілого.

Не погоджуючись з рішенням суду адвокат ОСОБА_2 в інтересах обвинуваченої ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить вирок районного суду скасувати та ухвалити новий вирок, яким виправдати його підзахисну за недоведеністю вини останньої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України. Свої вимоги він мотивує тим, що оскаржуваний вирок є незаконним, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи та не підтверджуються достатніми доказами, дослідженими під час проведення судового слідства. Захисник зазначає, що його підзахисна ні в ході досудового слідства, ні в ході судового розгляду не визнала своєї вини та заявила, що її обвинувачують безпідставно і незаконно. Стороною обвинувачення жодними доказами не доведено, що дії ОСОБА_1 були умисними та безпосередньо спрямованими на позбавлення життя ОСОБА_4

Обвинувачення його підзахисної також повністю спростовується і заперечується висновками проведених судових експертиз та іншими доказами.

Крім того, як зазначено у вироку, суд взяв до уваги пояснення потерпілого ОСОБА_3 та свідків ОСОБА_5 і ОСОБА_6Б, про те, що ОСОБА_1 вела негативний спосіб життя, майже постійно пиячила, вчиняла сварки та скандали, спричиняла різного роду тілесні ушкодження ОСОБА_4, однак ці слова жодним чином не перевірені, а тому не відповідають дійсним обставинам. У судовому засіданні судом безпідставно була відхилена заява громадянки ОСОБА_7, яка є матірю обвинуваченої та клопотання захисту, щодо допиту її як свідка по даній справі. ОСОБА_8 факт викликає сумнів, щодо неупередженості суду та дотримання засад кримінального провадження.

Захист вважає, що не можна розглядати, як умисне вбивство випадок, коли смерть потерпілого настала від ушкодження, одержаного при падінні від поштовху чи удару. Якщо винний не бажав або свідомо не припускав настання таких наслідків, на що вказує допитана ОСОБА_1, як обвинувачена, тому такі дії залежно від змісту субєктивної сторони злочину можуть кваліфікуватись, як убивство через необережність.

Крім цього, судом без погодження з учасниками судового розгляду було порушено встановлений порядок дослідження доказів, а саме: суд перейшов до огляду матеріалів справи, відеозапису протоколу слідчого експерименту проведеного у кримінальному провадженні з участю підозрюваної ОСОБА_1

Всупереч ст.357 КПК України, судом не витребувано та не оглядалось речових доказів у даному кримінальному провадженні, і не надавалися вони для ознайомлення учасникам судового провадження, чим було позбавлено сторону захисту висловлювати свої доводи та запереченнями щодо відношення їх до обвинувачення ОСОБА_1

Захист вважає, що вирок ухвалений з порушенням норм ст.ст.7, 8, 9, 17, 23 КПК України, ст.62 Конституції України, ст.6 Конвенції з прав людини і основоположних свобод, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, не встановлені достатні докази для доведення винуватості особи в суді і вичерпані можливості їх отримання, а тому з підстав, передбачених нормами ст.ст.284, 409, 410, 411, 412 КПК України підлягає скасуванню, а кримінальне провадження закриттю.

Заслухавши суддю-доповідача, виступи обвинуваченої та її захисника на підтримання апеляційних скарг, думку прокурора про без під ставність апеляційних вимог, обговоривши наведені в апеляціях доводи і, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляції не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Висновок суду про винуватість ОСОБА_9 в інкримінованому йому злочині, передбаченому ч.1 ст.115 КК України, вчиненому за обставин, описаних у вироку, є обґрунтованим і відповідає фактичним обставинам справи.

Твердження засудженого та його захисника про те, що ОСОБА_9 не вчиняв злочину, поставленого йому у вину, а досудове слідство та суд поклали в основу обвинувачення засудженого недостовірні докази, не беруться до уваги колегією суддів. Адже судом першої інстанції було всесторонньо і обєктивно досліджено і перевірено зібрані по справі докази і дано правильну юридичну оцінку діянням засудженого.

Так, висновок суду про вчинення ОСОБА_1 злочину, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, ґрунтується на доказах, яким дано оцінку у вироку:

показаннях потерпілого ОСОБА_3, брата померлого, про те, що брат проживав разом із своєю сожителькою ОСОБА_1 приблизно півтора року, хоча до цього, приблизно десять років тому, ОСОБА_1 вже деякий час проживала як сожителька з ОСОБА_4. Із ОСОБА_1 ні він, ні його сестра не спілкувались, через давній конфлікт, а саме через те, що ОСОБА_1 його покійній матері, коли перший раз проживала з братом, зламала ногу. Від своєї сетри ОСОБА_5 він знав, що його брат ОСОБА_4 із ОСОБА_1 проживає у не дуже добрих відносинах постійно конфліктують. Від односельчан брата йому було відомо що ОСОБА_1 часто вживала алкогольні напитки і також він пригадав, що ще при матері, ОСОБА_1, коли там проживала у господарстві останньої, неодноразово вживала спиртні напої. ОСОБА_1 він охарактеризував із негативної сторони. Про обставини смерті брата нічого не знає. Просив суд ОСОБА_1 суворо покарати, оскільки вона вчинила тяжкий злочин та у вчиненому не розкаялась;

показаннях свідка ОСОБА_6 про те, що десь на початку вересня 2013 року він, керуючи власним автомобілем марки «Мерседес-Бенц 190 Е", реєстраційний номер НОМЕР_1, рухався в напрямку м. Жовква через с. Крехів по вул. Б.Хмельницького. По дорозі він підібрав ОСОБА_10 З моменту, коли він підібрав ОСОБА_10, він проїхав приблизно 400-500 метрів, і побачив, що на правому узбіччі, якщо їхати в напрямку м. Жовква, навпроти власного будинку, лежить ОСОБА_4 Це було біля 15.00 год., зупинившись він вийшов з автомобіля і підійшов подивитись, що сталося. ОСОБА_4 був ще живий, в його диханні було чути хрипіння і той нічого не говорив. Він одразу зателефонував до дільничного інспектора міліції ОСОБА_11, якому повідомив про подію, та попросив викликати швидку медичну допомогу. ОСОБА_4 лежав на спині, його тулуб знаходився на асфальтному покритті дороги, ноги виступали на узбіччя, права нога була зігнута в коліні. Спочатку він подумав що ОСОБА_4 збила вантажівка, з якою він розминувся по дорозі, тому він вирішив наздогнати вантажівку. Пасажирку по дорозі висадив на зупинці. Знаходячись біля школи, він побачив сільську фельдшерку ОСОБА_12, і попросив її сісти в автомобіль, і відвіз її на місце, де лежав ОСОБА_4, який ще на той час був живий. Залишивши фельдшерку, він знову поїхав наздоганяти вантажівку. Коли він доїхав до кінця с. Крехів, йому зателефонувала фельдшерка ОСОБА_12 і повідомила, що ОСОБА_4 автомобіль не збивав, а вона виявила у нього ножове поранення в ділянці серця і, що він уже помер. Він повернувся на місце події. Знаходячись на місці події, він побачив, що на сходах біля дверей будинку ОСОБА_4, стоїть співмешканка останнього ОСОБА_1 Поводила вона себе неадекватно. Її одяг був характерно брудний, як для села, на ньому були сліди, від розбитого яйця. Вона кричала дослівно: «Я не вбивала мої руки чисті, крові в мене нема». Події розвалися дуже швидко. З моменту, коли він побачив ОСОБА_4 і привіз фельдшерку, пройшло 2-3 хв. Предметів біля ОСОБА_4 і в нього самого він не бачив. Приїхали працівники міліції, ДАІ та реанімаційне відділення швидкої. Як йому стало пізніше відомо зі слів сусідів ОСОБА_4, що між ним та його співмешканкою ОСОБА_1, останнім часом часто виникали сварки, які закінчувались бійками. Додатково пояснив, що ОСОБА_1 як мешканка села характеризується негативно, оскільки вживає спиртні напитки. За два тижні перед цією подією ОСОБА_4 дзвонив до дільничного інспектора і повідомив, що ОСОБА_1 нанесла йому ножові поранення на шиї та на голові. Однак в подальшому від таких пояснень відмовився. ОСОБА_8 дії ОСОБА_4 мали розглядатися на засіданні адміністративної комісії сільської ради за неправдивий виклик дільничного інспектора. Але у звязку зі смертю ОСОБА_4 воно не відбулося. Самі ножові рани у ОСОБА_13 він бачив. ОСОБА_4 охарактеризував: за складом характеру той був добрий, спиртними напитками не зловживав, займався господарством, скарг від сусідів на нього не поступало;

показаннях свідка ОСОБА_12 про те, що 02.09.2013 року, приблизно о 14 год. 30 хв., вона йшла додому з роботи. До неї підїхав сільський голова с. Крехова ОСОБА_6 і сказав їй сідати в машину, при цьому повідомив, що ОСОБА_4 напевно збив автомобіль. Приїхавши на місце події, вона побачила, що було дуже багато крові, та що тіло ОСОБА_4 було дуже синє. Вона зробила поверхневий огляд. Піднявши верхній одяг, побачила, що кров тече з грудної клітки з боку серця, пульс був відсутній. ОСОБА_4 ще два рази вдихнув і помер. По подвірю господарства, де проживав ОСОБА_4, бігала ОСОБА_1 і кричала, що ОСОБА_4 її добиває, і, що вона цього не робила. Після того як вона повідомила що ОСОБА_4 помер, сільський голова викликав працівників міліції та швидку;

показаннях свідка ОСОБА_14 про те, що що він був близьким сусідом ОСОБА_4 і був понятим по справі і знає, що останній проживав у фактичному шлюбі із ОСОБА_1, та що вони удвох розпивали спиртні напої, на грунті чого у них часто виникали скандали, сварки, бійки. Так 02.09.2013 року йому хтось із односельчан повідомив, про те, що ОСОБА_4 лежить на дорозі біля свого будинку мертвий, а саме зарізаний ножем;

показаннях свідка ОСОБА_15 про те, що протягом тривалого часу він проживає в ІНФОРМАЦІЯ_5. Його сусідами були ОСОБА_4 і його сожителька ОСОБА_1, які удвох вживали спиртні напої, та часто вчиняли сварки і скандали. Приблизно в серпні місяці до нього додому приходив ОСОБА_4 та розповідав, що ОСОБА_1 порізала його ножем в області голови та шиї. Про причини поранень він не розказував, а він сам і не розпитував. ОСОБА_4 казав, що він ОСОБА_1 не вижене, бо не може без неї жити. 02.09.2013 року, о 14 год. 30 хв., він на власному автомобілі повертався із м. Жовква додому в с. Крехів і при вїзді до села побачив, що на узбіччі дороги, біля свого будинку лежить ОСОБА_4 без ознак життя, а біля нього знаходився сільський фельдшер ОСОБА_12 Він зупинився та запитав у фельдшера, що відбувається. На що йому фельдшер відповіла що ОСОБА_4 зарізали. Він бачив, що в той момент по подвірї ходила ОСОБА_1 і без жодних запитань кричала «що це не вона зробила, щоб подивились на її руки». Він вважає, що таке могла вчинити ОСОБА_1, оскільки вона вже не вперше на ОСОБА_4 піднімала ножа;

показаннями свідка ОСОБА_16 про те, що вона працює продавцем магазину в с. Крехов Жовківського району Львівської області. Вона чула від людей, що ОСОБА_4 скаржився на свою співмешканку ОСОБА_1, що вона безпричинно кричить на нього, та що навіть одного разу вдарила його ножем . Останній раз вона бачила ОСОБА_4 02.09.2013 року, десь о 09 год. 00 хв., в цей час він був тверезим і сказав їй, що він має їхати у Жовкву по пенсію. Пізніше до магазину зайшли сусіди і розповіли, що ОСОБА_4 лежить на узбіччі дороги біля свого будинку, потім вона дізналася що ОСОБА_4 помер . Крім того свідок додала, що ОСОБА_4 разом із своєю співмешканкою ОСОБА_1 часто вживали спиртні напої, вчиняли сварки, бійки;

показаннях свідка ОСОБА_17 про те, що 02.09.2013 року він був у своїх друзів ОСОБА_18 у с. Крехів. Там він познайомився з ОСОБА_1 та ОСОБА_4 під час обіду між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 виникла перепалка. На це ОСОБА_18, як господиня, попросила їх залишити її будинок. ОСОБА_4 перший пішов з будинку, а ОСОБА_1 слідом за ним приблизно через три-чотири хвилини. Це була приблизно о 14 год. Він пішов від ОСОБА_18 приблизно о 14 год. 20 хв. Вийшовши на вулицю, побачив чоловіка, який лежав на землі. Він підійшов до огорожі, біля якої лежав чоловік, а потім підійшов до чоловіка ближче, і побачив, що то був ОСОБА_4 після цього пішов до хвіртки і побачив на подвірї ОСОБА_1, до неї він не наближався, а крикнув, щоб вона йшла рятувати свого чоловіка, оскільки той лежить на дорозі. Після цього він пішов у сторону ОСОБА_4. і побачив, що до нього підїхав автомобіль. Коли він наблизився до ОСОБА_4М, то зрозумів, що біля нього знаходиться лікарка і надає допомогу;

показаннях свідка ОСОБА_18 про те, що вона проживає разом із своїм рідним братом ОСОБА_19 у с. Крехів Жовківського району по сусідству із ОСОБА_4, який із своєю сожителькою ОСОБА_1 І,ОСОБА_20 ОСОБА_4 був хорошим сусідом, оскільки за життя він був спокійного характеру, не зловживав алкоголем, хоч інколи міг випити алкоголю. ОСОБА_1 була конфліктною людиною, за характером нестримана, неввічлива, неспокійна, невихована. У останньої були погані відносини із односельчанами, сусідами. Між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 неодноразово відбувалися сварки. ОСОБА_4 часто проганяв ОСОБА_1 з належного йому будинку, але остання ніколи не йшла від нього. Інколи вони удвох заходила до неї в гості. Так, 02 вересня 2013 року, з ранку, вона була з братом і ОСОБА_17С, який приїхав до неї допомогти по господарству, були дома. Біля 10 години до неї прийшли ОСОБА_1 та ОСОБА_4, вона в цей час готувала вареники. Допомігши їй у приготуванні вареників, цих двоє пішли до дому. Через деякий час, приблизно біля обіду, можливо о 12 год. 30 хв., до неї знову прийшла ОСОБА_1, вона дуже схвильована, і сказала, що, напевно, піде від ОСОБА_4, оскільки не може з ним жити. При цьому вона нічого не пояснювала. Вона заспокоїла ОСОБА_1 і сказала їй, щоб вона все ж таки примирилась із ОСОБА_4 Вона зварила вареники і накрила на стіл. В цей час зайшов ОСОБА_17, який зайшов привітався і вийшов на вулицю покурити. Коли ОСОБА_17 вийшов на вулицю, то до будинку зайшов ОСОБА_4 В цей час вона з братом та ОСОБА_1 сиділи за столом, їли вареники і випили по 50 грамів горілки. Це вже було біля 02 год. ОСОБА_4 із ними за стіл не сідав, а сказав ОСОБА_1 щоб вона вставала і йшла із ним додому. Після чого між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 виникла словесна сварка. Вона щоб припинити сварку, сказала їм щоб вони вийшли із її будинку, і йшли до себе додому сваритися. Коли вони пішли до себе додому, то була 02 год. Після цього її брат ОСОБА_19 пішов прилягти, а до будинку зайшов ОСОБА_17, із яким вона ще порозмовляла біля 20 хв., після чого ОСОБА_17 вийшов із будинку і пішов в сторону дороги для того, щоб їхати до себе додому. Коли ОСОБА_17 поїхав, вона прибирала в кімнаті. Роман лежав на ліжку. Приблизно через одну годину вона вирішила вийти в магазин за хлібом. Вийшовши на вулицю, на дорозі вона побачила свого сусіда ОСОБА_4, який лежав обличчям догори і були працівники міліції, які виводили ОСОБА_1 до автомобіля. Біля автомобіля ОСОБА_1 сказала їй, що вона не вбивала ОСОБА_4 Чи ОСОБА_1 сказала правду їй не відомо. Обставини смерті ОСОБА_4 їй не відомі;

показаннях свідка ОСОБА_19 про те, що він проживає в ІНФОРМАЦІЯ_6 разом із сестрою ОСОБА_18 По сусідству через дорогу від них проживав ОСОБА_4, якого він знав, як хорошу людину, разом з сожителькою ОСОБА_1 Що стосується подій 02.09.2013 р. то він їх памятає так: до обіднього часу, до них прийшли ОСОБА_1 та ОСОБА_4, коли сестра ОСОБА_18 готувала вареники. ОСОБА_1 стала їй допомагати ліпити вареники. Допомігши в приготуванні вареників, ОСОБА_1 з ОСОБА_4 пішли до себе додому. Близько 12 год. 30 хв. до них знову прийшла ОСОБА_1 сама, вона була дуже схвильована, та повідомила, що напевно піде від ОСОБА_4, оскільки не може з ним жити, причин цього вона не повідомляла. В цей час його сестра ОСОБА_5 зварила вареники і накрила на стіл, і тоді із м. Жовква на велосипеді приїхав його знайомий ОСОБА_17, який зайшов привітався із ними і вийшов на вулицю покурити, ОСОБА_17 приїхав приблизно біля 13 години. Коли ОСОБА_17 вийшов на вулицю, то до них зайшов Костюк І,М., який, як він зрозумів, прийшов за ОСОБА_1 Без криків ОСОБА_4 покликав ОСОБА_1 З собою він ніяких предметів не мав. В цей час він, сестра ОСОБА_5 ат ОСОБА_1 сиділи за столом, та їли вареники і випили по 50 грамів горілки. Це вже була приблизно 14 година. ОСОБА_4 за стіл не сідав, а сказав ОСОБА_1 щоб вона вставала і йшла із ним додому. Після цього між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 виникла словесна сварка. На що його сестра ОСОБА_5 сказала щоб вони вийшли з її будинку і йшли до себе додому. ОСОБА_4 та ОСОБА_1 від них вийшли о 14 годині, а можливо о 14 год. 05 хв., Після цього він пішов прилягти. Його сестра ОСОБА_5 прибирала в кімнаті. Приблизно через одну годину о 15 чи 15 год. 15 хв. його сестра пішла в магазин за хлібом. Через декілька хвилин сестра ОСОБА_5 зайшла і повідомила йому, що на дорозі бачила труп їх сусіда ОСОБА_4, який лежав обличчям догори і, що були працівники міліції, які виводили із господарства ОСОБА_1 до автомобіля. І ОСОБА_1 при цьому сестрі, «Що то не вона, що то не її робота»;

показаннях свідка ОСОБА_5, сестри ОСОБА_4 про те, що приблизно 12 років тому її брат ОСОБА_4 проживав у фактичному шлюбі із ОСОБА_1 в батьківській хаті разом із їх матірю, оскільки батько на той час помер. ОСОБА_1 з ОСОБА_4 прожили біля одного року і розійшлись по тій причині, що ОСОБА_1 постійно вживала спиртні напитки, вела аморальний спосіб життя, по господарству нічого не хотіла допомагати. ОСОБА_8 був такий випадок, що ОСОБА_1, знаходячись в приміщенні господарської будівлі на її покійну матір посягала вилами. Мама зверталась неодноразово до дільничного інспектора. ОСОБА_8 був випадок, що ОСОБА_1 зламала її покійній матері ногу. За що була порушена кримінальна справа. Після цього ОСОБА_1 із її братом ОСОБА_4 розійшлися. У квітні місяці 2011 року її матір померла, після чого її брат ОСОБА_4 став проживати сам. Навесні 2013 року, коли вона приїжджала на цвинтар до батьків, то спілкувалась із своїм братом ОСОБА_4, який їй повідомив, що він проживає із ОСОБА_1, про те які між ними були відносини вона у брата не запитувала, а він їй не повідомляв. Вночі 06 серпня 2013 року, біля 01 год. 30 хв., їй на мобільний зателефонував брат ОСОБА_4 і повідомив їй, що ОСОБА_1 поліном нанесла йому удар по голові і розбила її. ОСОБА_8 брат їй розказував, що ОСОБА_1 викрала його пенсію біля 700 гривень. Тоді вона зателефонувала ОСОБА_1 і сказала, щоб остання повернула гроші її брату. При спілкуванні із нею вона зрозуміла, що ОСОБА_1 перебувала у нетверезому стані, і вона висловилась нецензурними словами і відключила телефон. 06 серпня 2013 р. між її братом та ОСОБА_1 була сварка, підчас якої брат виганяв ОСОБА_1 з дому. Оскільки телефон брата був ввімкнений, то вона чула, як ОСОБА_1 скзала її братові, що його хата на цвинтарі. А взагалі її брат ОСОБА_4 за характером був дуже спокійний, і ОСОБА_1 ним керувала як хотіла. Він неодноразово виганяв її із будинку, але вона не йшла, оскільки їй підходило жити із ОСОБА_4, тому що він отримував пенсію, вів домашнє господарство. ОСОБА_1 в приміщенні літньої кухні неодноразово скликала осіб, які схильні вживати алкоголь і з ними разом випивала. 02 вересня 2013 року їй на мобільний номер зателефонував хтось із родини і повідомив, що її брата ОСОБА_4 вбила ОСОБА_1, а саме запхала йому ножа в серце. Додатково повідомила, що ОСОБА_1 схильна до вчинення крадіжок, які постійно і вчиняла, проживаючи із її братом ОСОБА_4, а ще при житті її матері, також обкрадала її маму, це їй відомо зі слів матері ОСОБА_8 ОСОБА_1 вела непристойний спосіб життя;

протоколі огляду місця події та фототаблиці до нього, з якого вбачається що що місцем події є автодорога Жовква - Івано-Франкове Жовківського району Львівської області, а саме по вул. Б.Хмельницького,3 у с. Крехів. Вказана автодорога складається з двох смуг руху, по одній в кожному напрямку, які розділені роздільною суцільною лінією. Ширина смуг руху складає по 3 метри . На лівій смузі руху в сторону м. Івано-Франкове, перпендикулярно смузі руху розміщений труп ОСОБА_4, який на відстані 4 (чотирьох) метрів знаходиться від огорожі господарства яке розташоване в с. Крехів по вул. Б.Хмельницького,3 , та 4 (чотири) метри на відстані від вхідних воріт вище вказаного господарства, в якому проживав ОСОБА_4, а також проведено огляд вказаного господарства /т.2, а.с.17-22/;

висновку судово-медичної експертизи експерта № 98/13 від 04.10.2013 року, з якого вбачається, що при огляді трупа ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_7, було виявлено тілесні ушкодження :а/ на грудях зліва виявлена одна колото-різана рана, рановий канал якої проникав у підшкірно-жирову клітковину грудної клітки, перетинав хрящову тканину 5-го ребра зліва, занурювався в ліву плевральну порожнину, наскрізь проходив через передню поверхню серцевої сорочки та лівий шлуночок серця, задню поверхню серцевої сорочки і сліпо закінчувався в нижній частині лівої легені. Вказані ушкодження могли утворитись 02.09.2013 року і відносяться до тяжкого тілесного ушкодження, як небезпечне для життя в мить спричинення, і знаходиться у причинному звязку з настанням його смерті. Враховуючи рівні краї шкірної рани, її лінійну форму, наявність одного кінця гострокутного, другого П-подібного, гладкі стінки раневого каналу, перевагу довжини раневого каналу /яка складала 12,5 см/ над шириною шкірної рани /1,9 см/, а також особливості пошкоджень на одязі светрі, можна прийти до висновку, що рана на грудях зліва завдана одним ударом плоского колючо-ріжучого предмету, типу клинка ножа, який мав гостре лезо та обух П-подібної форми з добре вираженими ребрами. Напрямок раневого каналу спереду назад, знизу вверх і дещо справа наліво. На момент поранення ОСОБА_4 повинен був перебувати у вертикальному положенні тіла /стоячи/ і був повернутий своєю передньою поверхнею тіла до травмуючої сили. Вказані ушкодження не могли утворитись при падінні чи наштовхуванні на ніж; б/ в ділянці лівого колінного суглобу спереду виявлено забійне садно, яке могло утворитись при контакті з тупим предметом внаслідок падіння 02.09.2013 року незадовго до заступлення його смерті чи в мить її настання, у живих осіб відноситься до легкого тілесного ушкодження і не знаходиться у причинному звязку з настанням його смерті; в/ причиною смерті ОСОБА_4 стало проникаюче колото-різане поранення грудної клітки з наскрізним пораненням серця, що ускладнилось стисненням серця вилитою кровю; г/ при судово-токсикологічній експертизі виявлено в крові - 2,30, в сечі - 1,19 /проміле/ етилового спирту, концентрація якого на момент смерті ОСОБА_4 могла відповідати середній ступені алкогольного спяніння /т.2, а.с.166-171/;

висновку судово-медичної імунологічної експертизи № 998/2013-ім від 05.09.2013 року, з якого вбачається, що кров від трупа ОСОБА_4 відноситься до групи А з ізогемаглютиніном анти-В за ізосерологічною системою АВ0. /т.2, а.с.173-174/;

висновку судово-токсикологічної експертизи від 10.09.2013 року, з якого вбачається, що в крові та сечі з трупа ОСОБА_4 виявлено етиловий спирт в кількості: в крові 2, 30 проміле , в сечі 1,19 проміле; не виявлено метилового, пропілового, бутилового і алілового спиртів /т.2, а.с.175/;

висновку експерта № 2011/2013 від 11.09.2013 року, з якого вбачається, що при проведенні судово-медичної експертизи кусочків внутрішніх органів, всього обєктів дослідження 8, від трупа ОСОБА_4,ІНФОРМАЦІЯ_7, було встановлено, що проникаюче наскрізне ножове поранення серця трупа ОСОБА_4 спричинило гостре малокрівя органів. Зміни в наднирковій залозі характерні для шоку. Гостра емфізема та крововилив легенях /т.2, а.с./;

висновку експерта № 210/2013-мк від 01.10.2013 року, з якого вбачається, що при проведенні судово-медичної експертизи клаптя шкіри від трупа ОСОБА_4, було встановлено на клапті шкіри з грудної клітки зліва одне колото-різане пошкодження, яке утворилось від дії плоского колючо-ріжучого предмету типу клинка ножа, який мав одне досить гостре лезо та обух П-подібної форми з досить добре вираженими ребрами, шириною не менше 0, 2 см /т.2, а.с. /;

висновку експерта № 277/2013ц. від 27.09.2013 року, з якого вбачається, що при проведенні судово-медичної експертизи кухонного ножа-вилученого при огляді місця події, встановлено, що в накладеннях речовини світло-сірого кольору на клинку ножа виявлено клітини зроговілого плоского епітелію. Крові та білка не виявлено;

висновку експерта № 265/13 від 21.10.2013 року, з якого вбачається, що при проведенні судово-медичної експертизи за фактом смерті ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_7, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_5, відмічено, що 1.Покази громадянки ОСОБА_1 не відповідають дійсності. З протоколу допиту підозрюваної громадянки ОСОБА_1 від 03.09.2013 року: «ОСОБА_4, тримаючи в лівій руці палку, а в правій руці якийсь предмет схожий на ніж, підійшов до мене та замахнувся правою рукою з боку щоб мене вдарити... В той час, коли його права рука була дещо зігнута, а кулак правої руки знаходився навпроти лівої частини грудної клітки із затиснутим предметом в сторону грудної клітки, то я вирішила вибити цей предмет з його руки. Я стояла обличчям та дещо правою боковою стороною до нього на відстані 0,5-1,0 метра, миттєво з усієї сили вдарила ліктем своєї правої руки в його праву руку та наскільки пригадую попала, здається в лікоть його правої руки...» При ударі в ділянку ліктя, клинок ножа, який був затиснутий у кулаці ОСОБА_13 відносно його тіла грудей, міг мати тільки горизонтальну дію, оскільки в цей момент сила напрямку на лікоть діяла по осі його передпліччя, тобто горизонтально, при цьому могла утворитись тільки різана не проникаюча рана на його грудях. 2. Виявлені тілесні ушкодження у ОСОБА_4 у вигляді проникаючого колото-різаного поранення грудної клітки з наскрізним пораненням серця та напрямком раневого каналу спереду назад, знизу вверх і дещо справа наліво, не могли утворитись при падінні потерпілого ОСОБА_4 на гострий предмет з висоти власного росту;

показаннях експерта ОСОБА_21 про те, що він повністю підтримує складені ним висновки експертиз та повідомив, що виїжджав 02.09.2013 року на місце події та був на відтворенні обставин події. При огляді місця події і за поясненнями ОСОБА_1, коли він прибув на місце події, було встановлено, що ця подія сталася на подвірї померлого ОСОБА_4, біля криниці, після отримання ушкодження, і від того місця до вулиці він пройшов. Із нашарування крові на траві на брамі видно, що він пройшов десь 50 м і на краю дороги впав і помер. Пройти ОСОБА_4 50 м міг за 1 хв. За попадання в серцеву сорочку іде стиснення серця вилитої крові. Так що він до 5-6 хв. міг ще прожити. Людина з таким ушкодженням людина може прожити 5-7 хв. Якщо би ніж з рани не витягався, то час життя був би тривалішим, - не було би стискання важливих органів . Сама людина собі могла витягнути ножа рефлекторна реакція. ОСОБА_8 розвиток події, як вказує ОСОБА_1, розглядався, однак таке ушкодження нанесено у вигляді проникаючого колото-різаного поранення грудної клітки з наскрізним пораненням серця та напрямком ранового каналу спереду назад, знизу вверх і дещо справа наліво. При такому проникаючому пораненні людина сама собі не могла нанести таке ушкодження. ОСОБА_8 ушкодження жінкою таких років, як ОСОБА_1, могло бути нанесено. Додатково доповнив, що при ударі в ділянку ліктя, клинок ножа, який був затиснутий у кулаку ОСОБА_13 відносно його тіла грудей, міг мати тільки горизонтальну дію, оскільки в цей момент сила напрямку на лікоть діяла по осі його передпліччя, тобто горизонтально, при цьому могла утворитись тільки різана не проникаюча рана на його грудях. Коли обвинувачена ОСОБА_1, наприклад, торкаючись зробила би тільки надріз шкіри, а не проникаюче ушкодження, плече не дозволить, і площина ножа горизонтальна. Можна розглянути ситуацію, коли дві людині борються , один на другому лежить, упор повинен бути, до стіни або землі, тоді в такому положенні, могло б утворитись ушкодження спереду назад ребра йдуть як фіксація, тоді не дають руху по вертикалі. Стан алкогольного спяніння вбитого ОСОБА_4 вплинути на напрямок руки не міг, це закономірність;

висновку експерта №221/13 від 02.09.2013 року, з якого вбачається, що при проведенні судово-медичної експертизи ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_8, було виявлено тілесні ушкодження: а/ крововилив на зовнішній поверхні лівого плеча, забій мяких тканин на тильній поверхні лівої кисті, які могли утворитись 02.09.2013 року при контакті з тупими предметами і відносяться до легкого тілесного ушкодження; б/ смугасте садно на правій сідниці могло утворитись при контакті з тупим предметом за 5-7 діб від моменту її обстеження і відноситься до легкого тілесного ушкодження;

висновку судово-імунологічної експертизи № 1017/2013-ім від 06.09.2013 р., з якого вбачається, щокров ОСОБА_1 відноситься до групи В з ізогемаглютиніном анти-А за ізосерелогічною системою АВО /т.2, а.с.297-298/;

висновку та протоколу медичного огляду, якого вбачається, що у ОСОБА_1 о 14 год.40 хв. 03.09.2013 р. ознак спяніння не виявлено. Клінічно твереза /т.2, а.с.132-133/;

акті № 184 комплексної стаціонарної судової психолого-психіатричної експертизи від 09.10.2013 р., згідно з яким ОСОБА_1 в даний час психічним захворюванням не страждає, виявляє психопатичні риси характеру, що не позбавляє її здатності усвідомлювати свої дії та керувати ними. В період інкримінованих дій ОСОБА_1 також хронічним психічним захворюванням, недоумством, тимчасовим розладом психічної діяльності або іншим хворобливим станом психіки не страждала, могла усвідомлювати свої дії та керувати ними. Застосування примусових заходів медичного характеру не потребує. У момент скоєння правопорушення ОСОБА_1 в емоційному стані, який суттєво вплинув на її поведінку, не перебувала. Не перебувала в стані значного емоційного напруження, як психологічної підстави сильного душевного хвилювання. ОСОБА_1 у момент правопорушення не перебувала також у стані фізіологічного ефекту /т.2, а.с.210-212/.

Суд першої інстанції обґрунтовано не взяв до уваги доводів обвинуваченої ОСОБА_1 в частині того, що вона не наносила удару ножем і не вбивала ОСОБА_4, а лише відмахнулася від рухів руки з ножем останнього, оскільки вони не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду кримінального провадження, суд прийняв їх як надумані, не підтверджені жодними доказами, оцінив їх критично, як обрану обвинуваченою форму свого захисту, спрямовану на зменшення своєї участі у скоєному та уникнення кримінальної відповідальності за фактично вчинене. Зазначені показання обвинуваченої ОСОБА_1 суд вважає такими, що суперечать іншим зібраним по справі доказам та спростовуються: показаннями вищевказаних свідків, які є логічними та послідовними, не довіряти яким у суду не було підстав, які логічно повязуються між собою та з відповідними висновками судових експертиз, відтворюючи реальну картину подій щодо обставин заподіяння обвинуваченою ОСОБА_1 смерті ОСОБА_4

Суд першої інстанції зробив обєктивний і обґрунтований висновок, проте, що ОСОБА_1, завдаючи удар ножем в грудну клітку ОСОБА_4 усвідомлювала характер свої протиправних дій, передбачала їх наслідки і бажала при цьому позбавити життя останнього. Тобто, виходячи з локалізації, характеру, ступеня тяжкості та механізму утворення тілесних ушкоджень, знаряддя злочину - ніж, а не будь-який інший предмет, суд прийшов до обґрунтованого висновку, що обвинувачена ОСОБА_1 умисно, протиправно заподіяв смерть ОСОБА_4, тобто вчинила умисне вбивство, оскільки саме від її дій виникли тілесні ушкодження, від яких настала смерть потерпілого.

Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що суд вірно прийшов до висновку про те, що твердження ОСОБА_1 про її непричетність до вбивства ОСОБА_4 є надуманими та такими, що не відповідають дійсності і покликані допомогти уникнути відповідальності за скоєне.

Оцінюючи зібрані докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що вони є логічними, послідовними і такими, що доводять вчинення ОСОБА_1 інкримінованого їй злочину, передбаченого ч.1 ст.115 КК України.

Суд першої інстанції, виходячи із передбачених ст.65 КК України загальних засад призначення покарання, врахувавши усі обставини справи та особу засудженої, справедливо призначив останній покарання у межах санкції ч.1 ст.115 КК України.

Заяви захисника про те, що суд першої інстанції при розгляді кримінального провадження та постановленні вироку орушив кримінальне процесуальне законодавство, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки при перевірці їх підчас апеляційного розгляду вони не знайшли свого підтвердження.

Виходячи з наведеного колегія суддів не знаходить підстав для задоволення апеляцій як засудженої так і її захисника і вважає, що вирок суду є законним і обґрунтованим.

Керуючись ст.ст.405, 407. 419 КПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Вирок Жовківського районного суду Львівської області від 24 червня 2014 року відносно ОСОБА_1 залишити без зміни, а апеляційні скарги ОСОБА_1 та її захисника ОСОБА_2 без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з дня її проголошення і може бути оскаржена протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції до вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ учасниками судового розгляду, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.

Судді: Данко В.В. Марітчак Т.М. Ревер В.В.

Оригінал ухвали.