Ухвала суду № 52220293, 25.09.2015, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 462/1521/15-к Головуючий у 1 інстанції: Галайко Н.М.

Провадження № 11-кп/783/770/15 Доповідач: Пайонкевич Т. Т.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2015 року м. Львів

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Львівської області у складі:

під головуванням судді Пайонкевича Т.Т.,

суддів: Марітчака Т.С., Березюка О.Г.

секретарі Мельниченко І.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 42015140000000010 від 23.01.2015 року, за апеляційною скаргою прокурора Пришляка Ю.О. на вирок Залізничного районного суду м. Львова від 16.07.2015 року про обвинувачення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст.368 КК України,

за участю: прокурора Бігуна А.О.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника ОСОБА_2

ВСТАНОВИЛА:

Цим вироком:

ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України (в редакції Закону станом на момент скоєння злочину) та призначено покарання у виді 5 (пяти) років позбавлення волі, з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах строком на 3 (три) роки, без конфіскації майна та без спеціальної конфіскації.

Відповідно до ст.54 КК Українипозбавлено ОСОБА_1 спеціального звання - «майор міліції».

На підставі ст.75 КК Українизвільнено ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання із випробуванням протягом іспитового строку тривалістю 3 (три) роки.

Зобов'язано ОСОБА_1, відповідно до ст.76 КК України, не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.

Запобіжний захід обвинуваченому, до вступу вироку в законну силу, залишено попередній - застава.

Стягнуто із ОСОБА_1 на користь держави процесуальні витрати на залучення експертів у розмірі 4981,50 грн. (а.с.179, 185, 192 том 1).

Грошові кошти в розмірі 2000 доларів США повернуто ОСОБА_3 (а.с.43-47 том 1).

Скасовано арешт на автомобіль марки ОСОБА_4 А5, 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, накладений ухвалою судді Галицького районного суду м. Львова Городецькою Л.М. (а.с.204 том 2).

Вирішено питання речових доказів згідно з вимог закону.

Згідно вироку суду ОСОБА_1 обвинувачується у тому, що працюючи у відповідності до наказу начальника Головного Управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області № 230 о\с від 31.05.2013 року на посаді старшого слідчого слідчого відділу Личаківського районного відділу міліції Львівського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області, маючи спеціальне звання майора міліції, будучи службовою особою та працівником правоохоронного органу, здійснюючи функції представника влади, будучи в силу службового становища відповідальним за стан досудового розслідування кримінальних проваджень, що перебувають в його провадженні, та прийняття у них процесуальних рішень, здійснювати повноваження слідчого, передбачені Кримінальним процесуальним кодексом України, діючи умисно, з корисливих мотивів, відтак, будучи згідно п.2 Примітки до ст.368 КК Українислужбовою особою, що займає відповідальне становище, наділеною передбаченими ст.40 КПК Україниповноваженнями, зокрема, проводити слідчі дії, повідомляти за погодженням з прокурором особі про підозру, за результатами розслідування складати обвинувальний акт, а також приймати інші процесуальні рішення у випадках, передбачених КПК України, у тому числі щодо закриття кримінального провадження, за наявності підстав, передбачених ст.284 КПК України, та здійснювати інші передбачені цим кодексом повноваження, та будучи самостійним у своїй процесуальній діяльності, використовуючи владу та вказані повноваження всупереч інтересам служби і з метою власного незаконного збагачення, впродовж 10-23 січня 2015 року умисно вимагав в ОСОБА_3 та 23.01.2015 року одержав від нього, через заздалегідь залученого ОСОБА_1 та необізнаним із його злочинним умислом ОСОБА_5, неправомірну вигоду в сумі 2000 доларів США за не притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 12015140040000035, розпочатого 03.01.2015 року за фактом вчинення невідомими особами 02.01.2015 року хуліганських дій стосовно працівників ДАІ на площі Митній в м. Львові, що полягали у намаганні знищити формений одяг та спричиненні працівникам міліції тілесних ушкоджень, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.342 КК України, та прийняття рішення про його закриття.

Так, ОСОБА_1, в силу службового становища та займаної посади старшого слідчого СВ Личаківського РВ ЛМУ ГУ МВС України у Львівській області, будучи наділеним КПК Україниповноваженнями щодо здійснення досудового розслідування у кримінальних провадженнях, на підставі доручення в.о. начальника СВ Личаківського РВ ЛМУ ГУ МВС України у Львівській області ОСОБА_6 від 05.01.2015 року здійснював досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12015140040000035, розпочатого 03.01.2015 року за фактом вчинення невідомими особами 02.01.2015 року хуліганських дій стосовно працівників ДАІ на площі Митній в м. Львові, що полягали у намаганні знищити формений одяг та спричиненні працівникам міліції тілесних ушкоджень, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.342 КК України, будучи зобов'язаним здійснювати досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні та уповноваженим на прийняття процесуальних рішень у ньому в чіткій відповідності з вимогами КПК України, 10.01.2015 року, а також в подальшому впродовж січня 2015 року, діючи умисно, з корисливих мотивів та з наміром власного збагачення, неодноразово висловлював вимогу ОСОБА_3 про передачу йому неправомірної вигоди в сумі 2000 доларів США за не притягнення його до кримінальної відповідальності за вчинення, начебто, кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.342 КК України, не оголошення йому підозри у вчиненні вказаного злочину та прийняття рішення про закриття зазначеного вище кримінального провадження, переконуючи, що у випадку невиконання його вимог щодо передачі грошей, кримінальне провадження щодо ОСОБА_3 закрито не буде, та він буде притягнутий до кримінальної відповідальності.

Продовжуючи свій злочинний умисел, спрямований на одержання неправомірної вигоди від ОСОБА_3 за не притягнення останнього до кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.342 КК України, в період з 10 по 23 січня 2015 року неодноразово телефонував до ОСОБА_3 з вимогами передачі грошових коштів в сумі 2000 доларів США.

Будучи поставленим в умови, за яких відмова від передачі ОСОБА_1 неправомірної вигоди в сумі 2000 доларів США могла потягнути безпідставне притягнення ОСОБА_3 до кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.342 КК України, оголошення йому підозри у вчиненні вказаного злочину, останній погодився на такі вимоги ОСОБА_1

23 січня 2015 року, близько 20 год. 10 хв., ОСОБА_3, перебуваючи з ОСОБА_5 в салоні автомобіля ОСОБА_4 чорного кольору, р.н. НОМЕР_1, яким користувався ОСОБА_1, знаходячись в м. Львові навпроти будинку № 69 по вул. Городоцька, поблизу Приміського вокзалу, у відповідності з попередньою домовленістю, передав гроші в сумі 2000 доларів США через ОСОБА_5, який в свою чергу передав ОСОБА_1, який одержав неправомірну вигоду у вказаній сумі, що згідно курсу Національного Банку України, станом на 23.01.2015 року становить 31 580,00 гривень, за не притягнення ОСОБА_3 до кримінальної відповідальності за вчинення, начебто, кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.342 КК України, не оголошення йому підозри у вчиненні вказаного злочину та прийняття рішення про закриття кримінального провадження №12015140040000035 від 03.01.2015 року.

Таким чином, ОСОБА_1, будучи службовою особою, яка займає відповідальне становище, одержав неправомірну вигоду для себе за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, дій з використанням наданої йому влади та службового становища, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.368 КК України.

Не погоджуючись з вироком суду, прокурор Пришляк Ю.О. подав апеляційну скаргу в якій просить вирок суду скасувати у звязку з невідповідністю призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого та ухвалити новий вирок, яким призначити ОСОБА_1 покарання за ч.3 ст.368 КК України у виді 5 (пяти) років позбавлення волі з позбавленням права займати посади в органах внутрішніх справ на строк 3 роки та з конфіскацією майна, без спеціальної конфіскації, відповідно до ст.54 КК України позбавити спеціального звання «майор міліції». В обґрунтування покликається на те, що судом першої інстанції не в повній мірі враховано вчинене обвинуваченим кримінальне правопорушення та його особу.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_1 адвокат ОСОБА_2 подала заперечення на апеляційну скаргу прокурора в якому просить таку відхилити як безпідставну та необґрунтовану, а вирок суду першої інстанції залишити без змін.

Заслухавши доповідача, обвинуваченого та його захисника з запереченнями проти апеляційної скарги, прокурора у підтримку поданої апеляційної скарги, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що така до задоволення не підлягає з наступних підстав.

Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому злочині при вказаних у вироку обставинах доведена повністю та в апеляції не оспорюється, а його діям дана правильна кримінально-правова оцінка.

Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_1 покарання, суд І інстанції належним чином врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відноситься відповідно до вимог ст.12 КК Українидо тяжких злочинів, обставини вчинення злочину, наслідки від вчиненого злочину, дані про особу ОСОБА_1, який раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, раніше не судимий, за даними облікової документації під наркологічним диспансерно-динамічним наглядом не перебуває, у лікаря психіатра на обліку не перебуває, за місце праці та проживання характеризується позитивно, а також те, що обвинувачений в судовому засіданні визнав вину та щиро розкаявся у вчиненому, та інші в сукупності обставини, які характеризують особу винного.

Судом першої інстанції вірно встановлено обставини які пом'якшують покарання обвинуваченого щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Призначене ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі є обґрунтованим, необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів, відповідає вимогам ст. 65 КК України.

Разом з тим, суд першої інстанції врахувавши сукупність обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, прийняв до уваги вищенаведені обставини і особу винного, а також те, що обвинувачений в судовому засіданні, в суді першої інстанції, визнав вину та щиро розкаявся у вчиненому та інші в сукупності обставини, які характеризують особу винного та істотно знижують ступінь його небезпечності для суспільства, прийшов до вірного висновку про можливість застосування до обвинуваченого ст.75 КК Україниі звільнення його від відбування покарання з випробуванням, оскільки його виправлення можливе без реального відбування покарання.

Істотних порушень кримінального процесуального закону, які б вплинули на законність постановленого рішення колегія суддів не знаходить.

За наведених обставин, колегія суддів вважає, що вирок суду І інстанції є законним та обґрунтованим, а тому подану апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу прокурора Пришляка Ю.О. залишити без задоволення, а вирок Залізничного районного суду м. Львова від 16.07.2015 року щодо ОСОБА_1 без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її проголошення, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.

СУДДІ

ОСОБА_7 ОСОБА_8 ОСОБА_9