Ухвала суду № 52216830, 07.09.2015, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

308/11157/15-ц

У Х В А Л А

ПРО ЗАЛИШЕННЯ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ (ЗАЯВИ) БЕЗ РУХУ

07.09.2015 місто Ужгород

Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Лемак О.В. розглянувши позовну заяву Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі у власність АТ «Дельта Банк»,-

В С Т А Н О В И В :

ПАТ «Дельта Банк» звернулося в суд з позовною заявою до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі у власність АТ «Дельта Банк».

Відповідно до п.п. 3, 5, 6 ч. 2, ч. 4 ст. 119 ЦПК України позовна заява повинна містити: зміст позовних вимог; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування. Позовна заява повинна відповідати іншим вимогам, встановленим законом.

Відповідно до розяснень, які містяться в п. 5 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» № 5 від 30.03.2012 р., позовна заява про вирішення спору, що виникає з кредитних правовідносин, за формою і змістом повинна відповідати загальним правилам, встановленимстаттею 119 ЦПК, а залежно від предмета та підстави позову - і вимогам, які містяться у спеціальному законодавстві. Зокрема, у разі пред'явлення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у заяві має бути викладено обставини, необхідні для ухвалення рішення, зокрема відповідно достатті 39 Закону України «Про іпотеку».

У порушення зазначених вимог позовна заява не містить виклад обставин з якого часу виникла заборгованість позичальника за кредитним договором, не надано розрахунку заборгованості по кожній складовій суми боргу, а саме розрахунок заборгованості по основній сумі кредиту, за відсотками, комісії, з зазначенням дати виникнення заборгованості, складових заборгованості, дати оплат, здійснених боржником в рахунок погашення боргу.

Відповідно до п. 42 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 р. № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», резолютивна частина рішення суду в разі задоволення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки має відповідати вимогам якстатті 39 Закону України "Про іпотеку", так і положенням пункту 4 частини першоїстатті 215 ЦПК. Зокрема, у ньому в обов'язковому порядку має зазначатись: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; спосіб реалізації предмета іпотеки - шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу шляхом надання права іпотекодержателю на продаж предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації (при цьому суд може зазначити, що початкова ціна встановлюється на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій). Так згідно дост. 39 Закону України "Про іпотеку", у разі задоволення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленоїстаттею 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації. А тому з врахуванням вищевикладеного зміст позовної заяви має також відповідати й вимогамст. 39 Закону України "Про іпотеку". Позивач не виконав вищевказані вимоги ч. 4ст. 119 ЦПК України, п. 42 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 року № 5 "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин", та ст. 39 Закону України "Про іпотеку", оскільки в позовній заяві позивачем не зазначено: всі складові загального розміру вимог, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Окрім цього, позивачемне зазначенодоказів на підтвердження отримання відповідачем кредитних коштів; не зазначено доказів реєстрації права власності на предмет іпотеки за відповідачами на час звернення до суду з позовом; в порушення вимог ст. 39 Закону України «Про іпотеку» не вказано заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; в обґрунтування вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки не зазначені посилання на докази про кількість проживаючих та/або зареєстрованих мешканців (або заява відповідно до ст. 137 ЦПК України, не зазначено щодо відмови позивачу в наданні інформації про кількість зареєстрованих осіб у квартирі тощо); крім того, позовна заява не містить викладу обставин з приводу зазначення про наявність іншого майна у відповідачів, чи є іпотечне майно єдиним житлом для проживання та чи мешкають відповідачі у ньому на час звернення із позовом до суду, або наявність підстав для звільнення від доказування всіх цих обставин.

Як розяснено у п. 7постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 р. № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», позовна заява подається до суду в письмовій формі і за змістом повинна відповідати вимогамстатті 119 ЦПК. У зв'язку з цим суди мають звертати особливу увагу, зокрема, на те, що у позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину. Зважаючи на викладене, приходжу до висновку, що дану позовну заяву слід залишити без руху, а позивачу надати строк, протягом якого він повинен усунути вказані недоліки.

Суд, керуючись ст. 121 ЦПК України, -

У Х В А Л И В :

Позовну заяву Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі у власність АТ «Дельта Банк» - залишити без руху та надати позивачу строк до 21.09.2015 року для усунення вказаних недоліків, попередивши, що в іншому разі позовна заява буде вважатись неподаною та повернута позивачу.

Відповідно до ст.293 ЦПК України ухвали про усунення недоліків оскарженню не підлягають.

Суддя Лемак О.В.