Вирок № 52214235, 12.10.2015, Бахмутський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Артемівський міськрайонний суд Донецької області)

Справа № 219/9168/15-к 1-кп/219/642/2015

В И РО К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12.10.2015 року . Артемівський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого - судді : Букрєй С.П.

за участю секретаря : Смага Н.М.

прокурора : Мироненко С.В.

потерпілого : ОСОБА_1

обвинуваченого : ОСОБА_2

захисника : ОСОБА_3

розглянувши в судовому засіданні в м. Артемівську Донецької області матеріали кримінального провадження відносно :

ОСОБА_2

ІНФОРМАЦІЯ_1,

уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2,

Кіровоградської області

українця, громадянина України

освіта : середня ,

пенсіонер,

раніше не судимого,

зареєстрований та мешкає за адресою:

м. Часів Яр

Артемівської міської ради

Донецької області

вул. Орджонікідзе, 16

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286 ч. 1 КК України ,-

в с т а н о в и в:

обвинувачений ОСОБА_2 13 червня 2015 року, приблизно о 11 годині 30 хвилин, у світлий час доби, керуючи автомобілем НОМЕР_1, маючи посвідчення, на право керування транспортними засобами, з категорією «В», на перехресті проїзних частин вулиць Комсомольська - Радянська, в м. Артемівську Донецької області, виконавши маневр правого повороту, повернувши з вулиці Комсомольській на вулицю Радянську, та наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу, рухаючись по вул. Радянській у напрямку вулиці Маріупольській, зі швидкістю приблизно 20 км/годину, діючи необережно, із злочинною недбалістю, не передбачаючи можливості настання суспільно - небезпечних наслідків свого діяння в результаті своїх дій та бездіяльності, хоча повинен був і міг їх передбачити, не виконавши вимоги: 10.1 Правил дорожнього руху України, згідно з якому: «Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху», п,18.1 Правил дорожнього руху України, згідно якому; «Водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека», п.16.2 Правил дорожнього руху України, згідно якому: «На регульованих і нерегульованих перехрестях водій, повертаючи праворуч або ліворуч, повинен дати дорогу пішоходам, які переходять проїзну частину, на яку він повертає, а також велосипедистам, які рухаються прямо в попутному напрямку», п. 2.3 (б) Правил дорожнього руху України, згідно якому: «Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобовязаний: бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі», будучи неуважним, не встежив за дорожньою обстановкою та своєчасно не зреагував на її зміни, не зупинився, щоб надати дорогу пішоходу ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, яка поблизу перехрестя проїзних частин вулиць Комсомольська Радянська переходила проїжджу частину вул. Радянській по пішохідному переходу «зебра», рухаючись зліва направо, відносно напряму його руху та скоїв на неї наїзд, в результаті якого ОСОБА_1 отримала тілесні ушкодження, а саме: «рвана рана правої стопи, закритий перелом кубовидної кістки правої стопи», які вимагають для одужання строк понад 21 дня та відносяться до пошкоджень середньої тяжкості.

Обвинувачений ОСОБА_2 в судовому засіданні свою вину у вчиненні вказаного злочину визнав повністю, підтвердив у повному обсязі обставини та події, встановлені органами слідства під час проведення досудового слідства та які стали підставою для предявлення ОСОБА_2 обвинувачення, за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, за згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які правильно розуміють обвинувачений та інші учасники судового провадження і які ніким не оспорюються. Тому суд обмежив дослідження доказів у судовому засіданні допитом обвинуваченого та дослідженням тих матеріалів кримінального провадження справи, що характеризують особу обвинуваченого.

При цьому суд роз'яснив обвинуваченому та іншим учасникам судового провадження, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати визнані ними фактичні обставини справи в апеляційному порядку.

Крім визнання обвинуваченим своєї вини у повному обсязі, його вина у повній мірі підтверджується сукупністю доказів, які погоджуються між собою.

Відповідно до висновку № 1501 судової автотехнічної експертизи від 17 вересня 2015 року з технічної точки зору, у дорожній обстановці що склалася, водій автомобіля НОМЕР_2 ОСОБА_2, для забезпечення безпеки дорожнього руху, повинний був перед будь-якою зміною напрямку руху переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, повертаючи праворуч, дати дорогу пішоходам, які переходять проїзну частину, на яку він повертає по пішохідному переходу, та стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, і не відволікатись від керування автомобілем тобто, повинен був керуватися вимогами п.10.1; п.18.1; п.16.2; п.2.3(б) ПДР України.

З технічної точки зору водій автомобіля НОМЕР_3 ОСОБА_2, у даній дорожній обстановці виконуючи вимоги п.10.1; п.18.1; п.16.2; п.2.3(б) Правил дорожнього руху України, мав технічну можливість запобігти даної ДТП. З технічної точки зору, у причинному зв'язку з подією, яка настала, перебувають дії водія автомобіля НОМЕР_3 ОСОБА_2, який в даних дорожніх умовах, виконуючи поворот праворуч на перехресті, відволікся від керування автомобілем та не надав переваги в русі пішоходу що рухався по пішохідному переходу, що у свою чергу, привело до виникнення аварійної ситуації і її переростання в ДТП, тобто дії водія ОСОБА_2, як невідповідні вимогам п.10.1; п.18.1; п.16.2; п.2.3(б) Правил дорожнього руху України перебувають у причинному зв'язку з подією ДТП, що настала, оскільки водій автомобіля НОМЕР_3 ОСОБА_2, виконуючи вищезгадані вимоги Правил дорожнього руху України мав технічну можливість запобігти настанню даної ДТП.

Згідно висновку експерта № 334-М від 14 червня 2015 року потерпілій ОСОБА_1 були спричинені тілесні ушкодження у вигляді рваної рани правої стопи, закритий перелом кубовидної кістки правої стопи утворилися від контакту з тупими твердими предметами, можливо у строк та при обставинах зазначених в постанові і як вимагають для одужання строк понад 21 день, відносяться до пошкоджень середньої тяжкості.

Оцінивши докази, які є в матеріалах кримінального провадження, як з точки зору допустимості, так і з точки зору достовірності, суд приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_2 в судовому проваджені доведена повністю у встановленому судом обсязі, а вчинений ним злочин правильно кваліфіковано органами досудового слідства і має всі ознаки злочину, передбаченого ст. 286 ч. 1 КК України, тобто порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілій ОСОБА_1 тілесні ушкодження середньої тяжкості.

Прокурором Артемівської міжрайонної прокуратури Донецької області ОСОБА_5 заявлений цивільний позов в особі центральної районної лікарні м. Артемівська Донецької області у розмірі 5393 гривні 18 копійок за рахунок компенсації витрат, понесених на лікування та утримання потерпілої ОСОБА_1.

Обвинувачений ОСОБА_2 цивільний позов прокурора визнав у повному обсязі.

Обговорюючи питання про міру покарання обвинуваченому ОСОБА_2 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, що воно, в силу ст. 12 КК України, відноситься до злочинів невеликої тяжкості.

Одночасно, суд вважає необхідним прийняти до уваги щире каяття обвинуваченого в скоєному та добровільне відшкодування завданого збитку та усунення заподіяної шкоди, що є обставинами, які пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину у сукупності з іншими обставинами, а саме те, що обвинувачений скоїв злочин вперше, який є необережним, його поважний вік, його майновий стан, останній позитивно характеризується за місцем проживання і, з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого ним злочину, особи винного, кількох обставин, що пом'якшують покарання, за відсутності обставин, що обтяжують покарання, позиції потерпілої, суд вважає можливим застосувати вимоги ст. 69 КК України та призначити ОСОБА_2 покарання у вигляді штрафу в дохід держави нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції ч.1 ст. 286 КК України, що буде необхідним та достатнім для його виправлення, співрозмірним скоєному та попередить скоєння ним нових правопорушень. Також суд вважає можливим не застосовувати відносно ОСОБА_2 додаткову міру покарання, передбачену ч.1 ст. 286 КК України, у вигляді позбавлення права керувати транспортними засобами приймаючи до уваги особу винного та всі обставини скоєння кримінального правопорушення.

Керуючись ст. ст. 84, 369-371,373, 374, 376 КПК України суд, -

З А С У Д И В :

ОСОБА_2 визнати винним у предявленому обвинувачені у вчиненні злочину, передбаченому ч. 1 ст. 286 КК України та призначити йому покарання у вигляді штрафу в дохід держави, із застосуванням ст.. 69 КК України, у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (тисячу сімсот) гривень, без позбавленням права керувати транспортними засобами.

Цивільний позов Артемівського міжрайонного прокурора Донецької області в інтересах держави в особі Центральної районної лікарні м. Артемівська до ОСОБА_2 про стягнення коштів задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Центральної районної лікарні м.Артемівська / р/р 35412031002151 банк ГУДКУ в Донецькій області УДК м.Артемівськ МФО 834016, ОКПО 01990217/ - 5393 ( п*ять тисяч триста дев*яносто три) гривні 18 копійок витрат, понесених на лікування та утримання потерпілої ОСОБА_1

Речові докази, які знаходяться на зберіганні за розпискою обвинуваченого: автомобіль марки «CHEVROLET AVEO» - залишити ОСОБА_2.

Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним. З інших підстав вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку через Артемівський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Головуючий С. П.Букрєй