Постанова № 52212683, 08.10.2015, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" жовтня 2015 р. Справа № 920/1058/15

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Крестьянінов О.О., суддя Фоміна В. О. , суддя Шевель О. В.

при секретарі Курченко В.А.

за участю представника:

позивача ОСОБА_1 (за довіреністю від 15.01.2015р. №17/1-279)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ПАТ Сумське машинобудівне науково-виробниче обєднання ім. М.В. Фрунзе (вх. № 4311 С/2) на рішення господарського суду Сумської області від 27.07.2015р. у справі № 920/1058/15

за позовом Державного підприємства Науково-виробничий комплекс газотурбобудування Зоря-Машпроект, м. Миколаїв

до Публічного акціонерного товариства Сумське машинобудівне науково-виробниче обєднання ім. М.В. Фрунзе, м. Суми

про стягнення 211453,63 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Державне підприємство Науково-виробничий комплекс газотурбобудування Зоря-Машпроект звернулося з позовом про стягнення з Публічного акціонерного товариства Сумське машинобудівне науково-виробниче обєднання ім. М.В.Фрунзе на користь 120060,00 грн. основного боргу, 8404,00 грн. штрафу, 2072,27 грн. 3% річних, 27610,52 грн. пені, 53306,64 грн. інфляційних нарахувань, який рішенням господарського суду Сумської області від 27.07.2015р. у справі №920/1058/15 (суддя Моїсеєнко В.М.) задоволено повністю.

Відповідач з рішенням місцевого господарського суду не погодився та звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення господарського суду Сумської області від 27.07.2015р. у справі № 920/1058/15 в частині стягнення 27610,52 грн. пені, 2072,27 грн. 3% річних, 53306,64 грн. інфляційних нарахувань. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм Цивільного кодексу України та неналежне зясування всіх обставин справи.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду (у складі колегії суддів: головуючий суддя Крестьянінов О.О., суддя Шевель О.В., суддя Шутенко І.А.) від 20.08.2015р. апеляційну скаргу відповідача прийнято до провадження та призначено до розгляду на 08.09.2015р.

08.09.2015р. від позивача надійшли заперечення на апеляційну скаргу (вх. №12782).

08.09.2015р. відповідач надав клопотання про розгляд справи без участі його представника. Крім того, в клопотанні відповідач просить врахувати при розгляд даної справи факт зміни найменування відповідача.

08.09.2015р. у зв`язку з відпусткою судді Шутенко І.А. розпорядженням секретаря другої судової палати для розгляду даної справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Крестьянінов О.О., суддя Фоміна В.О., суддя Шевель О.В.

Пунктом 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України Про судове рішення від 23.03.2012р. №6 встановлено, що в разі необхідності заміни судді в процесі розгляду справи або додаткового введення судді (суддів) до складу суду розгляд справи з огляду на встановлений пунктом 3 частини четвертої статті 47 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" принцип незмінності судді слід починати спочатку. При цьому заново розпочинається й перебіг передбачених статтею 69 ГПК строків вирішення спору, а його подальше продовження новим (зміненим) складом суду здійснюється у випадках і в порядку, передбачених частиною третьою цієї статті.

Враховуючи викладене, колегія суддів у новому складі розпочала розгляд апеляційної скарги з початку.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 08.09.2015р. відкладено розгляд апеляційної скарги на 08.10.2015р.

У судовому засіданні представник позивача проти апеляційної скарги заперечував та просив залишити її без задоволення, рішення господарського суду Сумської області від 27.07.2015р. у справі № 920/1058/15 без змін.

Представник апелянта у судове засідання не зявився.

Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційних скаргах доводи, заслухавши представника позивача, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

25.06.2014р. між Державним підприємством Науково-виробничий комплекс газотурбобудування Зоря-Машпроект (виконавець) та ПАТ Сумське машинобудівне науково-виробниче обєднання ім. М.В. Фрунзе (замовник) укладено договір №10/5-14/2014, відповідно до умов якого замовник доручає, а виконавець зобовязується надати інженерні послуги та консультації по технічному обслуговуванню трьох двигунів ДУ80Л, що входять до складу агрегатів ТКА-Ц-256С/4,2-29,7МІ, на КС Сарадже на території Ісламської республіки Іран.

Замовник зобовязується оплатити витрати, повязані з наданням таких послуг відповідно до додатку № 1 до договору (п. 1.2 договору).

Відповідно до п.5.1 договору після закінчення надання послуг на обєкті оформляється технічний акт про проведення ТО виробів, що входять до складу агрегатів ТКА Ц -25 С/4, 2- 29, 7 МІ, на КС "Сарадже" і підписується представником замовника та виконавця. На підставі технічного акта про проведення ТО виробів виконавець протягом 10 днів оформлює акт здачі приймання наданих послуг у чотирьох примірниках та направляє замовнику. Акт здачі приймання наданих послуг підписується уповноваженими представниками обох сторін і скріплюється печатками (п. 5.2).

Згідно п.6.1 договору вартість послуг виконавця складає 100050,00 грн., крім того ПДВ 20010,00 грн., всього за договором 120060,00 грн.

Відповідно до п. 6.2. договору оплата наданих послуг здійснюється замовником у гривнях прямим банківським переказом на розрахунковий рахунок виконавця в наступному порядку: авансовий платіж в розмірі 50% від вартості послуг по договору, що становить 50025,00 грн., після підписання договору протягом 10 календарних днів від дати письмового запиту замовника про виклик спеціалістів, крім того ПДВ 20%, що становить 10005,00 грн. Сплачений аванс погашається обсягом наданих послуг. Наступна оплата впродовж 30 календарних днів з дати акту здачі - приймання наданих послуг за договором або вступу його в силу у відповідності з п. 5.3 договору та рахунку фактури виконавця (п. п. 6.2.1., 6.2.2.).

Згідно п. 12.7 договору він вступає в силу з моменту підписання його обома сторонами та діє до 31.12.2014р. в частині фінансових розрахунків між сторонами договір діє до повного виконання сторонами своїх зобовязань.

На виконання умов договору позивачем були надані інженерні послуги по технічному обслуговуванню агрегатів на території Ісламської республіки Іран, про що свідчить підписаний сторонами та скріплений печатками акт здачі-приймання наданих послуг № 1 від 07.11.2014р. (а.с. 46), рахунок-фактура №7036 від 07.11.2014р. на оплату 120060,00 грн., в т.ч. ПДВ 20010,00грн. (а.с. 14).

Акт здачі-приймання № 1 від 07.11.2014р. разом з рахунком фактурою № 7036 від 07.11.2014р. на оплату 120060,00 грн., податковою накладною №3 від 07.11.2014р., квитанцією №1 до податкової накладної було направлено відповідачу рекомендованим повідомленням про вручення податкового відправлення 17.11.2014р., з проханням підписати акт, завірити печаткою та сплатити надані послуги, яке вручено 24.11.2014р. (а.с.22-23).

Таким чином, враховуючи дату акту здачі-приймання (07.11.2014р.), у відповідності до п. п. 6.2.2. договору відповідач повинен був розрахуватися за надані послуги до 08.12.2014р.

27.02.2015р. позивачем на адресу відповідача направлено претензію №17/1-2131 з вимогою негайно здійснити оплату за договором №10/5-14/2014 від 25.06.2014р. в сумі 120060, 00 грн., а також сплатити 23903,46 грн. штрафних санкцій, всього заборгованість на суму 143060,00 грн. з урахуванням індексу інфляції, пені , 3% річних. Направлення претензії підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення від 10.03.2015р (а.с.17).

Проте, враховуючи, що відповідачем (замовником) розрахунки з позивачем повністю не проведено, позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача на свою користь 120060,00 грн. заборгованості за договором № 10/5-14/2014 від 25.06.2014р., 8404,00 грн. штрафу, 2072,27 грн. 3% річних, 27610,52 грн. пені, 53306,64 грн. інфляційних нарахувань, 4229,07 грн. витрат по сплаті судового збору.

Суд першої інстанції дійшовши висновку про обґрунтованість позовних вимог задовольнив їх повністю.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлена обов'язковість договору для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Враховуючи викладене, колегія суддів, вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано встановив наявність основного боргу у розмірі 120060,00 грн.

Згідно п.10.4 зазначеного договору, за кожен день прострочки оплати відповідач (замовник) сплачує позивачу (виконавцю) пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який нараховувалася пеня, від суми, що підлягає оплаті, за кожен день прострочки, а при затримці більше 30 календарних днів з відповідача ( замовника) додатково стягується штраф в розмірі 7% від зазначеної суми.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Статтею 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Пунктом ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, згідно якої нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Колегія суддів, враховуючи вказані положення п. 10.4. договору, у звязку з затримкою оплати наданих послуг понад 30 календарних днів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо стягнення з відповідача штрафу в розмірі 8404,00 грн. та пені у сумі 27610,52грн.

Окрім того, відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3% річних з простроченої суми боргу.

За невиконання грошового зобов'язання позивачем на суму основного боргу нараховані відповідачу інфляційні в розмірі 53306,64 грн. та 3% річних у розмірі. 2072,27 грн., які були правомірно визнані обґрунтованими судом першої інстанції.

Розглянувши клопотання відповідача про зміну його найменування, враховуючи, що рішенням позачергових загальних зборів акціонерів (№29 від 24.07.2015р.) змінено найменування ПАТ Сумське машинобудівне науково-виробниче обєднання ім. М.В. Фрунзе та затверджено нове найменування: ПАТ "Сумське машинобудівне науково-виробниче обєднання", зазначені відомості внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, колегія суддів вважає, що вказане клопотання підлягає задоволенню.

Виходячи зі змісту ст. ст. 34, 43, 82 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює обставини справи у відповідності до свого внутрішнього переконання, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності та приймає рішення за результатами оцінки всіх доказів, які були визнані судом як належні та допустимі.

На підставі викладеного колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення господарського суду Сумської області від 27.07.2015р. у справі № 920/1058/15 без змін.

Керуючись статтями 85, 91, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ПАТ Сумське машинобудівне науково-виробниче обєднання ім. М.В. Фрунзе залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Сумської області від 27.07.2015р. у справі № 920/1058/15 залишити без змін.

Змінити найменування відповідача - Публічне акціонерне товариство Сумське машинобудівне науково-виробниче обєднання ім. М.В. Фрунзе на Публічне акціонерне товариство "Сумське машинобудівне науково-виробниче обєднання".

Повний текст постанови складено 12.10.15р.

Головуючий суддя Крестьянінов О.О.

Суддя Фоміна В. О.

Суддя Шевель О. В.