Рішення № 52212206, 07.10.2015, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/6539/15-ц

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" жовтня 2015 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді Гаврилової О.В.,

при секретарі Неділько Л.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернулась до Дніпровського районного суду м. Києва з позовом в якому просить суд розірвати шлюб, укладений між сторонами, зареєстрований 12.10.1996 року Відділом реєстрації актів громадянського стану Луганського міськвиконкому. Вимоги позову обґрунтовані тим, що сторони з 12 жовтня 1996 року перебувають в зареєстрованому шлюбі. Від шлюбу сторони мають неповнолітню доньку - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Позивач посилається на те, що стосунки між подружжям погіршились, зникло взаєморозуміння, фактичні шлюбні відносини припинились, сторони проживають окремо, з весни 2014 року позивач проживає в м. Києві, дружина з дочкою залишилися проживати на тимчасово окупованій території. Таким чином, позивач вважає, що подальше збереження шлюбу та примирення не можливе.

У судове засідання позивач не з'явився, надав заяву, в якій позовні вимоги підтримав та просив суд розглянути справу за його відсутності.

Відповідач в судове засідання не з'явилась, надала суду нотаріально посвідчену заяву про розгляд справи за її відсутності, проти задоволення позову не заперечує.

За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності сторін на підставі матеріалів справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 197 ЦПК, суд розглянув справу у відсутності сторін без фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 3 СК України, сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.

Сімейні відносини регулюються лише в тій частині, у якій це є допустимим і можливим з точки зору інтересів їх учасників та інтересів суспільства. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства (ст. 7 СК України).

Згідно зі ст. 110 СК України, позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.

Проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.

Відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Судом встановлено, що між сторонами 12.10.1996 року було укладено шлюб (а.с. 65). Від шлюбу сторони мають неповнолітню доньку - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 68). Сторони подружніх стосунків не підтримують, спільне господарство не ведуть, проживають окремо. Спору щодо визначення місця проживання неповнолітньої дитини та поділу майна на час розгляду справи у сторін немає.

Позивач категорично наполягає на розірванні шлюбу, переконаний, що примирення з відповідачем не можливе, відповідач згодна з цим в повному обсязі.

Шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, який ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. За таких обставин, коли обов'язки дружини та чоловіка зі спільного піклування про побудову сімейних відносин на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги припинені, подальше збереження шлюбу є не можливим.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що причини з яких позивач наполягає на розірванні шлюбу є обґрунтованими, подальше спільне життя подружжя і збереження сім'ї стали не можливим, оскільки сторони не підтримують сімейно-шлюбних стосунків, поновлювати сімейно-шлюбні відносини наміру не мають, збереження шлюбу суперечило б їх інтересам, а тому позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу підлягає задоволенню.

Згідно ч.2 ст. 114 Сімейного кодексу України, у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Позивач не ставить вимоги про стягнення з відповідача сплаченого судового збору.

На підставі викладеного, ст. ст. 3, 7, 104, 105, 110, 112, 114-115 Сімейного Кодексу України, керуючись ст.ст. 10, 11, 57-60, 174, 197, 209, 212-215, 294 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрований 12 жовтня 1996 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Луганського міськвиконкому, актовий запис № 665 - розірвати.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Апеляційного суду м. Києва через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя