Ухвала суду № 52211138, 09.10.2015, Апеляційний суд Рівненської області

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 жовтня 2015 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Рівненської області в складі: головуючого судді - Боймиструка С.В., суддів: Буцяка З.І., Гордійчук С.О.

секретар судового засідання Коробчук А.М.

з участю прокурора, Прищепа О.М., представників ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу заступника прокурора Рівненської області в інтересах держави в особі Фонду Державного майна України, ВАТ Рівненський завод тракторних агрегатів» на рішення Рівненського районного суду від 04 червня 2015 року в справі за позовом заступника прокурора Рівненської області в інтересах держави в особі Фонду Державного майна України, ВАТ Рівненський завод тракторних агрегатів» до ОСОБА_4 про витребування майна з чужого незаконного володіння, визнання права власності,

В С Т А Н О В И Л А:

Рішенням Рівненського районного суду від 04 червня 2015 року позов заступника прокурора Рівненської області в інтересах держави в особі Фонду державного майна України, Відкритого акціонерного товариства «Рівненський завод тракторних агрегатів» до ОСОБА_4 про витребування майна з чужого незаконного володіння, визнання права власності задоволено частково.

Не погодившись з вказаним рішенням, заступник прокурора Рівненської подав апеляційну скаргу, в якій він покликався на його незаконність та необгрунтованість через порушення судом норм матеріального права.

В апеляційній скарзі заступник прокурора Рівненської області вказував, що судом першої інстанції невірно застосовано норми матеріального права, а саме ст.392 ЦК України.

Стверджував, що за правилами ст.392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. Вибуття спірних об'єктів з власності ВАТ «РЗТА» поза його волею, як власника, встановлено рішенням апеляційного суду Рівненської області від 18.02.2014 року у справі №570/563/13-ц та господарського суду Рівненської області від 10.12.2008 року у справі №15/65. Вказані обставини в силу вимог ст.61 ЦК України, не підлягають додатковому доказуванню. Проте відповідач по справі - ОСОБА_4 не визнає право власності ВАТ «РЗТА» на спірні об'єкти нерухомості та вважає себе його законним власником, що в силу ст.16, 392 ЦК України стало підставою для звернення до суду за захистом порушеного майнового права шляхом пред'явлення позову про визнання права власності.

Просить скасувати рішення Рівненського районного суду від 04.06.2015 року в частині відмови в задоволенні позову і визнати за ВАТ «РЗТА» право власності на частину бази відпочинку, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1, вартістю 27540 грн., а саме:

- будинок спальний двохповерховий літера „Д-2" загальною площею 96,4 кв.м., вартістю 18 398 гривень;

- будинок літера „Є" загальною площею 12,9 кв.м. вартістю 1 047 гривень;

- будинок літера „И" загальною площею 13,1 кв. м. вартістю 1 118 гривень;

- будинок літера „І" загальною площею 13,4 кв.м. вартістю 1 024 гривні;

- будинок літера „ К" загальною площею 14,5 кв.м. вартістю 1 036 гривень;

- будинок літера „Л" загальною площею 12, 9 кв.м. вартістю 1 042 гривень;

_____________________

Справа №570/2908/14-ц Головуючий в суді І інст. - Кушнір Н.В.

Провадження № 22-ц /787/1470/2014р. Суддя-доповідач - Боймиструк С.В.

- будинок літера „Н" загальною площею 12,6 кв.м/ вартістю 3 875 гривень.

В решті рішення Рівненського районного суду від 04.06.2015 року залишити без змін.

Прокурор, представник Фонду Державного майна України та представник «ВАТ Рівненський завод тракторних агрегатів» підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити в повному обсязі.

Відповідач завчасно був повідомлений про час і місце розгляду справи, однак до суду не з'явився, причин неявки не повідомив, тому колегія суддів прийшла до висновку про можливість розгляду справи за його відсутності.

За результатами апеляційного розгляду колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Задовольняючи позовні вимоги в частині витребування майна з чужого незаконного володіннята відмовляючи у в частині вимог, що оскаржуються, про визнання за ВАТ «РЗТА» права власності на частину бази відпочинку, суд першої інстанції виходив з того, що відсутня правова необхідність повторно підтверджувати права власника на витребуване майно.

Такий висновок місцевого суду відповідає обставинам справи та вимогам закону.

Згідно ч.1 ст.387 ЦК України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

З матеріалів справи вбачається, що база відпочинку, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1, вибула з власності ВАТ «РЗТА» поза волею товариства, що встановлено рішеннями апеляційного суду Рівненської області від 18.02.2014 року у справі №570/563/13-ц та господарського суду Рівненської області від 10.12.2008 року у справі №15/65 (а.с.16-22, 23-25).

Отже, враховуючи первісне право власності ВАТ «РЗТА» та встановлені судовими рішеннями обставини, які згідно ст.61 ЦК України, не підлягають додатковому доказуванню, місцевий суд обґрунтовано задовольнив позовні вимоги в частині витребування майна з чужого незаконного володіння, опосередковано підтвердивши право власності позивача на це майно та в такий спосіб захистив його порушене право. За відсутності такого права витребування майна було б неможливим.

Відповідно до ч.1 ст.392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Дана норма права на думку колегії суддів не підлягала до застосування при вирішенні цього спору, оскільки відсутні правові підстави передбачені її об'єктивною стороною.

З підстав втрати документів на базу відпочинку прокурор позов в інтересах ВАТ «РЗТА» та Фонду Державного майна України не заявляв.

Право власності ВАТ «РЗТА» на цю базу в даній справі не оспорювалось. Номінально на час звернення прокурора з позовом до суду та вирішення спору, власником спірної нерухомості у встановленому законом порядку був зареєстрований відповідач ОСОБА_4 і з відповідним зустрічним позовом він не звертався, оскільки такої необхідності у нього не було.

Отже, місцевий суд дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав та правової необхідності повторно підтверджувати право власника на витребуване майно.

Оскільки рішення місцевого суду постановлене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, наведених у ньому, то колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 303, п.1 ч.1 ст. 307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу заступника прокурора Рівненської області відхилити.

Рішення Рівненського районного суду від 04 червня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею чинності.

Головуючий:

Судді: