Рішення № 52211101, 13.10.2015, Сарненський районний суд Рівненської області

Справа № 572/3240/15-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 жовтня 2015 року Сарненський районний суд Рівненської області

в складі:

головуючого судді - ВЕДЯНІНОЇ Т.О.

при секретарі - МАРТИНЮК І.С.

розглянувши в м. Сарни справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_2 8 000 гривень боргу за договором позики та 243 гривні 60 копійок понесених судових витрат.

В судовому засіданні представник позивача заявлені ОСОБА_1 вимоги підтримав в повному обсязі, пояснив, що відповідач, який перебував у скрутному матеріальному становищі, звернувся до позивача із проханням надати йому позику у сумі 8 000 грн., на що ОСОБА_1 погодився, однак, попросив надати розписку у підтвердження укладеного договору, що і було зроблено ОСОБА_2 В звязку з тим, що ОСОБА_2 ухиляється від повернення боргу, позивач був змушений звернутись із відповідним позовом до суду.

Відповідач та представник відповідача у судовому засіданні заявлені вимоги не визнали в повному обсязі. Відповідач у суді пояснив, що на момент написання розписки він був працевлаштований у підприємця ОСОБА_1, яким до Сарненського РВ УМВС України було подано заяву про вчинення відповідачем у нього крадіжки грошових коштів. Відповідач не заперечує факту написання ним 12 жовтня 2012 року наданої позивачем розписки, однак, вказує, що грошей за цією розпискою він не отримував, а сама розписка була написана ним під тиском працівників міліції.

Представник відповідача у заперечення заявлених ОСОБА_1 вимог послався на невідповідність наданої розписки суті правовідносин, що виникають за договором позики, оскільки наданий документ не містить вказівки на факт надання позикодавцем грошових коштів позичальнику, тобто, зміст розписки не відповідає вимогам ч.2 ст.1047 ЦК України.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши надані докази, суд дійшов до наступного.

Відповідно до ч.1 ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобовязується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

На доведення укладення договору позики між сторонами по справі позивачем надано копію розписки від 12 жовтня 2012 року, відповідно до якої ОСОБА_2 зобов`язаний повернути ОСОБА_1 борг у сумі 8 000 гривень термін повернення якого становить 6 місяців.

Укладення договору позики між сторонами по справі відповідно до ч.1 ст.1047 ЦК України має відбуватись у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподаткованого мінімуму доходів громадян.

Позивачем на виконання вимог ч.2 ст.1047 ЦК України надано розписку на підтвердження укладання договору позики.

Однак, відповідно до ч.2 ст.1047 ЦК України розписка, надана на підтвердження укладання договору позики, має посвідчувати саме передання позичальнику позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Надана ОСОБА_1 розписка такої інформації не містить.

Відповідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач ОСОБА_2 в заперечення заявлених до нього ОСОБА_3 вимог посилався на ті обставини, що розписку ним було написано під тиском працівників Сарненського РВ УМВС України під час розслідування кримінальної справи, в якій відповідач був обвинуваченим, оскільки, на думку відповідача, працівники міліції є знайомими з позивачем.

На підтвердження власних заперечень ОСОБА_2 надано суду копію вироку Сарненського районного суду від 28 листопада 2012 року, яким ОСОБА_2 дійсно був засуджений за ч.1 ст.185 КК України за вчинення таємного викрадення належних ОСОБА_1 грошей в сумі 500 грн. та довідку, видану Сарненським МВ КВІ про відбуття ОСОБА_2 покарання, призначеного вказаним вироком суду.

Судом не приймаються до уваги надані відповідачем докази, оскільки вони не стосуються змісту розписки, а посилання представника відповідача на те, що розписку було надано відповідачем під тиском є припущенням, яке належними доказами не підтверджується.

Таким чином, в ході судового розгляду позову ОСОБА_1, предявленого до ОСОБА_2 останній не заперечував, що розписку дійсно написано ним власноручно, тобто, достовірність наданої позивачем розписки, датованої 12 жовтня 2012 року відповідачем не заперечується.

З огляду на наведене, судом встановлено із змісту вказаної вище розписки, що між сторонами виникли певні правовідносини, внаслідок яких відповідач заборгував позивачу суму грошей у розмірі 8 000 грн.

Суд вважає, що в даному випадку позивачем не доведено укладення сторонами саме договору позики, оскільки ОСОБА_1 доказів на підтвердження передачі ОСОБА_2 грошей у сумі, вказаній у розписці, надано не було.

З огляду на наведене, позовні вимоги ОСОБА_1 щодо стягнення з ОСОБА_2 8 000 грн. суми богу за договором позики не підлягають до задоволення.

Відповідно до ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею та документально підтверджені судові витрати.

Оплата позивачами судових витрат, а саме 243 грн. 60 коп. судового збору доводиться наявною в матеріалах справи квитанцією № 94 від 27 серпня 2015 року.

Однак, оскільки суд дійшов висновку щодо безпідставності заявлених вимог, не підлягають до задоволення, також, вимоги позивача про стягнення з відповідача на його користь понесених судових витрат.

На підставі наведеного, ст.ст. 629, 1046, 1047, 1049 ЦК України, керуючись ст.ст.60, 88, 212-215 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ :

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення 8 000 гривень боргу за договором позики та 243 гривень 60 копійок понесених судових витрат відмовити повністю, за безпідставністю заявлених вимог.

Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

СУДДЯ підпис

Копія вірно

Суддя Сарненського районного суду

Рівненської області ОСОБА_4