Рішення № 5221065, 20.05.2008, Єнакіївський міський суд Донецької області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 травня 2008 року Єнакіївський міський суд Донецької області у складі судді Карякіна О.О., при секретарі Пешеходовій В.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Єнакієве справу за позовом ОСОБА_1 В»ячеслава Васильовича до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Єнакієве про відшкодування моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И В :

У березні ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м.Єнакієве про відшкодування моральної шкоди, посилаючись при цьому, що з 1983 року від працював на різних підприємствах вугільної промисловості. За роки праці в шкідливих умовах в нього розвилася вібраційна хвороба, першої стадії, синдром вегето-сенсорної полійнейропатії верхніх кінцівок.

17 листопада 2005 року у зв»язку з профзахворюванням, актом МСЕК йому вперше було встановлено стійку втрату професійної працездатності за сукупністю у розмірі 60% та було встановлено діагноз: „вибрационная болезнь 2 ст. (вегетосенсорная полиневропатия верхних конечностей в сочетании с дефартрозом локтевых суставов 1 ст., болевым компонентом, пневмокониоз ДН 1 ст., заболевания профессиональные. Противопоказана работа в условиях воздействия вибрации, пыли. Рекомендовано динамическое наблюдение клиники профзаболеваний, лечение и наблюдение у специалистов по месту жительства, санаторно-курортное лечение”.

Єнакіївським відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань йому по профзахворюванню було виплачено одноразову допомогу та нараховані і виплачуються щомісячні страхові виплати.

В той час, з урахуванням положення ст..ст.24, 32, 56, 62 Конституції України, рішення Конституційного Суду України від 27 січня 2004 року, Закону України „Про загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності № 1105 від 23 вересня 1999 року, він має право, а Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань зобовязаний у разі настання страхового випадку у встановленому законодавством порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодувати йому шкоду, заподіяну внаслідок ушкодження здоровя, у тому числі виплатити грошову суму за моральну шкоду.

Моральну шкоду він оцінює у розмірі 72000 гривен.

Факт заподіяння шкоди йому встановлений відповідним медичним закладом та виразився у порушенні стану його здоровя, звичного укладу його життя. Порушені його трудові права на забезпечення безпечних і не руйнуючих здоровя умов праці, звичний урівноважений соціальний, професійний і життєвий статус.

Просить стягнути на його користь страхову виплату на відшкодування моральної шкоди, заподіяної внаслідок професійного захворювання, яке потягло втрату працездатності 60% у сумі 72000 гривен.

Представник виконавчої дирекції Єнакіївського відділення Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань позов не визнала, посилаючись на Закон України “Про державний бюджет України на 2008 рік”, згідно якого відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків моральної (немайнової) шкоди застрахованим і членам їх сімей незалежно від часу настання страхового випадку припиняється з 1 січня 2008 року.

Суд, вислухавши сторони, вивчивши матеріали справи, дійшов до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач з 1983 року працював на різних підприємствах вугільної промисловості.

17 листопада 2005 року згідно довідки МСЕК позивачеві встановлено 60% втрати професійною працездатності по профзахворюванню.

З довідки МСЕК також вбачається, що ОСОБА_1 протипоказана робота у підземних умовах, у контакті з вібрацією, тяжкий фізичний труд.

Таким чином, внаслідок профзахворювання на виробництві позивачу заподіяна моральна шкода, яка полягає у фізичному болі та стражданнях, моральних переживаннях у звязку з ушкодженням здоровя, порушенні його нормальних життєвих звязків, що потребує від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Право позивача на відшкодування моральної шкоди закріплено у ст.34 Закону України „Про загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності” та згідно з підпунктом „е” п.1 частини 1 ст.21 та частини 3 ст.28 Закону України „Про загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності” у разі настання страхового випадку Фонд соціального страхування у встановленому законодавством порядку зобовязаний виплатити потерпілому грошову суму за моральну шкоду за наявності факту заподіяння йому цієї шкоди.

Законом України “Про державний бюджет України на 2006 рік” від 20 грудня 2005 року № 3235-1У зупинено на 2006 рік дію абзацу 4 ст.1, та абзацу 4 ст.1 в частині відшкодування моральної шкоди застрахованим і членам їх сімей, підпункту “е” пункту 1 частини 1 ст.21, ч.3 ст.28 та ч.3 ст.34 Закону, а також згідно п.22 ст.71 Закону України “Про державний бюджет України на 2007 рік” від 19 грудня 2006 року № 489-У, який набрав чинності з 1 січня 2007 року, з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим Законом зупинено на 2007 рік дію абзацу 4 ст.1 в частині відшкодування моральної шкоди застрахованим і членам їх сімей незалежно від часу настання страхового випадку, підпункту “е” п.1 частини 1 ст.21, ч.3 ст.34.

Таким чином, право на відшкодування моральної шкоди виникло у позивача ще до набрання чинності як Законом України “ Про Державний бюджет України на 2006 рік” так і Законом України “ Про Державний бюджет на 2007 рік “ .

Згідно ст.58 Конституції України закони та інші нормативно правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони помякшують або скасовують відповідальність особи.

Також відповідно до ч.ч.12, ст.5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом”якшує або скасовує цивільну відповідальність особи.

Норми Закону України “Про загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності” передбачали відшкодування моральної шкоди застрахованим особам як страхову виплату, тому покладення на відділення Фонду обовязку по сплаті такої страхової виплати не є цивільною відповідальністю зазначеного органу.

Суд не може погодитися з посиланням представника відповідача виконавчої дирекції Єнакіївського відділення Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань на те, що позивачеві необхідно відмовити у задоволенні позовних вимог у звязку з тим, що ст.44 Закону України „Про державний бюджет на 2008 рік” відшкодування Фондом моральної шкоди застрахованим і членам їх сімей припиняється з 1 січня 2008 року незалежно від часу настання страхового випадку.

Норми Закону № 1105-Х 1У є спеціальними і стосуються прав застрахованих осіб, якими є працівники, оскільки Законом передбачено, що укладаючи угоду про обовязкове соціальне страхування від нещасного випадку страховик (Фонд) тим самим бере на себе зобовязання надати застрахованим особам всі передбачені ст.21 Закону соціальні послуги та виплати. До страхових виплат належить, зокрема, грошова сума, яка виплачується застрахованому за моральну шкоду за наявності факту заподіяння цієї шкоди потерпілому. Відповідно до вимог Закону моральна шкода потерпілого від нещасного випадку на виробництві полягає, зокрема, у фізичному болю, фізичних та душевних стражданнях, які він зазнає у звязку зкаліцтвом або іншим ушкодженням здоровя, що спричиняє порушення особистих немайнових прав потерпілого право на життя, на охорону здоровя тощо.

Вирішуючи питання про розмір відшкодування моральної шкоди , суд вважає , що заявлена сума відшкодування моральної шкоди 72000 гривен занадто велика.

З урахуванням ступеня втрати працездатності, встановленої, вперше - 60 % , конкретних обставин справи, а також виходячи з принципу розумності і зваженості, розмір відшкодування шкоди має бути встановлений в сумі 18 000 гривен.

В решті позову слід відмовити.

Керуючись ст.10, 11, 209, 212-215 ЦПК України, ст.9 Закона України „Про охорону праці”, ст.ст. 21, 28, 34 Закону України „Про загальнообовязкове соціальне страхування від нещасних випадків та професійних захворювань”, суд

В И Р І Ш И В :

Стягнути з виконавчої дирекції Єнакіївського відділення Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань р\с 37175041006211 у відділі Госказначейства м.Єнакієве МФО 834016 код ОКПО 24164918 ( м.Єнакієве, вул..Щербакова, 132) на користь ОСОБА_1 у відшкодування моральної шкоди 18000 (вісімнадцять тисяч) гривен.

В решті позову відмовити.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Донецької області через міський суд протягом 20 днів з обовязковим поданням заяви про апеляційне оскарження на протязі десяти днів.

Суддя