Рішення № 52210565, 06.10.2015, Вараський міський суд Рівненської області (до 25.04.2025 - Кузнецовський міський суд Рівненської області)

Справа № 565/835/15-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 жовтня 2015 року м. Кузнецовськ

Кузнецовський міський суд Рівненської області-

під головуванням судді Ковтуновича М.І.

при секретарі судового засідання Ломазі С.О.

з участю:

позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Кузнецовського міського суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «ОСОБА_3 Аваль» про припинення права іпотеки,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до публічного акціонерного товариства «ОСОБА_3 Аваль» (далі ПАТ «ОСОБА_3 Аваль») про: припинення права іпотеки за договором іпотеки №014/53-05/60982-і від 31.05.2007 року, укладеним між ОСОБА_1 та ВАТ «ОСОБА_3 Аваль»; виключення з Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна запис № 5047921 про обтяження (заборону) на нерухоме майно, а саме на однокімнатну квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (далі квартира №29) за договором іпотеки № 014/53-05/60982-і від 31 травня 2007 року; виключення з Державного реєстру іпотек запис № 5051767 про іпотеку квартири №29 за договором іпотеки № 014/53-05/60982-і від 31 травня 2007 року.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що 31.05.2007р. ОСОБА_1 виступив майновим поручителем ОСОБА_4, яка є позичальником за кредитним договором № 014/53-05/60982 від 31.05.2007р. укладеним між нею та ВАТ «ОСОБА_3 Аваль». Відповідно до укладеного між позивачем та банком договору іпотеки №014/53-05/60982-і від 31.05.2007р., з метою забезпечення виконання зобовязань позичальника за кредитним договором, ОСОБА_1 передав в іпотеку належне йому майно квартиру №29. Позичальник не виконувала та не виконує умови кредитного договору, допускає прострочення зобовязань та виникнення простроченої заборгованості по кредиту, будь-які розмови з цього приводу ігнорує. Через невиконання позичальником зобовязань за кредитним договором та з метою недопущення звернення стягнення на заставлене майно працівники ПАТ «ОСОБА_3 Аваль» неодноразово звертались до позивача з вимогами про погашення боргу. 20.10.2014р. та 17.11.2014р. ОСОБА_1 вніс кошти в розмірі 2500 грн. та 1500 грн. відповідно, які були зараховані банком в погашення заборгованості по кредитному договору. 17.03.2015 року ОСОБА_1 вніс кошти в розмірі 98070,65грн. з метою дострокового погашення зобовязань за кредитним договором та його припинення. 18.03.2015р. позивач письмово звернувся до банку з проханням припинити іпотеку через повне виконання зобовязань по кредитному договору, однак зобовязання по кредиту і іпотека не припинені. 24.04.2015р. та 29.05.2015р. позивач звертався до відповідача із заявою про надання інформації щодо здійсненого ним платежу 17.03.2015р. і отримав лист від 10.06.2015р. про те, що банк визнає внесення ним коштів в погашення заборгованості по кредиту, проте питання припинення іпотеки залишається не врегульованим. Вважає, що банк порушив його права, як споживача банківських послуг, ігноруючи право на припинення іпотеки у звязку з повним виконанням зобовязань за кредитним договором.

Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні позов підтримав повністю. З його пояснень слідує, що ОСОБА_1 виступає іпотекодавцем по кредитному зобовязанні ОСОБА_4 і передав квартиру №29 в іпотеку. У 2014р. до нього почали звертатися працівники банку відповідача, щоб він погасив заборгованість по кредиту. ОСОБА_1 у жовтні та листопаді 2014р. сплатив заборговані суми. Потім звернувся до працівників банку з питання дострокового погашення кредиту, оскільки щомісячна сплата заборгованості не відповідала його інтересам. Працівники банку повідомили, що можливе дострокове погашення кредиту. До березня 2015р. ОСОБА_1 зібрав необхідну суму і вніс кошти на рахунок, наданий працівниками банку. Потім звернувся до керуючої відділенням банку із заявою про вжиття заходів до припинення іпотеки на квартиру. Працівники банку зволікали з вирішенням питання. Згодом, на своє звернення, позивач отримав від банку відповідь, що було внесено кошти на рахунок, однак закрити кредит не можуть. Пояснював також, що до 2012р. йому надходили письмові вимоги банку, а з того часу письмових вимог про погашення заборгованості по кредиту не було. Повідомлення надходили в телефонному режимі. Позивач вважає, що повністю виконав зобовязання по погашенню кредиту, отриманого ОСОБА_4, в розмірі, зазначеному працівниками відповідача.

Представник позивача ОСОБА_2 акцентувала на тому, що ОСОБА_1 змушений був внести кошти по погашенню кредиту, оскільки виникала загроза звернення стягнення на його квартиру.

Представник відповідача ОСОБА_5 в судовому засіданні позову не визнала повністю. З її пояснень слідує, що дійсно відповідачем з ОСОБА_1 укладено договір іпотеки з метою забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором від 31.05.2007р. 17.03.2015р. позивач вніс кошти в сумі 98070, 65 грн. на поточний рахунок ОСОБА_4 №262052509345 в ПАТ «ОСОБА_3 Аваль». Покликається відповідач, що власником і розпорядником рахунку є ОСОБА_4 Тому, після внесення, кошти з поточного рахунку було автоматично списано на погашення прострочених платежів по тілу кредиту 2332, 19 грн., процентах 7490, 50 грн. та пені 10584, 05 грн. Заяву про повне дострокове погашення кредиту ОСОБА_4 в день внесення коштів і до теперішнього часу не було надано. 13.05.2015р. ОСОБА_4 зняла кошти у розмірі 66592 грн., що були в неї на рахунку. Станом на 28.08.2015р. кредит не погашений, тому іпотека не може бути припинена.

Суд, заслухавши пояснення позивача, представників позивача та відповідача, дослідивши інші докази, наявні в матеріалах справи, прийшов до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1

Судом із копії договору іпотеки №014/53-05/60982-і від 31.05.2007р. (із змінами, внесеними договором від 20.09.2012р.) укладеного між ОСОБА_1 та ВАТ «ОСОБА_3 Аваль» (правонаступником якого є ПАТ «ОСОБА_3 Аваль»), вбачається, що іпотека відповідно до даного договору забезпечує повне виконання грошових зобовязань ОСОБА_4, що випливають та/або виникнуть у майбутньому з кредитного договору №014/53-05/60982 від 31.05.2007р., та додаткової угоди №014/53-05/60982/81-1-0-00/1148 від 20 вересня 2012р. до зазначеного кредитного договору, укладених між ОСОБА_4 (позичальником) та відповідачем (іпотекодержателем), а також з будь-яких додаткових угод, що укладені або можуть бути укладені до нього. Відповідно до кредитного договору позичальник зобовязаний повернути іпотекодержателю кредит у розмірі 103015, 22 грн., при цьому строки та порядок погашення позичальником кредиту, сплати процентів, комісій, неустойок та інших платежів визначаються кредитним договором.

Предметом іпотеки є квартира №29.

Із наданої суду виписки по особовому рахунку №262052509354 ОСОБА_4, слідує, що 17.03.2015р. на зазначений рахунок надійшла сума 98070, 65 грн. від ОСОБА_1, як «поповнення поточного рахунку для подальшого погашення кредиту №22038265239». Сторонами визнається і не оспорюється зарахування вказаної суми на зазначений рахунок. Із цієї виписки видно, що 17.03.2015р. на погашення кредиту списано 9822, 69 грн., 18.03.2015р. на погашення пені 10584, 05 грн., 20.03.2015р. на погашення кредиту 1370, 86 грн., 21.03.2015р. на погашення кредиту 16, 77 грн., 20.04.2015р. на погашення кредиту 1370, 86 грн., 13.05.2015р. 4200 грн. на погашення кредиту, та того ж дня здійснено видачу готівки з власного рахунка в розмірі 66592 грн.

Отже, як встановлено в суді відповідно до пояснень сторін та наданих документів, із внесених ОСОБА_1 коштів на рахунок ОСОБА_4, частина з них списана на погашення поточної заборгованості по кредитних платежах, а частина (66592грн.) була отримана готівкою з рахунка позичальником ОСОБА_4

Згідно із наданим розрахунком за кредитним договором ОСОБА_4 станом на 28.08.2015р. є непогашеними 80364, 45 грн. по тілу кредиту, 726, 76 грн. відсотків та 384, 33 грн. пені.

Статтею 17 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що іпотека припиняється, в тому числі, у разі припинення основного зобовязання або закінчення строку дії іпотечного договору.

Згідно ізст.599 ЦК Українизобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст.60 ч.1 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Сторонами не оспорюється можливість дострокового погашення іпотекодавцем основного зобовязання позичальника і це передбачено п.4.2.2 договору іпотеки. В договорах іпотеки та кредитному, що є предметом судового дослідження, чітко не регламентовані порядок такого дострокового виконання основного зобовязання іпотекодавцем. Пунктом 2.2 додаткової угоди від 20.09.2012р. до кредитного договору від 31.05.2007р. передбачено лише порядок погашення кредиту та сплати процентів відповідно до графіка погашення кредиту (шляхом перерахування грошових коштів у гривнях на поточний рахунок №262052509345). Однак, за змістом п.4 тієї ж додаткової угоди передбачено, що позичальник доручає кредитору здійснювати договірне списання з поточного рахунку, вказаного в п.2.2 цієї додаткової угоди, будь-яких сум, належних до сплати за кредитним договором. Таке договірне списання може здійснюватися кредитором на підставі цієї додаткової угоди або кредитного договору будь-яку кількість разів, починаючи з дати настання строку (включно) виконання грошового зобовязання позичальника за кредитним договором до повного погашення заборгованості позичальника за кредитним договором.

Отже, обгрунтованими є заперечення сторони відповідача, що на підставі договірного списання з поточного рахунку №262052509345 банк не вправі був самостійно (без розпорядження ОСОБА_4В.) здійснити списання всієї суми, необхідної для дострокового виконання основного зобовязання, що була внесена іпотекодавцем, оскільки строк виконання зобовязання у відповідній частині ще не настав. Оскільки в подальшому ОСОБА_4 розпорядилася наявними на її рахунку коштами, не направивши їх на дострокове виконання основного зобовязання, то так і не відбулося належного повного виконання зобовязання, забезпеченого іпотекою. Отже, суд не встановив підстав припинення права іпотеки. Так як вимоги про виключення з Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна і з Державного реєстру іпотек записів щодо обтяження на нерухоме майно квартиру АДРЕСА_2 є похідними від вимоги про припинення іпотеки, то суд відмовляє і цій частині позову.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212, 215 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

Відмовити повністю в задоволенні позову ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «ОСОБА_3 Аваль» про припинення права іпотеки за договором №014/53-05/60982-і від 31.05.2007р. та виключення з Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна і з Державного реєстру іпотек записи щодо обтяження на нерухоме майно квартиру АДРЕСА_2, через недоведеність вимог.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Рівненської області. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення, через Кузнецовський міський суд Рівненської області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

С у д д я :