Справа № 559/3187/14-ц
У Х В А Л А
іменем України
"13" жовтня 2015 р. Дубенський міськрайонний суд Рівненської області в складі:
головуючого Юзьвяк Б. Г.
при секретарі Свирида Марина. Ігорівна.,
за участі адвокатів : ОСОБА_1 (представник позивача), ОСОБА_2 (представник відповідачів)
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дубно цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 та ОСОБА_5, про визнання недійсним договору купівлі- продажу частини житлового будинку та свідоцтва про право на спадщину за заповітом, -
В С Т А Н О В И В:
У провадженні суду перебуває вищевказана цивільна справа. Позов подано ще у жовтні 2014 року. На численні судові засідання, які призначались судом протягом року позивач ОСОБА_3 з'явився лише одного разу.
До суду 24.06.2015 року поступила заява позивача ОСОБА_3 про відмову від позову у цій справі та закриття провадження. На такому процесуальному рішенні настоювали і відповідачі у справі.
Представник позивача, адвокат ОСОБА_1 заперечувала проти цього, наголошуючи, що малоймовірно, щоб позивач подав таку заяву і на її думку заява інспірована строною відповідачів. При цьому пояснювала, що така заява вже подавалась до суду від імені позивача, але коли його викликали до суду особисто, то він від неї відмовився, та пояснив, що його заставили підписати таку заяву.
У зв'язку з численними неявками позивача на судовий розгляд, у зв'язку з поступившою заявою про закриття справи від імені позивача, суд визнав його явку обов'язковою для того, щоб з'ясувати його дійсну позицію як щодо закриття справи, так і щодо позовних вимог.
Позивач в черговий раз викликався на 24.07.2015 року до суду за тією адресою, яку він вказав у своїй позовній заяві. Але судову повістку було повернуто з відміткою, що за зазначеною адресою позивач не проживає.
На сьогодні, тобто 13.10.2015 року позивача повторно було викликано до суду за тією адресою, яку він вказав у своїй позовній заяві. В черговий раз повістка повернулась з відміткою, що за зазначеною адресою позивач не проживає.
Відповідно до змісту ч.5 ст.74 ЦПК України яка регулює порядок виклику осіб до суду, судова повістка надсилається фізичній особі за адресою її проживання, чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому порядку.
Суд надсилав судові повістки за тією адресою, яку вказав сам позивач, як адресу свого проживання.
Відповідно до тієї ж ч.5 ст.74 ЦПК України, у разі відсутності осіб, які беруть участь у справі за такою адресою, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.
Отже суд вважає, що позивач повторно не з'явився до суду без поважних причин, не повідомивши суд про причини своєї неявки, коли судом визнано його участь у справі обов'язковою.
За таких обставин суд не має не лише можливості заслухати позицію позивача щодо позовних вимог, а й з'ясувати його дійсну волю щодо закриття справи згідно поданої від його імені заяви.
Відповідно до ч.3 ст.169 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання позивача без поважних причин, повідомленого належним чином, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Зважаючи на викладене, керуючись п.3 ч.1 ст.207 ЦПК України, суд
У Х В А Л И В:
Позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про визнання недійсним договору купівлі-продажу частини житлового будинку та свідоцтва про право на спадщину за заповітом, залишити без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Рівненсокої області протягом п'яти днів з дня проголошення, через Дубенськийміськрайонний суд.
Суддя:
Судове рішення № 52210292, Дубенський міськрайонний суд Рівненської області було прийнято 13.10.2015. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 559/3187/14-ц. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: