Ухвала суду № 52207674, 06.10.2015, Апеляційний суд Київської області

Справа № 376/2038/14 Головуючий у І інстанції Ярошенко С.М. Провадження № 22-ц/780/5088/15 Доповідач у 2 інстанції Фінагєєв В. О.Категорія 1 06.10.2015

УХВАЛА

Іменем України

06 жовтня 2015 року м. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

апеляційного суду Київської області в складі:

Головуючого судді Фінагєєва В.О.,

Суддів Ігнатченко Н.В., Лащенка В.Д.

за участю секретаря Нагорної Г.О.

розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою фермерського господарства «Аграрні технології» на рішення Сквирського районного суду Київської області від 12 вересня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Великоєрчиківської сільської ради Сквирського району Київської області, третя особа - ОСОБА_4, про визнання права в порядку спадкування за законом на селянське (фермерське) господарство та права користування земельною ділянкою, -

В С Т А Н О В И Л А:

У вересні 2014 року позивачі звернулися до суду з позовом та просили визнати за ними в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_5 право власності на фермерське господарство «Вадим» та право користування земельною ділянкою площею 26,93 га, що розташована на території Великоєрчиківської сільської ради Сквирського району Київської області, право користування якою належало померлому ОСОБА_5.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер батько позивачів ОСОБА_5. Після його смерті залишилося спадкове майно, а саме селянське господарство «Вадим» та земельна ділянка площею 26,93 га, що розташована на території Великоєрчиківської сільської ради Сквирського району, яка належала на праві користування спадкодавцю. ОСОБА_5 не залишив заповіту, а тому позивачі є спадкоємцями першої черги за законом. Інші спадкоємці за законом відсутні, так як мати позивачів відмовилася від спадщини на користь дітей. Після звернення до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини, позивачам було відмовлено в оформленні права на спадщину.

Рішенням Сквирського районного суду Київської області від 12 вересня 2014 року позов ОСОБА_2, ОСОБА_3 задоволено. Визнано за ОСОБА_2, ОСОБА_3 право на права ОСОБА_5 засновника селянського (фермерського) господарства «Вадим», АДРЕСА_1, в порядку спадкування за законом після смерті батька, ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року, в рівних частках за кожним. Визнано за ОСОБА_2, ОСОБА_3 право на земельну ділянку площею 26,93 га, розташовану на території Великоєрчиківської сільської ради Сквирського району, Київської області, надану для ведення селянського (фермерського) господарства, посвідчену державним актом на право постійного користування землею Серія НОМЕР_1, в порядку спадкування за законом після смерті батька, ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року, в рівних частках за кожним.

ФГ «Аграрні технології», яке не брало участі у справі, вважаючи, що зазначеним судовим рішенням порушені його права, подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції через порушення норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт зазначає, що згідно договору оренди від 07 квітня 2014 року земельна ділянка площею перебуває в оренді в ОСОБА_6, який в подальшому передав її в суборенду ФГ «Аграрні технології». Апелянт є користувачем земельної ділянки площею 24,0534 га на підставі договору суборенди.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу відхилити, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер батько ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ОСОБА_5.

ОСОБА_5 був засновником селянського (фермерського) господарства «Вадим», юридична адреса АДРЕСА_1. про що свідчить статут селянського (фермерського) господарства.

ОСОБА_5 належала на праві постійного користування земельна ділянка площею 26,93 га, розташована на території Великоєрчиківської сільської ради Сквирського району, Київської області, надана для ведення селянського (фермерського) господарства, що підтверджується державним актом на право постійного користування землею серія НОМЕР_1.

Сквирська районна державна нотаріальна контора Київської області відмовила позивачам у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв'язку з тим, що до 01 січня 2008 року спадкодавець не переоформив право власності на земельну ділянку.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції керувався вимогами ст.ст. 1216-1218, 1225, 1261 ЦК України та ст.ст. 19, 23 Закону України «Про фермерське господарство».

Колегія суддів погоджується по суті з висновками суду першої інстанції та вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно вимог ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

За правилами ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до вимог ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

З матеріалів справи вбачається, що після смерті спадкодавця ОСОБА_5 залишилося спадкове майно, а саме селянське (фермерське) господарство "Вадим" та земельна ділянка площею 26,93 га. Оскільки ОСОБА_5 за життя не склав заповіт, позивачі є спадкоємцями першої черги за законом та мають право на спадкове майно.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 292 ЦПК України - сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Оскаржуваним рішення суду за ОСОБА_2 та ОСОБА_3 визнано право на земельну ділянку площею 26,93 га, розташовану на території Великоєрчиківської сільської ради.

В апеляційній скарзі ФГ «Аграрні технології» зазначає, що воно є користувачем земельної ділянки площею 24,0534 га, на підставі договору суборенди. З наявного у матеріалах справи договору суборенди, укладеного 26 лютого 2015 року між ФГ «Аграрні технології» та ОСОБА_6, вбачається, що в суборенду передана земельна ділянка площею 26,6333 га. Апелянтом не надано жодних доказів того, що саме земельна ділянка площею 26,93 га, право на яку визнано за позивачами, перебуває в суборенді у ФГ «Аграрні технології».

Таким чином висновки суду першої інстанції відповідають фактичним обставинам справи та ґрунтуються на наявних у справі доказах, доводи апеляційної скарги зазначених висновків не спростовують, а відтак вимоги апеляційної скарги задоволені бути не можуть.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313-316 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу фермерського господарства «Аграрні технології» відхилити.

Рішення Сквирського районного суду Київської області від 12 вересня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий: Фінагєєв В.О.

Судді: Ігнатченко Н.В.

Лащенко В.Д.