Вирок № 52206184, 12.10.2015, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

дата документу :

Справа №1-КП/359/412/2015

Провадження 359/8941/15-к

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2015 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі :

головуючого Туманової К.Л.,

за участю прокурора Горбаня В.В.,

за участю обвинуваченого: ОСОБА_1,

при секретарі судового засідання Поліщук А.О.,

розглянувши в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, українця, ІНФОРМАЦІЯ_3, непрацюючого, раніше не судимого, розлученого, маючого на утриманні двох дітей ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_3 23.10.2003 р., проживаючого та зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, -

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України,

встановив:

ОСОБА_1 своїми умисними діями вчинив незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднаний з проникненням у житло, за наступних обставин.

21.08.2015 року, близько 19 години 30 хвилин, ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного спяніння, проходив неподалік будинку № 2 по вул. Науки в с. Гора Бориспільського району Київської області, помітив прибудову до першого поверху, яка обладнана східцями, та вирішив підійти до неї. ОСОБА_1 піднявся східцями прибудови до дверей, що ведуть всередину приміщення квартири № 2, подивився у розташоване поруч вікно даної квартири та, не помітивши осіб всередині приміщення, вирішив проникнути до квартири з метою викрадення цінних речей.

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на викрадення чужого майна, діючи умисно, таємно та з корисливих мотивів, пересвідчившись, що за ним ніхто не спостерігає та його дії носять таємний характер, ОСОБА_1 відчинив незачинені на замок вхідні двері та проник всередину квартири. Перебуваючи у приміщенні кухні, ОСОБА_1 помітив на тумбочці чоловічу золоту каблучку із зображенням хреста із золота 375 проби вартістю 7830 грн., взяв її та поклав до лівої зовнішньої кишені штанів, після чого продовжив рухатись по квартирі з метою відшукання інших цінних речей, щоб їх викрасти. Зайшовши до спальної кімнати, ОСОБА_1 був помічений господарем квартири ОСОБА_4, який в той час відпочивав на ліжку, після чого ОСОБА_1 швидко побіг через приміщення кухні на вихід з квартири.

Однак свій злочинний умисел ОСОБА_1 довести до кінця не зміг з причин, що не залежали від його волі, оскільки після того, як він вибіг з квартири з викраденою чоловічою золотою каблучкою на вулицю, його зупинив господар квартири ОСОБА_4

В результаті вчинення кримінального правопорушення, ОСОБА_4, було спричинено матеріальну шкоду на загальну суму 7 830 (сім тисяч вісімсот тридцять) гривень 00 коп.

В судовому засіданні обвинувачений вину у вчиненому злочині визнав повністю, викладені обставини не оспорював.

ОСОБА_1 показав, що він 21.08.2015 року, близько 19 години 30 хвилин, перебуваючи в стані алкогольного спяніння, проходив неподалік будинку № 2 по вул. Науки в с. Гора Бориспільського району Київської області. Перед цим він зустрічався з своїм товаришем, разом з яким вживав алкогольні напої. Помітивши прибудову до першого поверху, яка обладнана східцями, вирішив підійти до неї. Після чого піднявся східцями прибудови до дверей, що ведуть всередину приміщення квартири № 2, та подивився у вікно даної квартири, щоб проникнути до квартири з метою викрадення цінних речей. Пересвідчившись, що за ним ніхто не спостерігає, відчинив незачинені на замок вхідні двері та проник всередину квартири. Перебуваючи в кухні, він помітив на тумбочці чоловічу золоту каблучку із зображенням хреста із золота взяв її та поклав до лівої зовнішньої кишені штанів. Після чого продовжив рухатись по квартирі з метою відшукання інших цінних речей, але зайшовши до спальної кімнати, був помічений господарем квартири ОСОБА_4, який в той час відпочивав на ліжку. Після чого він швидко побіг через кухню на вихід з квартири. Однак довести крадіжку до кінця не зміг, оскільки після того, як він вибіг з квартири з викраденою чоловічою золотою каблучкою на вулицю, його наздогнав та затримав господар квартири ОСОБА_4

У звязку з тим, що обвинувачений та інші учасники кримінального провадження не оспорював фактичні обставини вчинення злочину, суд на підставі ч.3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним досліджувати докази стосовно цих фактичних обставин та обмежується допитом обвинуваченого та дослідженням доказів, які характеризують його особу, роз'яснивши сторонам, що у такому разі вони будуть позбавлені права оскаржити фактичні обставини справи в апеляційному порядку.

Судом з'ясовано, що обвинувачений та інші учасники кримінального провадження розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності їх позицій немає.

При цьому розгляд провадження проводився відносно обвинуваченого в межах пред'явленого йому обвинувачення.

При встановлених обставинах, оцінюючи зібрані докази, суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні вищезазначеного кримінального правопорушення в судовому засіданні доведена повністю і зібраних доказів достатньо для визнання його винним.

Дії обвинуваченого кваліфіковані:

- за ч. 3 ст. 15 ч.3 ст. 185 КК України, як незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням у житло.

Таку кваліфікацію дій обвинуваченого суд вважає правильною.

Так, майно, яким заволодів обвинувачений, було для нього чужим, адже не перебувало в його власності чи законному володінні. ОСОБА_1 не мав на нього жодного права, цим майном він заволодів у спосіб, який заборонений законом. Це означає, що заволодіння майном відбулось протиправно. Викрадення майна здійснювалось обвинуваченим таємно, тому воно визначається як крадіжка. ОСОБА_1 досяг віку, з якого наступає кримінальна відповідальність за вчинення крадіжки. Його дії характеризуються умислом та корисливою метою. Зокрема, обвинувачений усвідомлював, що майно, яким він протиправно заволодівав, було для нього чужим, і він не мав права на нього. Викрадання цього майна здійснювалось всупереч волі потерпілого, але незважаючи на це, ОСОБА_1 бажав ним заволодіти. Зокрема, ОСОБА_1 усвідомлював суспільно небезпечний характер його діянь, передбачав їх суспільно небезпечні наслідки та бажав їх настання. Корисливий мотив обвинуваченого полягав у тому, що при вчиненні кримінального правопорушення він прагнув обернути чуже майно на свою користь.

З причин, що не залежали від його волі, ОСОБА_1 не вчинив усіх дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця. Незавершеність обєктивної сторони злочину є вимушеною. Обвинуваченим не доведено злочин до кінця не за власною ініціативою, а з причин які не залежали від його волі. Так, на момент скоєння кримінального правопорушення обвинувачений поклавши в свою кишеню чоловічу золоту каблучку із зображенням хреста та продовжив рухатися по квартирі з метою відшукання та викрадення інших цінних речей, але був помічений господарем квартири і змушений був тікати з викраденим майном на вулицю, де його затримав господар квартири ОСОБА_4 Тобто існували обставини, які зашкодили закінчити злочин всупереч докладеним зусиллям обвинуваченого. Тому в діяннях обвинуваченого наявні ознаки незакінченого замаху на вчинення злочину. Злочин є незакінченим.

Цей злочини обвинувачений вчиняв з проникненням в житло потерпілого. Умисел на викрадення чужого майна у нього виникав ще до проникнення в житло. Як розяснив Пленум Верховного Суду України в п. 32 постанови №12 від 25 грудня 1992 року „ Про судову практику в справах про корисливі злочини проти приватної власності, якщо винна особа вчинила крадіжку і в її діях є декілька кваліфікуючих ознак, передбачених різними частинами статті, вчинене належить кваліфікувати за тією частиною, яка передбачає більш суворе покарання. При цьому всі кваліфікуючі ознаки повинні бути вказані в обвинувальному висновку (обвинувальному акті) і мотивувальній частині вироку.

З огляду на ці обставини суд дійшов до переконання, що ОСОБА_1, повинен бути засуджений:

- за ч. 3 ст. 15 ч.3 ст. 185 КК України, як незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням у житло.

Обираючи ОСОБА_1, кримінальне покарання, суд враховує тяжкість вчиненого злочину, дані, які характеризують особу обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Так, судом враховується те, що ОСОБА_1, вчинив тяжкий умисний злочин.

Обставинами, що помякшують покарання ОСОБА_1, є те, що він щиро розкаявся у вчиненому злочині.

Аналіз даних про особу обвинуваченого вказує на те, що він раніше не судимий, на обліках у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, за місцем проживання характеризується позитивно, будь-які скарги відсутні. Тимчасово не працює. Розлучений. Має на утриманні двоє дітей. Як вбачається із заяви потерпілого ОСОБА_4 від 01.10.2015 р. він жодних претензій до обвинувачуваного ні морального, ні матеріального характеру не має (а.с.15).

Разом з тим суд не визнає обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого, добровільне відшкодування завданої шкоди, оскільки викрадене майно у нього було вилучене у зв'язку з його затриманням, а не видане добровільно.

Обставинами, що обтяжує покарання обвинуваченого відповідно до положень ст. 67 КК України, є вчинення кримінального правопорушення в стані алкогольного спяніння.

Із урахуванням обставин вчинення злочину, його тяжкості та даних про особу обвинуваченого ОСОБА_1 суд приходить до висновку, що за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України, ОСОБА_1 належить призначити покарання у виді позбавлення волі на певний строк.

Разом з тим, його перевиховання та виправлення залишається можливим без ізоляції від суспільства. На підставі ст.75 КК України обвинуваченого ОСОБА_1 допустимо звільнити від відбування покарання з випробуванням, йому доцільно встановити іспитовий строк певної тривалості та покласти на нього обовязки, передбачені ст.76 КК України.

Суд вважає, що дана міра покарання відносно обвинуваченого є достатньою для виправлення та попередження нових злочинів, враховуючи тяжкість вчиненого злочину та особу обвинуваченого, помякшуючи обставини.

Речові докази: золотий перстень із зображенням хреста, слід залишити у володінні ОСОБА_4.

Цивільний позов не предявлявся.

Крім того, з обвинуваченого на користь Держави України слід стягнути витрати на проведення експертизи у розмірі 613 гривень 80 копійок (а.с.29).

Щодо ОСОБА_1 раніше згідно ухвали слідчого судді від 24.08.2015 року обирався запобіжний захід у вигляді домашнього арешту терміном на два місяці. В той же час, на думку суду, такий запобіжний захід слід залишити обвинуваченому до набрання вироком суду законної сили.

Керуючись ст.22, ч.3, ст. 349, ст. ст. 368-371, 373, 374, 376 КПК України, ст.ст. 65-67, ч. 3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України, суд -

присудив:

ОСОБА_1, визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст.15, ч. 3 ст.185 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнити від відбування покарання у виді позбавлення волі та призначити йому іспитовий строк тривалістю 3 роки.

Покласти на ОСОБА_1 обов'язки, передбачені ст.76 КК України: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально - виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та роботи, а також періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави України (р/р 31111115700008, МФО 820019 УДКСУ у Подільському районі м. Києва Код 37975298), - 613 (шістсот тринадцять) грн. 80 коп. документально підтверджених витрат на залучення експерта.

Речові докази: золотий перстень із зображенням хреста, залишити у володінні ОСОБА_4.

До вступу вироку суду в законну силу залишити ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, а саме: заборонити залишати житло без дозволу суду з 21 години до 7 години; зявлятися до слідчого та суду за першою вимогою; не відлучатись за межі населеного пункту де він проживає без дозволу слідчого, прокурора, або суду; не відвідувати місця, де продаються алкогольні напої на розлив.

Вирок суду може бути оскаржений до Апеляційного суду Київської області шляхом подачі апеляційної скарги через Бориспільський міськрайонний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя

Бориспільського міськрайонного суду ОСОБА_5