Постанова № 52206113, 09.10.2015, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Провадження № 3/359/2425/2015

Справа № 359/8520/15-п

М № 0505/125120103/15

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

«9 жовтня 2015 року» м. Бориспіль

Суддя Бориспільського міськрайонного суду Київської області Криворучко І.В.,

за участі представника Київської митниці ДФС ОСОБА_1,

адвоката особи, яка притягається до відповідальності ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу, яка надійшла від Київської митниці ДФС, про притягнення до адміністративної відповідальності громадянина України ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, місце народження: Україна, м. Харків, проживає: Нідерланди, м. Амстердам, пригород Алфен на Рейні, вул. Кляйверф, 214, працює: підприємець в компанії «Irren Traiding B.V. George Gershwinlaan 131» в Нідерландах, м. Амстердам, паспорт громадянина України для виїзду за кордон № ЕХ 606241, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1, за ст. 471 МК України, -

В С Т А Н О В И В :

Згідно протоколу про порушення митних правил, 16.08.2015 року о 13 год. 15 хв. під час проходження митного контролю в зоні митного контролю залу «Приліт» терміналу «Д» ДП МА «Бориспіль, громадянин України ОСОБА_3, який прибув до України зНідерландів, м. Амстердам, літаком а/к «KLM», рейсом №1385, своїми діями обрав канал, позначений символами зеленого кольору - «зелений коридор», тим самим, відповідно до ч. 5 ст. 366 МК України заявив про те, що переміщувані ним через митний коридор України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та обмеження щодо ввезення на митну територію України та засвідчив про факти, що мають юридичне значення. Після перетину пасажиром «білої лінії», яка позначає закінчення зони спрощеного митного контролю «зелений коридор», пасажиру було задано питання щодо наявності в нього готівки, на що він відповів, що має при собі приблизно 15000 євро. Після цього пасажира було запрошено до службового приміщення митниці залу «Приліт» терміналу «Д» ДП МА «Бориспіль», де громадянин України ОСОБА_3, видав готівку у розмірі: 15575 євро та 1110 доларів США, які знаходились в одному з відділень дорожньої сумки пасажира (ручна поклажа). Зазначена готівка переміщувалась без ознак приховування. Зі слів пасажира виявлена готівка належать йому особисто. З виявленої суми, громадянину України ОСОБА_3, було пропущено: 10000 євро. За протоколом про порушення митних правил вилучено 5575 євро та 1110 доларів США.

Зазначені дії, мають ознаки порушення митних правил, передбаченого ст. 471 МК України.

У звязку з цим працівниками митниці складено протокол про порушення митних правил № 0505/125120103/15 один примірник якого вручено під підпис громадянину України ОСОБА_3і в якому було зазначено про час та місце розгляду справи про порушення митних правил, також в рахунок забезпечення штрафу працівниками митниці вилучалось 1700 грн.

Підстав для перенесення розгляду справи, направлення матеріалів для додаткової перевірки, закриття провадження в справі - судом не встановлено.

В судове засідання особа, яка притягається до адміністративної відповідальності не зявилася, повідомлена належним чином про час та місце розгляду справи, причина неявки суду не відома. Клопотань про перенесення розгляду справи не надійшло.

Адвокат особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 в судовому засіданні просив при ухваленні рішення врахувати позицію викладену ОСОБА_3, а саме те що, вилучені кошти є його заробітною платою. Грошові кошти ввозились на територію України з метою лікування його тещі ОСОБА_4 Таким чином, враховуючи все вищевикладене, просив призначити ОСОБА_3 адміністративне стягнення у вигляді штрафу, а вилучену в нього валюту, - повернути.

Представник митниці ДФС просив суд застосувати до порушника стягнення у виді штрафу з конфіскацією вилученої валюти.

Заслухавши представника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, представника митниці, ознайомившись з матеріалами справи, суддя приходить до висновку про наявність в діях ОСОБА_3складу адміністративного правопорушення, визначеного ст. 471 МК України.

Так, дійсно громадянин громадянин України ОСОБА_3допустив порушення вимог ст. 366 МК України порядку проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю.

З цього приводу у суду достатні підстави для визнання громадянина України ОСОБА_3винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ст. 471 МК України, оскільки протокол складено 16.08.2015 року.

Вина правопорушника, підтверджується даними протоколу про порушення митних правил, протоколом опитування, переліком вилученої іноземної валюти, даними доповідної записки, розрахунком еквіваленту та встановлена судом.

Згідно наданих представником особи пояснень в судовому засіданні, останній визнав, що порушив митні правила, однак таке порушення сталось з необережності та вперше.

У відповідності з положеннями ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Згідно ст. 9 Конституції України, а також ст. 17 Закону України «Про міжнародні договори» від 22.12.1993 року, міжнародні договори, згода на обов'язковість яких дана Верховною Радою України, є часткою національного законодавства України. Також передбачається, що якщо міжнародним договором встановлені інші права, ніж ті, які передбачені законодавством України, то застосовуються правила міжнародного договору України. Тобто в такому випадку міжнародно-правові норми мають пріоритетне значення.

17 липня 1997 року Україна ратифікувала Європейську Конвенцію «З захисту прав і основних свобод людини», а також Протоколи 1, 2, 4, 7, 11, які є невід'ємною частиною Конвенції, чим визнала її дію в національній правовій системі, а також обов'язковість рішень Європейського Суду з прав людини по всім питанням що стосуються тлумачення і застосування Конвенції.

Правопорушення, яке вчинив громадянин України ОСОБА_3, полягало у переміщенні через митний кордон не задекларованих митному органу коштів в сумі 5575 доларів США та 1110 доларів США, що підлягають обов'язковому декларуванню.

Слід зауважити, що діючим законодавством України ввезення готівкової іноземної валюти в Україну, в принципі не обмежена, обмежена лише сума (10000 євро), яка може бути ввезена без письмового декларування.

Об'єктивна сторона правопорушення, яке вичинив громадянин України ОСОБА_3 полягає в недекларуванні іноземної валюти при проходженні митного контролю в «зеленому коридорі», тобто в зоні спрощеного митного контролю, відповідальність за що передбачена ст. 471 МК України.

Згідно з ст. 471 МК України, за таке правопорушення передбачено накладення адміністративного стягнення в виді штрафу і конфіскації не задекларованої валюти.

За матеріалами справи жодних даних, які б давали суду підстави вважати, що шляхом застосування конфіскації буде попереджена інша незаконна діяльність - легалізація злочинних доходів, торгівля наркотиками, фінансування тероризму, ухилення від сплати податків, тощо - відсутні.

Ввезення даної суми в Україну допускається, за умови її декларування митному органу та наявності підтвердження її походження.

Таким чином, єдине діяння, яке вчинив громадянин України ОСОБА_3полягає в ненаданні митному органу відповідної декларації.

За вищевказане правопорушення, яке полягає в недекларуванні іноземної валюти, громадянин України ОСОБА_3підлягає адміністративному стягненню у виді штрафу.

Шкода, яку громадянин України ОСОБА_3 потенційно міг завдати державі, була незначною: він не ухилявся від сплати мита та інших зборів і не завдав державі іншої шкоди, якби він ввіз гроші не задекларувавши їх, органи влади лише не отримали б інформацію про те, що ці кошти опинилися на території України. Таким чином, метою конфіскації було не відшкодування майнової шкоди, завданої державі, оскільки вона не зазнала ніяких збитків внаслідок невнесення заявником відомостей до митної декларації.

З огляду на наведене, застосування конфіскації, предметів порушення митних правил, в даному випадку є порушенням положень ст. 1 Протоколу № 1 до Конвенції, тобто є не пропорційним, оскільки покладає на громадянина України ОСОБА_3«індивідуальний надмірний тягар».

На підставі статті ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь вини, майновий стан, обставини, що помякшують і обтяжують відповідальність.

Обтяжуючих відповідальність особи обставин судом не встановлено.

При прийнятті рішення суддя враховує наявність у громадянина України ОСОБА_3підтверджуючих законне походження валюти документів, а саме: витяг з реєстру Торгово-промислової палати Нідерландів.

Крім того, громадянин України ОСОБА_3раніше не судимий, до кримінальної чи адміністративної відповідальності не притягувався.

З цього приводу, суддя приходить до висновку, що конфіскація вилученої валюти, буде сприяти лише погіршенню матеріального становища ОСОБА_3, та ніяк не сприятиме його вихованню та попередженню вчиненню ним нових порушень.

Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Враховуючи характер скоєного, виходячи зі змісту ч. 3 ст. 462 МК України, матеріали справи, встановлені судом виключні обставини (готівка призначена для лікування тещі, яка тяжко хворіє), зазначені норми закону, розмір вилученої у правопорушника валюти, суддя дійшов висновку, що на правопорушника має бути накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1700 грн.). З цього приводу підстав для застосування додаткового покарання - конфіскації вилученої валюти у суду немає, яке вказане в санкції ст. 471 МК України.

Саме таке стягнення суддя вважає достатнім для виправлення та належної поведінки громадянина України ОСОБА_3в подальшому.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» слід стягнути з громадянина України ОСОБА_3на якого накладено адміністративне стягнення судовий збір в розмірі 243 грн. 60 коп.

Керуючись п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ст. ст. 3, 10, ст. 471 МК України (в редакції 2012 р.), ст. 8, 23, 33 КУпАП -

п о с т а н о в и в :

Громадянина України ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, місце народження: Україна, м. Харків, проживає: Нідерланди, м. Амстердам, пригород Алфен на Рейні, вул. Кляйверф, 214, паспорт громадянина України для виїзду за кордон № ЕХ 606241, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1, визнати винним у скоєні правопорушення, передбаченого ст. 471 МК України та накласти штраф у розмірі сто неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одна тисяча сімсот) гривень 00 коп.

Сума штрафу підлягає сплаті на користь держави (отримувач: Бориспіль УДКСУ/Київська митниця ДФС, ЄДПОУ: 38007070, МФО банку: 821018, КДБ: 21081100, р/р: 31117106705004, 050*) та зверненню на вилучену згідно протоколу суму 1700 грн. 00 коп. в рахунок його сплати.

Вилучену згідно протоколу про порушення митних правил № 0505/125120103/15 року від 16.08.2015 року валюту в розмірі 5575 (пять тисяч пятсот сімдесят пять) євро та 1110 (одна тисяча сто десять) доларів США повернути громадянину України ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, місце народження: Україна, м. Харків, паспорт громадянина України для виїзду за кордон № ЕХ 606241, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1.

Стягнути з громадянина України ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, місце народження: Україна, м. Харків, проживає: Нідерланди, м. Амстердам, пригород Алфен на Рейні, вул. Кляйверф, 214, паспорт громадянина України для виїзду за кордон № ЕХ 606241, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 на користь державного бюджету України (р/р №31216206700004, МФО: 821018, код за ЄДРПОУ 38007070, банк: ГУДКСУ у Київській області м. Київ, отримувач коштів Бориспільське управління Державної казначейської служби України Київської області: 22030001, призначення платежу *;101;) судовий збір в розмірі 243 (двісті сорок три) грн. 60 коп.

Апеляційна скарга на постанову суду по справі про адміністративне правопорушення може бути принесена до Апеляційного суду Київської області через Бориспільський міськрайонний суд Київської області протягом 10(десяти) днів з дня її винесення.

Постанова може бути предявлена до виконання протягом 3(трьох) місяців з дня набрання чинності.

Суддя І.В. Криворучко