Постанова № 52204555, 20.08.2015, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/8104/15-а

Провадження № 2-а/161/297/15

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 серпня 2015 року Луцький міськрайонний суд Волинської області

у складі: головуючого судді Кирилюк В.Ф.

при секретарі Федорчук Д.Р.

розглянувши в залі суду в місті Луцьку справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ВДАІ Луцького РВ УМВС України у Волинській області про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до ВДАІ Луцького РВ УМВС України у Волинській області про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.

Свій позов обґрунтовує тим, що постановою від 09.04.2015 року серія ПС2 № 038618 в справі про адміністративне правопорушення його було притягнуто до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.1 ст.122 Кодексу України про адміністративні правопорушення за перевищення швидкості руху транспортного засобу більше ніж на 22 км/год. при керуванні автомобілем «Мерседес» д.н.з. НОМЕР_1 в с.Гірка Полонка Луцького району Волинської області. Вказану постанову вважає незаконною оскільки відсутні докази щодо перевищення швидкості руху саме його транспортного засобу більше ніж на 22 км/год. Вказує, що, керуючи автомобілем «Мерседес» д.н.з. НОМЕР_2 в с.Гірка Полонка Луцького району, рухався із швидкістю 65-70 км/год., про що вказав інспектору. Однак його було притягнуто до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.1 ст.122 КУпАП за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортного засобу більш як на двадцять кілометрів на годину. Вважає, що постанова винесена неправомірно, оскільки інспектор ВДАІ з обслуговування Луцького району відмовився надати йому докази фото чи відеофіксації перевищення швидкості саме його автомобіля, не надав доказів допуску для використання приладу фіксації швидкості, не предявив доказів, що прилад вимірювання швидкості руху сертифікований на території України, пройшов метрологічну повірку та має свідоцтво.

На підставі наведеного просить поновити строк звернення до суду, скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення від 09.04.2015 року серія ПС2 № 038618 та закрити провадження по справі.

До початку розгляду справи позивач ОСОБА_1 подав суду заяву про розгляд справи у його відсутності.

Відповідач в судове засідання не зявився, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до ч.1 ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що 09.04.2015 року інспектором ВДАІ з обслуговування Луцького району ОСОБА_2 була винесена постанова в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300 грн., у якій зазначено, що ОСОБА_1 09.04.2015 року о 16 год. 07хв. в с.Торчин Луцького району, керуючи автомобілем «Мерседес», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 рухався зі швидкістю 82 км/год., чим перевищив швидкість руху на 22 км/год., та порушив п.12.4 Правил дорожнього руху України.

Судом встановлено, що протокол про адміністративне правопорушення відповідачем не був вручений позивачу та його копія не була направлена останньому.

Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», встановлено, що зміст постанови повинен відповідати вимогам, встановленим статтями 283, 284 КУпАП. В ній зокрема, необхідно зазначити докази, на яких базується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення.

З досліджених судом матеріалів не вбачається будь-яких належних та допустимих доказів, сукупність яких свідчила б про порушення позивачем п.12.4 ПДР.

Будь-яких об'єктивних даних: фотографій, схем, що свідчили б про перевищення ним встановлених обмежень швидкості руху транспортного засобу більш ніж на 22 км/год. відповідачем не надано.

Разом з тим, прилад, яким вимірювалася швидкість транспортного засобу, є вимірювальною технікою, сфера застосування якого та результатів проведених вимірів повинна відповідати вимогам ЗУ «Про метрологію та метрологічну діяльність». Доказів щодо цього відповідачем суду не надано також.

Крім того, згідно ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач в судове засідання не зявився, доказів правомірності свого рішення не надав.

На основі викладеного суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити частково, скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення від 09.04.2015 року серія ПС2 № 038618 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у виді штрафу в розмірі 300 грн.

З позовної заяви судом встановлено також, що позивач пропустив десятиденний строк на оскарження даної постанови з поважних причин, оскільки постанова йому не була направлена вчасно, тому слід поновити строк на оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення ПС2 № 038618 від 09.04.2015 року.

Вимога позивача про закриття провадження в справі про адміністративне правопорушення до задоволення не підлягає, оскільки чинним законодавством встановлений інший порядок закриття провадження у справі.

Керуючись ст.ст. 17-19, 70, 94, 159-163, 171-2 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Поновити ОСОБА_1 строк на оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення ПС2 № 038618 від 09 квітня 2015 року.

Скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення серії ПС2 № 038618 від 09.04.2015 року, винесену відносно ОСОБА_1 за ознаками адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

В решті позовних вимог відмовити.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя Луцького міськрайонного суду В.Ф.Кирилюк