Рішення № 52203615, 05.10.2015, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022, м. Харків, проспект Леніна, б.5, inbox@lg.arbitr.gov.ua ___________________________ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

05 жовтня 2015 року Справа № 913/646/15

Провадження №16/913/646/15

За позовом Приватного акціонерного товариства Волтекс-Меланж, м. Луцьк

до відповідача ОСОБА_1 акціонерного товариства Стахановський завод феросплавів, м. Стаханов Луганської області

про стягнення 407214,58 грн.

Суддя Шеліхіна Р.М.,

секретар судового засідання-помічник судді Павлова А.О.,

представники сторін в засідання не прибули,

встановив:

Обставини справи: Приватне акціонерне товариство Волтекс-Меланж (позивач) звернулося до господарського суду Луганської області з позовом від 19.08.2015 до ОСОБА_1 акціонерного товариства Стахановський завод феросплавів» (відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 410 387 грн. 68 коп. за договором поставки рукавів фільтрувальних від 21.05.2013 № 66, в тому числі:

- сума основного боргу - 213 300 грн. 00 коп;

- інфляційне збільшення боргу - 161 816 грн. 73 коп. за період з 21.09.2013 по 19.08.2015;

- пеня - 13 750 грн. 55 коп. за період з 21.09.2013 по 20.03.2014;

- штраф - 21 520 грн. 40 коп., що розрахований позивачем на підставі статті 625 Цивільного кодексу України як 3 % річних.

Позивач надіслав на адресу суду заяву від 16.09.15, якою зменшив розмір позовних вимог в частині інфляційних нарахувань і 3% річних, у звязку з чим предметом спору є: стягнення боргу в сумі 213300грн., пені в сумі 13750,55грн. за період з 21.09.13 по 20.03.14, інфляційних нарахувань в сумі 158815,80грн. за період з 01.10.13 по 31.08.15, 3% річних в сумі 21348,23грн. за період з 21.09.13 по 19.08.15.

Відповідач не забезпечив участь свого уповноваженого представника в судове засідання, хоча про час і місце судового розгляду справи повідомлявся належним чином. Відповідач позов не оспорив, доказів перерахування заборгованості не надав. Неприбуття відповідача у судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті. Відповідно до ст.75 ГПК України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Між сторонами у справі укладено договір поставки від 21.05.13 №66, на підставі якого постачальник (позивач) зобов'язується передати згідно з умовами даного договору покупцю (відповідачу) товар рукава фільтрувальні за ціною, у кількості, по відповідній якості та в асортименті, вказаних в договорі та в додатках до договору, а покупець (відповідач) зобов'язується прийняти та оплатити товар в порядку та на умовах, встановлених даним договором - протягом 35 календарних днів з дня поставки продукції (умови специфікації, а.с.13).

За своєю правовою природою вказаний договір є договором поставки і відповідає вимогам правового інституту поставки (ст.ст.265-267 ГК України) з відстрочкою платежу.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар на суму 213300грн., а відповідач отримав продукцію за вказаним договором, що підтверджено видатковою накладною від 13.08.13 №ВМ-08040 та довіреністю від 08.08.13 серії ЯВК №0000670 форми М-2. Вказані документи надані до справи представником позивача (а.с.16,18).

Відповідач не оплатив товар, у звязку з чим позивач звернувся з даним позовом до суду, вказуючи про порушення відповідачем вимог закону і умов укладеного договору, і просить стягнути з відповідача борг за поставлений товар в сумі 213300 грн.

Крім того, за несвоєчасне виконання відповідачем обовязків по договору, позивач просить стягнути з відповідача пеню в сумі 13750,55 грн. за період з 21.09.13 по 20.03.14 на підставі п.9.12 договору (з протоколу врегулювання розбіжностей), інфляційні нарахування в сумі 158815,80 грн. за період з 01.10.13 по 31.08.15, 3% річних в сумі 21348,23 грн. за період з 21.09.13 по 19.08.15 на підставі приписів ст.625 ЦК України.

Враховуючи вищевикладене, повно, всебічно і обєктивно дослідивши матеріали та обставини справи, оцінивши надані позивачем докази своїх вимог до суті спору, їх належність, допустимість, достовірність кожного окремо і у сукупності без надання жодному доказу пріоритету або вищої сили, суд дійшов висновку, що зменшений позов підлягає задоволенню.

Згідно ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст. 610 Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обовязковим для виконання сторонами. Договором поставки від 21.05.13 №66, укладеним сторонами по справі, визначено порядок виконання відповідачем зобовязань по сплаті вартості поставленої продукції.

Позивач поставив відповідачу товар на суму 213300 грн. і відповідач отримав поставлений товар, що належним чином в порядку ст.ст.33,34 ГПК України - довів суду. Таким чином, позивач у відповідності до умов договору та вимог закону має право на стягнення боргу з відповідача в сумі 213300 грн.

Приписи 265-267 ГК України, ст.ст.655-692 ЦК України зобовязують відповідача виконати обовязок по оплаті поставленої продукції у відповідності до вимог закону та умов договору. За таких підстав з відповідача слід стягнути борг в сумі 213300грн.

Вимоги про стягнення інфляційних нарахувань в сумі 158815,80 грн. за період з 01.10.13 по 31.08.15, 3% річних в сумі 21348,23 грн. за період з 21.09.13 по 19.08.15 цілком обґрунтовані приписами ст..625 ЦК України: боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити борг з урахуванням встановленого індексу інфляції і 3% річних за весь час прострочки. Відповідач отримав товар 13.08.13 (згідно видаткової накладної) і зобовязаний був оплатити протягом 35 календарних днів, як вказано в специфікації до договору - до 19.09.13 року. Товар не оплачено, тому інфляційні нарахування і 3% річних підлягають задоволенню в заявленій від 16.09.15 (зменшеній) сумі.

Позов в частині стягнення пені слід задовольнити на підставі умов пункту 9.12 договору поставки від 21.05.13 №66 (з протоколу врегулювання розбіжностей від 17.07.13), укладеного сторонами по справі, та вимог ст.232 ГК України повністю в сумі 13750,55грн. за період з 21.09.13 по 20.03.14, оскільки відповідач, як покупець, не виконав своєчасно обовязку по оплаті товару, поставленого позивачем.

Відповідно до ст.49 ГПК України судові витрати слід покласти на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог. Судовий збір в сумі 63,46грн. повернути позивачу з держбюджету.

На підставі викладеного, ст.ст.173,193,232,265-267 ГК України, ст.ст.625,629,655-692 ЦК України, керуючись ст.ст. 22, 33, 34, 43, 49, 75,82,84, 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з ОСОБА_1 акціонерного товариства Стахановський завод феросплавів, м. Стаханов Луганської області, ід. код 00186513 на користь Приватного акціонерного товариства Волтекс-Меланж, м. Луцьк, вул.. Карбишева, 2, ід. Код 30006829 суму боргу у розмірі 213300грн., пеню в сумі 13750,55грн., інфляційні нарахування в сумі 158815,80 грн., 3% річних в сумі 21348,23грн., витрати на судовий збір в сумі 8144,29 грн. Видати наказ.

Рішення підписане 12.10.15

Суддя Р. Шеліхіна