Рішення № 52201599, 07.10.2015, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

06.10.15р. Справа № 904/7445/15

За позовом Приватного підприємства "ТУРА", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

до Товариства з додатковою відповідальністю "Криворізький завод "УНІВЕРСАЛ", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

про стягнення 13902 грн 15 коп. за договором поставки № 1/08-12 від 27.08.2012

Суддя Воронько В.Д.

Представники:

від позивача: представник ОСОБА_1, довіреність №75 від 16.09.2015;

від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

20.08.2015 Приватне підприємство "ТУРА" (далі - ПП "ТУРА", позивач) звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Товариства з додатковою відповідальністю "Криворізький завод "УНІВЕРСАЛ" (далі - ТОВ "Криворізький завод "УНІВЕРСАЛ", відповідача) про стягнення основного боргу у сумі 13068,00 грн, інфляційних нарахувань у сумі 232,60 грн та 3% річних у сумі 601,55 грн, нарахованих позивачем з посиланням на неналежне виконання відповідачем умов договору поставки № 1/08-12, укладеного між сторонами 27.08.2012.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 25.08.2015 було порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 17.09.2015.

Позивач надав до суду клопотання, яким виправив помилку допущену при виготовленні позовної заяви, а саме у прохальній частині позову невірно була зазначена ціна позову до стягнення заявлено основного боргу у сумі 13068,00 грн, інфляційних нарахувань у сумі 232,60 грн та 3% річних у сумі 601,55 грн.

В поданій заяві позивач вказав розмір основного боргу у сумі 13068,00 грн, інфляційних нарахувань на суму основного боргу 7827,71 грн та 3% річних 1125,64 грн, що відповідає здійсненим позивачем розрахункам, які додані до матеріалів справи.

Заява позивача не суперечить приписам ст. 22 ГПК України, тому врахована судом при вирішенні спору по суті.

На підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи було відкладено з 17.09.2015 на 06.10.2015.

У судовому засіданні позивач повністю підтримав заявлені вимоги.

Відповідач участь свого повноважного представника не забезпечив у судове засідання, про дату, час і місце проведення судових засідань відповідач повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованими повідомленнями, які повернулись до суду з відміткою про вручення поштових відправлень.

Крім того, суд наголошує на тому, що ухвали суду від 25.08.2015 та 17.09.2015 були надіслані відповідачеві завчасно, з урахуванням Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 № 958.

За таких обставин у суду маються достатні підстави вважати, що ним вжито належних заходів до повідомлення відповідача про дату, час та місце судового слухання, але відповідач не скористався своїм правом на участь свого представника у судовому засіданні.

01.10.2015 від відповідача надійшов відзив на на позовну заяву, у якому він проти позову заперечує та вважає його необґрунтованим та безпідставним посилаючись на передчасність звернення позивача з цим позовом до суду, оскільки на його думку, строки щодо оплати в силу приписів чинного законодавства не наступили.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

27 серпня 2012 року між Приватним Підприємство "ТУРА" (далі - постачальник) та Товариством з додатковою відповідальністю "Криворізький завод "Універсал" (далі - покупець) був укладений договір на поставку продукції №1/08-12, відповідно до п. 1.1. якого постачальник згідно з взаємоузгодженим замовленням зобов'язується поставити покупцю, а покупець прийняти та оплатити продукцію, далі - товар, за номенклатурою, ціною, кількістю у строки, передбачені специфікаціями, що є невід'ємною частиною договору. Відповідно до специфікації № 1 від 27.08ю.2012 сторони дійшли згоди про поставку рами агрегату ГрК в кількості 8 шт. на суму 26400,00 грн та специфікації № 2 від 14.09.2012 щодо поставки кроштейну 5 ГрК в кількості 7 шт. на суму 36036,00 грн.

Пунктом 4.3. договору визначено, що датою поставки товару є дата передання товару постачальником товару покупцю за наступними документами: - видаткова накладна за підписами уповноважених осіб постачальника і покупця; - податкова накладна. Перехід право власності на товар визначається момент передання товару покупцю по видатковій накладній (п. 4.4 договору).

На виконання умов договору з 03 вересня по 20 вересня 2012 року сторонами було підписано видаткові накладні та виставленні рахунки, а саме:

Видаткова накладна № Т-00000037 від 03.09.2012 на суму 3300,00 грн (Рахунок-фактура № Т-00000014 від 23 серпня 2012 року);

Видаткова накладна № Т-00000042 від 17.09.2012 на суму 23100,00 грн (Рахунок-фактура № Т-00000014 від 23 серпня 2012 року);

Видаткова накладна № Т-00000043 від 17.09.2012 на суму 10296,00 грн (Рахунок-фактура № Т-00000019 від 17 вересня 2012 року);

Видаткова накладна № Т-00000044 від 20.09.2012 на суму 10296,00 грн (Рахунок-фактура № Т-00000019 від 17 вересня 2012 року) (а.с.14-23).

Відповідач свої зобов'язання за договором виконав частково, оплативши отриманий товар 30.08.2012 на суму 18480,00 грн та 19.09.2012 на суму 15444,00 грн, що підтверджується виписками з банку, наданими до справи (а.с. 24-25).

В результаті неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором поставки в частині оплати отриманого ним товару, в нього перед позивачем виникла заборгованість у сумі 13068,00 грн, за стягненням якої останній і звернувся до суду.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Зобовязання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Частиною 1 ст.173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобовязання, що виникає між субєктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один субєкт (зобовязана сторона, у тому числі боржник) зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший субєкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав і обовязків (зобовязань) є, зокрема, договір.

Згідно ч.1 ст.638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до ч.1 ст.639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ст.629 Цивільного кодексу України договір є обовязковим для виконання сторонами.

За своєю правовою природою укладений між сторонами по справі договір є договором поставки, до якого слід застосовувати відповідні положення Господарського та Цивільного кодексів України.

Відповідно до ч.1 ст.265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобовязується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобовязується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Аналогічні положення передбачені і ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України.

Згідно ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобовязаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до ч.1 ст.222 Господарського кодексу України учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законі інтереси інших субєктів, зобовязані поновити їх, не чекаючи предявлення їм претензії чи звернення до суду.

Згідно ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається.

Порушенням зобовязання, у відповідності до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання, тобто неналежне виконання.

Факт поставки позивачем товару відповідачу підтверджений матеріалами справи та відповідачем не оспорений.

Приписами ст.530 Цивільного кодексу України, зокрема, встановлено, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач в обумовлений договором та специфікаціями строк заборгованість за поставлений товар в сумі 13068,00 грн не оплатив, тобто в даному випадку має місце неналежне виконання зобовязань за вказаним договором відповідачем.

З метою погашення заборгованості відповідачу була направлена претензія від 08.04.2015 №23 на суму 13068,00 грн, яка останнім отримана 22.04.2015. Від відповідача 27.05.2015 надійшла відповідь в якій зазначалося, що претензія не належним чином оформлена (відсутні розрахунки). 04.06.2015 було повторно направлено претензію №36 на суму 21606,36 грн з урахуванням попередніх недоліків. 09.06.2015 позивачу повернулось рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, але претензія залишена без відповіді.

Згідно зі ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачена відповідальність за порушення грошового зобовязання. Так, за цією нормою Цивільного кодексу України боржник, що прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних нарахувань за період з жовтня 2012 року по червень 2015 року у сумі 7827,71 грн та 3% річних за період прострочення з 26.09.2012 по 10.08.2015 у сумі 1125,64 грн є обґрунтованими та вірними.

Враховуючи викладене, позов підлягає задоволенню повністю.

Витрати по сплаті судового збору згідно ст.ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача у сумі 1827,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.11, 525, 526, 530, 625, 610, 611, 712 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 43, 33, 43, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю "Криворізький завод "УНІВЕРСАЛ" (50005, Дніпропетровська область м. Кривий Ріг, вул. Домобудівна, 8, ідентифікаційний код 1234929) на користь Приватного підприємства "ТУРА" (50005, Дніпропетровська область м. Кривий Ріг, вул. Тбіліська, буд. 11, ідентифікаційний код 32974588) 13068,00 грн заборгованості, 7827,71 грн інфляційних нарахувань, 1125,64 грн 3% річних та 1827,00 грн витрат по сплаті судового збору, видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

В судовому засіданні відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано - 12.10.2015.

Суддя В.Д. Воронько