Постанова № 52201023, 08.02.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

08 лютого 2011 року < Час проголошення > № 2а-17569/09/2670

Окружний адміністративний суд міста ОСОБА_1 у складі судді Пащенка К.С. при секретарі судового засідання Шмігелю Т.В., розглянувши адміністративну справуза позовом Дочірньої компанії «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»доЛуцької обєднаної державної податкової інспекціїпроскасування рішення,ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Волинського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просив визнати недійсним податкове повідомлення-рішення Луцької ОДПІ №0002772399/0 від 05.11.2009.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 20.11.2009 відкрито провадження в адміністративній справі, а ухвалою від 18.12.2009 адміністративну справу передано за підсудністю до Окружного адміністративного суду міста ОСОБА_1.

Відповідно до протоколу розподілу справи між суддями від 31.12.2009 справу передано на розгляд судді Окружного адміністративного суду міста ОСОБА_1ОСОБА_2.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив задовольнити їх в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, просив відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 08.02.2011 проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 14.02.2011, про що повідомлено сторонам після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 КАС України.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

26.10.2009 за результатами планової виїзної перевірки Волинської філії ДК «Газ України»НАК «Нафтогаз України»Луцькою ОДПІ було складено Акт № 387/23-99/23253092 (далі Акт перевірки), яким, зокрема, встановлено порушення п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», внаслідок чого зменшено відємне значення обєкта оподаткування за півріччя 2009 року на 2076790 грн. та занижено податок на прибуток в сумі 64945434 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Згідно з п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»м валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

З аналізу Акту перевірки видно, що підставою для висновку Луцької ОДПІ про порушення позивачем п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»стало віднесення Волинською філією ДК «Газ України»НАК «Нафтогаз України»до складу валових витрат вартості природного газу, отриманого від ДК «Газ України»НАК «Нафтогаз України»для подальшої його реалізації споживачам.

Водночас, відповідно до пп. 2.1.1 п. 2.1 ст. 2 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" платниками цього податку з числа резидентів є суб'єкти господарської діяльності, бюджетні, громадські та інші підприємства, установи та організації, які здійснюють діяльність, спрямовану на отримання прибутку як на території України, так і за її межами.

Платниками цього податку є також філії, відділення та інші відокремлені підрозділи платників податку (далі - філії), зазначені у пп. 2.1.1 п. 2.1 ст. 2 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої, ніж такий платник податку, територіальної громади.

Проте, якщо філія розташована на території тієї ж територіальної громади, що й юридична особа (головне підприємство), така філія не є самостійним платником податку. У даному випадку головне підприємство та його філія розглядаються як єдиний платник податку - відповідно, головне підприємство сплачує податок, виходячи із загального результату діяльності самого підприємства та його філії.

Отже, якщо філії розташовані на території іншої, ніж головне підприємство, територіальної громади, то такі філії є платниками податку на прибуток. В такому випадку згідно із Законом сплата податку можлива за двома варіантами: або філія платить податок самостійно, або її юридична особа переходить на сплату консолідованого податку (порядок сплати якого передбачено пп. 2.1.3 п. 2.1 ст. 2 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств").

Якщо головне підприємство та його філії сплачують податок на прибуток окремо, то вони розглядаються як окремі платники. У цьому випадку до філії будуть застосовуватися всі положення законодавства про податок на прибуток (ведення обліку валових доходів і витрат, нарахування амортизації, ведення обліку приросту (убутку) товарно-матеріальних цінностей, складання декларації про прибуток тощо).

Аналогічна правова позиція викладена у листах Державної податкової адміністрації України № 8166/7/15-0217 від 17.04.2009 та №6596/6/15-0315 від 09.07.2010.

Відповідно до п.п. 1.1, 2.1 Положення про Волинську філію Волинської філії ДК «Газ України»НАК «Нафтогаз України», затвердженого генеральним директором ДК «Газ України»НАК «Нафтогаз України», філія є відокремленим підрозділом ДК «Газ України», метою діяльності якого є постачання та організація економічно ефективної реалізації природного газу населенню, бюджетним установам та повного розрахунку за природний газ та отримання прибутку від своєї діяльності.

Відповідно до п. 15 Положення про облікову політику ДК «Газ України», затвердженого наказом ДК «Газ України»№1 від 04.01.2005, у разі передачі товарів (робіт, послуг) з метою їх подальшого використання в господарській діяльності в межах балансу компанії (від однієї філії до іншої або від апарату Компанії до філії і навпаки) валові витрати на їх придбання визнаються у тому структурному підрозділі, де відбувається їхнє списання з балансу із дотриманням вимог, передбачених п.5.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Таким чином, з огляду на те, що Волинська філія ДК «Газ України»НАК «Нафтогаз України»розташована на території іншої, ніж ДК «Газ України»НАК «Нафтогаз України», територіальної громади, а також враховуючи, що Волинська філія ДК «Газ України»НАК «Нафтогаз України»є окремим платником податку на прибуток, що не заперечувалось представником відповідача у судовому засіданні, суд приходить до висновку по наявність у вказаної філії достатніх правових підстав для віднесення до складу валових витрат вартості природного газу у розмірі 263158220,45 грн., отриманого від ДК «Газ України»НАК «Нафтогаз України»для подальшої його реалізації споживачам.

За таких умов у Луцької ОДПІ були відсутні належні правові підстави для висновку про порушення Волинською філією ДК «Газ України»НАК «Нафтогаз України»п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», внаслідок чого зменшено відємне значення обєкта оподаткування за півріччя 2009 року на 2076790 грн. та занижено податок на прибуток в сумі 64945434 грн.

Аналогічна позиція висловлена експертами Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, які у висновку судово-економічної експертизи №9180/10883/10-19 від 28.12.2010 вказали, що висновок, зазначений в п.1 Акта від 26.10.2009 року №387/2399/23253092 "Про результати виїзної перевірки Волинської філії ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" (код за ЄДРПОУ-23253092) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2007 року по 30.06.2009 року та іншого законодавства за період з 01.10.2007 року по 30.06.2009 року" щодо порушення Волинською філією ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" п.5.1. ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", внаслідок чого зменшено від'ємне значення об'єкта оподаткування за півріччя 2009 року на 2 076 790 грн. та занижено податок на прибуток в сумі 64 945 434 грн., в т.ч. за 4 квартал 2007 року в сумі 6 845 687 грн., 1 квартал 2008 року в сумі 8 076 953 грн., 2 квартал 2008 року в сумі 2 442 209 грн., 3 квартал 2008 року в сумі 2 507 247 грн., 4 квартал 2008 року в сумі 13 966 978 грн., 1 квартал 2009 року в сумі 25 539 644 грн., 2 квартал 2009 року в сумі 5 566 717 грн. документально та нормативно не підтверджується.

Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності винесення ним спірного податкового повідомлення-рішення.

Дослідивши обставини справи, проаналізувавши вищезазначені правові норми, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення Луцької ОДПІ №0002772399/0 від 05.11.2009 є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Водночас, з аналізу п. 1 ч. 2 ст. 162 КАС України видно, що вимога про визнання нечинним рішення може стосуватися лише нормативно-правового акта, а вимога про визнання протиправним (недійсним, незаконним, неправомірним) індивідуального акта (рішення) виключає вимогу про скасування цього ж акта, оскільки правові наслідки застосування обох згаданих вимог в даному випадку співпадають. Вимога про визнання протиправним (недійсним, незаконним, неправомірним, скасування) індивідуальних актів не містять різних способів захисту, а є одним і тим же способом, сформульованим у різних словесних формах.

Зміст принципу офіційного з'ясування всіх обставин у справі, передбачений ч. 4 ст. 11 КАС України, зобов'язує адміністративний суд до активної ролі у судовому засіданні, в тому числі і до уточнення змісту позовних вимог, з наступним обранням відповідного способу захисту порушеного права.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне захистити порушені права позивача шляхом скасування спірного податкового повідомлення-рішення Луцької ОДПІ №0002772399/0 від 05.11.2009.

За таких умов, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України на його користь з Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 9, 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста ОСОБА_1,

ПОСТАНОВИВ:

1.Позов Дочірньої компанії «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»задовольнити повністю.

2.Скасувати податкове повідомлення-рішення №0002772399/0 від 05.11.2009, прийняте Луцькою обєднаною державною податковою інспекцією.

3.Стягнути з Державного бюджету України на користь Дочірньої компанії «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»(04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1) витрати зі сплати судового збору у розмірі 3 грн. 40 коп. (три гривні 40 коп.).

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

СуддяОСОБА_2