Ухвала суду № 52198961, 12.10.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 У Х В А Л А

про закриття провадження у справі

12 жовтня 2015 року місто Київ№826/13897/15Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Літвінової А.В., при секретарі судового засідання Новик В.М., за участю представників сторін, здійснюючи відкритий судовий розгляд адміністративної справи

за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю «Сіфудс груп»доФонду гарантування вкладів фізичних осібтретя особауповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Стандарт» Грицак І.Ю.провизнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,ВСТАНОВИВ:

В провадженні Окружного адміністративного суду міста Києва перебуває адміністративна справа №826/13897/15 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Сіфудс груп» до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, третя особа - уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Стандарт» Грицак І.Ю., про визнання протиправною бездіяльності щодо виконання платежу та перерахування за його дорученням помилково зарахованих коштів та стягнення з відповідача на користь позивача на відшкодування шкоди грошових коштів в розмірі 1 537 788,00 грн..

Під час судового розгляду справи судом встановлено, що даний спір не належить до юрисдикції адміністративних судів.

Так, відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Частиною другою статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: 1) спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності; 2) спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; 3) спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень; 4) спори, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів; 5) спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України; 6) спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму; 7) спори фізичних чи юридичних осіб із розпорядником публічної інформації щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності у частині доступу до публічної інформації.

За змістом пункту 1 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Таким чином, з аналізу наведених норм законодавства вбачається, що публічно-правовим спором відповідно до норм Кодексу адміністративного судочинства України є публічно-правовий спір, який випливає із здійснення суб'єктом владних повноважень управлінських функцій.

Як вбачається з матеріалів справи, в обґрунтування позовних вимог товариство з обмеженою відповідальністю «Сіфудс груп» зазначає, що товариством з обмеженою відповідальністю «Інтерфлот» помилково перераховано кошти в сумі 1 537 788,00 грн. позивачеві на поточний рахунок в публічному акціонерному товаристві «Комерційний банк «Стандарт».

За посиланням позивача, він своїм листом від 28.05.2015 №28/05-1 повідомив публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Стандарт» про здійснення помилкового платежу та надав платіжне доручення від 28.05.2015 №207 на перерахування грошових коштів в сумі 1 537 788,00 грн. неналежному платнику товариству з обмеженою відповідальністю «Інтерфлот». Листами від 29.05.2015 №242 та від 04.06.2015 №246 банк платника - публічне акціонерне товариство «Банк Авангард» також підтвердив позивачу про здійснення помилкового платежу та просив повернути помилково перераховані грошові кошти в сумі 1 537 788,00 грн. відправнику товариству з обмеженою відповідальністю «Інтерфлот». В той же час, позивач вказує, що станом на момент звернення з відповідної заявою до суду вимоги щодо повернення помилково сплачених коштів від 28.05.2015 №207 відповідачем не виконано.

У відповідності до пункту 17 частини першої статті 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" уповноважена особа Фонду - працівник Фонду, який від імені Фонду та в межах повноважень, передбачених цим Законом та/або делегованих Фондом, виконує дії із забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку.

У відповідності до статті 46 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (у редакції, що діяла на час спірних правовідносин) уповноважена особа Фонду від імені Фонду виконує функції з ліквідації банку відповідно до цього Закону та приступає до виконання своїх обов'язків негайно після прийняття Фондом рішення про призначення уповноваженої особи Фонду. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 48 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", уповноважена особа Фонду з дня свого призначення виконує повноваження органів управління банку.

Аналізуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку, що уповноважена особа з моменту прийняття Фондом рішення про призначення останньої виконує функції органів управління банку, який є суб'єктом господарювання.

Так, зі змісту позовних вимог судом вбачається, що позивач звернувся до суду з позовними вимогами до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб не як до суб'єкта владних повноважень, а як до суб'єкта, який призначає та виконує функції органів управління суб'єкта господарювання, в даному випадку публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Стандарт»

В той же час, статтею 16 Господарсько-процесуального кодексу України встановлена виключна підсудність справ, зокрема справи у спорах про право власності на майно або про витребування майна з чужого незаконного володіння чи про усунення перешкод у користуванні майном розглядаються господарським судом за місцезнаходженням майна.

Враховуючи названі приписи Кодексу адміністративного судочинства України, предмет спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що вказаний спір не підсудний адміністративному суду, оскільки в ньому відсутній публічно-правовий характер, оскільки відповідач в рамках заявлених позовних вимог не здійснює владні управлінські функції по відношенню до позивача.

Аналогічна позиція викладена в ухвалі Київського апеляційного суду міста Києва від 24.09.2015 №826/16566/15.

При цьому, посилання позивача на лист Вищого адміністративного суду України від 25.07.2014 №992/11/14-14 не приймається судом до уваги, оскільки спірні правовідносини позивача і відповідача не стосуються сфери гарантування вкладів фізичних осіб, а тому Фонд гарантування вкладів фізичних осіб в межах спірних правовідносин не виконує по відношенню до позивача функції державного управління.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

На виконання приписів частини другої статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України суд роз'яснює позивачам, що вирішення спірних відносин відноситься до юрисдикції місцевого господарського суду, із урахуванням правил територіальної підсудності.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 2, 3, 6, 17, 157 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

У Х В А Л И В:

1. Закрити провадження в адміністративній справі №826/13897/15.

2. Роз'яснити позивачеві, що вирішення спірних правовідносин відноситься до юрисдикції місцевого господарського суду, із урахуванням правил територіальної підсудності.

3. Ухвалу про закриття провадження в адміністративній справі видати сторонам.

Попередити позивачів, що повторне звернення з тією самою позовною заявою не допускається.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Літвінова А.В.