Постанова № 52196253, 25.09.2015, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв

25.09.2015 р. № 814/2119/15

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Гордієнко Т.О., за участю секретаря судового засідання Жигадло Ю.З., позивача ОСОБА_1, пр. позивача ОСОБА_2 розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомХарківського національного університету внутрішніх справ, пр. 50-річчя СРСР, 27, м. Харків, 61080 доОСОБА_1, АДРЕСА_1, 54001 простягнення коштів в сумі 31819,81 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Харківський національний університет внутрішніх справ, звернувся до суду з позовом до відповідача, ОСОБА_1, про стягнення коштів в сумі 31819,91 грн.

Позов обґрунтовано тим, що відповідач повинен відшкодовувати фактичні витрати, повязані з утриманням його у навчальному закладі.

Позивач у судове засідання не з'явився, просив розглядати справу в порядку письмового провадження.

Відповідач надав заперечення проти позову, просив у задоволенні позову відмовити, оскільки відшкодуванню підлягають фактичні витрати на утримання курсантів, які підтверджені відповідними доказами - квитанціями, платіжними дорученнями, інші документи, із яких можна встановити витрати на отримання відповідача.

Заслухав пояснення відповідача, свідків, дослідив матеріали і обставини справи, суд встановив наступне.

14.08.2009 ОСОБА_1 наказом № 93 о/с прийнятий на службу в органи внутрішніх справ і зарахований курсантом 1-го курсу Херсонського юридичного інституту Харківського національного університету внутрішніх справ.

Наказом від 25.08.2011 № 431 ОСОБА_1 переведено з Херсонського юридичного інституту у звязку із його ліквідацією до складу курсантів Харківського національного університету внутрішніх справ .

Наказом Харківського національного університету внутрішніх справ від 15.06.2013 № 133 о/с ОСОБА_1 відраховано зі складу курсантів та відкомандировано до УМВС України в Миколаївській області для подальшого проходження служби.

Наказом УМВС України в Миколаївській області від 14.04.2015 № 93 о/с звільнено з органів внутрішніх справ у запас Збройних сил за п. 64 ж (за власним бажанням) лейтенанта міліції ОСОБА_1 (арк. справи 12).

29.08.2011 між Харківського національного університету внутрішніх справ, Головним управлінням МВС України у Миколаївській області та ОСОБА_1 був підписаний договір про підготовку фахівців у вищому навчальному закладі Міністерства внутрішніх справ України.

Пунктом 2.3.6 договору від 29.08.2011 року встановлено, що ОСОБА_1 зобовязується у разі відрахування з навчального закладу чи звільнення з органів внутрішніх справ по закінченні навчання до встановленого трирічного терміну перебування на службі за підставами, передбаченими пунктом 3 цього договору (зокрема, пункт 3.2. - відмова від подальшого проходження служби на посадах начальницького складу в органах внутрішніх справ протягом перших трьох років після закінчення навчання), відшкодовувати фактичні витрати, повязані з утриманням у навчальному закладі згідно із затвердженим розрахунком (арк. справи 13).

У 2013 році відповідача відраховано зі складу курсантів, а у 2015 році звільнено з органів внутрішніх справ у запас Збройних сил за п. 64 ж (за власним бажанням), тобто минуло менше трьох років для звільнення від зобовязання відшкодовувати фактичні витрати, повязані з утриманням у навчальному закладі згідно із затвердженим розрахунком.

За змістом частини 7 статті 18 Закону України Про міліцію від 20 грудня 1990 року N 565-XII курсанти вищих навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ України у разі дострокового розірвання договору через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість чи в разі відмови від подальшого проходження служби на посадах начальницького складу органів внутрішніх справ після закінчення вищого навчального закладу, а також особи начальницького складу органів внутрішніх справ, які звільняються із служби протягом трьох років після закінчення вищого навчального закладу Міністерства внутрішніх справ України за власним бажанням, через службову невідповідність або за порушення дисципліни, відшкодовують Міністерству внутрішніх справ України витрати, пов'язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, в порядку, установленому Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється в судовому порядку.

Порядок відшкодування особами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 1 березня 2007 р. № 313 (далі Порядок), визначає механізм відшкодування особами, які навчалися за державним замовленням у вищих навчальних закладах МВС, витрат, повязаних з їх утриманням у таких закладах.

Так, відшкодування здійснюється в розмірі фактичних витрат, пов'язаних з грошовим, продовольчим і речовим забезпеченням; перевезенням до місця проведення щорічної основної і канікулярної відпустки та у зворотному напрямку, за направленням до місця служби після закінчення навчального закладу; оплатою комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв (пункт 2 Порядку).

Розрахунок витрат позивач здійснив відповідно до Наказу Міністерства оборони України від 16.07.2007 N 419/831/240/605/537/219/534 «Про порядок розрахунку витрат, пов'язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах», який розроблено з метою впорядкування діяльності посадових осіб та органів військового управління щодо відшкодування курсантами, які проходять підготовку на посади осіб офіцерського складу, Міністерству внутрішніх справ України, витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищому військовому навчальному закладі, військовому навчальному підрозділі вищого навчального закладу (далі - ВНЗ), у разі дострокового розірвання контракту про проходження військової служби (навчання) (далі - контракт) через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість, а також у разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах офіцерського складу у військових формуваннях, правоохоронних органах або органах спеціального призначення після закінчення ВНЗ.

Довідка-розрахунок від 04.06.2013 № 4/3270 свідчить, що загальна сума визначених до відшкодування витрат, повязаних з утриманням, за період з 14.08.2009 по 15.06.2013 складає 31 819,81 грн, а саме: 11 141,08 грн - грошове забезпечення, 8 365,39 грн - продовольче забезпечення; 2 583,93 грн - речове забезпечення, 9 729,38 грн - вартість житлово-комунальних послуг і спожитих енергоносіїв (арк. справи 15).

В судовому засіданні відповідач пояснив, що позивач не надав доказів фактичного понесення витрат, які підлягають відшкодуванню, оскільки він продовольче забезпечення не отримував- не харчувався у їдальні навчального закладу, грошове забезпечення отримував, але в менших сумах, ніж зазначено у довідці, речове забезпечення не отримував частково, яке зазначено у довідці-розрахунку, житлово- комунальних послуг на суму зазначену у довідці-розрахунку не споживав, оскільки не проживав у гуртожитку навчального закладу в м. Харкові.

Допитані в якості свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4 суду пояснили, що відповідач мешкав у гуртожитку, коли навчався в інституті у м. Херсоні, у м. Харкові у гуртожитку не проживав, оскільки це було необовязково, в їдальні не харчувався, оскільки не смачно, речове забезпечення придбавали частково самостійно.

Відповідно до ст.70-71 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідачем був укладений договір з навчальним закладом- позивачем від 29.08.2011 року, умовами якого передбачено, що університет зобовязаний забезпечити особу харчуванням, речовим майном та грошовим утриманням за нормами затвердженими нормативно-правовими актами МВС України ( п.2.1.3 договору). Також п.п.7.4,7.5 договору передбачено, що підписання цього договору договір укладений відповідачем з Херсонським юридичним інститутом від 01.09.2009 року припиняється, а дія цього договору поширюється на правовідносини, що виникли до його підписання. Таким чином, позивач у справі є правонаступником у правовідносинах, які виникли у відповідача та Херсонського юридичного інституту та має стягувати витрати на утримання відповідача, які надавались ОСОБА_1 Херсонським інститутом.

Належними та допустимими доказами того, що відповідач не отримував ті послуги, які позивач повинен був йому надати є рапорти відповідача про відмову від харчування, проживання, рапорти, заяви про необхідність забезпечення курсанта речовим майном. Письмові документи, які підтверджують, що позивач не виконує свої зобовязання належним чином. Будь-яких доказів, що підтверджують обставини на які він посилається відповідач суду не надав.

Матеріали справи містять договір, який позивач підписав без зауважень, будь- яких додаткових договорів до цього договору не укладалось. Умовами договору були передбачені наслідки звільнення з ОВС до встановлення 3-річного терміну перебування на службі. Також це передбачено Законом України « Про міліцію». Довідка-розрахунок від 04.06.2013 № 4/3270 витрат, повязаних з утриманням курсанта, була також підписана відповідачем без зауважень, що підтверджується особистим підписом відповідача на довідці.

Таким чином, відповідач був обізнаний з умовами договору, знав, які наслідки наступлять внаслідок невиконання умов договору та на підставі Закону України « Про міліцію».

Відповідно до статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За таких обставин позов належить задовольнити, оскільки він обґрунтований та підтверджений матеріалами справи.

Відповідно до п.7 ст.6 Закону України « Про судовий збір» розподіл судового збору між сторонами та перевірка повноти сплати судового збору здійснюються відповідно до процесуального законодавства. Станом на день прийняття судового рішення стаття 94 КАС України, не містить посилань на повернення позивачу судового збору, по правовідносинах, які склались між сторонами. За таких обставин, судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись статтями 11, 71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з ОСОБА_1, АДРЕСА_2 на користь Харківського національного університету внутрішніх справ пр. 50-річчя СРСР, 27, м. Харків, ЄДРПОУ 08571096, витрати, повязані з утриманням, в сумі 31 819,81 грн. ( тридцять одна тисяча вісімсот девятнадцять грн. 81 коп.).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст.186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя Т.О. Гордієнко

Повний текст постанови складено відповідно до частини 3 статті 160 КАС України та підписано суддею 30.09.2015.