Постанова № 52196250, 29.09.2015, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв

29.09.2015 р. № 814/3228/15

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Марича Є.В. розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Південьнафтозбут", пр. Героїв Сталінграду, 91(пр.Жовтневий,91),Миколаїв,54025

доДержавної податкової інспекції у Корабельному районі м.Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області, вул. Артема, 1-А,Миколаїв,54052

проскасування податкового повідомлення-рішення від 21.07.2015р. № НОМЕР_1, ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Південьнафтозбуд» (далі-позивач, ТОВ) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Корабельному районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області (далі-відповідач, ДПІ, податкова) про скасування податкового повідомлення-рішення №0000142200 від 21.07.2015 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у разі прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується, а відтак податкове повідомлення-рішення прийняте податковою у відношенні позивача в порушення норм діючого законодавства.

Відповідач надав до суду письмові заперечення згідно яких вважає позовні вимоги необґрунтованими , а оскаржуване податкове повідомлення-рішення правомірним.

Представниками сторін подано клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 4 ст. 122 КАС України судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.

Податковою 02.06.2015 року на підставі наказу начальника ДПІ у Корабельному районі м. Миколаєва ГУ ДФС у миколаївській області №70 від 29.05.2015 р, направлення від 02.06.2015 р. №26 було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Південьнафтозбут» з питань дотримання вимог валютного законодавства при здійсненні розрахунків за експортним контрактом від 11.03.2014 року №1012 з нерезидентом ОАО «Кричевцементошифер» по ВМД за вересень, жовтень, листопад 2014 року, за результатами якої було складено акт перевірки №153/14-05-22-00/30680154 від 05.06.2015 року (арк. с. 10-19, далі-Акт перевірки).

Згідно акта перевірки, контролюючим органом встановлено порушення ст. 1 Закону України від 23 вересня 1994 року №185/94-ВР "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" із змінами і доповненнями ("Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", далі-Закон), а саме перевищено строки надходження валютної виручки по експортному контракту (90 календарних днів), що згідно ст.4 вказаного Закону тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 % від не отриманої виручки в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом НБУ на день виникнення заборгованості по контракту від 11.03.2014 №1012 з нерезидентом ОАО «Кричевцементношифер», Республіка Білорусь.

На підставі акта перевірки ДПІ було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000142200 від 21.07.2015 року, за яким нараховано суму грошового зобовязання в сумі 22861,25 грн.

Отже, спір між сторонами виник щодо правомірності нарахування ТОВ пені за порушення строків здійснення розрахунків в іноземній валюті з огляду на прийняття судом рішення про припинення провадження у справі внаслідок добровільної сплати заборгованості ОАО «Кричевцементношифер».

Так, між ТОВ „Південьнафтозбут та ОАО «Кричевцементношифер» укладено контракт від 11.03.2014 №1012, предмет контракту - кек глиноземистий. Загальна вартість контракту - 2 429 925 дол. США, умови поставки - DAP Україно-Білоруський кордон, станція переходу Бережесть.

За період з 01.07.14р. по 31.07.14р. ТОВ „Південьнафтозбут здійснено експортних поставок кеку глиноземистого в адресу нерезидента на загальну суму 687113,78 дол. США або 8073312,56 грн. згідно ВМД.

ТОВ „Південьнафтозбут отримано валютної виручки по оплаті ВМД за липень 2014 року на загальну суму 687113,78 дол.США або 8887352,90 грн. Тобто, операції по контракту від 11.03.2014 № 1012 з ОАО «Кричевцементношифер» по ВМД за липень 2014 року сплачено у повному обсязі.

Як зазначено відповідачем та не заперечено позивачем, до перевірки надано «определение о возбуждении приказного производства от 03.10.2014 №721-9/Пп/2014» та «определение о прекращении приказного производства от 22.10.2014 Ns 721-9/Пп/2014». За змістом вищевказаних процесуальних документів, ТОВ „Південьнафтозбут звернулося до суду про стягнення з ОАО «Кричевцементношифер» 410164,52 доларів США основного боргу згідно договору від 11.03.2014 №1012. Провадження по справі припинено у звязку із повним погашенням заборгованості ОАО «Кричевцементношифер».

За актом перевірки, податковою по контракту від 11.03.2014 №1012 з ОАО «Кричевцементношифер» встановлено прострочену дебіторську заборгованість по наступним експортним операціям: від 11.07.2014 на суму 33742,15 дол.США; від 11.07.2014 на суму 61672,30 дол.США; від 13.07.2014 на суму 54056,57 дол.США; від 14.07.2014 на суму 26003,69 дол.США; від 15.07.2014 на суму 44922,74 дол. США.

Таким чином, встановлено, що на порушення статті 1 Закону "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", п.1 Постанови Національного банку України від 12.05.2014 року №270 «Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обовязкового продажу надходжень в іноземній валюті» (90 календарних днів), п.1 Постанови Національного банку України від 20.08.14р. №515 «Про врегулювання ситуації на валютному ринку України» (90 календарних днів), ТОВ „Піденьнафтозбут перевищено строки надходження валютної виручки по зовнішньоекономічному контракту від 01.04.2013 №1012 з нерезидентом ОАО «Кричевцементношифер», Республіка Білорусь (90 календарних днів).

Відповідно до статті 4 Закону України від 23.09.1994 №185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», в редакції Закону України від 07.05.1996 №184/96-ВР, із змінами та доповненнями порушення резидентами строків повернення валютної виручки або строків поставки товару, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості.

Частиною другою цієї ж статті Закону передбачено, що у разі прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується.

Згідно з частиною третьою статті 4 Закону у разі прийняття судом рішення про відмову в позові повністю або частково або припинення (закриття) провадження у справі чи залишення позову без розгляду строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону, поновлюються і пеня за їх порушення сплачується за кожний день прострочення, включаючи період, на який ці строки було зупинено.

За змістом частини четвертої названої статті Закону у разі прийняття судом рішення про задоволення позову пеня за порушення строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, не сплачується з дати прийняття позову до розгляду судом.

Згідно листа Вищого адміністративного суду України від 17.03.2010, Закон передбачає єдину підставу для звільнення резидента від відповідальності у вигляді пені за порушення строків повернення валютної виручки або поставки товару за імпортними контрактами, а саме - прийняття судом рішення про задоволення позову резидента про стягнення відповідної заборгованості за зовнішньоекономічним договором.

А відтак, врегулювання питання про погашення простроченої заборгованості між резидентом та нерезидентом в інший спосіб не може розглядатися як підстава для звільнення від нарахування пені за порушення строків розрахунків у зовнішньоекономічній діяльності. Наведене стосується також і випадків добровільної сплати боргу нерезидентом, у тому числі після порушення судового провадження за зверненням резидента. У такому разі пеня повинна нараховуватися з моменту виникнення прострочення до моменту погашення боргу.

При цьому, згідно з частиною третьою статті 4 Закону у разі прийняття судом рішення про відмову в позові повністю або частково або припинення (закриття) провадження у справі чи залишення позову без розгляду строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону, поновлюються і пеня за їх порушення сплачується за кожний день прострочення, включаючи період, на який ці строки було зупинено. Прийняття судом за результатами розгляду спору між резидентом та нерезидентом іншого судового рішення, ніж про задоволення позовних вимог, зокрема про припинення (закриття) провадження у справі, не є підставою для звільнення резидента від відповідальності за порушення строків розрахунків в іноземній валюті, навіть якщо таке судове рішення було постановлене внаслідок добровільної сплати боргу нерезидентом. Наведене випливає з приписів частини третьої статті 4 Закону, яка передбачає поновлення строків повернення валютної виручки чи поставки імпортного товару з відповідним нарахуванням пені в разі прийняття судом рішення про відмову в позові повністю або частково або припинення (закриття) провадження у справі.

Таким чином, врегулювання питання про погашення простроченої заборгованості між резидентом та нерезидентом в інший спосіб не може розглядати як підстава для звільнення від нарахування пені за порушення строків розрахунків у зовнішньоекономічній діяльності. Зазначене стосується також і випадків добровільної сплати боргу нерезидентом, у тому числі після порушення судового провадження за зверненням резидента. У такому разі пеня повинна нараховуватися з моменту виникнення прострочення до моменту погашення боргу.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 23.06.2014 № К/800/22198/13 та від 06.05.2014 № К/9991/9703/11.

Отже, приймаючи до уваги те, що судами були прийняті рішення про припинення провадження у справі, що є підставою для поновлення строку, передбаченого ст. 1 Закону та пені за його порушення за кожний день прострочення, а пропущення граничних термінів надходження валютної виручки по експорту, наведених в розрахунках до акту перевірки, підтверджено документально та не заперечуються позивачем, суд вважає правомірним нарахування позивачу пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД на суму 22861,25 грн. за податковим повідомленням-рішенням №0000142200 від 21.07.2015 року.

А тому, оскаржуване позивачем податкове повідомлення-рішення прийняте відповідно до чинного законодавства України, підстав для його скасування у суду немає.

Суд також бере до уваги що, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони у відповідності до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

З огляду на зазначену норму, під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень суди, незалежно від підстав, наведених у позовній заяві, перевіряють їх відповідність усім зазначеним вимогам статті 2 КАС України.

Згідно з ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач довів суду правомірність оскаржуваного рішення та прийняття його в межах своєї компетенції та у спосіб встановлений законодавством.

За таких обставин, суд вважає позовні вимоги необґрунтованими і таким, що не підлягають задоволенню.

Судові витрати покласти на позивача.

Керуючись ст. 2, 7, 17, 94, 158, ч.3 ст. 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.

Суддя Є.В. Марич