Постанова № 52195730, 01.10.2015, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

01 жовтня 2015 року

(11 год. 40 хв.)

Справа № 808/7048/15

м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Киселя Р.В.,

за участю секретаря судового засідання Мащенко Д.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Бердянської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області до Публічного акціонерного товариства «Хортицялада» про стягнення податкового боргу.

10.09.2015 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Бердянської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - позивач) до Публічного акціонерного товариства «Хортицялада» (далі – відповідач), в якому позивач просить: стягнути з відповідача кошти у сумі податкового боргу з земельного податку у сумі 9641,68 грн., з рахунків відповідача у банках, які його обслуговують.

Позивач обґрунтував свої вимоги тим, що відповідач має податковий борг перед бюджетом з земельного податку в загальному розмірі 9641,68 грн. Борг виник внаслідок самостійного визначення відповідачем у деклараціях сум зобов’язань з земельного податку, нарахування пені у розмірі 551,20 грн. та нарахування штрафних санкцій у розмірі 340,00 грн.

Ухвалою судді від 14.09.2015 було відкрите провадження у справі, судове засідання призначене на 01.10.2015.

01.10.2015 від позивача до суду надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності його представника, на позовних вимогах наполягає.

У судове засідання 01.10.2015 відповідач, належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, не прибув.

За приписами ч. 4 ст. 122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

За змістом ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, який не є суб'єктом владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

За таких обставин суд дійшов висновку щодо можливості розгляду справи за відсутності представників сторін на підставі наявних у справі матеріалів.

Враховуючи неявку у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, суд керуючись ч. 1 ст. 41 КАС України не здійснював фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, розглянувши матеріали і з’ясувавши обставини адміністративної справи, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності,

ВСТАНОВИВ:

Згідно Свідоцтва про державну реєстрацію (перереєстрацію) суб’єкта підприємницької діяльності - юридичної особи 05.08.1997, відповідач зареєстрований в якості юридичної особи.

За результатами проведення господарської діяльності відповідачем були подані позивачу податкові декларації з плати за землю:

- від 18.07.2014 №9041415574, відповідно до якої відповідачем самостійно були визначені податкові зобов’язання з земельного податку за 2014 рік у розмірі 11060,20 грн., з щомісячним платежем з січня по листопад 2014 року – 921,68 грн. та за грудень 2014 року – 921,72 грн.

- від 21.01.2015 №9001919111, відповідно до якої відповідачем самостійно були визначені податкові зобов’язання з земельного податку за 2015 рік у розмірі 13814,19 грн., з щомісячним платежем з січня по листопад 2015 року –1151,18 грн. та за грудень 2015 року – 1151,21 грн.

Податковий борг з земельного податку виник у зв’язку з несплатою самостійно нарахованих податкових зобов’язань з земельного податку за грудень 2014 – січень 2015 року на суму 921,68 грн. + 921,72 грн. = 1843,40 грн., з березня по липень 2015 року на суму 1151,18 грн. х 6 = 6907,08 грн.

Крім того, за несвоєчасну сплату узгодженого грошового зобов’язання по земельному податку відповідачу була нарахована пеня у розмірі 551,20 грн.

Також, позивачем на підставі наказу від 28.10.2014 №2016 було проведено документальну невиїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства по платі за землю за період з 01.01.2013 по 31.12.2014, за наслідками якої складено акт від 04.11.2014 №000510/1520/13609004 (далі – Акт перевірки).

За наслідками проведеної перевірки позивач дійшов висновку, що відповідачем порушено вимоги п. 286.2 ст. 286 Податкового Кодексу України, а саме несвоєчасне подання податкової звітності по земельному податку за 2013-2014 роки.

У зв’язку з встановленням зазначеним Актом перевірки порушень, на підставі п. 120.1 ст. 120 ПК України, позивачем було прийняте податкове повідомлення-рішення від 17.11.2014 №0006041520, яким відповідачу визначено суму штрафу у розмірі 340,00 грн. Зазначене податкове повідомлення-рішення було отримане відповідачем 24.11.2014.

Отже, згідно даних облікової картки відповідача та довідки про частину податкового боргу загальна сума боргу відповідача становить 1843,40 грн. + 6907,08 грн. + 551,20 грн. + 340,00 грн. = 9641,68 грн.

Вищезазначені суми грошових зобов’язань відповідачем не були сплачені.

02.08.2011 у зв’язку із виникненням у відповідача податкового боргу за узгодженим податковим зобов’язанням позивачем була сформована та направлена податкова вимога №465 на суму 889,18 грн. Вказана податкова вимога була отримана відповідачем 12.08.2011.

Надаючи оцінку вимогам позивача, суд виходить з наступного.

Пунктом 16.1 п.п. 16.1.4. ст. 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов’язаний: сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно п.п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У зазначені строки нараховані податкові зобов’язання не сплачено, тому згідно п.п. 14.1.175 ст. 14 Податкового кодексу України, це є податковим боргом; податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Пунктом 203.1 статті 203 Податкового кодексу України визначено, що податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Згідно із п. 203.2 ст. 203 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

У ст. 285 Податкового кодексу України зазначено, що базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік. Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв'язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).

Підставою для нарахування земельного податку, відповідно до ст. 286 Податкового кодексу України, є дані державного земельного кадастру.

Згідно п. 286.2 Податкового кодексу України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Пунктом 287.1 ст. 287 Податкового кодексу України передбачено, що власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

За правилами п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України податкове зобов’язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Згідно п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до п. 59.3 ст. 59 Податкового кодексу України, податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання. Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Підпунктом 59.4 ст. 59 Податкового кодексу України визначено, що податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

На виконання зазначених норм права, у зв’язку з непогашенням відповідачем податкового боргу, податківцями була направлена в його адресу податкова вимога від 02.08.2011 №465, сума грошового зобов’язання визначена у розмірі 889,18 грн. Вказана податкова вимога була отримана відповідачем 12.08.2011.

Вищенаведеними нормативними актами не передбачено направлення податкової вимоги в інших випадках.

Пунктом 60.1 статті 60 Податкового кодексу України визначені обставини за наявності яких податкова вимога вважається відкликаною.

Відповідач не надав заперечень проти вимог заявленого позову, тому у суду відсутні підстави вважати податкову вимогу від 02.08.2011 №465 відкликаною. Відтак, податкова вимога позивача від 02.08.2011 №465 є чинною.

Відповідно до п. 120.1 ст. 120 ПК України неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Судом встановлено, що у зв’язку з несвоєчасним поданням податкової звітності по земельному податку за 2013-2014 роки, позивачем було прийняте податкове повідомлення-рішення від 17.11.2014 №0006041520, яким відповідачу визначено суму штрафу у розмірі 340,00 грн.

Керуючись вимогами пп. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 ПК України, відповідно до якої після закінчення встановлених строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня, позивачем була нарахована пеня по земельному податку у розмірі 551,20 грн.

Згідно з пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно пп. 14.1.137 п. 14.1 ст.14 Податкового кодексу України, орган стягнення - державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до п. 41.5 ст. 41 Податкового кодексу України органами стягнення є виключно органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень.

Відповідно до п.п. 95.1 - 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідач не надав суду будь-яких доказів на спростування вимог позивача, тому, враховуючи вимоги ч. 1 ст. 71 КАС України, суд доходить висновку про наявність необхідної сукупності обставин, які дають підставу для висновку щодо правомірності заявленого позову.

Враховуючи вище викладене, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, вказана сума заборгованості повинна бути стягнута з відповідача.

Враховуючи вищезазначене та керуючись ст.ст. 2, 4, 7-12, 14, 86, 158-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Бердянської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області до Публічного акціонерного товариства «Хортицялада» про стягнення податкового боргу – задовольнити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Хортицялада» (код ЄДРПОУ 13609004, зареєстроване: 69093, м. Запоріжжя, вул. Хакаська, буд. 1), з рахунків в банках, якій його обслуговують, податковий борг з земельного податку в загальному розмірі 9641,68 грн. (дев’ять тисяч шістсот сорок одна гривня 68 коп.) на р/р 33211811700035, код платежу - 18010600, отримувач – Селищний бюджет, банк отримувача – Бердянський УДКСУ ГУДКСУ, код ЄДРПОУ 38042560, МФО 813015.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Р.В. Кисіль