Постанова № 52195321, 10.09.2015, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 вересня 2015 р. Справа № 805/2783/15-а

приміщення суду за адресою: 84112, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Ухвалено у нарадчій кімнаті

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Троянова О.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про скасування податкового повідомлення-рішення від 11.06.2015 року №17-17 Ф

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до ОСОБА_2 обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області про скасування податкового повідомлення-рішення від 11.06.2015 року №17-17 Ф.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 20.08.2015 року відповідача по справі ОСОБА_2 обєднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Донецькій області замінено на належного відповідача ОСОБА_2 обєднану державну податкову інспекцію Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області.

Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначає, що відповідачем на підставі п.п. 54.3.3 п.54.3 ст.54, п.п. 267.6.2 п.276.6 ст.267 Податкового кодексу України було визначено суму податкового зобовязання за платежем транспортний податок з фізичних осіб у розмірі 25000,00 та винесене податкове-повідомлення рішення від 11.06.2015 р. № 17-17 форми «Ф». ОСОБА_1 27.01.2012 року придбано у власність та зареєстровано легковий автомобіль TOYOTA HIGHLANDER 2011 р. Випуску з обємом двигуна 3456 см. куб. При реєстрації автомобілю було сплачено відповідні збори і платежі. З 28.12.2014 року до ст.267 Податкового кодексу внесено зміни щодо яких, власники автомобілів з обємом бензинового або дизельного двигуна понад 3 тис.куб.см і не старше 5 років будуть зобовязані сплачувати річний податок у розмірі 25 тис.грн. 20.04.2015 року вказаний автомобіль внаслідок пожежі фактично знищено. 10.06.2015 року позивачем вказаний автомобіль знято з обліку для реалізації та 11.06.2015 р. його реалізовано . Вказує на те, що транспортний засіб придбаний позивачем у 2012 році, а податкове повідомлення рішення про визначення суми податкового зобовязання з транспортного податку з фізичних осіб в сумі 25000 грн. прийняте 11.06.2015 року. Зазначає, що згідно ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно правові акти не мають зворотної дії у часі, крім випадків, коли вони помякшують або скасовують відповідальність особи. Тобто, податкове повідомлення рішення, яке оскаржується, винесене відповідачем з перевищенням повноважень та не у спосіб, визначений чинним законодавством з питань оподаткування, без проведення відповідних перевірочних заходів та встановлення факту реєстрації даного транспортного засобу за конкретною особою. Враховуючи наведене, просить позовну заяву задовольнити у повному обсязі. ( ар.с.4-12)

В запереченнях на позовну заяву, викладеним письмово, представник відповідача вказав на її безпідставність та зазначив, що податкове повідомлення - рішення, яке оскаржується, винесене податковим органом в межах повноважень та у спосіб, визначений чинним законодавством з питань оподаткування. Вказує на те, що 13.01.2015 р. податковим органом відповідно до вимог податкового законодавства, а саме п.п. 267.6.3 п.267.6 ст.267 отримані списки зареєстрованих легкових автомобілів 2010-2014 року випуску з обємом двигуна більш 2999 куб. см. Для вчинення відповідних дій з нарахування транспортного податку. В даному списку зазначено транспортний засіб позивача, придбаний в 2012 році. Керуючись нормами податкового законодавства обчислення суми податку здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку. Оскаржуване податкове повідомлення-рішення сформовано 11.06.2015 р. на суму 25000 грн. та надіслане рекомендованим листом позивачу. Зазначав,що не може погодитись з твердженням позивача щодо факту продажу авто за генеральною довіреністю іншій особі, оскільки не надано доказів, які б свідчили про перехід право власності , відповідно до ст.655 ЦКУ. Звернув увагу суду, що зі змісту довіреності неможливо встановити дату здійснення нотаріальної дії, а також на відсутність доказів про знищення двигуна вказаного авто. Просив в задоволені позову відмовити. (а.с.42-44).

Представник позивача надав заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Представник відповідача у судове засідання не зявився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, заяву про розгляд справи за участю його представника не надав.

Згідно ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи наведене, суд розглядає справу в порядку письмового провадження на підставі наявних у ній доказів.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд встановив.

Позивач - ОСОБА_1, зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер платника податків 28925000568.

Відповідач - ОСОБА_2 об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області діє на підставі Положення та керуючись Податковим кодексом України.

Статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності, порядок адміністрування податків та зборів, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю визначені Податковим кодексом України.

11.06.2015 року ОСОБА_2 ОДПІ Головного управління ДФС у Донецькій області прийняла податкове повідомлення рішення року № 17-17 про визначення суми податкового зобовязання з транспортного податку з фізичних осіб в сумі 25000 грн. (а.с. 17).

Підставою визначення суми зобовязання з транспортного податку з фізичних осіб стала інформація від 13.01.2015 року за вих.9/14-74 отримана податковим органом з Центру НППВАЗ з обслуговування міст Селідове, Новогродівка, Димитрове, ОСОБА_2 та Красноармійського району при УДАЇ ГУМВС України в Донецькій області, згідно якої надано список легкових автомобілів 2010-2014р.р. випуску, обєм двигуна яких більше 2999 см.куб. В додатку, під № 37 зазначено позивача ОСОБА_1, транспортний засіб TOYOTA HIGHLANDER 2011 р. випуску з обємом двигуна 3456 см. куб., дата постановки на облік 27.01.2012р. Лист с зазначеною інформацією зареєстрований у відповідача 17.01.2015р. за вхідним номером № 291/10.

З цього факту між сторонами немає розбіжностей.

20.04.2015 року комісією з працівників ДСНС складено Акт про пожежу автомобіля TOYOTA HIGHLANDER, власником якого є ОСОБА_1 ( ар.с.23)

Згідно витягу з кримінального провадження № 12015050380000605, датою внесення в ЄРДР 20.04.2015 р. за повідомленням диспетчера МНС, зареєстровано заяву щодо загоряння автомобіля TOYOTA HIGHLANDER.(ар.с.22).

Згідно облікової картки № 65565200 від 10.06.2015 року центру ДАЇ знято з обліку для реалізації легковий автомобіль TOYOTA HIGHLANDER, власник якого є ОСОБА_1 О.( ар.с.18).

10.06.2015 р. Науково-дослідним експертно-криміналістичним центром ГУ МВС України в Донецькій області складено висновок експертного дослідження № 5/57/790, згідно якого встановлено,що транспортний засіб пошкоджено внаслідок пожежі, номер кузова, номер двигуна не змінювались (ар.с. 24).

В матеріалах справи наявна Довіреність від 09.06.2015 р., засвідчена нотаріально, від ОСОБА_1, яка за цією довіреністю уповноважує ОСОБА_3 представляти її інтереси в органах МВС України чи будь-яких інших установах, підприємствах чи організаціях , а також у взаємовідносинах з іншими учасниками дорожнього руху, повязаних з розпорядженням та експлуатацією (керування) легкового автомобіля TOYOTA HIGHLANDER ,2011 року, реєстраційний номер знак НОМЕР_1, який належить позивачу на підставі свідоцтва про реєстрацію, знято з обліку 10.06.2015 р. Довіреність видана з правом продажу транспортного засобу за встановленим законом порядку, постанови та зняття з реєстраційного обліку, обміну, страхування, здачі в оренду, передачу в позичку,зміни номерних агрегатів і вузлів, поїздок за кордон, догляду на митницях. Довіреність видана на строк шість місяців з правом передоручення, з правом виїзду за кордон України та дійсна по одинадцятого грудня дві тисячі пятнадцятого року. Довіреність зареєстрована в реєстрі за №1-1129, 11 червня 2015 року.

Також, в матеріалах справи наявна копія розписки від 11.06.2015 р. ОСОБА_1 в підтвердження продажу автомобіля за суму 8400 в доларовому еквіваленті. Претензії до покупця відсутні. ( ар.с.20-21).

В судовому засіданні зясовано, що зазначення різної дати в довіреності є технічною опискою при її оформлені.

Згідно довідки від 03.07.2015р. за вих. № 9/14-1667 Центру НППВАЗ з обслуговування міст Селідове, Новогродівка, Димитрове, ОСОБА_2 та Красноармійського району при УДАЇ ГУМВС України в Донецькій області повідомлено, що транспортний засіб марки TOYOTA HIGHLANDER ЗНГ було знято з обліку для реалізації 10.06.2015 року, який раніше був зареєстрований за ОСОБА_1, станом на 03.07.2015 року не зареєстровано за жодною особою.(ар.с.19).

Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку у тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначає Податковий кодекс України.

Відповідно до п.п. 41.1.1 п.41.1 ст.41 Податкового кодексу України контролюючими органами щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби, є органи державної податкової служби.

Таким чином, відповідач у справі - субєкт владних повноважень, на якого чинним законодавством покладені владні управлінські функції стосовно контролю у сфері податкових взаємовідносин.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно п. 15.1. Податкового кодексу України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Згідно пп. 53.3.3 п 53.3 ст. 53 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

З 01 січня 2015 року набрала чинності стаття 267 Податкового кодексу України "Транспортний податок", відповідно до якої введено в дію новий місцевий податок.

Відповідно до пп. 267.1.1 п. 267.1 ст. 267 Податкового кодексу України платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті є об'єктами оподаткування.

Згідно пп. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, які використовувалися до 5 років і мають об'єм циліндрів двигуна понад 3000 куб. см.

Відповідно до 267.3 ст. 267 Податкового кодексу України Базою оподаткування є легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті.

Згідно п. 267.4. ст. 267 Податкового кодексу України ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування.

Податковим кодексом України визначено обєкти оподаткування транспортним податком: 1) легкові автомобілі, які використовувалися до 5 років; 2) мають об'єм циліндрів двигуна понад 3000 куб. см.

Відповідно до п.п.14.1.251 пункту 14.1 ст.14 Податкового кодексу України, транспортні засоби, що використовувалися, цетранспортні засоби, на які уповноваженими державними органами, в тому числі іноземними, видані реєстраційні документи, що дають право експлуатувати такі транспортні засоби.

Датою початку використання (введення в експлуатацію) транспортних засобів, що були в користування та/або ввозяться на митну територію України, вважається дата їх першої реєстрації, визначена в реєстраційних документах, які видано уповноваженими державними органами і дають право експлуатувати ці транспортні засоби на постійній основі.

Відповідно до п.1.3 глави 1 Інструкції про порядок здійснення підрозділами Державтоінспекції МВС державної реєстрації, перереєстрації та обліку транспортних засобів, оформлення і видачі реєстраційних документів, номерних знаків на них, затвердженої наказом Міністерством внутрішніх справ України 11.08.2010 за № 379, перша реєстрація транспортного засобу - реєстрація транспортного засобу, яка здійснюється уповноваженими державними органами України щодо цього транспортного засобу в Україні вперше. Згідно з п.п.5.7.2. зазначеної інструкції -про скасування державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку транпортного засобу до автоматизованої бази даних АІС "Автомобіль" та Єдиного державного реєстру Державтоінспекції вноситься запис: "Скасування реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку ТЗ", а також вноситься запис про підстави такого скасування.

Відповідач, приймаючи оскаржуване податкове повідомлення рішення, керувався інформацією від 13.01.2015 року за вих.9/14-74 Центру НППВАЗ з обслуговування міст Селідове, Новогродівка, Димитрове, ОСОБА_2 та Красноармійського району при УДАЇ ГУМВС України в Донецькій області, згідно якої позивач ОСОБА_1 є власником транспортного засобу TOYOTA HIGHLANDER 2011 р. випуску з обємом двигуна 3456 см. куб., дата постановки на облік 27.01.2012р.

Але ж матеріали справи містять і лист, який зазначає,що згідно облікової картки № 65565200 від 10.06.2015 року центру ДАЇ знято з обліку для реалізації легковий автомобіль TOYOTA HIGHLANDER, власник якого є ОСОБА_1 О та довідку від 03.07.2015р. за вих. № 9/14-1667 Центру НППВАЗ з обслуговування міст Селідове, Новогродівка, Димитрове, ОСОБА_2 та Красноармійського району при УДАЇ ГУМВС України в Донецькій області, згідно якої повідомлено, що транспортний засіб марки TOYOTA HIGHLANDER ЗНГ було знято з обліку для реалізації 10.06.2015 року. Станом на 03.07.2015 року даний автомобіль не зареєстровано за жодною особою.

Відповідно по пп. 267.6.2. п 267.6 ст. 267 Податкового кодексу України податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року). Щодо обєктів оподаткування , придбаних протягом року , податок сплачується фізичною особою-платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий обєкт . Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.

Згідно з п.п.267.6.3. п 267.6 ст. 267 Податкового кодекс України органи внутрішніх справ зобовязані до 1 квітня 2015 року подати контролюючим органам за місцем реєстрації обєкта оподаткування відомості, необхідні для розрахунку податку.

З 1 квітня 2015 року органи внутрішніх справ зобовязані щомісячно, у 10-денний строк після закінчення календарного місяця подавати контролюючим органам відомості, необхідні для розрахунку податку, за місцем реєстрації обєкта оподаткування станом на перше число відповідного місяця.

Форма подачі інформації встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної податкової політики.

Даних, щодо отримання від органів внутрішніх справ інформації необхідної для розрахунку податку після 01 квітня 2015 року відповідачем суду не надано.

Згідно з п.п.267.6.5. п 267.6 ст. 267 Податкового кодекс України у разі переходу права власності на обєкт оподаткування від одного власника до іншого протягом звітного року податок обчислюється попереднім власником за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому він втратив право власності на зазначений обєкт оподаткування, а новим власником - починаючи з місяця, в якому він набув право власності на цей обєкт.

Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.

Відповідно до п.п.267.6.6. п 267.6 ст. 267 Податкового кодекс України за обєкти оподаткування, придбані протягом року, податок сплачується пропорційно кількості місяців, які залишилися до кінця року, починаючи з місяця, в якому проведено реєстрацію транспортного засобу.

Щодо твердження відповідача про відсутність доказів, які б свідчили про перехід права власності та про недотримання позивачем вимог ст.655 Цивільного кодексу України , суд зазначає наступне.

Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачене, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Податковий кодекс України визначає продаж (реалізацію) товарів, як будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів. Не вважаються продажем товарів операції з надання товарів у межах договорів комісії (консигнації), поруки, схову (відповідального зберігання), доручення, довірчого управління, оперативного лізингу (оренди), інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачі прав власності на такі товари.

В даному випадку спір полягає не у встановлені власника транспортного засобу, а в розмірі нарахованих зобовязань позивачу. Позивачем в судовому засіданні не заперечувався той факт, що він володів зазначеним автомобілем у термін до 10.06.2015 р. Нарахування відповідачем ставки податку з розрахунку на цілий рік в розмірі 25 000 грн., враховуючи, що обєкт оподаткування знищено, знято з реєстрації та реалізовано іншій особі- є порушенням прав позивача.

Зауваження відповідача, щодо необхідності надання позивачем доказів знищення двигуна зазначеного авто не відповідає та не підтверджується діючими нормами податкового законодавства, тому, що обєктом оподаткування є легковий автомобіль з обємом двигуна понад 3000 куб.см., а не окремо двигун.

За приписами частини 2 статті 19 Конституції України органи державно влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними до суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи всі обставини справи, надані суду докази, суд дійшов висновку, що відповідач не довів правомірність прийнятого ним податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

За правилами частин 1, 6 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в разі якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів. Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Статтею 86 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до вимог ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду, врахувавши ст. 8 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої суд застосовує верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про скасування податкового повідомлення-рішення від 11.06.2015 року №17-17 Ф -. задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення ОСОБА_2 обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області від 11.06.2015 року №17-17 Ф, яким ОСОБА_1 визначено суму податкового зобовязання за платежем транспортний податок з фізичних осіб у розмірі 25 000,00 грн.

Постанову ухвалено у нарадчій в порядку письмового провадження 10 вересня 2015 року.

Повний текст постанови складений та підписаний 15 вересня 2015 року.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо субєкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Троянова О.В.