Постанова № 52195186, 26.03.2012, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2012 р. Справа № 2а/0470/2572/12 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіОСОБА_1 Василієвни при секретаріОСОБА_2 за участю: представника позивача представника відповідача ОСОБА_3 ОСОБА_4 розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська до Комунального житлово - експлуатаційного підприємства «Лівобережжя» Дніпропетровської міської ради про стягнення податкового боргу в сумі 279 557,00 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Комунального житлово-експлуатаційного підприємства «Лівобережжя» Дніпропетровської міської ради в якому просить стягнути податковий борг з Комунального житлово-експлуатаційного підприємства «Лівобережжя» (ЄДРПОУ 25841545) у сумі 279557,00 грн. та надати дозвіл на стягнення коштів з Комунального житлово-експлуатаційного підприємства «Лівобережжя» у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить вказаному платнику податків.

Позовна заява обґрунтована тим, що внаслідок несплати узгоджених податкових зобовязань з податку на додану вартість та земельному податку за період з 30.05.2011 р.-16.01.2012 р. у відповідача виник податковий борг на суму 279557,00 грн..

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, та посилаючись на доводи викладені в позовній заяві, просив суд задовольнити позовну заяву в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні визнав наявність податкового боргу на суму 279557,00 грн., проте надав до суду письмові заперечення, які містяться в матеріалах справи та пояснив, що на теперішній час підприємство перебуває у стані ліквідації. Розпорядженням міського голови № 769-р від 12.10.2011 затверджено склад ліквідаційної комісії з питання припинення юридичної особи КЖЕП «Лівобережжя» Дніпропетровської міської ради. Станом на 01.02.2012 року ліквідаційною комісією складено проміжний ліквідаційний баланс в який увійшли вимоги Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська за даною позовною заявою, який знаходиться на узгодженні у засновника, тому в задоволенні позову просив відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Комунальне житлово-експлуатаційне підприємство «Лівобережжя» зареєстровано рішенням виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради та знаходиться на обліку в ДПІ у АНД районі м. Дніпропетровська, як платник податків.

Відповідно до поданих податкових декларацій з податку на додану вартість та земельного податку станом на 16.01.2012 року відповідач має податковий борг в розмірі 279557 гривень 00 копійок.

Відповідно до пп. 14.1.39, 14.1.156, 14.1.175, п.14.1. статті 14 Податкового кодексу України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності. Податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк). Податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно до п.36.1, п.36.2 ст.36 Податкового Кодексу України, податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором.

Відповідно до вимог статті 49 Податкового кодексу України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків.

Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

Так, податковий борг Комунального житлово-експлуатаційного підприємства «Лівобережжя» Дніпропетровської міської ради по податку на додану вартість в сумі 193496,00 грн. виник внаслідок несплати узгоджених податкових зобов'язань згідно податкових декларацій з податку на додану вартість від 14.06.2011 р. № 44913 на суму 33 937,00 грн.; від 17.08.2011 р. № 62785 на суму 31 553,00 грн.; від 16.09.2011 р. № 65205 на суму 31 967,00 грн.; від 17.10.2011 р. №71951 на суму 32 713,00 грн.; від 16.11.2011 р. № 78329 на суму 32 229,00 грн.; від 14.12.2011 р. № 79226 на суму 31 097,00 грн..

Відповідно до п.46.1 ст.46 Податкового Кодексу України, податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Згідно до п.54.1 ст.54 Податкового Кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Стаття 203 Податкового кодексу України визначає, що податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Щодо сплати земельного податку, то відповідно до п. 286.2 ст. 286 Податкового кодексу України, платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

П. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України встановлено, що податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Згідно податкового розрахунку земельного податку від 27.01.11 р. №1192 та податкової декларації з плати за землю (земельний податок та або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2011 рік №53214 від 15.07.2011 р. відповідачем самостійно визначена сума податку, проте їм не сплачена.

На виконання ст.6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» Державна податкова інспекція у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська винесла та вручила відповідачу першу податкову вимогу № 1/1437 від 03.11.2004 року та другу податкову вимогу № 2/1743 від 21.12.2004 року.

Згідно п.59.5 ст.59 Податкового Кодексу України у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Як вбачається з матеріалів справи, у Комунального житлово-експлуатаційного підприємства «Лівобережжя» Дніпропетровської міської ради податковий борг виник в 2004 році та до цього часу не переривався, перша та друга податкові вимоги були виставлені та вручені платнику податків у 2004 році. Таким чином, податкова вимога відповідачу за новоутвореним податковим боргом не виставляється.

Відповідно до вимог статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Судом встановлено, що станом на 21 березня 2012 року сума заборгованості відповідачем не сплачена, до відповідного бюджету не надходила.

Поряд з цим, суд не вважає обґрунтованими посилання представника відповідача на факт визнання кредиторських вимог та включення їх до проміжного ліквідаційного балансу, як на підставу відмови в задоволенні позовних вимог, з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що Комунальне житлово-експлуатаційне підприємство «Лівобережжя» Дніпропетровської міської ради перебуває у стані припинення підприємницької діяльності, відповідності до рішення міської ради № 45/12 від 15.06.2011 «Про припинення юридичної особи КЖЕП «Лівобережжя» Дніпропетровської міської ради шляхом ліквідації», про що було повідомлено податковий орган, листом від 27.07.2011 року №419/1. Розпорядженням міського голови № 769-р від 12.10.2011 затверджено склад ліквідаційної комісії з питання припинення юридичної особи КЖЕП «Лівобережжя» Дніпропетровської міської ради.

Станом на 01.02.2012 року ліквідаційною комісією складено проміжний ліквідаційний баланс в який увійшли вимоги Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська за даною позовною заявою.

Однак, на час розгляду справи заявлені до стягнення суми не були зараховані до бюджету, а також проміжний баланс не був затверджений органом, що прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи, відповідно до ст. 111 Цивільного кодексу України.

Пункт 97.2. ст. 97 Податкового кодексу України передбачає використання майна платника податків, що ліквідується у черговості, визначеній відповідно до законів України. Така черговість визначена нормами ст. 112 Цивільного кодексу України. Відповідно до цієї статті кредиторські вимоги податкового органу задовольняються у третю чергу.

Щодо надання дозволу позивачу на стягнення коштів відповідача за рахунок готівки, згідно п.95 ст.95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, стягнення коштів з відповідача за рахунок готівки призведе до порушення порядку черговості задоволення вимог кредиторів, встановленої ст. 112 Цивільного кодексу України, що в свою чергу, порушує приписи ст. 97 Податкового кодексу України.

Оцінуючи усі докази, які були дослідженні судом у їх сукупності, приймаючи до уваги, що на момент розгляду справи сума податкових зобовязань самостійно визначена відповідачем не зарахована до бюджету, проміжний баланс відповідача не був затверджений органом, що прийняв рішення про його ліквідацію, суд вважає необхідним стягнути грошові кошти за податковим боргом.

З урахуванням викладеного вище позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська до Комунального житлово - експлуатаційного підприємства «Лівобережжя» Дніпропетровської міської ради про стягнення податкового боргу в сумі 279557,00 грн. задовольнити частково.

Стягнути податковий борг з Комунального житлово - експлуатаційного підприємства «Лівобережжя» Дніпропетровської міської ради (код ЄДРПОУ 25841545) в сумі 279 557(двісті сімдесят девять тисяч пятсот пятдесят сім) гривень 00 копійок шляхом стягнення коштів з відкритих рахунків Комунального житлово - експлуатаційного підприємства «Лівобережжя» Дніпропетровської міської ради у банках, обслуговуючих вказаного платника податків.

В іншій частині відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 26.03.2012 року.

Суддя ОСОБА_1