Постанова № 52194884, 07.10.2015, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2015 року Справа № 803/2651/15

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Плахтій Н.Б.,

при секретарі Головатій І.В.,

за участю представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Волинське обласне підприємство автобусних станцій» до Луцької обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «Волинське обласне підприємство автобусних станцій» (далі ПрАТ «ВОПАС», позивач) звернулося з адміністративним позовом до Луцької обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області (далі Луцька ОДПІ, відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 25.06.2015 року №0003202201, яким позивачу збільшено суму грошового зобовязання по орендній платі з юридичних осіб у сумі 46983,85 грн., в тому числі за основним платежем 37587,08 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 9396,77 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 15.02.2005 року позивач уклав договір оренди землі з Луцькою міською радою, яким була визначена сума орендної плати, що повністю відповідає законодавству на час укладання договору. 20.01.2011 року між вищезазначеними сторонами укладено додаткову угоду до цього договору, якою внесли зміни в пункт 9 та виклали його в такій редакції: орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та встановлюється у розмірі трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Законом України «Про плату за землю» та становить 282873,05 грн. станом на 2011 рік. Позивач зазначив, що розмір орендної плати визначено сторонами на підставі витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок, а тому контролюючим органом неправомірно збільшено суму грошового зобовязання по орендній платі з юридичних осіб на суму 46983,85 грн.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав із наведених у позовній заяві підстав, просив позов задовольнити повністю.

Представник відповідача у письмових запереченнях на адміністративний позов та у судовому засіданні вимог підприємства не визнав, посилаючись на правомірність висновків контролюючого органу, зроблених при проведенні перевірки. Зазначив, що підставою для прийняття Луцькою ОДПІ податкового повідомлення-рішення від 25.06.2015 року №0003202201, яким позивачу збільшено суму грошового зобовязання по орендній платі з юридичних осіб у сумі 46983,85 грн., став лист Управління Держземагенства у Луцькому районі Волинської області від 23.04.2015 року №10-304-0.2-1340/2-15 на запит прокуратури Волинської області, яким надано інформацію про нормативну грошову оцінку 1 кв.м земельної ділянки для земель транспорту та комерційного використання за 2011-2015 роки за адресою: м.Луцьк, вул.Конякіна, 39 територія АС-1, а тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесене відповідно до вимог чинного законодавства, просить у задоволенні позовних вимог відмовити.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає до задоволення з огляду на таке.

Судом встановлено, що з 07.05.2015 року по 28.05.2015 року посадовою особою Луцької ОДПІ на підставі направлення від 03.04.2015 року №000747 та згідно із п.п.78.1.11 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України, відповідно до наказу Луцької ОДПІ від 02.04.2015 року №718, постанов слідчого СВ Волинського ЛВ УМВС України на Львівській залізниці лейтенанта міліції ОСОБА_3 від 19.03.2015 року та від 27.03.2015 року проведено позапланову виїзну перевірку ПрАТ «ВОПАС» з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахувань та сплати орендної плати та земельного податку протягом 2011-2015 років та інших питань, зазначених у постанові від 27.03.2015 року.

За результатами перевірки складено акт від 05.05.2015 року №1687/22-01/03113130, яким встановлено порушення вимог підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України, в результаті чого ПрАТ «ВОПАС» занижено плату за землю (орендну плату за земельні ділянки державної або комунальної власності) всього в сумі 39831,78 грн., в тому числі: за квітень 2012 року в сумі 1122,35 грн., за травень 2012 року в сумі 1122,35 грн., за червень 2012 року в сумі 1122,35 грн., за липень 2012 року в сумі 1122,35 грн., за серпень 2012 року в сумі 1122,35 грн., за вересень 2012 року в сумі 1122,35 грн., за жовтень 2012 року в сумі 1122,35 грн., за листопад 2012 року в сумі 1122,35 грн., за грудень 2012 року в сумі 1122,32 грн., за січень 2013 року в сумі 1122,35 грн., за лютий 2013 року в сумі 1122,35 грн., за березень 2013 року в сумі 1122,35 грн., за квітень 2013 року в сумі 1122,35 грн., за травень 2013 року в сумі 1122,35 грн., за червень 2013 року в сумі 1122,35 грн., за липень 2013 року в сумі 1122,35 грн., за серпень 2013 року в сумі 1122,35 грн., за вересень 2013 року в сумі 1122,35 грн., за жовтень 2013 року в сумі 1122,35 грн., за листопад 2013 року в сумі 1122,35 грн., за грудень 2013 року в сумі 1122,32 грн., за січень 2014 року в сумі 1122,35 грн., за лютий 2014 року в сумі 1122,35 грн., за березень 2014 року в сумі 1122,35 грн., за квітень 2014 року в сумі 1122,35 грн., за травень 2014 року в сумі 1122,35 грн., за червень 2014 року в сумі 1122,35 грн., за липень 2014 року в сумі 1122,35 грн., за серпень 2014 року в сумі 1122,35 грн., за вересень 2014 року в сумі 1122,35 грн., за жовтень 2014 року в сумі 1122,35 грн., за листопад 2014 року в сумі 1122,35 грн., за грудень 2014 року в сумі 1122,32 грн., за січень 2015 року в сумі 1397,16 грн., за лютий 2015 року в сумі 1397,16 грн. (а.с.17-28).

25.06.2015 року Луцькою ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення №0003202201, яким позивачу збільшено суму грошового зобовязання по орендній платі з юридичних осіб у сумі 46983,85 грн., в тому числі за основним платежем 37587,08 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 9396,77 грн. (а.с.29).

Не погоджуючись із вказаним податковим повідомленням-рішенням, позивач оскаржив його в адміністративному порядку. Рішенням від 18.08.2015 року №17580/6/99-99-10-01-02-25 Державна фіскальна служба України залишила без змін податкове повідомлення-рішення від 25.06.2015 року №0003202201 та рішення від 23.07.2015 року №4959/10/03-20-10-03-06 Головного управління ДФС у Волинській області, прийняте за розглядом скарги, а скаргу без задоволення (а.с.31-39).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Відповідно до підпункту 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) плата за землю - загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Підпунктом 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (далі у розділі XIII - орендна плата).

Згідно із підпунктами 288.1, 288.2 статті 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний орган державної податкової служби про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.

Платником орендної плати є орендар земельної ділянки.

Пунктом 288.5. статті 288 Податкового кодексу України визначено, що розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом, та не може перевищувати для інших земельних ділянок, наданих в оренду, - 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

Судом встановлено, що 15.02.2005 року між Луцькою міською радою (орендодавець) та ВАТ «Волинське обласне підприємство автобусних станцій 10799» (орендар), правонаступником якого є ПрАТ «ВОПАС», було укладено договір оренди землі, який зареєстрований в книзі записів державної реєстрації договорів оренди 15.02.2005 року за №289. Умовами даного договору визначено, що орендодавець надав, а орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку для обслуговування автостанції, яка знаходиться: м.Луцьк, вул.Конякіна,39, кадастровий номер 220650030. В оренду передається земельна ділянка загальною площею 26225 кв.м., на якій знаходяться будівлі, що належать на праві власності орендарю, а також інші обєкти інфраструктури через частину земельної ділянки проходить зливна каналізація, водопровід, електрокабель. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки станом на січень 2005 року становить 2986354,50 грн. Пунктом 9 даного договору визначено, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та встановлюється у розмірі 1,5 % від грошової оцінки земельної ділянки на рік (а.с.9-12).

20.01.2011 року між вищезазначеними сторонами було укладено додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки, якою внесли зміни в пункт 9 Договору та виклали його в такій редакції: орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та встановлюється у розмірі трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Законом України «Про плату за землю» та становить 282873,05 грн. станом на 2011 рік (а.с.13).

Відповідно до пункту 271.1. статті 271 Податкового кодексу України базою оподаткування є: нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом; площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.

Пунктом 286.1 статті 286 Податкового кодексу України визначено, що підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Відповідні органи виконавчої влади з питань земельних ресурсів за запитом відповідного органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відтак, орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності є обовязковим платежем, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою, підставою для нарахування якого є договір оренди земельної ділянки, в якому встановлюється розмір та умови внесення орендної плати. Водночас Податковим кодексом України чітко встановлено, що базою оподаткування є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням даних державного земельного кадастру, який відповідно до вимог підпункту 14.1.42. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України містить сукупність відомостей і документів про місце розташування та правовий режим земельних ділянок, їх оцінку, класифікацію земель, кількісну та якісну характеристики, розподіл серед власників землі та землекористувачів, підготовлених відповідно до закону.

Згідно із підпунктом 14.1.125 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України нормативна грошова оцінка земельних ділянок для цілей розділу XIII, глави 2 розділу XIV цього Кодексу - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений відповідно до законодавства центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

Правові засади проведення оцінки земель, професійної оціночної діяльності у сфері оцінки земель в Україні визначає Закон України «Про оцінку земель».

Відповідно до статті 5 Закону України «Про оцінку земель» грошова оцінка земельних ділянок залежно від призначення та порядку проведення може бути нормативною і експертною.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.

Статтею 15 Закону України «Про оцінку земель» визначено, що підставою для проведення нормативної грошової оцінки земельних ділянок є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок може проводитися також на підставі договору, який укладається заінтересованими особами в порядку, встановленому законом.

Згідно із статтею 18 Закону України «Про оцінку земель» нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться юридичними особами, які є розробниками документації із землеустрою відповідно до Закону України «Про землеустрій».

Відповідно до вимог статей 20, 23 Закону України «Про оцінку земель» за результатами проведення нормативної грошової оцінки земель населеного пункту складається технічна документація, яка затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

З матеріалів справи вбачається, що Луцькою міською радою та ВАТ «Волинське обласне підприємство автобусних станцій 10799» самостійно було визначено розмір орендної плати за земельну ділянку, отриману у користування за договором оренди земельної ділянки від 15.02.2005 року (із наступними змінами), а саме: у розмірі трикратного розміру земельного податку, що становить 282873,05 грн., що відповідає вимогам п.288.5. ст.288 Податкового кодексу України

З пояснень представника позивача, наданих у ході судового розгляду справи, слідує, що розмір орендної плати визначено сторонами на підставі витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок.

Так, згідно витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок, сформованих Управлінням Держкомзему у місті Луцьку Волинської області станом на 18.01.2011 року, нормативна грошова оцінка земельних ділянок площею 25187,75 кв.м. та площею 1037,25 кв.м., розташованих за адресою: м.Луцьк, вул.Конякіна, 39, за 1 кв.м. становить 339,41 грн. та 848,52 грн. відповідно (а.с.14-15).

Разом з тим, судом встановлено, що під час проведення перевірки з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахувань та сплати орендної плати протягом 2011-2015 років контролюючим органом використано інформацію щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки, отриману від Управління Держземагенства у Луцькому районі Волинської області згідно листа від 23.04.2015 року №10-304-0.2-1340/2-15 на запит прокуратури Волинської області.

Згідно листа Управління Держземагенства у Луцькому районі Волинської області нормативно грошова оцінка 1 кв.м. земельної ділянки за 2011-2015 роки за адресою: м.Луцьк, вул.Конякіна, 39 територія АС-1 для земель транспорту становить: у 2011 році 355,57 грн., у 2012 році - 355,57 грн., у 2013 році 355,57 грн., у 2014 році 355,57 грн., у 2015 році 444,04 грн., для земель комерційного використання становить: у 2011 році 888,92 грн., у 2012 році - 888,92 грн., у 2013 році 888,92 грн., у 2014 році 888,92 грн., у 2015 році 1110,09 грн. (а.с.102).

Допитаний в судовому засіданні як свідок представник управління Держгеокадастру у Луцькому районі Волинської області (яке є правонаступником управління Держземагентства у Луцькому районі Волинської області) ОСОБА_4 показав, що ПрАТ «ВОПАС» у 2011 році було видано витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок з помилками, які виникли у звязку з перебоями в роботі програмного забезпечення розрахунку нормативної грошової оцінки і роботи компютерної техніки. Водночас зазначив, що підставою для визначення суми орендної плати є нормативна грошова оцінка земельної ділянки, яка визначається у відповідних витягах з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок.

Таким чином, оскільки згідно Закону України «Про оцінку земель» нормативно грошова оцінка конкретних земельних ділянок встановлюються Держземагентством, розмір яких зазначається у відповідних витягах, які в даному випадку були надані позивачу, тому суд вважає, що позивачем правомірно на підставі зазначених витягів було самостійно нараховано у податкових деклараціях з плати за землю суму орендної плати за орендованих земельних ділянках (а.с.42-58) та повністю сплачено згідно платіжних доручень орендну плату за землю в порядку передбаченому статтею 286 Податкового кодексу України та відповідно до вимог статті 288 Податкового кодексу України (а.с.59-93).

Разом з тим, згідно статті 109 Податкового кодексу України податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Вчинення платниками податків, їх посадовими особами та посадовими особами контролюючих органів порушень законів з питань оподаткування та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України.

Суд зазначає, що в даному випадку позивач будь-яких протиправних дій, спрямованих на невиконання чи неналежне виконання вимог Податкового кодексу України, не вчиняв, відтак відсутні порушення ПрАТ «ВОПАС» податкового законодавства щодо правильності визначення суми орендної плати за земельні ділянки. Крім того, суд враховує, що позивач не повинен нести відповідальність за порушення, допущені Управлінням Держземагенства у місті Луцьку при визначенні нормативної грошової оцінки земельних ділянок, оскільки передбачена Податковим кодексом України відповідальність стосується лише випадків порушення платниками податків вимог податкового законодавства.

В судовому засіданні представником позивача було надано акт Луцької ОДПІ №2274/22-01/03113130 про результати документальної позапланової виїзної перевірки ПрАТ «ВОПАС» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства впродовж 2011-2015 років (а.с.117-148), в якому зазначено, що перевіркою правильності визначення ПрАТ «ВОПАС» повноти нарахування та своєчасності сплати земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності порушень не виявлено, що також свідчить про безпідставність донарахування позивачу грошового зобовязання з орендної плати згідно оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до частин 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку суду, відповідач не довів правомірності прийнятого податкового повідомлення рішення від 25.06.2015 року №0003202201, зокрема, не надав належних доказів на підтвердження протиправності дій позивача при визначенні, нарахуванні та сплаті орендної плати за землю, а отже висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки від 05.05.2015 року №1687/22-01/03113130 про порушення позивачем вимог підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України, є необґрунтованими та такими, що не відповідають фактичним обставинам справи та суперечать чинному законодавству, відтак податкове повідомлення-рішення від 25.06.2015 року №0003202201 підлягає скасуванню.

Відповідно до частини першої статті 94 КАС України (в редакції, чинній на дату звернення ПрАТ «ВОПАС» з даним адміністративним позовом) якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

З врахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що на користь позивача слід присудити з Державного бюджету України судовий збір в сумі 1827 грн., сплачений при подачі позовної заяви до суду згідно платіжного доручення від 26.08.2015 року №1999 (а.с.2).

Керуючись ст.ст.11, 17, 158, 160, 162, 163, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Луцької обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області від 25 червня 2015 року №0003202201.

Присудити з Державного бюджету України на користь Приватного акціонерного товариства «Волинське обласне підприємство автобусних станцій» (43018, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Львівська, будинок 148, код ЄДРПОУ 03113130) судові витрати в сумі 1827,00 грн. (одна тисяча вісімсот двадцять сім грн. 00 коп.).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

ОСОБА_5Плахтій

Постанова в повному обсязі складена 12 жовтня 2015 року.