Ухвала суду № 52194611, 08.10.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 жовтня 2015 року м. Київ К/800/23908/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Черпака Ю.К. (судді-доповідача), Головчук С.В., Ліпського Д.В.,розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_4 до Орджонікідзевського районного суду м. Харкова, третя особа - Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,

за касаційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 18 травня 2015 року,

встановив:

У листопаді 2014 року ОСОБА_4 пред'явив позов до Орджонікідзевського районного суду м. Харкова і з урахуванням уточнень просив: визнати протиправною бездіяльність Орджонікідзевського районного суду м. Харкова щодо не направлення в Управління інформаційно-аналітичного забезпечення ГУМВС України в Харківській області (далі - УІАЗ ГУМВС України в Харківській області) облікових документів стосовно ОСОБА_4, прийнятого остаточного процесуального рішення у кримінальній справі № 12502 за ознаками злочину, передбаченого частиною другою статті 81 Кримінального кодексу УССР; зобов'язати Орджонікідзевський районний суд м. Харкова направити в УІАЗ ГУМВС України в Харківській області документи, необхідні для корегування відомостей щодо руху кримінальної справи № 12502 за ознаками злочину, передбаченого частиною другою статті 81 Кримінального кодексу УССР, відповідно до прийнятого остаточного процесуального рішення; зобов'язати Орджонікідзевський районний суд м. Харкова направити в УІАЗ ГУМВС України в Харківській області подання, в якому вказати, що кримінальну справу № 12502 за ознаками злочину, передбаченого частиною другою статті 81 Кримінального кодексу УССР, по обвинуваченню ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, закрито.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2015 року позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Орджонікідзевського райсуду м. Харкова щодо не направлення в УІАЗ ГУМВС України в Харківській області облікових документів стосовно ОСОБА_4, прийнятого остаточного процесуального рішення за кримінальною справою № 12502 за ознаками злочину, передбаченого частиною другою статті 81 Кримінального кодексу УССР. Зобов'язано Орджонікідзевський райсуд м. Харкова направити в УІАЗ ГУМВС України в Харківській області документи, необхідні для корегування відомостей щодо руху кримінальної справи №12502 за ознаками злочину, передбаченого частиною другою статті 81 Кримінального кодексу УССР, відповідно до прийнятого остаточного процесуального рішення.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 18 травня 2015 року скасовано постанову суду першої інстанції та закрито провадження у справі.

У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі постанову суду першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Судами встановлено, що 25.10.1974 р. позивача було заарештовано прокуратурою Орджонікідзевського району м. Харкова у зв'язку з розслідуванням кримінальної справи № 12502 за ознаками злочину, передбаченого частиною другою статті 81 Кримінального кодексу УРСР. Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 10.02.1975 р. ОСОБА_4 направлено на примусове лікування в психіатричну лікарню загального типу. В подальшому, як зазначає позивач, примусові заходи медичного характеру були змінені на амбулаторне лікування.

У 2014 році позивач звернувся до УІАЗ ГУМВС України в Харківській області із заявою, в якій просив вилучити відомості про наявність арешту та кримінальної справи щодо себе.

Листом УІАЗ ГУМВС України в Харківській області від 15.08.2014 р. №8/6 А-26,28 позивача повідомлено, що в базах даних ГУМВС України в Харківській області містяться відомості про арешт ОСОБА_4, наявність кримінальної справи № 12502, в ході якої ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 10.02.1975 р. останнього направлено на примусове лікування в психіатричну лікарню загального типу. Рішення по справі немає, а тому відповідно до положень Інструкції "Про порядок формування, ведення та використання оперативно-довідкового і дактилоскопічного обліку і органах внутрішніх справ та органах (установах) кримінально-виконавчої системи України" відсутні підстави для зняття відомостей щодо ОСОБА_4

З метою виключення зазначених відомостей позивач звернувся до Орджонікідзевського районного суду м. Харкова із заявою від 24.10.2015 р., в якій просив направити необхідні документи до УІАЗ ГУМВС України в Харківській області для виправлення відомостей, пов'язаних з кримінальною справою № 12502.

У відповідь на звернення Орджонікідзевський районний суд м. Харкова листом від 31.10.2014 р. вих. № 26062 повідомив позивача, що направлення будь-яких документів у кримінальній справі № 12502 до УІАЗ ГУМВС України в Харківській області неможливо, оскільки всі документи знищені внаслідок залиття архіву у 2002 році.

Судом першої інстанції в даній справі також встановлено, що ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 15.09.2014 р. провадження за заявою ОСОБА_4 про відновлення втрачених матеріалів кримінального провадження закрито за недостатністю зібраних матеріалів.

З наведеного вбачається, що підставою для звернення ОСОБА_4 до адміністративного суду стало не направлення районним судом до УІАЗ ГУМВС України в Харківській області облікових документів щодо позивача про прийняте остаточне процесуальне рішення у кримінальній справі.

Закриваючи провадження в адміністративній справі, апеляційний суд виходив з того, що направлення інформації про результати розгляду кримінальної справи до УОІ-ВОІ здійснюється на стадії звернення до виконання судового рішення у кримінальній справі, тому даний спір підлягає розгляду в порядку кримінального судочинства.

З висновком суду апеляційної інстанції погодитись не можна.

Виходячи зі змісту статей 404, 409, 411 (глава 33) КПК України 1960 року, статей 534, 535, 537, 539 (розділ VIII) КПК України 2012 року, дії (бездіяльність) районного суду, які оскаржуються, безпосередньо не пов'язані з виконанням судових рішень у кримінальних справах, оскільки наведені норми процесуального закону не передбачають обов'язку (функції, повноваження) суду щодо направлення вироків, ухвал, постанов чи інших документів з приводу прийнятих судових рішень до управління інформаційно-аналітичного забезпечення УМВС.

Надсилання судом таких даних, які за своєю суттю є інформаційно-статистичними, врегульовано Інструкцією про порядок формування, ведення та використання оперативно-довідкового і дактилоскопічного обліку в органах внутрішніх справ та органах (установах) кримінально-виконавчої системи України, затвердженою спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України, Державного департаменту України з питань виконання покарань від 23.08.2002 р. № 823/188.

Отже, зобов'язання до вчинення певних дій, які є предметом позову, становлять не процесуальну поведінку суду з виконання судового рішення, а управлінські функції суб'єкта владних повноважень, які мають розглядатися в порядку адміністративного судочинства.

Таким чином, суд апеляційної інстанції помилково закрив провадження у справі, тому ухвалене ним рішення підлягає скасуванню з направленням справи для продовження апеляційного розгляду.

Керуючись статтями 222, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ухвалив:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.

Ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 18 травня 2015 року скасувати та направити справу для продовження апеляційного розгляду.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.

Судді:Черпак Ю.К. Головчук С.В. Ліпський Д.В.