Ухвала суду № 52194014, 23.09.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 вересня 2015 року м. Київ К/9991/30391/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача: Усенко Є.А.,

суддів: Ланченко Л.В., Рибченка А.О.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) «КіМ»

на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 27.04.2011

у справі № 2а-7292/08/1370 Львівського окружного адміністративного суду

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) «КіМ»

до Державної податкової інспекції (ДПІ) у Сколівському районі Львівської області

про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 28.07.2009 позовні вимоги ТОВ «КіМ» задоволено частково: податкові повідомлення - рішення від 24.10.2008 № 0000092351/2 та № 0000102351/2, якими позивачеві визначено податкові зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) з податку на прибуток у сумі 36568,18 грн. та з податку на додану вартість (далі - ПДВ) у сумі 29255,01 грн., визнані протиправними та скасовані.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 27.04.2011, постанову Львівського окружного адміністративного суду від 28.07.2009 скасовано, у задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову цього суду та залишити в силі судове рішення суду першої інстанції.

Відповідач не реалізував процесуальне право подати заперечення на касаційну скаргу.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, Вищий адміністративний суд України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

ДПІ у Сколівському районі Львівської області проведена виїзна планова документальна перевірка ТОВ «КіМ» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2006 по 31.12.2007, за наслідками якої складено акт від 21.05.2008 № 110/23-0/32188402.

Згідно з цим актом встановлено обставини щодо порушення позивачем норм пункту 5.1, підпункту 5.2.1 пункту 5.2, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5, підпункту 8.7.1 пункту 8.7 статті 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (Закон № 334/94-ВР), в результаті чого занижено податок на прибуток за 2006 рік на загальну суму 51987,00 грн.; підпункту 7.4.1 пункту 7.4, підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (Закон № 168/97-ВР), в результаті чого занижено ПДВ за податкові звітні періоди впродовж 2006 року на загальну суму 41 590,00 грн.

Такі висновки податкового органу вмотивовані посиланням на безпідставне формування ТОВ «КіМ» валових витрат та податкового кредиту за наслідками операцій із придбання послуг з обслуговування та зачистки резервуарів для зберігання нафтопродуктів на підставі договору із ПП «Абер» від 03.04.2006; ремонтних робіт на підставі договору підряду із ТОВ «Авран» від 01.08.2008; товару (дизпалива) на підставі договору купівлі - продажу із ТОВ «Освітянка» від 18.01.2006 № 1801/1, оскільки, з урахуванням аналізу результатів, отриманих внаслідок заходів податкового контролю, встановлено безтоварність господарських операцій із зазначеними контрагентами, а належні первинні документи та пояснення щодо фактичних обставин здійснення поставок зазначеними контрагентами ТОВ «КіМ» не надано.

На підставі цього акта ДПІ у Сколівському районі Львівської області прийнято податкові повідомлення-рішення від 30.05.2008 № 0000092351/0 та № 0000102351/0, якими ТОВ «КіМ» визначено податкові зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) з податку на прибуток у сумі 77980,00,18 грн. та з ПДВ у сумі 62385,00 грн. За наслідками адміністративного оскарження податкові повідомлення - рішення від 30.05.2008 №0000092351/0 та №0000102351/0 були скасовані та прийняті податкові повідомлення-рішення, з приводу правомірності яких виник спір.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що наявність у позивача податкових накладних, актів виконаних робіт, платіжних доручень підтверджує його право на податковий кредит та валові витрати.

Скасовуючи постанову суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні позову, суд апеляційної інстанції визнав недоведеними обставини, які мають значення для справи та які суд першої інстанції визнав установленими. При цьому апеляційний суд обґрунтовано виходив з того, що, враховуючи характер придбаних послуг, робіт, товару до перевірки ТОВ «КіМ» не надано: актів виконаних робіт по взаємовідносинах із ПП «Абер» за травень 2006 року на суму 40000,00 грн., а також пояснень на письмову вимогу від 13.05.2008 №1 щодо фактичних обставин виконання робіт; по взаємовідносинах із ТОВ «Авран» - довідки про вартість виконання підрядних робіт (форма КБ-3), актів приймання-здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об'єктів (форма № 03-2), пояснень про характер і зміст робіт, час на їх виконання, інформацію про понесені виконавцем затрати; по взаємовідносинам із ТОВ «Освітянка» - товарно-транспортні накладні, накладні на оприбуткування товару, сертифікат відповідності.

Відповідно до положень підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97ВР покупець має право відобразити сплачені суми податку у податковому кредиті за умови використання отриманих товарів (послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності.

Згідно з підпунктом 7.4.5 цієї статті не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними, митними деклараціями (іншими документами, перелік яких встановлений підпунктом 7.2.6 пункту 7.2 цієї статті).

Пунктом 5.1 статті 5 Закону № 334/94-ВР встановлено, що валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 вказаного Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці з врахуванням обмежень, встановлених пунктами 5.3 - 5.8 цієї статті.

Валові витрати мають бути підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку (підпункт 5.3.9 пункту 5.3 цієї ж статті).

За змістом наведених норм витрати для цілей податкового обліку мають бути здійснені в межах господарської діяльності платника податків та підтверджені первинними документами згідно з вимогами законодавства.

Водночас, наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів.

Якщо господарська операція фактично не відбулася, первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності та не можуть бути підставою для збільшення в податковому обліку сум валових витрат та (чи) податкового кредиту.

Згідно з частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В разі надання податковим органом доказів, що документи, на підставі яких платник податків, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи. Наведене випливає зі змісту частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відсутність відповідних доказів може бути підставою для відмови в задоволенні позову платника податків щодо протиправності податкового повідомлення-рішення.

Правильно застосувавши наведені норми матеріального та процесуального права, встановивши безтоварність господарських операцій, за наслідками яких ТОВ «КіМ» було сформовано податковий кредит та валові витрати, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про правомірність податкових повідомлень-рішень, що є предметом спору.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст. ст. 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «КіМ» залишити без задоволення, а постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 27.04.2011 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України в порядку та з підстав, визначених ст.ст. 237-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: підписЄ.А. УсенкоСудді: підписЛ.В. Ланченко підписА.О. Рибченко