Ухвала суду № 52193934, 16.09.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 вересня 2015 року м. Київ К/9991/33417/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:головуючого судді-доповідача:Усенко Є.А.,суддів: Ланченко Л.В., Рибченка А.О.,розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби

на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.09.2011

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 26.04.2012

у справі № 2а-10477/11/2670 Окружного адміністративного суду м. Києва

за позовом Спільного підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю (СП ТОВ) «Автомобільний дім Україна-Мерседес-Бенц»

до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва (ДПІ)

про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.09.2011, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 26.04.2012, позов задоволено: скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Голосіївському районі м. Києва від 01.07.2011 № 0000212201.

У касаційній скарзі ДПІ просить скасувати ухвалені у справі судові рішення, посилаючись на порушення судами норм матеріального права, та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Позивач не реалізував своє процесуальне право подати заперечення проти касаційної скарги.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Фактичною підставою для збільшення у податковому обліку позивача грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 5525,55 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у розмірі 1381,39 грн. згідно з податковим повідомленням-рішенням від 01.07.2011 № 0000212201, з приводу правомірності якого виник спір, стали висновки контролюючого органу, викладені в акті про результати документальної позапланової виїзної перевірки від 08.06.2011 № 96/1-22-10-20021843, проведеною на підставі підпункту 78.1.11 пункту 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України. Згідно з цими висновками позивач порушив норми підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (Закон № 168/97-ВР): завищено податковий кредит у податковому обліку за червень 2008 року на 5525,55 грн. за нікчемним правочином з поставки від ТОВ «Бігма-Трейд» товару. Висновок про нікчемність цього правочину обґрунтований відсутністю у ТОВ «Бігма-Трейд» основних засобів та трудових ресурсів, необхідних для здійснення господарської діяльності, наявністю у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запису про відсутність підтвердження відомостей; порушенням кримінальної справи за фактами злочинів, передбачених частиною 5 ст. 27, частиною 2 ст. 28, частиною 5 ст. 191, частиною 2 ст. 205, частиною 3 ст. 212, частиною 2 ст. 366 Кримінального кодексу України, у межах якої і була призначена перевірка позивача згідно з постановою заступника начальника ВРОВС СУ ПМ ДПА України полковника податкової міліції Балтаг Л.С. від 18.03.2011, про що зазначено в акті перевірки (а.с. 48, 54).

У судовому процесі встановлено, що позивач сформував податковий кредит у податковому обліку за червень 2008 року за податковою накладною, виписаною ТОВ «Бігма-Трейд» за наслідками поставки позивачу товарів (опора SAL-6, лампа, освітлювач).

Відповідно до підпункту 78.1.11 пункту 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України (ПК) (у редакції до внесення змін законом України від 13.04.2012 № 4652-VI) документальна позапланова перевірка здійснюється, якщо отримано постанову суду (ухвалу суду) про призначення перевірки або постанову органу дізнання, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні.

У разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність (пункт 86.9 ст. 86 ПК в редакції до внесення змін Законом України від 20.11.2012 № 5503-ІV, який вступив у силу з 13 січня 2013 року ).

Враховуючи, що документальна виїзна позапланова перевірка позивача, за наслідками якої складено акт від 08.06.2011 № 96/1-22-10-20021843, висновки якого стали підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, була проведена на підставі постанови заступника начальника ВРОВС СУ ПМ ДПА України полковника податкової міліції Балтаг Л.С. від 18.03.2011, винесеної у межах кримінального провадження, а доказів прийняття рішення суду у кримінальній справі, в провадженні якої призначена перевірка згідно з вказаною постановою, на дату прийняття податкового повідомлення-рішення, яке позивач оспорює, у судовому процесі не надано, вказане податкове повідомлення-рішення прийняте передчасно та підлягає скасуванню.

Незважаючи на те, що суди попередніх інстанцій не застосували вказані правові норми та залишити поза увагою ту обставину, що документальна позапланова виїзна перевірка позивача, за результатами якої прийнято податкове повідомлення-рішення від 01.07.2011 № 0000212201, проведена на підставі підпункту 78.1.11 пункту 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, спір вирішений правильно.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.09.2011 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 26.04.2012 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: підписЄ.А. УсенкоСудді: підписЛ.В. Ланченко підписА.О. Рибченко