Ухвала суду № 52193903, 08.10.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

08 жовтня 2015 року м. Київ К/800/39232/15

Суддя Вищого адміністративного суду України Бухтіярова І.О.,

перевіривши касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області

на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 25.05.2015 р.

та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 27.08.2015 р.

у справі № 817/497/15

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Тріанекс»

до Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області

та Головного управління Державної казначейської служби у Рівненській області

про визнання бездіяльності протиправною та стягнення заборгованості, –

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Тріанекс» звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області та Головного управління Державної казначейської служби у Рівненській області, у якому просило: визнати протиправною бездіяльність відповідача1, що виразилась у неподанні до органу державного казначейства України висновку із зазначенням суми податку на додану вартість, яка належить до відшкодування позивачу за листопад 2013року у розмірі 272 866,00 грн.; стягнення з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби у Рівненській області на користь позивача заборгованості з податку на додану вартість у розмірі 272 866,00 грн.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 25.05.2015 р., залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 27.08.2015 р., позов задоволено, визнано протиправною бездіяльність Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області, що виразилась у неподані до органу державного казначейства України висновку із зазначенням суми податку на додану вартість, яка належить до відшкодування товариству з обмеженою відповідальністю «Тріанекс» за листопад 2013 року у розмірі 272 866,00 грн., стягнуто з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби у Рівненській області на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Тріанекс» заборгованість по податку на додану вартість у розмірі 272 866,00 грн.

Державна податкова інспекція у м. Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області подала касаційну скаргу, в якій, посилаючись на допущені судами першої та апеляційної інстанцій порушення норм матеріального права, просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Однак у зв’язку із тим, що касаційна скарга не відповідала вимогам ч. 5 ст. 213 Кодексу адміністративного судочинства України скарга була залишена без руху із встановленням строку до 01.10.2015 р. для виправлення зазначених недоліків, про що було постановлено ухвалу від 01.09.2015 р.

Відповідно, на виконання зазначеної ухвали скаржники виправили вказані недоліки, в межах встановленого строку.

При цьому, перевіривши відповідність вказаної касаційної скарги вимогам ст.ст. 213, 214 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя-доповідач приходить до висновку, що слід відмовити у відкритті касаційного провадження з наступних підстав.

Так, згідно з п. 4 ч. 2 ст. 213 Кодексу адміністративного судочинства України, у касаційній скарзі зазначаються обґрунтування вимог особи, що подає касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає порушення норм матеріального чи процесуального права.

Відповідно до положень п. 5 ч. 5 ст. 214 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

За змістом цієї норми касаційна скарга повинна містити посилання на помилкове та/або неправильне застосування норм матеріального права при вирішенні справи та/або порушення судами норм процесуального права (у разі оскарження судового рішення по суті – пояснення, яким чином такі порушення вплинули на правильність вирішення справи).

Зі змісту касаційної скарги вбачається, що вона є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

З урахуванням викладеного, суддя-доповідач приходить до висновку, що провадження по вказаній касаційній скарзі не підлягає відкриттю.

На підставі викладеного та керуючись п. 5 ч. 5 ст. 214 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В :

1. У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області відмовити.

2. Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження, разом із доданими до касаційної скарги матеріалами, направити скаржникам, а касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області залишити у суді касаційної інстанції.

3. Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя І.О. Бухтіярова