Ухвала суду № 52190707, 08.10.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 жовтня 2015 р.м.ОдесаСправа № 815/2/15

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Корой С. М.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді -Яковлева Ю.В.судді -Кравця О.О.судді -Домусчі С.Д.при секретарі -Богдановій С.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 09 червня 2015 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Ескадор» до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень,

встановила:

Позивач - ТОВ «Будівельна компанія «Ескадор» звернувся до суду з позовом до ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області (правонаступником є ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області) в якому просив (з урахуванням уточнень) визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Приморському районі м. Одеси від 10.09.2014 року №0000811505 про зменшення розміру від'ємного значення суми ПДВ у розмірі 446961,00гривень та податкове повідомлення-рішення ДПІ у Приморському районі м. Одеси від 10.09.2014 року №0000821505 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 510,00 гривень (а.с.120-126).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що контролюючий орган неправильно визначив суми грошового зобов'язання та прийняв рішення, що суперечить законодавству.

В судовому засіданні суду 1-ї інстанції представник позивача підтримав вимоги та обґрунтування адміністративного позову у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 09 червня 2015 року позов було задоволено частково. Було визнано протиправним та скасовано рішення про зменшення від'ємного значення суми ПДВ від 10.09.2014 року №0000811505.

У задоволенні решти позовних вимог було відмовлено.

В апеляційній скарзі ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області, з посиланням на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, ставиться питання щодо скасування оскаржуваної постанови та прийняття нової про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом 1-ї інстанції встановлено, що на підставі направлень на перевірку від 06.08.2014 року № 001528/1751, від 11.08.2014 року №000641/1804 виданих ДПІ у Приморському районі м. Одеси, наказів ДПІ у Приморському районі м. Одеси від 06.08.2014 року № 1820 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «БК «Ескадор» код ЄДРПОУ 33658839 (а.с.73), а також від 19.08.2014 року №1923 про продовження документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «БК «Ескадор» код ЄДРПОУ (а.с. 70) відповідно до вимог пп.78.1.8 п. 78.1. ст. 78 ПК України ДПІ у Приморському районі м. Одеси було проведено документальну позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ «БК «Ескадор» з питань з питань достовірності нарахування від'ємного значення податку на додану вартість за червень 2014 року, яке визначено у стр. 19 декларації з ПДВ в сумі 335551,0 гривень.

За результатами проведення вищезгаданої перевірки було складено акт перевірки від 22.08.2014 року № 4593/15-53-15-514/33658839, яким було встановлено порушення вимог п.п.14.1.36 п.14.1 ст.14, п.п.66.2 п.п.66.3 ст.66, п.183.15 ст.183 ПК України, п. 4.1 розд.4 Наказу Міністерства доходів і зборів України від 16.01.2014 року №26, п.п.198.3, 198.6 ст. 198, п.201.1, 201.10 ст. 201 ПК України, в результаті чого ТОВ «БК «Ескадор» неправомірно включило до складу податкового кредиту червня 2014 року суму ПДВ у розмірі 446961,0 гривень, що призвело до завищення від'ємного значення ПДВ по р.19 на суму ПДВ - 355551,0 гривень та по р. 24 на суму ПДВ - 91410,0 гривень; в порушення п.48.1, 48.3, пп.48.5.1 п.48.5 ст.48 ПК України ТОВ «БК «Ескадор» декларація з ПДВ за червень 2014 року (вх. Від 18.07.2014 року №9041196362) зі всіма додатками повинна бути підписана безпосередньо керівником платника податку; при порушенні встановленого порядку взяття на облік - перереєстрацію змін місцезнаходження передбачено відповідальність відповідно п.117.1 ст. 117 Податкового кодексу України; платником порушено п.5 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 року №1246 відповідно до п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України (а.с. 77-92).

Не погоджуючись з висновками по вищевказаному акту 11.09.2014 року позивач подав свої заперечення на адресу ДПІ у Приморському районі м. Одеси.

Листом від 17.09.2014 року №32052/10/15-53-15-05 позивача було повідомлено, що у зв'язку з порушенням встановленого терміну подання заперечення, надані ТОВ «БК «Ескадор», не підлягають розгляду (а.с.108-109).

На підставі згаданого акта перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 10.09.2014 року №0000811505, яким зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ у розмірі 446961,00гривень та податкове повідомлення-рішення від 10.09.2014 року №0000821505 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 510,00 гривень (а.с.74,76).

Не погодившись із прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся із скаргою до Головного управління Міндоходів в Одеській області, за результатами розгляду якої рішенням Головного управління Міндоходів в Одеській області від 07.11.2014 року №58/10/15-32-10-02-07 оскаржувані податкові повідомлення-рішення залишені без змін, а скаргу - без задоволення (а.с.95-100).

В подальшому позивач звернувся зі скаргою до Державною фіскальної служби України, за результатами розгляду якої рішенням про результати скарги від 10.12.2014 року №8447/6/99-99-10-01-25 оскаржувані податкові повідомлення-рішення залишені без змін, а скаргу - без задоволення (а.с.102-107).

Колегія суддів погоджується з висновком суду 1-ї інстанції щодо часткового задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Так, згідно з пунктом 138.2 статті 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Водночас пунктом 198.3 статті 198 ПК України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі договору купівлі-продажу від 05.06.2014 року №1/05.06.14 ТОВ «БК «Ескадор» придбало у постачальника ТОВ «Еліт Авто Юг» товар, істотні характеристики, номенклатура, комплектність та ціна (вартість) якого вказана у специфікації (додаток №1) (п.1.1 Договору)(а.с.57-60).

Актом перевірки встановлено, що по номенклатурі товару «INFINITI QX80 040024» не можливо ідентифікувати товар по номенклатурі.

Згідно специфікації до договору від 05.06.2014 року (а.с.61) та акту прийому - передачі товару від 17.06.2014 року (а.с.62) товар - автомобіль QX80 (7 seats)HI-tech, QAAG- білий, 2013 на суму 995000,00 гривень, в т.ч. ПДВ 165833,33 гривень.

Згідно наданих первинних документів, зокрема, рахунку - фактури від 05.06.2014 року №СФ-0000073(а.с.65), податкової накладної від 05.06.2014 року №13 (а.с.67), видаткової накладної від 17.06.2014 року №РН-0002710 (а.с.68), банківської виписки по рахунку (а.с.66) можливо ідентифікувати товар по номенклатурі.

Також колегія суддів погоджується з висновком суду 1-ї інстанції, що є хибними висновки відповідача відносно включених у перевіряємому періоді до податкового кредиту податкових накладних ТОВ «Вог Рітейл».

У червні 2014 року позивачем було здійснено господарські операції з постачальником ТОВ «Вог Рітейл» на підставі договорів: від 20.01.2014 року №С14358 на поставку нафтопродуктів (а.с.31-35), купівлі-продажу паливно-мастильних матеріалів з використанням старт-карт на АЗС від 01.12.2013 року №С14133 (а.с.36-43).

На виконання зазначених договорів позивачем надані податкові накладні, видаткові накладні, а також банківські виписки по рахункам.

Відповідно до банківських виписок ТОВ «БК «Ескадор» здійснено платіж 02.06.2014 року у сумі 14890,00 гривень з ПДВ та платіж 10.06.2014 року у сумі 10905,00 гривень з ПДВ по договору від 20.01.2014 року №С14358. Податкова накладна від 02.06.2014 року №111880 на суму 14890,00 з ПДВ (а.с.46), а також податкова накладна від 10.06.2014 року 115672 на суму 10905,00 гривень виписано з урахуванням вимог п.п.198.2 ст. 198 Податкового кодексу України, відповідно до якого датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є, зокрема, дата списання коштів з банківського рахунка на оплату товарів ТОВ «Вог Рітейл» (а.с.52).

Згідно ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу (ч.1). В адміністративний справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч.2).

З огляду на вищевказане колегія суддів вважає, що суд 1-ї інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив зазначену постанову з додержанням норм матеріального та процесуального права. Підстав для скасування або зміни оскаржуваної постанови колегія суддів не вбачає, а доводи апеляційної скарги суттєвими не являються та висновків суду 1-ї інстанції не спростовують.

Керуючись ч. 1 ст. 195, ст. 196, п.1 ч.1 ст.198, ст. 200 та п.1 ч.1 ст. 205 КАС України, колегія суддів -

ухвалила:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області (правонаступником є ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області) - залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 09 червня 2015 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Ескадор» до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області (правонаступником є ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області) про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку у відповідності до положень діючого законодавства до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:/підпис/Ю.В. ЯковлевСуддя:/підпис/О.О. КравецьСуддя:/підпис/С.Д. Домусчі