Ухвала суду № 52190699, 07.10.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 жовтня 2015 р.м.ОдесаСправа № 821/1554/15-а

Категорія: 8.2.3 Головуючий в 1 інстанції: Хом'якова В.В.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого: Градовського Ю.М.

суддів: Кравченко К.В.,

Лукянчук О.В.

при секретарі: Аврамовій О.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Одесі апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Херсоні Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 3 липня 2015р. по справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Агропродукт-Херсон» до Державної податкової інспекції у м.Херсоні Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И Л А:

У травні 2015р. товариство з обмеженою відповідальністю «Агропродукт-Херсон» (далі ТОВ «Агропродукт-Херсон») звернулось в суду із позовом до Державної податкової інспекції у м.Херсоні Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області (далі ДПІ) в якому просило визнати не чинними та скасувати податкові повідомлення рішення ДПІ у м. Херсоні від 28 квітня 2015р. за №0001252200, №0001242200 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 57262грн. та штрафними санкціями у сумі 38631грн., про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток на 51535грн. та застосування 25767,50грн. штрафних санкцій.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що на підставі наказу ДПІ у м.Херсоні Головного управління ДФС у Херсонській області від 7.04.2015р. за №293 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки» фахівцем податкового органу проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «Агропродукт-Херсон» з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині повноти декларування податку на додану вартість та податку на прибуток за 2014р. по взаємовідносинам з ТОВ «Веснянка-КВ» за листопад 2014р., ТОВ «Укрстройагропрект» за листопад, грудень 2014р. та подальшого використання, реалізації придбаних товарно-матеріальних цінностей (робіт, послуг) та відображення здійснених фінансово-господарських операцій у податковій звітності відповідно до затвердженого плану перевірки.

За результатами проведеної перевірки відповідачем був складений акт від 17.04.2015р. за №87/21-03-22-04/33590624 у висновках якого зазначено, що перевіркою встановлено порушення: п.44.1 ст.44, пп.138.1.1 п.138.1, п.138.2, 138.8, пп.138.10.3 п.138.10 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток за 2014р. на суму 51535грн., п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 ПК України в наслідок чого занижено суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету, на 34754грн. за листопад 2014р., 22508грн. за грудень 2014р..

На підставі акту перевірки 28.04.2015р. відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення за №0001242200 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток на 51535грн. та застосування 25767 грн. 50 коп. штрафних санкцій та за №0001252200 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 57262грн. та штрафними санкціями у сумі 38631грн.

Позивач зазначив, що висновки акта перевірки, на підставі яких прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення не відповідають існуючим фактичним обставинам та діючому податковому законодавству, у зв'язку з чим є протиправними. Посилаючись на зазначені обставини позивач просив позов задовольнити.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 3 липня 2015р. адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області від 28 квітня 2015р. за №0001252200, №0001242200.

Відшкодовано товариству з обмеженою відповідальністю «Агропродукт Херсон» (код ЄДРПО 33590624) з Державного бюджету витрати по сплаті судового збору в сумі 338грн. 40 коп.

В апеляційній скарзі апелянт просить постанову суду скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення норм права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, пояснення на неї, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку про залишення скарги без задоволення, постанови суду без змін, з наступних підстав.

За правилами ст.200КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що платником податку надані усі необхідні первинні документи бухгалтерського та податкового обліку, які підтверджують реальність господарських операцій та правомірність формування витрат та податкового кредиту з ПДВ.

Вирішуючи спір судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно та обєктивно дослідив обставини по справі, надані докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Так, судом першої інстанції встановлено, підтверджено матеріалами справи і не спростовано сторонами, що за результатами документальної позапланової перевірки ТОВ «Агропродукт-Херсон» по взаємовідносинам з ТОВ «Веснянка-КВ» та ТОВ «Укрстройагропроект» працівниками ДПІ 17.04.2015р. складено акт за №87/21-03-22-04/33590624. В акті перевірки вказано на порушення платником податку п.44.1 ст.44, пп.138.1.1 п. 138.1, п. 38.2, 138.8, пп. 138.10.3 п. 138.10 ст.138, пп. 139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток за 2014 рік на суму 51535грн., п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.198.1, п.198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст.198 ПК України в наслідок чого занижено суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету, на 34754грн. за листопад 2014р., 22508 грн. за грудень 2014р..

За висновками перевірки ДПІ у м. Херсоні ГУ ДФС у Херсонської області прийняло податкові повідомлення-рішення від 28 квітня 2015 року №0001242200 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток на 51535грн. та застосування 25767,50грн. штрафних санкцій, № 0001252200 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 57262грн. та штрафними санкціями у сумі 38631грн.

Підставою для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень стали висновки ДПІ про те, що при визначенні об'єкта оподаткування позивачем було завищено витрати за 2014р. на суму 286310грн. внаслідок включення до їх складу операцій отримання послуг від ТОВ «Укрстройагропроект2 з забезпечення проведення карантинного огляду та ветеринарного дослідження вантажу, видачі карантинних сертифікатів ( до витрат віднесено суму 227664грн.), та отримання товару від ТОВ «Веснянка-КВ» ( до витрат включено суму 58636,91грн. ). Податковий кредит листопада 2014р. був завищений внаслідок включення сум ПДВ за господарськими операціями придбання товарів та послуг у ТОВ «Веснянка-КВ2» (11727,39грн. ПДВ) та ТОВ «Укрстройагропроект» (23026,34грн. ПДВ) , податковий кредит грудня 2014р. завищений внаслідок включення до його складу ПДВ в сумі 2250,34грн. за операціям з ТОВ «Укрстройагропроект».

Підставою для прийняття спірних податкових повідомлень-рішення стали висновки ДПІ про те, що правочини укладені між позивачем та продавцем товару (висівки пшеничні) ТОВ «Веснянка КВ», між позивачем та продавцем послуг ТОВ «Укрстройагропроект» не мають реального характеру, а їх виконання та придбання товару оформлено суто документально без мети реального настання правових наслідків. До такого висновку податкова інспекція дійшла з огляду на те, що в товарно-транспортних накладних на перевезення придбаних у ТОВ «Веснянка КВ» висівок в якості перевізників зазначені ОСОБА_2 та ТОВ «Веста», а за результатами аналізу податкової декларації з ПДВ ТОВ «Веснянка-КВ» за листопад 2014р. та реєстру отриманих податкових накладних ТОВ «Веснянка-КВ» не декларувало жодних взаємовідносин з вказаними перевізниками за листопад 2014р., хоч було замовником транспорту. Таким чином, неможливо підтвердити той факт, що вищезазначені організації здійснювали перевезення висівок пшеничних на адресу ТОВ «Агропродукт - Херсон". Серед найманих працівників не значиться ОСОБА_2 Також в ході аналізу наданих документів контролюючим органом встановлено, що постачання висівок пшеничних у перевіряємому періоді здійснювалось не зі складів ТОВ "Веснянка-КВ", а з адреси його контрагента-постачальника ТОВ "Яр Поле", м. Скадовськ. В порушення п.11 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997р. N363, товарно-транспортні накладні оформлені неналежним чином, не вказано місцезнаходження вантажовідправника, не вказано номер посвідчення водія, не заповнені усі розділи, ТТН мають нерозбірливі записи.

Крім того, ДПІ зазначає, що видаткові та податкові накладні, оформленні на придбання товарів від ТОВ "Веснянка-КВ" не можуть розглядатись в якості належного підтвердження валових витрат та податкового кредиту, оскільки не мають статусу юридично значимих, що свідчить про відсутність фінансово-господарської діяльності платника податків.

Також перевіркою було встановлено, що ТОВ "Укрстройагропроект" у листопаді та грудні 2014р. на замовлення ТОВ "Агропродукт - Херсон" надавало послуги згідно договору про надання послуг з сертифікації вантажу №25/09-002 від 25.09.2014, а саме: забезпечення проведення карантинного огляду та ветеринарного дослідження вантажу видачу карантинних сертифікатів та ветеринарних свідоцтв, реєстрація їх у пункті державного ветеринарно-санітарного контролю і нагляду. Усього надано послуг на суму 138158грн. ( в т.ч. ПДВ 23026,34грн.), в листопаді та на суму 135050 грн. ( в т.ч. ПДВ 22508,34грн.) в грудні 2014р.

Перевіряючи правомірність прийнятих податкових повідомлень-рішень, суд першої інстанції виходив з того, що пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України визначено, що об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу. В силу п.п.14.1.56. п.14.1. ст. 14 ПК України, доходи - це загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі у виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами. Відповідно до п.п.14.1.27.п.14.1. ст. 14 ПК України, витрати - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником). Склад податкових витрат, які враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування передбачено статтями 138, 140, 141, 142, 143 ПКУ. Відповідно до пункту 138.2 статті 138 ПК Украни, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Як визначено в п.44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Згідно з абзацом 11 статті 1 ЗУ "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ч.1 ст.9 вказаного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством. З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Що стосується відображення в обліку податкового кредиту, то суд зазначає, що операції придбання товарів, які здійснював позивач в спірному періоді, є об'єктом оподаткування податком на додану вартість.

Відповідно до ст.198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій придбання або виготовлення товарів та послуг, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Пунктом 198.6 ст.198 ПК України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Судом першої під час дослідження встановлено і ці обставини знайшли своє підтвердження в суді апеляційної інстанції, що платником податку на перевірку були надані усі необхідні первинні документи, які підтверджують придбання товару (висівки пшеничні розсипні) у ТОВ "Веснянка-КВ" в листопаді 2014р., які в подальшому були передані до виробництва з грануляції цих висівок, а саме - податкові накладні, видаткові накладні виписки банку про оплату товарів, відомості бухгалтерського обліку, податкову звітність, до складання яких зауважень у відповідача не було, договір, товарно-транспортні накладні. На час здійснення правочинів з позивачем, ТОВ "Веснянка-КВ" було діючим підприємством, платником податку на додану вартість, доказів на спростування даних відомостей контролюючим органом суду не надано. Податкові накладні оформлені без порушення порядку їх заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, тому позивач мав право на включення зазначених в цих податкових накладних сум податку на додану вартість до податкового кредиту.

Що стосується посилань ДПІ на відсутність у ТОВ "Веснянка КВ" можливості доставити товар за відсутності декларування своїх взаємовідносин з перевізниками, недоліки в оформленні ТТН, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що вони є необґрунтованими, оскільки даний факт ніяким чином не впливає на формування позивачем податкового кредиту. Податковим законодавством визначено, що головними умовами для віднесення сплаченого при придбанні товару ПДВ до складу податкового кредиту є використання придбаних товарів (робіт, послуг) у власній господарській діяльності платника податків у межах оподатковуваних операцій та належне документування сплаченого ПДВ.

В суді апеляційної інстанції представником ДПІ вищевказані доводи не підтверджені документально, а також не представлено відповідної звітності ТОВ "Веснянка КВ" за листопад 2014р., на яку є посилання в акті перевірки. Відповідачем також не був представлений будь-який акт перевірки даного підприємства або перевізників.

Виходячи з наведеного, судова колегія вважає, оскільки позивач не був замовником відповідних транспортних послуг, то відносини його контрагента з іншими особами, їх стан дотримання податкового законодавства ніяким чином не впливає на бухгалтерський або податковий облік самого позивача, та не впливає на реальність господарських операцій і не є підставою для позбавлення позивача права на формування податкового кредиту.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі умов договору ТОВ "Агропродукт - Херсон" отримало послуги з оформлення сертифікатів від ТОВ Укрстройагропроект. Факт отримання послуг підтверджується відповідними первинними документами бухгалтерського та податкового обліку, які були надані до перевірки. Зауважень до документів у ДПІ не було.

Судом апеляційної інстанції були дослідженні усі доводи ДПІ, щодо спірних правовідносин, та відповідачем не було надано жодного доказу про те, що контрагенти позивача ведуть податковий облік із порушенням вимог податкового законодавства або ухиляються від проведення перевірок, чи не мали статусу платника ПДВ.

Виходячи з наведеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного та обгрнутованого висновку про те, що позивачем правомірно сформований податковий кредит та валові витрати по господарським операціям з ТОВ "Укрстройагропроект", ТОВ "Веснянка КВ", а спірні податкові повідомлення-рішення прийнятті безпідставно та підлягають скасуванню.

В доводах апеляційної скарги апелянт посилається на неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. На думку судової колегії, викладені у скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи по суті.

За таких обставин, судова колегія вважає, що постанова суду ухвалена з додержанням норм процесуального та матеріального права, а тому не вбачає підстав для її скасування.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.198, 200, 206 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Херсоні Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області - залишити без задоволення.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 3 липня 2015р. - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: Ю.М. Градовський

Судді: К.В. Кравченко

О.В. Лук`янчук