Ухвала суду № 52190595, 28.09.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2015 року Справа № 876/14313/13

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіПліша М.А.,

суддів Большакової О.О., Ільчишин Н.В.,

за участю секретаря судового засіданняКудєрової О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Західтрансбуд» на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2013 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Західтрансбуд» до Стрийської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В :

товариство з обмеженою відповідальністю «Західтрансбуд» звернулось в суд першої інстанції з адміністративним позовом до Стрийської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача № НОМЕР_1 від 11 липня 2013 року на суму 57 299,00 грн. повністю.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2013 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції товариство з обмеженою відповідальністю «Західтрансбуд» оскаржило його в апеляційному порядку, вважає, що судом неповно зясовано обставини, що мають значення для справи, а також не доведено обставини, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважав встановленими.

В апеляційній скарзі зазначає, що суд вважав, що зі змісту умов договору № 20/04 купівлі-продажу від 20.04.2011 року не можливо встановити, про які істотні умови купівлі-продажу сторони дійшли згоди, а саме: якою була вартість, кількість та асортимент товарів, що належало поставити, виробник не вказаний, в який спосіб, ким та за чий рахунок повинні бути поставлені товари, місце поставки, не зазначено, яким чином відбулось формування ціни на товари тощо.

На підтвердження своєї позиції щодо правомірності формування податкового кредиту ТзОВ «Західтрансбуд» було подано суду укладений з ТзОВ «БК АТР Груп договір № 20/04 купівлі-продажу від 20.04.2011 року, згідно якого позивач зобовязується на умовах та в порядку, визначених в договорі, замовити та оплатити, а продавець (ТзОВ «БК АТР Груп») - передати у власність покупцю труби поліетиленові, в кількості згідно видаткової накладної, яка є невідємною частиною договору. Загальна вартість договору становить 500000,00 грн. Строк дії договору вичерпується повним виконанням зобовязань сторонами.

ОСОБА_1 п. 1.1. вказаного договору продавець (ТзОВ «БК АТР Груп») зобовязується передати у власність покупцю (ТзОВ «Західтрансбуд») труби поліетиленові, в кількості згідно видаткової накладної, яка є невідємною частиною договору, а покупець зобовязаний прийняти і оплатити його. Відповідно до видаткової накладної № 20/04-02 від 20 квітня 2011 року Товаром є труба ПЕ 100 Д-125 мм 8БК 13,6 в кількості 275 шт. загальною довжиною 3300 м. Також згідно п. 2.1. цього ж договору вартість товару вказана в рахунку-фактура, яка є невідємною частиною договору. В рахунку-фактурі № Т-000128 від 20 квітня 2011 року вказано найменування та вартість товару, що складає 396297, 00 грн., у тому числі ПДВ - 66 049,50 грн.

Законом закріплено презумпцію правомірності правочину: правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст. 204 ЦК України). З наведеного випливає, що правочин (договір) є правомірним, а отже й дійсним. Неправомірність (недійсність) правочину повинна бути прямо передбачена законом або встановлена рішенням суду, що набрало законної сили.

Суд зазначає, що оскільки місцезнаходження ТзОВ «БК АТР Груп» є м. Київ, ТзОВ «Західтрансбуд» - м. Львів, а предметом поставки є труби ПЕ в кількості 3300 м.п у відрізках довжиною 2,75 м, то ТзОВ «Західтрансбуд» потрібно було представити докази транспортування постачальником ТМЦ. ОСОБА_1 п. 3.2. договору купівлі-продажу № 20/04 від 20.04.2011 року товар передається на склад покупця. Так як товар був доставлений на склад то відповідно додаткових договорів щодо транспортування товару не укладалось, оскільки обовязок продавця вважався виконаним в момент передачі товару на складі покупця.

Крім того, суд вважав, що договір на проведення робіт для ПАТ «Моршинський завод мінеральних вод «Оскар» по прокладанню водогону Довге-Моршин № 6-02/11 від 05.04.2011 року не може бути безумовною ознакою реальності операції, оскільки як вбачається з специфікації до договору, предметом робіт було укладання сталевих труб діаметром 219 мм, а предметом поставки - поліетиленові труби діаметром 125 мм.

Для реальності операції з ТзОВ «БК АТР Груп» ТзОВ «Західтрансбуд» було представлено договір № 6-02/11 від 05.04.2011 року на проведення робіт для ПАТ «Моршинський завод мінеральних вод «Оскар» по прокладанню водогону Довге-Моршин. Однак, суд не звернув увагу на те, що укладання сталевих труб діаметром 219 мм не єдиний вид роботи по договору. В таблиці тарифів на будівельні роботи в п. 8 видом роботи є укладання трубопроводів із поліетиленових труб в кількості 3300 м.п., що є предметом поставки і, водночас, ознакою реальності операції з ТзОВ «БК АТР Груп». Що стосується укладання сталевих труб діаметром 219 мм, то відповідно до специфікації це влаштування сталевого футляра (кожуха) в кількості 48 м.п., що є лише частиною в процесі прокладання водогону Довге-Моршин, а основний трубопровід укладався з поліетиленових труб Д-125 ММ, що додатково підтверджено актами виконаних робіт.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Таким чином визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Товар, отриманий від ТОВ «БК АТР Груп» був використаний в господарській діяльності ТзОВ «Західтрансбуд», що підтверджено договором на проведення робіт № 6-02/11 від 05.04.2011 р. на обєкті: «Прокладання водогону Довге-Моршин» та актами виконаних робіт за травень, червень і вересень 2011 року. Тим самим отримання товару та подальше використання його при будівництві водогону свідчить про зміну структури активів та зобовязань та реальні зміни майнового стану ТзОВ «Західтрансбуд».

Судом не повністю враховані висновки акта ДПІ у Печерському районі м. Києва від 17.05.2013 р. № 1707/22.8/37241554 «Про неможливість проведення зустрічної перевірки ТзОВ «БК АТР Груп» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.08.2010 р. по 31.03.2013 р. ОСОБА_1 п. 2.3.1. вказаного акта період який перевірявся ТзОВ «БК АТР Груп» було платником податку на прибуток та податку на додану вартість. Також згідно п. 2.3.2 цього ж акта у період за який проводилась перевірка, відповідно до Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 27.08.2010 р. № 100299432, виданого ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС, індивідуальний податковий номер - 372415526557. ТзОВ «БК АТР Груп» було зареєстроване платником ПДВ з 27.08.2010 р. свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість анульоване 20.12.12 у звязку з ліквідацією банкрута. Відповідно до п. 2.5. акта від 17.05.2013 № 1707/22.8/37241554 серед узагальненого переліку документів, які були використані при проведенні перевірки по податкових зобовязань по податку на додану вартість були наявні: декларація з ПДВ, додатки 5 до Декларації «Розшифровки податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів». По податковому кредиту по податку на додану вартість були наявні: декларація з ПДВ, додатки 5 до Декларації «Розшифровки податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів». Та по висновку щодо повноти декларування та своєчасності сплати податку на додану вартість були наявні: декларація з ПДВ, додатки 5 до Декларації «Розшифровки податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів». У п. 3 згаданого акта результати перевірки ТзОВ «БК АТР Груп» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.08.2010 р. по 31.03.2013 р. при проведенні аналізу податкової звітності ТзОВ «БК АТР Груп» станом на момент проведення перевірки встановлено наступне: за жовтень 2010 звітна декларація від 16.11.2010 року № 542602, податкових зобовязань - 0 грн., податкового кредиту - 0 грн.; за лютий 2011 звітна декларація від 24.03.2011 року № 122464, податкових зобовязань 583 268, 00 грн., податкового кредиту - 576 268, 00 грн.; за квітень 2011 року звітна декларація від 20.05.2011 року від 25.05.2011 № 258942, податкових зобовязань - 1 613 272, 00 грн., податкового кредиту 1 593 752, 00 грн.; за квітень 2011 уточнюючий розрахунок від 09.09.2011 року 3 915 732, 00 грн., податкового кредиту-3 870 12, 00 грн.; за вересень 2011 року звітна декларація від 31.10.2011 року № НОМЕР_2, податкових зобовязань - 50 000, 00 грн., податкового кредиту - 50 000, 00 грн.; за вересень 2011 року уточнюючий рахунок від 15.11.2011 року 2 395 182, 00 грн., податкового кредиту - 2395182, 00 грн.

На основі акту від 17.05.2013 р. № 1707/22.8/37241554 ДПІ у Печерському районі м. Києва від 17.0.2013 р. № 1707/22.8/37241554 «Про неможливість проведення зустрічної перевірки ТзОВ «БК АТР Груп» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.08.10 р. по 31.03.13 р. можна зазначити, що ТОВ «БК АТР Груп» на момент здійснення операцій з ТзОВ «Західтрансбуд» в період за квітень 2011 року, ТзОВ «БК АТР Груп» було належним платником податку на додану вартість та діючою юридичною особою.

ОСОБА_1 з ЄДР ТОВ «БК АТР Груп» припинено в звязку із визнанням її банкрутом 20.05.2013 року, до 20.05.2013 року установчі документи товариства не було визнано недійсними, на момент вчинення господарських правовідносин, товариство було належним платником ПДВ, що підтверджується витягом з сайту ДПС, де зазначено, анулювання свідоцтва платника ПДВ ТОВ «БК АТР Груп» відбулось за ініціативою податкової 20.02.2012 року в звязку із ліквідацією банкрута.

Якщо на час здійснення господарських операцій, за якими податкова інспекція не визнає обґрунтованим віднесення позивачем до податкового кредиту сум ПДВ, постачальники були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а також мали свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ, покупець не може відповідати ані за несплату податків продавцями, ані за можливу недостовірність відомостей про них, наведених у зазначеному реєстрі.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Виходячи із змісту ст. 198 ПК України невіднесення до податкового кредиту суми податку можливе лише у випадку непідтвердження податковими накладними або оформленням з порушенням порядку оформлення податкових накладних, що визнає і суд, але неправомірно робить висновок всупереч податковому законодавству: «Водночас, наявність податкової накладної без фактичного здійснення господарської операції (оприбуткування товару, його оплата, використання в господарській діяльності тощо) не може бути підставою для включення визначених у такій накладній сум податку на додану вартість до податкового кредиту відповідного місяця).

Факт оприбуткування товару, його оплата підтверджена матеріалами справи і долученими до неї доказами: договором купівлі-продажу № 20/04 від 20.04.2011 р., видатковою накладною № 20/04-02 від 20.04.2011 року на загальну суму 396 297,00 грн., в т.ч. ПДВ - 66 049,50 грн., податковою накладною № 166 від 20.04.2011 року, рахунком- фактурою від 20.04.2011 р. № Т-000128, платіжними дорученнями № 184 від 20.04.2011 р. на суму 270 000,00 грн., № 220 від 13.05.2011 р. на суму 126 297,00 грн., банківськими виписками, випискою з книги обліку довіреностей тощо.

На підставі вище викладеного просить скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 21.10.2013 року та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги.

До початку розгляду справи судом апеляційної інстанції сторонами подано клопотання про закриття провадження у справі у звязку з досягненням податкового компромісу.

Заслухавши суддю доповідача, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та клопотання, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а клопотання слід задовольнити з наступних міркувань.

Судом першої інстанції встановлено, що ДПІ у Стрийському районі Львівської області проведено виїзну позапланову документальну перевірку ТзОВ «Західтрансбуд» з питань достовірності декларування податку на додану вартість та по взаємовідносинах з ТзОВ «БК АТР Груп» за квітень 2011 року, за наслідками якої оформлено акт № 945/22-10/32703665 від 27.06.2013 року. Перевірку проведено на основі документів, наданих ТзОВ «Західтрансбуд», та використано акт ДПІ у Печерському районі м. Києва від 17.05.2013 року № 1707/22.8/35691490 «Про результати позапланової невиїзної перевірки ТзОВ «БК АТР Груп» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.07.2010 року по 31.03.2013 року».

Проведеною перевіркою встановлено порушення позивачем п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК України, внаслідок чого ТзОВ «Західтрансбуд» занижено податок на додану вартість на загальну суму 57298,00 грн., в т.ч. за квітень 2011 року на суму 57298,00 грн. за рахунок безпідставного віднесення до складу податкового кредиту сум ПДВ по документах, виписаних ТзОВ "БК АТР Груп" по операціях, що фактично не здійснювалися в межах господарської діяльності підприємства. На підставі акта перевірки позивачу 11.07.2013 року винесено податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1, яким збільшено суму грошового зобовязання за платежем податком на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 57298,00 грн. Підставою для прийняття такого повідомлення-рішення став висновок відповідача про безтоварність та нереальність укладених позивачем договорів з ТзОВ «БК АТР Груп».

На підтвердження своєї позиції щодо правомірності формування податкового кредиту, позивачем надано укладений з ТзОВ "БК АТР Груп" договір № 20/04 купівлі-продажу від 20.04.2011 року, згідно якого покупець (ТзОВ «Західтрансбуд») зобовязується на умовах та в порядку, визначених в договорі, замовити та оплатити, а продавець (ТзОВ «БК АТР Груп») - передати у власність покупцю труби поліетиленові, в кількості згідно видаткової накладної, яка є невідємною частиною договору. Загальна вартість договору становить 50000,00 грн. Строк дії договору вичерпується повним виконанням зобовязань сторонами.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції правильно врахував висновки акта ДПІ у Печерському районі м. Києва від 17.05.2013 року № 1707/22.8/35691490 «Про неможливість проведення зустрічної перевірки ТзОВ «БК АТР Груп» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.08.2010 року по 31.03.2013 року», згідно якого керівником ТзОВ «БК АТР Груп», ЄДРПОУ 37241554, є ОСОБА_2, призначений згідно протоколу загальних зборів учасників товариства 18.02.2011 року засновником ОСОБА_3 Водночас, ОСОБА_3 20.01.2011 року був затриманий за підозрою у вчиненні злочину, поміщений в Лук'янівське СІЗО м. Києва, засуджений за ч. 2 ст. 185 КК України та відбуває покарання у Комсомольському виправному центрі № 136, а отже ОСОБА_3 фактично не міг призначити ОСОБА_2 на посаду директора ТзОВ «БК АТР Груп», а тому, останній підписував від імені товариства бухгалтерські та інші документи без відповідних на це повноважень. Крім того, в акті ДПІ у Печерському районі м. Києва від 17.05.2013 року № 1707/22.8/35691490 описаний протокол допиту свідка ОСОБА_2 від 26.07.2012 року, згідно якого останній підтвердив, що жодних первинних бухгалтерських документів від імені ТзОВ «БК АТР Груп» не підписував. Крім того, ТзОВ «БК АТР Груп» немає основних фондів та виробничих потужностей, трудових ресурсів, транспортних засобів, що вказує на неможливість фактичного здійснення господарської діяльності в частині купівлі-продажу, зберігання та відвантаження ТМЦ.

З урахуванням викладеного суд першої інстанції підставно вважав, що поданих ТзОВ «Західтрансбуд» первинних бухгалтерських документів не достатньо для висновку про реальність господарських операцій з поставки труб ПЕ від ТзОВ «БК АТР Груп», що, в свою чергу, з урахуванням положень Податкового кодексу України, унеможливлює формування позивачем податкового кредиту за рахунок ПДВ, сплаченого в ціні таких товарів. Наявність деяких первинних бухгалтерських документів без фактичного здійснення господарської операції (отримання та оприбуткування товару, його використання у власній господарській діяльності тощо) не може бути підставою для включення визначених у таких документах сум податку на додану вартість до податкового кредиту відповідного місяця.

Тому правильним є твердження суду першої інстанції та податкового органу про порушення ТзОВ «Західтрансбуд» п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК України, внаслідок чого останнім занижено податок на додану вартість на загальну суму 57298,00 грн., в т.ч. за квітень 2011 року на суму 57298,00 грн. за рахунок безпідставного віднесення до складу податкового кредиту сум ПДВ по документах, виписаних ТзОВ «БК АТР Груп» по операціях, що фактично не здійснювалися в межах господарської діяльності підприємства.

Як вбачається з поданих сторонами документів між ТзОВ «Західтрансбуд» та Стрийською об'єднаною державною податковою інспекцією досягнуто податковий компроміс і сторони просять закрити провадження у справі.

Оскільки сторонами виконано умови податкового компромісу, заявлене клопотання про закриття провадження у справі підлягає задоволенню, бо не порушує прав та інтересів сторін, та відповідає вимогам закону.

Керуючись ст. 157, ч. 3 ст. 160, ч. 4 ст. 196, ст.. 194, п. 4 ч. 1 ст. 198,ст. 203, ст.205, ст.206, ст. 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Західтрансбуд» задовольнити частково, клопотання товариства з обмеженою відповідальністю «Західтрансбуд» та Стрийської об'єднаної державної податкової інспекції про затвердження податкового компромісу задовольнити, постанову Львівського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2013 року по справі № 813/6081/13-а визнати нечинною, а провадження у справі - закрити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя М.А. Пліш

Судді О.О. Большакова

ОСОБА_4

Повний текст ухвали виготовлений 02.10.2015 року