УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 жовтня 2015 року Справа № 876/2314/15
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді - Мікули О.І.,
суддів - Курильця А.Р., Кушнерика М.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м.Львові апеляційну скаргу Комунального підприємства "Фірма "Тернопільбудінвестзамовник" Тернопільської міської ради на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2015 року у справі за позовом Комунального підприємства "Фірма "Тернопільбудінвестзамовник" Тернопільської міської ради до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
в с т а н о в и в :
Позивач - КП "Тернопільбудінвестзамовник" звернулось в суд з позовом до відповідача -Тернопільської ОДПІ, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 07 серпня 2014 року №0020051503, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 8074,89 грн.
Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2015 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, позивач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з помилковим застосуванням норм матеріального права та підлягає скасуванню, покликаючись на те, що судом першої інстанції не надано належної правової оцінки тому факту, що під час проведення камеральної перевірки податковим органом не було враховано всіх обставин, чим порушено норми чинного законодавства України, а тому спірне податкове повідомлення-рішення є незаконним, таким, що не відповідає чинному законодавству України та порушує права і законні інтереси КП «Фірма «Тернопільбудінвестзамовник» ТМР. Покликається на рішення Тернопільської міської ради від 16 серпня 2013 року №6/36/20, яким звільнено КП «Фірма «Тернопільбудінвестзамовник» ТМР на 100% від сплати земельного податку з 01 вересня 2013 року по 31 грудня 2013 року за земельну ділянку площею 57575 кв. метрів, що знаходиться за адресою: вул. Текстильна, м.Тернопіль, яке не враховано відповідачем під час перевірки, що підтверджується даними, зазначеними в акті перевірки, зокрема, в колонці «Самостійно визначене платником грошове зобов'язання плати за землю», а також неправильно зазначені суми платежів, які були проведені підприємством згідно з платіжними дорученнями за період з 22 серпня 2013 року по 27 березня 2014 року. Таким чином, неврахування первинних бухгалтерських документів товариства, призвело до неправомірного висновку, зробленого Тернопільською ОДШ в акті перевірки від № 5398/15-03/14055223, на підставі якого було винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення. Просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою позов задовольнити.
Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не прибули, про дату, час і місце апеляційного розгляду повідомлені належним чином, тому з врахуванням вищенаведеного суд відповідно до положень ч.1 ст.197 КАС України вважає можливим проведення розгляду справи в їхній відсутності в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами та на основі наявних у ній доказів.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, суд дійшов висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що КП «Фірма «Тернопільбудінвестзамовник» ТМР перебувало на податковому обліку в Тернопільській ОДПІ як платник плати за землю.
11 липня 2013 року КП «Фірма «Тернопільбудінвестзамовник» ТМР направило на адресу Тернопільської ОДПІ податкову декларацію № 9041128121 з плати за землю з зазначенням відомостей про наявні земельні ділянки, зокрема, і земельну ділянку площею 57575 кв. метрів.
Рішенням від 16 серпня 2013 року №6/36/20 Тернопільська міська рада рішенням звільнила КП «Фірма «Тернопільбудінвестзамовник» ТМР на 100% від сплати земельного податку з 01 вересня 2013 року по 31 грудня 2013 року за земельну ділянку площею 57575 кв. метрів, що знаходиться за адресою: вул. Текстильна, м.Тернопіль.
21 жовтня 2013 року КП «Фірма «Тернопільбудінвестзамовник» ТМР подало уточнюючу податкову декларацію з плати за землю з урахуванням уточнень з 01 вересня 2013 року, в якій відкориговано суми земельного податку, які підлягали до сплати.
29 липня 2014 року Тернопільська ОДПІ проведела камеральну перевірку своєчасності сплати КП "Фірма "Тернопільбудінвестзамовник" узгодженого податкого зобов'язання з плати за землю, якою встановлено порушення термінів сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з плати за землю протягом строків, визначених п.287.3 ст.287 ПК України. Спірним є плата за земельну ділянку за адресою: вул. Текстильна, м.Тернопіль, площею 57575 кв. метрів, зокрема, відповідно до поданої звітної податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) на 2013 року позивач задекларовав річне податкове зобов'язання земельного податку з юридичних осіб на 2013 рік в сумі 54120,06 грн., з них: за червень - 13530 грн., липень - 6765,06 грн., серпень - 6765,06 грн.; нарахування у КОР платника податку здійснено з терміном сплати: за червень - 30 липня 2013 року, за липень - 30 серпня 2013 року, серпень - 30 вересня 2013 року, разом з тим, у встановленні терміни задекларовані платником суми грошового зобов'язання не були сплачені, як і не були сплачені у встановлені терміни грошові зобов'язання за інші земельні ділянки.
За результатами перевірки складено Акт № 5398/15-03/14055223 від 29 липня 2014 року.
07 серпня 2014 року на підставі вказаного акта Тернопільська ОДПІ прийняла податкове повідомлення - рішення № 0020051503, яким до позивача застосовано штрафну санкцію за несвоєчасну сплату грошового зобов'язання з земельного податку з юридичних осіб у сумі 8074,89 грн.
Позивач скоритався правом досудового врегулювання данного податкового спору, проте за результатами адміністративного оскарження вказане податкове повідомлення-рішення залишене без змін.
Відмовляючи в позові, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач правомірно, відповідно до норми чинного законодавства прийняв податкове повідомлення - рішення від 07 серпня 2014 року №0020051503, оскільки самостійно задеклароване позивачем податкове зобов'язання земельного податку з юридичних осіб відноситься до періоду - червень - серпень 2013 року, а позивача звільнено від сплати земельного податку лише з 01 вересня 2013 року.
Такий висновок суду першої інстанції, на думку колегії суддів, відповідає нормам матеріального права та фактичним обставинам справи і є правильним, виходячи з наступного.
Відповідно до пп.14.1.147 п.14.1 ст.14 ПК України плата за землю - загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Згідно пп.14.1.72 п.14.1 ст.14 ПК України земельний податок - обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (далі - податок для цілей розділу XIII цього Кодексу).
Базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю відповідно до ст. 285 ПК України є календарний рік.
Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв'язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).
Відповідно до п.286.2 ст.186 ПК України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст.46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.
Податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується згідно зп.287.3 ст.287 ПК України рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
Згідно з п.54.1 ст.54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Відповідно до п.56.11 ст.56 ПК України не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.
Платник податків відповідно до п.57.1 ст.57 ПК України зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Виконанням податкового обов'язку визнається згідно з п.38.1 ст.38 ПК України сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
П.126.1 ст.126 ПК України передбачає, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач задекларував річне податкове зобов'язання з земельного податку з юридичних осіб на 2013 рік за земельну ділянку, передану рішенням Тернопільської міської ради від 22 березня 2013 року №6/30/1 за адресою:вул. Текстильна, м.Тернопіль, площею 57575 кв. метрів, у сумі 54120,06 грн., з них за червень 13530 грн., липень 6765,06 грн., серпень 6765,06 грн.
Згідно з поданою уточнюючою декларацією від 21 жовтня 2013 року позивач відкоригував суми земельного податку, які підлягали до сплати, з врахуванням рішення Тернопільської міської ради від 16 серпня 2013 року №6/36/20, яким КП «Фірма «Тернопільбудінвестзамовник» ТМР звільнено на 100% від сплати земельного податку з 01 вересня 2013 року по 31 грудня 2013 року за земельну ділянку площею 57575 кв. метрів, що знаходиться за адресою: вул. Текстильна, м.Тернопіль.
З матеріалів перевірки вбачається, що позивачем плата за землю за наявні земельні ділянки здійснювалася з порушенням термінів сплати понад 30 днів на суму 40374,45 грн. (а.с.84-87), і в силу вимог п.126.1 ст.126 ПК України застосовано штраф у сумі 8074,89 грн. Доказів вчасної сплати на спростування виявлених податкових органом порушень суду позивач не представив.
Колегія суддів не приймає до уваги покликання апелянта на подану ним уточнюючу податкову декларацію від 29 січня 2015 року щодо сплати земельного податку за спірну земельну ділянку, де такий не відображено, оскільки рішення Тернопільської міської ради від 22 березня 2013 року №6/30/1 про передачу спірної земельної ділянки площею 57575 кв. метрів, що знаходиться за адресою: вул. Текстильна, м.Тернопіль, скасоване Львівським апеляційним господарським судом 05 листопада 2014 року (постанова у справі №921/556/14-г/17), у зв'язку з чим позивач вважає, що відсутні підстави для його сплати, вважає їх безпідставними, оскільки такий спірною земельною ділянкою користувався, був звільнений від сплати земельного податку лише з 01 вересня 2013 року по 31 грудня 2013 року, що враховано податковим органом.
Відповідно до ст.67 Конституції України позивач у справі зобов'язаний сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) в порядку і розмірах, встановлених законом.
Аналізуючи вищенаведені законодавчі приписи та фактичні обставини справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про правомірність винесення оскаржуваного повідомлення, а тому позовні вимоги є безпідставними та не підлягають до задоволення.
Доводи апеляційної скарги є безпідставними та не спростовують висновків суду першої інстанції.
З врахуванням вищенаведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про безпідставність позовних вимог, правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відповідно до ч.1 ст.200 КАС України апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,-
у х в а л и в :
Апеляційну скаргу Комунального підприємства "Фірма "Тернопільбудінвестзамовник" Тернопільської міської ради залишити без задоволення, а постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2015 року у справі № 819/2637/14-а - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, що беруть участь у справі, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий О.І. Мікула
Судді А.Р. Курилець
М.П. Кушнерик
Судове рішення № 52190583, Львівський апеляційний адміністративний суд було прийнято 07.10.2015. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 819/2637/14-а. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: