Постанова № 52189984, 06.10.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

06 жовтня 2015 рокусправа № 804/20574/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Прокопчук Т.С.

суддів: Божко Л.А. Лукманової О.М.

за участю секретаря судового засідання: Сонник А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Алант - Сервіс»

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2015 року по справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Алант - Сервіс» до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Алант - Сервіс» (далі - ТОВ «Алант - Сервіс») звернулося до суду з позовом до відповідача Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення №0002062203 від 01.12.2014 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем в розмірі 131200 грн., штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 65600 грн.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.02.2015 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, ТОВ «Алант - Сервіс» подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить постанову скасувати та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити.

В судове засідання апеляційного суду сторони не з'явилися, про день розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку з чим фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно ст.41 КАС України не здійснювалося.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, а також правильність застосування судом норм матеріального права та правової оцінки обставин у справі, суд приходить до висновку що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Судом першої інстанції встановлено, що в період з 30.10.2014 року по 05.11.2014 року ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Алант-Сервіс» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Прод - Ресурс» та ТОВ «Номекс - Про» за липень 2014 року, за результатами якої складено акт № 1430/22-03/33770121 від 12.11.2014 року.

Відповідно до викладених в акті перевірки висновків відповідачем встановлено порушення позивачем абз. «б» п.185.1 ст.185, абз. «а» п.198.1,п.198.3,п.198.6 ст.198 ПК України - заниження податку на додану вартість по декларації за липень 2014 року на суму 131 200 грн. внаслідок нереальності здійснення господарських операцій з контрагентами ТОВ «Прод - Ресурс» та ТОВ «Номекс - Про» за липень 2014 року.

Висновки податкового органу про недійсність даних у податковій звітності позивача ґрунтуються на отриманих від інших податкових органів актах перевірки контрагентів позивача щодо нереальності господарських операцій.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення №0002062203 від 01.12.2014 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем в розмірі 131 200 грн., штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 65600 грн.

Позивач оскаржив зазначене податкове повідомлення - рішення в судовому порядку.

Згідно пп.14.1.181 п.14.1 ст.14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до приписів п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2. ст. 198 ПК України передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів (послуг), на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (п. 201.6, 201.10 ст. 201 ПК України).

Згідно вищевказаних норм, ПК України встановлено вичерпний перелік документів (податкова накладна, митна декларація, товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ), на підставі яких у платника податків виникає право на включення відповідних сум до податкового кредиту.

Пунктами 201.8. та 201.9. ст. 201 ПК України встановлено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому ст. 183 цього Кодексу. Не дає права на віднесення сум податку до податкового кредиту податкова накладна, виписана платником, звільненим від сплати податку за рішенням суду, після набрання чинності таким рішенням суду.

Таким чином, витрати для цілей визначення податкового кредиту мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Із матеріалів справи вбачається,що згідно статуту ТОВ «Алант-Сервіс» одними із видів економічної діяльності позивача є вантажний автомобільний транспорт(основний), а також надання в оренду і експлуатація власного чи орендованого нерухомого майна; згідно штатного розкладу у позивача працює штат водії автотранспортних засобів у кількості 36 осіб з 25.05.2014 року, 35 осіб з 17.07.2014 року.

Матеріалами справи підтверджено, що ТОВ «Алант-Сервіс» з контрагентами укладено наступні договори: з ТОВ «Прод - Ресурс» договори піднайму (суборенди) транспортних засобів від 01.07.2014 року №9910 (АВ), №9594 (ПР), №9461 (ПР), №9167 (ПР), №8734 (АВ), №8547 (АВ), №8122 (ПР), №8118 (ПР), №7458 (АВ), №7160 (АВ), №6980 (АВ), №6821 (ПР), №6485 (ПР), №6400 (ПР), №5739 (АВ), №3857 (ПР), №3895 (ПР), №3158 (ПР), №2836 (АВ), № 0885 (АВ), №0728 (АВ), №0561 (АВ), №0195 (ПР);

з ТОВ «Номекс - Про» договори піднайму (суборенди) транспортних засобів від 01.07.2014 року №9941 (АВ), №1885 (АВ), №3868 (ПР), №5760 (АВ), № 5761 (АВ), № 7089 (АВ), №9462 (ПР), №9878 (ПР), №8794 (АВ), №7553 (АВ), №5819 (АВ), №3858 (ПР), №3071 (ПР), №2747 (ПР), №3072 (ПР), №3048 (АВ), №2861 (АВ), №2745 (ПР), №2731 (ПР), №2167 (ПР).

Виконання вищевказаних договорів підтверджується первинними бухгалтерськими документами, оформленими згідно вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996-XIV(далі - Закон № 996-XIV), а саме: податковими накладними, актами приймання - передачі автомобілів та причепів, актами здачі - прийняття робіт(надання послуг), актами здачі - прийняття транспортних засобів після закінчення терміну дії договорів, здійснення оплати тощо.

Матеріалами справи підтверджено, і зазначені обстави сторонами не заперечується, що орендовані транспортні засоби з січня 2014 року тимчасово перебували на обліку у позивача на підставі тимчасових реєстраційних талонів, зазначені транспортні засоби використані у власній виробничій діяльності для перевезення вантажів на адресу інших контрагентів, що підтверджено товаро - транспортними накладними, відомостями про вантаж.

Викладене свідчить, що позивачем правомірно віднесено суму податку на додану вартість до складу податкового кредиту за липень 2014 року на суму 131 200 грн., оскільки чинне податкове законодавство України не ставить в залежність право сторони в договорі на податковий кредит від проведення перевірок податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету.

Оскільки відповідачем не надані належні докази нереальності укладених позивачем з контрагентами правочинів, також не існує судових рішень, якими контрагенти позивача визнані фіктивними, а їх установчі документи - недійсними, на час дії угод ТОВ «Прод - Ресурс», ТОВ «Номекс - Про» були зареєстровані в установленому порядку як платники податку на додану вартість, мали право виписувати та надавати податкові накладні, не були виключені із Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, це свідчить про те,що відповідачем висновок про нереальність правочинів позивача з зазначеними контрагентами зроблений на припущеннях.

Приймаючи до уваги викладене, враховуючи те що відповідачем не доведено правомірність своїх дій та їх відповідність нормам діючого законодавства України, суд апеляційної інстанції вважає, що прийняте ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська податкове повідомлення - рішення №0002062203 від 01.12.2014 року є протиправним та підлягає скасуванню.

Оскільки судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, постанова прийнята з порушенням норм матеріального права, це є підставою для скасування судового рішення та прийняття нової постанови про задоволення позовних вимог.

Керуючись п.3 ч.1 ст.198, ст. ст. 202, 205, 207 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Алант - Сервіс» - задовольнити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2015 року скасувати та прийняти нову постанову.

Визнати протиправним та скасувати прийняте Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області податкове повідомлення - рішення №0002062203 від 01.12.2014 року.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.

Головуючий: Т.С. Прокопчук

Суддя: Л.А. Божко

Суддя: О.М. Лукманова