Ухвала суду № 52189904, 22.09.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

22 вересня 2015 року

справа № 808/926/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Добродняк І.Ю

суддів: Бишевської Н.А. Семененка Я.В.

за участю секретаря судового засідання: Комар Н.В.

за участю представників:

позивача : - не з’явився

відповідача: - не з’явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську

апеляційну скаргу об’єднання співвласників багатоквартирного будинку «Сусіди-2010»

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 02 квітня 2015 року

у справі № 808/926/15

за позовом об’єднання співвласників багатоквартирного будинку «Сусіди-2010»

до Приморської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області

про визнання протиправним та скасування податкової вимоги,-

ВСТАНОВИВ:

Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку «Сусіди-2010» звернулось до суду з позовом до Приморської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області, в якому просило визнати протиправною, недійсною та скасувати податкову вимогу від 28.01.2015 №5-25, прийняту відповідачем відносно позивача, про те, що станом на 27.01.2015 сума податкового боргу платника податків, за узгодженим грошовим зобов’язанням становить 3668,50грн. у тому числі 1221,70грн. штрафні (фінансові) санкції.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що означена податкова вимога прийнята відповідачем передчасно з огляду на судове оскарження в Дніпропетровському апеляційному адміністративному суді (справа №808/5136/13-а) податкового повідомлення-рішення, прийнятого за наслідками проведеної позапланової невиїзної документальної перевірки позивача. До моменту прийняття Дніпропетровським апеляційним окружним судом рішення у справі №808/5136/13-а податкові зобов’язання, визначені податковим органом в податковому повідомленні-рішенні, є неузгодженими, а відтак прийняття податкової вимоги є безпідставним та таким, що суперечить чинному законодавству.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 02.04.2015 у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Постанову суду мотивовано тим, що рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 13.05.2014, що набрало законної сили 18.11.2014, встановлена правомірність складеного відповідачем податкового повідомлення-рішення від 22.01.2013 №0000211701, отже грошове зобов’язання, нараховане позивачу у розмірі 3668,50 грн., є узгодженим з 18.11.2014, внаслідок чого дії податкового органу, щодо прийняття та направлення податкової вимоги від 28.01.2015 є законним.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі та зупинити провадження у справі до вступу в закону сили рішення Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у справі №808/5136/13-а.

Апеляційна скарга мотивована тим, що оскільки Дніпропетровським апеляційним адміністративним судом рішення по суті у справі №808/5136/13-а не прийнято з огляду на повернення позивачу апеляційної скарги та повторне звернення позивача з апеляційною скаргою до суду про скасування постанови Запорізького окружного адміністративного суду від 13.05.2014 №808/5136/13-а, спірна податкова вимога є незаконною та такою, що винесена передчасно.

Представники сторін в судове засідання не з’явилися, про час і місце судового засідання сторони повідомлені судом належним чином.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, відповідачем проведено позапланову невиїзну документальну перевірку позивача з питань дотримання вимог законодавства при здійснені касових операцій в національній валюті та вимог ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 №334/94-ВР та п. 157.12 ст. 157 Податкового кодексу України за період з 15.10.2010 по 19.10.2012, за наслідками якої складено акт №210/2202/37197029 від 26.10.2012.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0000211701 від 22.01.2013, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок з доходів найманих працівників на загальну суму 3668,50 грн., в тому числі за основним платежем - 2446,80 грн., за штрафними санкціями - 1221,70 грн.

Не погодившись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом про його скасування, постановою якого від 13.05.2014 у справі №808/5136/13-а відмовлено у задоволенні позову.

Не погодившись з вищеозначеною постановою, позивач подав апеляційну скаргу до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду, проте ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18.11.2014 апеляційну скаргу на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 13.05.2014 у справі №808/5136/13-а повернуто позивачу.

28.01.2015 відповідачем сформовано податкову вимогу №5-25, відповідно до якої станом на 27.01.2015 за позивачем рахується податковий борг на загальну суму 3668,50 грн.: за основним платежем - 2446,80 грн., за штрафними санкціями - 1221,70 грн.

Означена податкова вимога отримана позивачем 29.01.2015, про що свідчить відмітка на повідомленні про вручення поштового відправлення.

З огляду на фактичні обставини справи, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову.

Відповідно до п.57.3 ст.57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Пунктом 56.18 статті 56 ПК України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Як вбачається з матеріалів справи, податкове повідомлення-рішення №0000211701 від 22.01.2013 оскаржене позивачем в судовому порядку до Запорізького окружного адміністративного суду, постановою якого від 13.05.2014 у справі №808/5136/13-а відмовлено в задоволенні позову. Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18.11.2014 апеляційну скаргу повернуто позивачу.

Докази повторного подання апеляційної скарги та прийняття її апеляційним судом позивачем не подані, в матеріалах справи відсутні.

Відповідно до ч.3 ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного оскарження.

Таким чином, з огляду на той факт, що апеляційна скарга повернута позивачу ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18.11.2014, відтак постанова Запорізького окружного адміністративного суду від 13.05.2014, якою відмовлено у задоволенні позову про скасування податкового повідомлення-рішення №0000211701 від 22.01.2013, є такою, що набрала законної сили, що, як наслідок, свідчить про узгодженість податкових зобов’язань позивача з податку з доходів найманих працівників.

За загальним правилом, встановленим пп.16.1.4 п. 16.1 ст.16 Податкового кодексу України платники податків зобов’язані сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання вважається податковим боргом (п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України).

Згідно з п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

За визначенням, наведеним у п.п.14.1.153 п.14.1 ст.14 ПК України, податкова вимога - письмова вимога органу державної податкової служби до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання (п.59.3 ст.59 Податкового кодексу України).

Отже, зважаючи на той факт, що постанова Запорізького окружного адміністративного суду від 13.05.2014 набрала законної сили 18.11.2014, а податкова вимога №5-25 прийнята 28.01.2015, колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції щодо правомірності прийняття податковим органом спірної вимоги та безпідставність позивача.

Суд першої інстанції під час розгляду даної справи повно дослідив обставини, які мають значення для справи, дав їм правильну юридичну оцінку, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами по справі норми права, які регулюють саме ці правовідносини, прийняв законне та обґрунтоване рішення про відмову в задоволенні позову.

Передбачені статтею 202 Кодексу адміністративного судочинства України підстави для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення відсутні, у зв’язку з чим колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст.198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу об’єднання співвласників багатоквартирного будинку «Сусіди-2010» залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 02 квітня 2015 року у справі № 808/926/15 залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку, встановленому ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: І.Ю. Добродняк

Суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: Я.В. Семененко