Ухвала суду № 52189842, 23.09.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

23 вересня 2015 рокусправа № 804/4030/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді:Олефіренко Н.А.

суддів: Білак С.В. Шальєвої В.А.

за участю секретаря судового засідання:Сколишева О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Державного реєстратора права на нерухоме майно ОСОБА_1 Реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 травня 2015 р.

у справі № 804/4030/15

за позовом ОСОБА_2

до Державного реєстратора права на нерухоме майно ОСОБА_1 Реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області

третя особа: Жовтневий відділ державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції

про визнання протиправним та скасування рішення,-

ВСТАНОВИВ:

У березні 2015 року ОСОБА_2 звернулась до суду з адміністративним позовом до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції у Дніпропетровській області ОСОБА_1, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Жовтневого відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції про визнання протиправним та скасування рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 04.12.2014 № 17734968.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що на публічних торгах було придбане нерухоме майно, у складі: домоволодіння, розташованого у м. Дніпропетровську, по вул. Лешко Попеля, № 66 та земельної ділянки, площею 0,1175 га. Отримавши акт державного виконавця про проведення прилюдних торгів щодо реалізації нерухомого майна, виданий на підставі протоколу про проведення прилюдних торгів № 04-0343/12-А-3Н-1 від 13.02.2013, ОСОБА_2 було отримано свідоцтво про реєстрацію права власності ВТЕ № 658371, реєстр. № 1389, видане 31.05.2013 приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3 Для реєстрації свого права власності на означене майно позивачка звернулася до відповідача та надала пакет документів, які у неї були в наявності. Проте, відповідачем було винесено рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 04.12.2014 № 17734968, в якому вказано про необхідність надання заявником Державного акту на земельну ділянку від 26.12.1997 № 008152 та документу, що підтверджує перехід права власності від ОСОБА_4 до ОСОБА_2 Позивачка зазначила, що у звязку із тим, що в даному випадку перехід права власності на майно відбувся не за добровільним волевиявленням сторін, а на підставі примусової реалізації майна боржника з прилюдних торгів, то передачі оригіналів документів, що підтверджують право власності на майно від власника не відбулося, саме тому у позивачки відсутній оригінал Державного акту на право власності на земельну ділянку. На думку позивача, зазначене свідчить про протиправність рішення державного реєстратора про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 04.12.2014 № 17734968.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.05.2015 року позовні вимоги задоволено: визнано протиправним та скасовано рішення Державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції у Дніпропетровській області ОСОБА_1 про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 04.12.2014 № 17734968.

Не погоджуючись з судовим рішенням суду першої інстанції у справі, Державний реєстратор прав на нерухоме майно ОСОБА_1 подала до апеляційного суду апеляційну скаргу у якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.

Розгляд апеляційної скарги здійснено у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України у зв'язку з неприбуттям сторін у судове засідання.

Відповідно до частини 1 статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення судів першої інстанції у межах апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь судді стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом апеляційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 13.02.2013 року придбано на прилюдних торгах, які проводилися Дніпропетровською філією ТОВ «Торговий Дім «Еліт Сервіс» в ході здійснення виконавчого провадження Жовтневим відділом державної виконавчої служби Дніпропетровського МУЮ, домоволодіння № 66, по вул. Лешко Попеля, у м. Дніпропетровську, розташоване на земельній ділянці, площею 0, 1175 га.

До цього домоволодіння належало гр. ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 03.11.1994 року 1-ою ДДНК за реєстром № 4-8892, договору купівлі-продажу, посвідченого 29.11.1994 року 1-ою ДДНК за реєстром №4-9277, державного акту №008152 від 26.12.1997 року.

Після проведення прилюдних торгів та затвердження їх результатів, приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3 видано позивачу свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів від 13.02.2013року.

У листопаді 2014 року позивачка звернулася до РС ДМУЮ із заявою №9166838 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень для реєстрації права власності на земельну ділянку кадастровий № 1210100000:03:198:0010 по вул.Лешко-Попеля,66, однак вказаного не було можливості здійснити, оскільки не надано документа, що підтверджує виникнення перехід чи припинення речових прав на земельну ділянку.

Так, відповідачем було прийнято рішення від 04.12.2014 року № 17734968, відповідно до якого вирішено зупинити розгляд про державну реєстрацію права та їх обтяжень.

Статтею 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 року №1952-ІУ(надалі Закон № 1952) встановлено, що обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, зокрема, право власності на нерухоме майно

Пунктами 1, 2 ч. 1 ст.8 Закону № 1952 визначено, що до повноважень органу державної реєстрації прав належить, зокрема: проведення державної реєстрації прав та їх обтяжень або відмова у їх реєстрації; забезпечення ведення Державного реєстру прав; здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом та іншими законами України.

Пунктом 2 ст.9 вказаного Закону передбачено, що державний реєстратор, зокрема: встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення (у випадках, встановлених законом); відповідність повноважень особи, яка подає документи на державну реєстрацію прав та їх обтяжень; відповідність відомостей про нерухоме майно, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до вимог цього Закону; приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, про відмову в державній реєстрації, про її зупинення, внесення змін до Державного реєстру прав; відкриває і закриває розділи Державного реєстру прав, вносить до них відповідні записи; веде реєстраційні справи щодо об'єктів нерухомого майна; у разі потреби вимагає подання передбачених законодавством додаткових документів, необхідних для державної реєстрації прав та їх обтяжень; під час проведення державної реєстрації прав, які виникли та зареєстровані в установленому порядку до 1 січня 2013 року, запитує від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, які відповідно до чинного на момент реєстрації законодавства проводили таку реєстрацію, інформацію (довідки, копії документів тощо), необхідну для реєстрації прав та їх обтяжень, якщо такі документи не були подані заявником або якщо документи, подані заявником, не містять передбачених цим Законом відомостей про правонабувача або про нерухоме майно. Органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, до яких надійшов запит, зобов'язані безоплатно в установленому законодавством порядку протягом трьох робочих днів надати державному реєстратору відповідну інформацію, зокрема щодо зареєстрованих речових прав на нерухоме майно, у тому числі земельні ділянки; здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом та іншими законами України.

З 01.01.2013 року в Україні державна реєстрація речових прав на нерухоме майно покладена на державних реєстраторів та нотаріусів, як спеціальних суб'єктів.

Згідно ч. 4 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов:якщо реєстрація прав та їх обтяжень була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав та їх обтяжень діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації таких прав та їх обтяжень.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону №1952 державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку: 1) прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви; 2) встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень; 3) прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації; 4) внесення записів до Державного реєстру прав; 5) видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону; 6) надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.

Стаття 24 Закону №1952 містить виключний перелік підстав, згідно яких може бути відмовлено у державній реєстрації прав: заявлене право, обтяження не підлягає державній реєстрації відповідно до цього Закону; об'єкт нерухомого майна або більша його частина розміщені на території іншого органу державної реєстрації прав; із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень звернулася неналежна особа; подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують; заяву про державну реєстрацію прав, пов'язаних з відчуженням нерухомого майна, подано після державної реєстрації обтяжень, встановлених щодо цього майна, крім випадків, встановлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону; заявлене право вже зареєстровано.

За наслідками аналізу зазначених норм суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що державний реєстратор при проведенні державної реєстрації прав та їх обтяжень має встановити, в першу чергу, відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема, відповідність відомостей про нерухоме майно, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документів.

Як встановлено, 13.02.2013 року відбулося проведення прилюдних торгів по реалізації арештованого нерухомого майна Жовтневим ВДВС Дніпропетровського МУЮ.

Після проведення прилюдних торгів та затвердження їх результатів , приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3 31.05.2013 року видано ОСОБА_2 свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів.

28.11.2014 року до відповідача із заявою звернулася ОСОБА_2 через свого представника ОСОБА_5 щодо державної реєстрації права власності на домоволодіння № № 66, по вул. Лешко Попеля, у м. Дніпропетровську, розташоване на земельній ділянці, площею 0, 1175 га.

Державним реєстратором реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції прийнято рішення №17734968 про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень у звязку з неподанням усіх необхідних документів, а саме: документу на підтвердження виникнення чи перехід речових прав на земельну ділянку.

Згідно витягу про державного земельного кадастру зазначено, що ОСОБА_4 є власником земельної ділянки по вул. Лешко-Попеля,66 на підставі Рішення органу місцевого самоврядування від 18.12.1997 року №1393 та Державного акту від 26.12.1997 року ДП Д* №008152.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, разом із заявою позивачкою були подані Свідоцтво ВТЕ №658371, реєстр №1389 від 31.05.2013 року посвідчене приватним нотаріусом ОСОБА_3, відповідно до якого виникає право власності на домоволодіння №66 по вул. Лешко-Попеля,66, яке зареєстроване приватним нотаріусом в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до наданих у ч.1 ст.2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація речових прав на нерухоме майно це - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Процедуру проведення державної реєстрації прав, перелік документів, необхідних для її проведення визначено Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2013р. №868(далі - Порядок № 868) (чинного на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно даного Порядку № 868, для проведення державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно необхідними документами є документи, що підтверджують виникнення, перехід або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно та інші документи, визначені цим Порядком. Перелік таких документів для здійснення державної реєстрації прав визначено пунктами 35-38 Порядку №868.

Відповідно до п. 37 Порядку №868 документами, що підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, є: 1) укладений в установленому законом порядку договір, предметом якого є нерухоме майно, права щодо якого підлягають державній реєстрації, або речове право на нерухоме майно чи його дублікат;2) свідоцтво про право власності на частку в спільному майні подружжя в разі смерті одного з подружжя, видане нотаріусом або консульською установою України, чи його дублікат;3) свідоцтво про право на спадщину, видане нотаріусом або консульською установою України, чи його дублікат;4) видані нотаріусом свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів) та свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), якщо прилюдні торги (аукціони) не відбулися, чи їх дублікати;5) свідоцтво про право власності на нерухоме майно, видане державним реєстратором відповідно до закону;6) свідоцтво про право власності, видане органом приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді, чи його дублікат;7) свідоцтво про право власності на нерухоме майно чи його дублікат, видані до 1 січня 2013 р. органом місцевого самоврядування або місцевою держадміністрацією;8) рішення про закріплення нерухомого майна на праві оперативного управління чи господарського відання, прийняте власником нерухомого майна чи особою, уповноваженою управляти таким майном;9) державний акт на право приватної власності на землю, державний акт на право власності на землю, державний акт на право власності на земельну ділянку або державний акт на право постійного користування землею;10) рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно;11) ухвала суду про затвердження (визнання) мирової угоди;12) заповіт, яким установлено сервітут на нерухоме майно;13) закон, яким установлено сервітут на нерухоме майно;14) рішення уповноваженого законом органу державної влади про повернення об'єкта нерухомого майна релігійній організації;15) рішення власника майна, уповноваженого ним органу про передачу об'єкта нерухомого майна з державної у комунальну власність чи з комунальної у державну власність або з приватної у державну чи комунальну власність;16) інші документи, що підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно відповідно до закону.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позовних вимог щодо визнання протиправним рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 04.12.2014 року.

Колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, оскільки рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що при розгляді справи судом допущено неправильне застосування норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

На підставі викладеного, керуючись статтями 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Гайворонської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області - залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 23 червня 2015 р. у справі № П/811/1715/15 - залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, а якщо його було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі (ч. 5 статті 254 КАС України). Касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі (стаття 212 КАС України).

Головуючий:Н.А. Олефіренко

Суддя:С.В. Білак

Суддя:В.А. Шальєва