Ухвала суду № 52189837, 23.09.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

23 вересня 2015 рокусправа № П/811/1715/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді:Олефіренко Н.А.

суддів: Шальєвої В.А. Білак С.В.

за участю секретаря судового засідання:Сколишева О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Гайворонської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області

на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 23 червня 2015 р.

у справі № П/811/1715/15

за позовом Фермерського господарства "Сальківське"

до Гайворонської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області

про визнання протиправним дій та скасування рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Фермерське господарство «Сальківське» звернулось до адміністративного суду із позовом до Гайворонської ОДПІ Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області, у якому просило визнати протиправним та скасувати рішення Гайворонської ОДПІ від 10.02.2015 року щодо не погодження застосування податкового компромісу.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що на підставі Акту №9/2200/32364296 від 13.02.2013 року за результатами проведеної позапланової виїзної перевірки Фермерського господарства «Сальківське» було прийнято податкове повідомлення-рішення з податку на додану вартість від 26.02.2013 року №0000222200. На момент звернення до суду з даним позовом спірне податкове повідомлення-рішення є неузгодженим, оскільки оскаржується в судовому порядку. До набрання судового рішення законної сили ФГ «Сальківське» вирішило скористатись процедурою податкового компромісу, у зв'язку з чим 06.02.2015 року до ДПІ подано заяву про намір досягнення податкового компромісу. Проте, відповідач протиправно прийняв рішення від 10.02.2015 року щодо непогодження застосування податкового компромісу, так як станом на дату подання заяви про намір досягнення податкового компромісу (06.02.2015 року), суми податкових зобов'язань, визначені у ППР, були не узгоджені, оскільки тривала процедура оскарження податкових повідомлень-рішень в суді апеляційної інстанції.

Відповідач, під час судового процесу в суді першої інстанції, заперечив проти позову з тих мотивів, що судове рішення від 20.01.2014 у справі за позовом ФГ «Сальківське» до Гайворонської ОДПІ про визнання протиправним та скасування спірного податкового повідомлення-рішення №0000222200 від 26.02.2013 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 132929,00 грн. прийнято частково на користь контролюючого органу, а тому грошове зобов'язання по ФГ «Сальківське» є узгодженим, у зв'язку з чим процедура податкового компромісу до узгодженого грошового зобов'язання, згідно пункту 7 підрозділу 92 Розділу XX «Перехідних положень» ОСОБА_1 кодексу України, не застосовується.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 23 червня 2015 року позов задоволено.

В апеляційній скарзі про скасування постанови відповідач посилається на ті ж самі обставини, що викладені у запереченнях до позовної заяви.

Розгляд апеляційної скарги здійснено у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України у зв'язку з неприбуттям сторін у судове засідання.

Відповідно до частини 1 статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення судів першої інстанції у межах апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь судді стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом апеляційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, ДПІ проведена документальна позапланова виїзна перевірка ФГ «Сальківське» з питань дотримання вимог податкового законодавства України за період з 01.10.2009 року по 30.09.2012 року.

За результатом перевірки складено Акт перевірки № 9/2200/32364296 від 13.02.2013 року, яким встановлено порушення: пп.2.3.1 п.2.3 ст.2, п.9.3 п.9.4 п.9.5 пп.»а» п.9.6 ст.9, пп.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» із змінами та доповненнями, п.181.1 ст.181, п.183.2 ст.183, п.183.10 ст.183, п.187.1 ст.187 ОСОБА_1 кодексу України, господарство не зареєструвалось платником податку на додану вартість, занизило нарахування та сплату податку на додану вартість на загальну суму 103 351,00 грн.

На підставі Акту перевірки ДПІ прийнято податкові повідомлення-рішення від 26.02.2013 року № НОМЕР_1, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання в розмірі 1320929,00 грн..

Вказане податкове повідомлення-рішення було оскаржене позивачем у судовому порядку до Кіровоградського окружного адміністративного суду.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 20.01.2014 року у справі №811/837/13-а позов ФГ «Сальківське» про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення №0000222200 від 26.02.2013 року задоволено в частині скасування штрафних санкцій у сумі 3 740,25 грн., в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постанова від 20.01.2014 року була оскаржена до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою від 10.07.2014 року Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ФГ «Сальківське».

Станом на момент звернення позивача з заявою до Гайворонської ОДПІ, а також до суду з даним позовом, рішення відносно Постанови від 20.01.2014 року по справі № 811/837/13-а не прийнято.

Між тим, 09.02.2015 року ФГ «Сальківське» подало до ДПІ заяву про намір досягнення податкового компромісу по податковому повідомленню-рішенню №0000222200 від 26.02.2013 року.

10 лютого 2015 року ДПІ прийнято рішення про не погодження застосування податкового компромісу.

Позивач не погоджуючись з вказаним рішенням відповідача звернувся з даним позовом до суду.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що оскільки станом на час прийняття рішення ДПІ 10 лютого 2015 року щодо не погодження застосування податкового компромісу, постанова Кіровоградського окружного адміністративного суду від 23.06.2015 року у справі №П/811/1715/15 не набрала законної сили, податкове повідомлення-рішення №0000222200 від 26.02.2013 року в силу приписів ОСОБА_1 кодексу України є не узгодженими.

Законом України №63-VІІІ від 5 грудня 2014 року «Про внесення змін до ОСОБА_1 кодексу України щодо особливостей уточнення податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість у разі застосування податкового компромісу» розділ XX «Перехідні положення» ОСОБА_1 кодексу України доповнено підрозділом 92 «Особливості уточнення податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість під час застосування податкового компромісу».

Відповідно до пункту 1 підрозділу 92 розділу XX ОСОБА_1 кодексу України податковий компроміс - це режим звільнення від юридичної відповідальності платників податків та/або їх посадових (службових) осіб за заниження податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість за будь-які податкові періоди до 1 квітня 2014 року з урахуванням строків давності, встановлених статтею 102 цього Кодексу. Платник податків, який вирішив скористатися процедурою податкового компромісу, під час дії податкового компромісу за такі податкові періоди має право подати відповідні уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість, в яких визначає суму завищення витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств та/або суму завищення податкового кредиту з податку на додану вартість.

Згідно із пунктом 2 підрозділу 92 Розділу XX «Перехідних положень» ОСОБА_1 кодексу України сума заниженого податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість сплачується в розмірі 5 відсотків такої суми. При цьому 95 відсотків суми заниженого податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість вважаються погашеними, штрафні санкції не застосовуються, пеня не нараховується.

Пунктом 7 підрозділу 92 Розділу XX «Перехідних положень» ОСОБА_1 кодексу України передбачено, що процедура податкового компромісу, встановлена цим підрозділом, поширюється також на неузгоджені суми податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість, визначені у податкових повідомленнях-рішеннях, щодо яких триває процедура судового та/або адміністративного оскарження, а також на випадки, коли платник податків отримав податкове повідомлення-рішення, за яким податкові зобов'язання не узгоджені відповідно до норм цього Кодексу. Досягнення податкового компромісу у такому разі здійснюється за заявою платника податків у письмовій формі до контролюючого органу про намір досягнення податкового компромісу. У таких випадках днем узгодження платником податків податкових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні, є день подання такої заяви до відповідного контролюючого органу. У разі несплати платником податків такого податкового зобов'язання у сумі, визначеній пунктом 2 цього підрозділу, таке податкове зобов'язання вважається неузгодженим.

З вищенаведених норм права вбачається, що для податкових зобов'язань, які є неузгодженими внаслідок не закінчення процедури судового та/або адміністративного оскарження, та для інших неузгоджених податкових зобов'язань, до яких закон встановлює можливість застосування податкового компромісу, достатнім для застосування податкового компромісу є подання заяви про намір досягнення податкового компромісу та сплата 5 % від визначеної в ній суми без будь-яких перевірок з боку контролюючого органу.

Колегія суддів зазначає, що у випадку оскарження податкового повідомлення-рішення в судовому порядку, Законом №63-VIII будь-яких повноважень контролюючому органу щодо відмови в застосуванні податкового компромісу у таких випадках Законом № 63-VIII не передбачено.

Пункт 7 підрозділу 92 Розділу XX «Перехідних положень» ОСОБА_1 кодексу України містить чіткі умови застосування процедури податкового компромісу до таких податкових зобов'язань, а саме лише наявність заяви платника податків у письмовій формі про намір досягнення податкового компромісу та сплата узгоджених за податковим компромісом сум податкових зобов'язань у визначений термін.

Подання такої заяви є днем узгодження визначених зобов'язань, а сплата таких узгоджених зобов'язань підтверджує досягнення податкового компромісу.

Як вбачається з матеріалів справи, на час звернення позивача до ДПІ із заявою про погодження податкового компромісу рішення суду від 20.01.2014 року не набрало законної сили, тобто процедура судового оскарження податкових повідомлень-рішень є не закінченою. За таких обставин, податкові зобов'язання на підставі спірного податкового повідомлення-рішення не були узгоджені.

Виходячи з наведеного колегія суддів дійшла висновку, що рішення відповідача про непогодження застосування податкового компромісу від 10.02.2015 року є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо посилань відповідача на Методичні рекомендації щодо особливостей уточнення податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість у разі застосування податкового компромісу затверджені наказом ДФС України від 17.01.2015 року № 13 слід зазначити, що відповідно до пункту 1.3 вказаних Методичних рекомендацій методичні рекомендації не встановлюють нових норм права, а носять виключно рекомендаційний та роз'яснювальний характер щодо єдиного розуміння процедури застосування податкового компромісу.

ОСОБА_1 кодексу України не містять обов'язкової умови наявності факту заниження зобов'язання з податку на прибуток виключно у зв'язку із завищенням витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, при застосуванні податкового компромісу з неузгоджених сум податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість, визначених у податкових повідомленнях-рішеннях, щодо яких триває процедура судового та/або адміністративного оскарження.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, у зв'язку із чим колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу відхилити.

На підставі викладеного, керуючись статтями 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Гайворонської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області - залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 23 червня 2015 р. у справі № П/811/1715/15 - залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, а якщо його було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі (ч. 5 статті 254 КАС України). Касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі (стаття 212 КАС України).

Головуючий:Н.А. Олефіренко

Суддя:В.А. Шальєва

Суддя:С.В. Білак