Ухвала суду № 52189794, 23.09.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

23 вересня 2015 рокусправа № 804/3616/15 Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді:Олефіренко Н.А.

суддів: Шальєвої В.А. Білак С.В.

за участю секретаря судового засідання:Сколишева О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.05.2015р. у справі № 804/3616/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-промислова компанія "Укрхімекспорт"

до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_1 підприємство "Довжоцький спиртовий завод"

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

У березні 2015 року ТОВ «Торгівельно-промислова компанія «Укрхімекспорт» звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення за формою «В1» №0003921501 від 26.02.2015 року про зменшення бюджетного відшкодування податку на додану вартість на суму 140738,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 70369,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані помилковістю висновків відповідача щодо порушення позивачем норм податкового законодавства у зв'язку з відображенням в податковому обліку відповідних сум податку на додану вартість за звітний період листопад 2014 року. Позивач зазначає, що вказане податкове повідомлення - рішення винесене відповідачем, у звязку з висновком контролюючого органу про не підтвердження реальності здійснення господарських операцій Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельно - промислової компанії Укрхімекспорт із ОСОБА_1 підприємством Довжоцький спиртовий завод.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 травня 2015 року позов задоволено в повному обсязі.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невірне застосування судом норм матеріального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою в задоволені позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Представник відповідача апеляційну скаргу підтримав в повному обсязі, просить апеляційну скаргу задовольнити з підстав викладених в апеляційній скарзі

Представник позивача в судовому засідання просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, відповідачем проведено документальна позапланова виїзна перевірка правомірності нарахування Товариством з обмеженою відповідальністю Торгівельно - промисловою компанією Укрхімекспорт бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобовязань з податку на додану вартість наступних (звітних) періодів за листопад 2014 року, за результатами якої складений акт № 901/151/25543463 від 17.02.2015 року.

Перевіркою встановлено порушення позивачем п.200.1, п.200.3, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, внаслідок чого позивачем завищено відємне значення з ПДВ за жовтень 2014 року у розмірі 120253,00 грн., занижено позитивне значення податку на додану вартість (рядок 18 декларації) за листопад 2014 року у сумі 20485,00 грн., та як наслідок завищено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість, задекларовану до бюджетного відшкодування у податковій звітності за листопад 2014 року у розмірі 140738,00 грн.

До такого висновку податкових орган дійшов проаналізувавши листи Камянець -Подільської ОДПІ ГУ Міндоходів у Хмельницькій області від 03.11.2014 № 15413/7/22-09-22-03-114 та від 20.01.2015 № 655/7/22-09-22-03-114, в яких зазначено, що з огляду на те, що відповідно до однопоточної двопродуктової схеми виробництва відбувається сумісна переробка власної та давальницької меляси, не має можливості підтвердити вихід дріжджів саме із сировини, яка залучалася у виробництво на давальницьких умовах. Таким чином, даними технологічними умовами виробництва не підтверджується виконання умов договору від 31.01.2006 № 111-075-HJ06 від 31.01.2006 щодо переробки давальницької сировини (меляси) та виготовлення готової продукції - дріжджів хлібопекарських із даної сировини. Перевіркою не встановлено, а підприємством не надано замовлення на обсяг випуску дріжджів з давальницької сировини від ТОВ ТПК Укрхімекспорт. Тому, як вбачається із вказаних листів під час звірки контрагента позивача - ДП Довжоцький спиртовий завод податковим органом не визначено масову частку поставленої ТОВ ТПК Укрхімекспорт меляси в процесі виробництва, що і стало підставою для висновку про відсутність документального підтвердження реальності здійснення господарських відносин із ТОВ ТПК Укрхімекспорт. Отже, висновки посадових осіб Камянець - Подільської ОДПІ ГУ Міндоходів у Хмельницькій області, зроблені під час перевірки ДП Довжоцький спиртовий завод, покладені в обґрунтування позиції відповідача щодо відсутності реального здійснення господарських правовідносин зазначеного підприємства та позивача.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 26.02.2015 № НОМЕР_1 (форми В1), за яким позивачеві зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобовязань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 140738,00 грн. та застосовано штрафні санкції у розмірі 70369,00 грн.

З огляду на фактичні обставини справи, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про помилковість висновків податкового органу з огляду на наступне.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Згідно із п. 198.2 ст. 198 цього ж Кодексу датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями.

За приписами п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Таким чином, визначальною обставиною для формування податкового кредиту платником податку на додану вартість є відповідність податкової накладної порядку її заповнення та подальше використання придбаних товарів (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду (п. 200.1. ст. 200 Податкового кодексу України). При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом (пункт 200.2. статті200 Податкового кодексу України).

Пунктом 200.3 статті 200 Податкового кодексу України встановлено, що при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Сума податку, що заявлена позивачем до бюджетного відшкодування, фактично сплачена позивачем, який є отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах, постачальникам таких товарів/послуг. Право на отримання бюджетного відшкодування виникає не раніш виникнення від'ємного значення податку за результатами обрахування різниці між значеннями податкових зобов'язань та податкового кредиту звітного податкового періоду.

Отже, правомірність визначення суми бюджетного відшкодування залежить від правомірного визначення платником податків суми податкового кредиту.

З матеріалів справи вбачається, що 31.01.2006 між позивачем (замовником) та ДП Довжоцький спиртовий завод (виконавцем) укладений договір переробки давальницької сировини № 111-075-, відповідно до якого виконавець взяв на себе зобовязання виготовити на замовлення позивача дріжджі хлібопекарські пресовані спиртові із сировини замовника - бурякової меляси.

Фактичне виконання договору підтверджується первинними документами, а саме: податковими накладними від 01.10.2014 № 2 на суму 371000,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 61833, 33 грн.); від 03.10.2014 № 4 на суму 30000,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 5000,00грн.), від 08.10.2014 № 11 на суму 162000,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 27000,00 грн.), від 24.10.2014 № 21 на суму 51000,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 8500,00 грн.), від 28.10.2014 № 23 на суму 86000,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 14333, 33 грн.); від 31.10.2014 № 31 на суму 11000,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 1833, 33 грн.); від 03.11.2014 № 1 на суму 8500,00 грн. ( в т.ч. ПДВ - 1416, 67 грн.); від 05.11.2014 № 2 на суму 1000,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 166,67 грн.); від 11.11.2011 № 5 на суму 18000,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 3000,00 грн.); від 18.11.2014 № 12 на суму 95000,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 15833,33 грн.).; платіжними дорученнями від 01.10.2014 № 11318 на суму 371000,00 грн., від 03.10.2014 № 11331 на суму 30000,00 грн., від 08.10.2014 № 346 на суму 150000,00 грн., від 08.10.2014 № 348 на суму 12000,00 грн., від 24.10.2014 № 360 на суму 51000,00 грн., від 28.10.2014 № 364 на суму 66000,00 грн., від 28.10.2014 № 363 на суму 20000,00 грн., від 31.10.2014 № 11418 на суму 10000,00 грн., від 31.10.2014 № 11419 на суму 1000,00 грн., від 03.11.2014 № 11420 від 8500,00 грн., від 05.11.2014 № 11432 на суму 1000,00 грн., від 11.11.2014 № 11442 на суму 18000,00 грн., від 18.11.2014 № 11473 на суму 95000,00 грн.

Виходячи з наведених вище документів, підтверджуючих факт поставки товару на адресу позивача, вбачається, що вказані документи містять всі обов'язкові реквізити, що передбачені ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», в розумінні вказаного Закону є первинними, такими, що підтверджують здійснення відповідної господарської операції.

Відповідно до п. 2.15 та 2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 (далі - Положення) первинні документи підлягають обов'язковій перевірці працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов'язкових реквізитів та відповідність господарської операції чинному законодавству, логічна ув'язка окремих показників. Забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать нормативно-правовим актам, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам. Такі документи повинні бути передані керівнику підприємства, установи для прийняття рішення.

Пунктом 2.4 Положення визначено, що первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем надано всі необхідні первинні документи, на підставі яких позивачем задекларовано грошові зобов'язання з податку на додану вартість.

Відповідно до ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, яке призвело б до неправильного вирішення справи.

Передбачені ст.202 КАС України підстави для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення у даній справі відсутні.

Керуючись ст.ст.198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області -залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.05.2015р. у справі № 804/3616/15 -залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку, встановленому ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст ухвали виготовлено 24.09.2015 року.

Головуючий:Н.А. Олефіренко

Суддя:В.А. Шальєва

Суддя:С.В. Білак